ФАРМАЦЕВТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛІКУВАННЯ СИФІЛІСУ, ГОНОРЕЇ, ВІЛ/СНІДу

Краткое содержание

У вступі обгрунтована актуальність теми, висвітлений ступінь наукового опрацювання проблеми, сформульовані мета й завдання дослідження, його об’єкти, предмети та методи, вказана наукова новизна отриманих результатів, їх теоретичне та практичне значення.

У першому розділі „Спеціалізація фармацевтичного забезпечення лікування розповсюджених захворювань” здійснено огляд даних літератури про основні напрямки спеціалізації аптечних закладів: аналіз закономірності споживання профільних ЛЗ, та вивчення рівня поінформованості лікарів про їх застосування, маркетинговий аналіз актуальних сегментів ринку препаратів специфічної дії. Спеціалізована аптека розглядається як організаційно-методичний та інформаційний центр фармацевтичної діяльності (допомоги) у співпраці з лікувально-профілактичними закладами у певній галузі охорони здоров’я. На основі вивчення результатів дисертаційних досліджень цієї теми сформульовано проблемне питання обгрунтування шляхів фармацевтичної допомоги при ЗПСШ в аптечних закладах у єдності з наданням їм медичної допомоги у спеціалізованих закладах охорони здоров’я, в тому числі організації спеціалізованих аптек для обслуговування осіб із ЗПСШ.

Висвітлено, що вперше в Україні О.М.Заліською обгрунтовано та впроваджено нову фармацевтичну дисципліну фармакоекономіку, проте фармакоекономічний аналіз ЛЗ для лікування ЗПСШ в Украні раніше не проводився.

У другому розділі „Обгрунтування методів та об’єктів дослідженння”  при виборі методології дослідження використані матеріали ВООЗ, національні законодавчі, інформативні документи, програми, які регламентують соціальну політику, організацію профілактики, діагностики, лікування, лікарського забезпечення ЗПСШ (в т.ч. ВІЛ/СНІД).

На основі системного підходу та програмно-цільового методу опрацьована блок-схема, де представлено етапи та алгоритми виконання дисертаційних досліджень.

Для кожного розділу (підрозділу) дисертації наведено загальну та конкретну проблему вивчення, використані методи, предмет та об’єкт досліджень, а також елементи предмету досліджень.

Об’єктом дослідження виступав арсенал ЛЗ та показники вартості схем лікування сифілісу за затвердженими МОЗ України „Інструкцією по лікуванню та профілактиці сифілісу і гонореї” (1995р.), „Методикою лікування і профілактики інфекцій, які передаються статевим шляхом” (2001р.), арсенал ЛЗ для лікування гонореї за період з 1950р.

Об’ктом порівняльного дослідження арсеналу ЛЗ для лікування ВІЛ/СНІДу в Україні та Великій Британії були довідники ЛЗ (Компендіум 1999/2000, 2005-2008рр.); The British medical new guide medicines & drugs (1998р.); Національні переліки основних ЛЗ в Україні  (Постанови Кабінету Міністрів України № 400 від 29.03.2006р., № 333 від 25.03.2009р.) Державний Формуляр України (2009р.); клінічні протоколи антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції у дорослих та підлітків” (МОЗ України, 2004р., 2006р.); Національні Формуляри Великої Британії (2007 і 2008рр.).

Проведено порівняльний аналіз динаміки захворюваності на сифіліс, гонорею, ВІЛ/СНІД. Встановлено, що в Україні захворюваність на сифіліс та гонорею з 1995р.  мала тенденцію до спаду, коли захворюваність на ВІЛ/СНІД інтенсивно зростає з негативним прогнозом глобалізації епідемії. Тому проблематиці фармацевтичної допомоги хворим на ВІЛ/СНІД в Україні присвячений окремий розділ дисертації.

Третій розділ ”Оптимізація визначення потреби в ЛЗ для лікування сифілісу та гонореї”. На період досліджень в Україні були чинними інструктивно-методичні рекомендації з лікування сифілісу від 1995р. та 2001р. За термінологією сьогоднішнього дня ці методичні рекомендації можна прирівняти до стандартів  лікування. Інструкція 1995р. передбачала схеми лікування різних форм та стадій сифілісу за допомогою традиційних препаратів біцилінового ряду (біцилін -1,-3,-5). Методичні рекомендації 2001р. акцентували увагу на новий протисифілітичний препарат бензатин бензилпеніцилін (ретарпен), рекомендований ВООЗ як основний протисифілітичний засіб. Цей ЛЗ при використанні в Україні виявився найефективнішим і таким, що добре переноситься хворими для превентивного лікування при різних формах сифілісу (первинний серонегативний, первинний серопозитивний, вторинний свіжий, вторинний рецидивний і ранній прихований). Клінічне дослідження ефективності бензатин бензилпеніциліну (ретарпену) порівняно з біциліном -1,-3,-5, підтвердило кращі терапевтичні результати. Вітчизняні фармакоепідеміологічні дані свідчать, що бензатин бензилпеніцилін (ретарпен) є препаратом з доведеною ефективністю та безпечністю (проф. Мавров Г.І. та співавт.).

Нашим завданням було вивчення потреби в бензатин бензилпеніциліні (ретарпені) для амбулаторного та стаціонарного лікування сифілісу у порівнянні з прокаїн-пеніциліном, бензилпеніциліну натрієвою або новокаїновою сіллю (доза, курс лікування). На основі показників споживання кожного з вивчених препаратів  лікування були розраховані та співставлені витрати на одного хворого на один день лікування та вартість курсу лікування 100 хворих.