СИСТЕМА ПРОГНОЗУВАННЯ ПАВОДКІВ У ЗАКАРПАТТІ НА ОСНОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ФОРМУВАННЯ СТОКУ

Краткое содержание

У першому розділі “Огляд робіт з дослідження та математичного моделювання процесів формування стоку води на гірських водозборах” подано короткий опис вітчизняних і зарубіжних робіт з математичного моделювання процесів формування річкового стоку. Наголошено, що на цей час математичне моделювання з успіхом застосовується для розрахунку та прогнозування стоку води та його перебігу в часі. Воно постає пріоритетним напрямом у розвитку теоретичної та практичної гідрології.

Побудова математичних моделей формування стоку води грунтується на результатах багаторічних досліджень процесів, які відбуваються на водозборі та в річковій мережі. Цьому присвячені головним чином праці вчених Гідрометцентру та Державного гідрологічного інституту (ДГІ, Російська Федерація), а також регіональних науково-дослідних установ колишнього СРСР (Г.А.Алексеєв, А.М.Бефані, Н.Ф.Бефані, Г.П.Калінін, В.Д.Комаров, Є.Г.Попов, П.П.Кузьмін, М.І.Кирилюк, В.А.Романенко, І.Г.Рубцов та ін.). Значні досягнення в цьому напрямку мають зарубіжні вчені (R.Е.Horton, R.К.Linsley, М.A.Кohler, J.C.I Dooge, J.E.Nash та ін.). При математичному моделюванні застосовуються переважно концептуальні (понятійні) моделі, визначення структури та параметрів яких здійснюється на основі фізичних уявлень про гідрометеорологічні процеси.

У галузі математичного моделювання процесів формування стоку води та реалізації моделей у прогностичних методиках досить плідні дослідження здійснювалися в Гідрометцентрі СРСР. Це переважно роботи Л.С.Кучмента, В.І.Кореня та В.А.Бельчикова.

В Україні математичні моделі процесів формування стоку води розроблялися в УкрНДГМІ та Одеському гідрометінституті. У прогностичній практиці на Україні застосовуються створені в УкрНДГМІ математичні моделі дощового та сніго-дощового стоку, які діють як структурні складові (підсистеми) басейнових прогностичних систем. Шляхом виділення просторових об’єктів (часткових басейнів, часткових площ і висотних зон) при прогнозуванні води враховуються неоднорідності ландшафтних і гідрометеорологіних умов у межах річкового басейну. На цих засадах опрацьовані прогностичні системи для рівнинних і гірських басейнів (М.М.Сосєдко, Т.В.Маслова, О.І.Лук’янець). Вони слугують для короткотермінового прогнозування перебігу стоку (витрат/рівнів води) під час дощових і сніго-дощових паводків та довготермінового прогнозування характеристик весняної повені.

У другому розділі “Система гідрометеорологічних спостережень в басейні Тиси та гідрологічна вивченість території” описана мережа гідрологічних і метеорологічних спостережень у басейні Тиси (в межах України) та гідрологічна вивченість цієї території. На території вказаного водозбору найбільша в Україні щільність річкової мережі – 1,3-2,0 км/км². У басейні діє 38 гідрометеорологічних постів на 22 річках і 9 метеорологічних станцій (рис.1).

Викладено склад гідрологічних і метеорологічних спостережень і вимірювань.

Третій розділ “Умови формування, повторюванність паводків у Закарпатті та їх характеристики” присвячений розгляду і детальному аналізу гідрометеорологічних умов під час розвитку та проходження паводків і зроблені висновки щодо особливостей їх формування в Карпатському регіоні під дією фізико-географічних чинників.