Ранняя диагностика и комплексное лечение острой ишемии мышц при травмах конечностей у пострадавших в дорожно-транспортных происшествиях

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність, сформульовано мету і завдання дослідження, його наукову новизну і практичне значення.

У першому розділі роботи досліджено проблемні питання лікування постраждалих при дорожньо-транспортних пригодах з травмами кінцівок, які супроводжуються гострою ішемією м'язів та локальним порушенням кровообігу. В сучасній травматології для визначення оптимальної лікувальної тактики усього контингенту постраждалих особливо важливе значення мають правильність і в повному обсязі постановка діагнозу з урахуванням не тільки кісткових ушкоджень, але й ушкоджень м’яких тканин (м’язів, судинно-нервових утворень та ін.).

Аналіз вітчизняної та іноземної літератури показав, що при лікуванні хворих з травматичними ушкодженнями кінцівок не всі питання ранньої діагностики ушкоджень м’яких тканин, поряд з кістковими переломами, вирішуються на належному рівні, особливо це відноситься до тяжкої відкритої травми кінцівок, коли виникає необхідність визначення обсягу судинних ушкоджень, життєздатності м’язів.

У той же час розуміння питань класифікації гострої судинної травми досить складне через різноманітність варіантів як самих механізмів травми, так і варіантів анатомічних ушкоджень судинних стінок та сусідніх тканин (м’язів, нервів та ін.). При цьому слід враховувати морфологічні і клінічні ознаки, які впливають на перебіг судинно-м’язової травми та вибір лікувальної тактики.

Аналіз літератури з питань травматичної ішемії м’язів дозволив установити, що навіть порушення кровообігу в магістральних судинах призводить до виникнення тяжких, а часом незворотних змін в тканинах, які розташовані на периферії від місця травми.

У той же час сучасна дорожньо-транспортна травма характеризується ушкодженням не тільки в ділянці дії травмуючого агента, але і в широкій зоні навколишніх тканин. Це призводить до того, що тільки у 2/3 випадків у пацієнтів з комбінованою травмою кінцівок, які супроводжуються переломами кісток і ушкодженням судин, м’язів, при правильному підході до діагностики та лікування можливе повноцінне збереження функції кінцівки.

Існуючі інструментальні методи вивчення реґіонарного кровообігу поділяються на прямі (ангіографія) та «непрямі» - локальна термометрія або реовазографія, які не можуть бути застосовані в ургентній травматології на ранньому госпітальному періоді.

Перспективним напрямком у вивченні порушень реґіонарного кровообігу є застосування флуоресцентних методик або вітальних барвників, які при внутрішньовенному введені забарвлюють життєздатні тканини, відокремлюють їх від нежиттєздатних. Однак ці методики досить громіздкі і не повністю відповідають сучасним вимогам медицини.

Існуючі методи діагностики та лікування післятравматичних порушень кровообігу та ішемічних порушень в тканинах недосконалі. Особливо це стосується догоспітального та раннього госпітального етапів. Відсутні портативні прилади та спосіб діагностики ішемічних порушень кровообігу при травмах кінцівок.

В літературі немає чітких даних про клінічний перебіг травматичних ушкоджень кінцівок, які супроводжуються гострою ішемією м'язів та локальними порушеннями кровообігу, недостатньо даних про ступінь тяжкості цих порушень, а в зв'язку з цим недостатньо вивчені питання лікування цього контингенту постраждалих.