Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Каталог авторефератов / МЕДИЦИНСКИЕ НАУКИ / Нервные болезни
Название: | |
Альтернативное Название: | КЛІНІКО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ТА МЕТАБОЛІЧНІ КОРЕЛЯЦІЇ У ХВОРИХ НА ПОВТОРНІ ІШЕМІЧНІ ІНСУЛЬТИ |
Тип: | Автореферат |
Краткое содержание: | Матеріали і засоби дослідження. Обстежено 110 хворих у віці від 55 до 73 років, з них 42 (38.2%) жінки і 68 (61.8%) чоловіків, що перенесли два і більше повторних ішемічних інсультів (ПІІ), що проходили лікування в стационарному і поліклінічному неврологічних відділеннях ОКЛ м. Харкова. Всі випадки ішемічних інсультів були веріфіковані на КТ або МРТ. Хворі були поділені на 3 групи згідно локалізації перенесених ішемічних інсультів. В I групу увійшли При нейровізуалізації структурні зміни спостерігалися у всіх обстежених хворих. У 96 хворих проводилася рентгенівська комп’ютерна томографія головного мозку, у 24 хворих — ядерно-магнітно-резонансна томографія головного мозку. У всіх хворих були виявлені вогнища судинного ґенезу, відповідні клінічним проявам перенесених ішемічних інсультів, що було критерієм відбору пацієнтів для обстеження і розподіл їх на групи. Таким чином, 38 пацієнтів перенесли інсульти в одному каротидному басейні, 43 пацієнта перенесли ішемічні інсульти в обох каротидних басейнах, і 29 пацієнтів перенесли ІІ в одному або обох каротидних і вертебро-базилярному басейнах. При вивченні структурних змін головного мозку за даними КТ (МРТ) у обстежених хворих разом з вогнищевими змінами речовини головного мозку, топічно відповідними клінічним проявам повторних ішемічних інсультів, виявлені дрібновогнищеві дифузні структурні зміни, їх ступінь прямо корелював з погіршенням клінічного стану пацієнтів і ступеня їх побутової дезадаптації. Аналіз даних ЭЭГ виявив наступні зміни: уплощіння, дезорганізація α-ритму на фоновій кривій, наявність поліморфної повільнохвильової активності, вогнищева повільнохвильова активність, топічно відповідні вогнищам судинного ґенезу, виявленим при комп’ютерній томографії або МРТ головного мозку; частотно-амплітудна міжпівкульова асиметрія понад 50%; пароксизмальна активність на фоновій кривій і при проведенні функціональних проб. В усіх групах обстежених хворих переважав IV тип. (дезорганізована ЭЭГ) енцефалограми за Жирмунською. У хворих I групи погіршення клініко-функціонального стану найбільш корелювало з наявністю вогнищевої повільнохвильової активності, у хворих II і III груп — з наявністю поліморфної дифузної повільнохвильової активності, що говорить про переважання ролі загальномозкових процесів в випадках втягнення декількох судинних басейнів протягом хвороби, в той час як при участі одного судинного басейну важкість стану хворого більше залежить від активності постінсультних вогнищ. Можливості гемодинамічного резерву у хворих, що перенесли ПІІ, вивчалися за допомогою УЗДГ з проведенням компрессійних проб, проб з гіпо- і гіпервентіляцією, застосуванням нітрогліцерина сублінгвально. Таким чином, оцінювався екстра- і інтрацеребральний кровообіг, стан коллатерального русла, стан метаболічного і міогенного контурів функціональної ланки цереброваскулярного резерву. Замкненість передньої частини Віллізієва кола визначалася в I групі — 67,2% випадків, в II групі ― в 67,2% випадків, в III групі ― в 72,7% випадків, в контрольній групі ― в 93,5% випадків. Замкненість задньої частини Віллізієва кола визначалася в I групі ― 84,3% випадків, в II групі ― в 85,2% випадків, в III групі ― в 68,5% випадків, в контрольній групі ― в 86,5% випадків. Функціонування зіничного анастомозу визначалося в I групі ― 73,4% випадків, В проведеному нами дослідженні було показано, що індекс Бартела значущо корелював в тій чи іншій мірі з показниками нейровізуалізаційних характеристик, ЭЭГ-дослідження, даних УЗДГ. Однак, при проведенні кореляційного аналізу цих показників між собою, значущих зв’язків виявлене не було ані в загальній групі, ані в виділених клінічних групах; що дозволило нам розглядати дані показники як незалежні і ввести їх в одну шкалу. В зв’язку з цим для обстеження хворих, що перенесли ПІІ, ми розробили «Шкалу визначення ступеня важкості стану хворих, що перенесли гострі порушення мозкового кровообігу». Шкала включає в себе 5 розділів: скарги, анамнез, неврологічний статус, додаткові засоби обстеження (ЭЭГ, КТ (МРТ), УЗДГ, ЭКГ, офтальмоскопія), демографічні показники — стать, вік хворого. Середній бал за «Шкалою визначення ступеня важкості стану хворих, що перенесли гострі порушення мозкового кровообігу» в I групі (хворі, у яких ПІІ розвивалися в одному і тому же каротидному басейні) склав 254 ± 17. В II групі (хворі, у яких було задіяне обидва каротидних басейна) — 294 ± 19, що в 1,2 разу вище показника хворих I групи. В III групі хворих, що перенесли ПІІ в каротидній і вертебро-базілярній системі той же показник склав При вивченні плазмових показників ліпідного обміну у хворих, що перенесли ПІІ, було виявлено: ЗХ був підвищений в I групі Проведений кореляційний аналіз між показниками СГК і змістом фракцій ліпідів плазми, показав що мали місце сильні зворотні кореляційні залежності між змістом в крові хворих рівня ХС ЛПВЩ в усіх трьох групах: I групах r = –0,87; II групах r = –0,89; III групах У хворих, що перенесли ПІІ, спостерігалося стабільно високе підвищення концентрації первинних і вторинних продуктів ПОЛ. Найбільше підвищення даних показників було виявлене у хворих, що перенесли ПІІ в каротидній і вертебро-базилярній системах. Концентрація ПК в I групі перевищила той же показник в контрольній групі в 1,8 раза, вo II групі — в 1,9 раза, в III групі — в 2,6 раза. Рівень концентрації МДА в перших 2-х групах був вище контрольного в 1,2 і 1,4 разу відповідно. Концентрація МДА в III групі перевищила контрольний показник в 1,7 раз. Вміст SH-груп у хворих I групи і II груп істотно не відрізнялися від контрольних показників. В III групі даний показник був знижений в 1,3 раза. У хворих I групи і II групи середній показник концентрації глутатіона істотно не відрізнявся від контрольного в той час як в III групі рівень глутатіона був вірогідно нижче — в 1,45 раза. Активність каталази і пероксидази в I групі перевищила контрольний в 1,3 і 1,2 раза відповідно, в II групі активність каталази і пероксидази істотно не відрізнялася від контрольного показника; в той час як в I та III групах активність каталази і пероксидази була знижена в 1,6 і в 1,4 разу відповідно. Виявлена структура змін показників антиоксидантної системи свідчить про її виснаження, особливо висловлене в групі хворих, що перенесли ПІІ в каротидной і вертебро-базілярной системах. Відомо, що ступінь патологічних проявів оксидантного стресу залежить не стільки від активації СРО скільки від збереження збалансовано співвідношення про- і антиоксидантних систем, вчасної мобілізації антиоксидантного захисту як чинника адаптації. Для оцінки стану СРО-АОС у хворих, що перенесли ПІІ була детально вивчена кінетика Fe2+-індукованної хемілюмінесценції. Для сумарної оцінки вільнорадикальних процесів в літературі запропонований інтегральний показник хемілюмінесценції (I). В усіх трьох групах I перевищив такий в контрольній групі. В I групі він був вище, ніж в контрольній групі в 1,4 раза, в II групі — в 2,1 раза, в III групі — в 3,9 раз. Аналізуючи стан балансу між процесами вільнорадикального окислення ліпідів і антиоксидантною системою за допомогою спонтанної і індукованної БХЛ сироватки крові хворих, що перенесли ПІІ, виявлено його порушення у вигляді інтенсифікації процесів ПОЛ на фоні виснаження антиоксидантних механізмів. В I групі спостерігалося відносне збереження співвідношення між оксидантною і антиоксидантною системою, коли показники обох ланок були стабільно підвищені. Для вивчення впливу ліпідкоригуючеї терапії, було виділене 2 групи хворих, що перенесли ПІІ. Хворі, що увійшли в групу А в структурі комплексної терапії одержували аторвастатин в дозі 80 мг/сут. В групу В увійшли хворі, що одержували симвастатин 20 мг. ДК в обох групах зменшувались в 1,4 раза у порівнянні з тим же показником до лікування. Концентрація МДА в групі А, зменшувалася в 1,5 раза, в той час, як в групі В — в 1,2 раза. Показники антиоксидантної системи в групі А після лікування, були вище, ніж в контрольній групі і збільшувались у порівнянні з їхнім рівнем до лікування. Так вміст SH-груп в процесі лікування підвищився в 1,25 раза, глутатіона — в 1,7 раза, активність каталази підвищилася в 1,3; активність пероксидази — в 1,2 раза. |