Химичева Анна Ивановна НАУЧНЫЕ ОСНОВЫ ПРОЕКТИРОВАНИЯ ИНТЕГРИРОВАННЫХ СИСТЕМ УПРАВЛЕНИЯ КАЧЕСТВОМ ПРОДУКЦИИ (УСЛУГ) НА БАЗЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ СТАНДАРТОВ

Краткое содержание

У вступі обґрунтована актуальність розглянутої наукової проблеми, сформульовано мету і завдання дисертаційної роботи, визначено її наукову новизну та практичну цінність, а також показано апробацію результатів роботи.
У першому розділі проведено критичний аналіз вітчизняної й іноземної науково-технічної літератури, а також розглянуто практичний досвід вітчизняних і закордонних фахівців, провідних компаній і фірм, що працюють в галузі створення, впровадження, сертифікації систем управління, побудованих на вимогах процесно-орієнтованих стандартів. Доведено, що в умовах ринкових відносин і підготовки України до вступу у ВТО і ЄС потрібно постійно підвищувати рівень якості й конкурентоспроможності продукції, послуг, що вимагає застосування нових наукових положень і підходів, пов'язаних з використанням інтегрованих систем. Це дозволяє забезпечити та підтримувати задану якість, надійність, безпеку продукції (послуг), що гарантує виконання очікуваних вимог споживача.
Окремими науковими проблемами, пов'язаними зі створенням процесно-орієнтованих систем управління та розробкою відповідного методичного забезпечення займався цілий ряд закордонних, радянських та українських фахівців і вчених. Це: Тіто Конті, В. Шухарт, Е. Демінг, Б.В. Бойцов, Ю.П. Адлер, B.I. Версан, P.O. Фатхутдинов, М.З. Світкін, О.Д. Некифоров, Ю.І. Кофман, Р.В. Бичківський, П.Г. Столярчук, М.О. Кусакин та ін.
Аналіз досвіду розвитку підприємств країн-лідерів світової економіки показав, що сьогодні існують об'єктивні фактори, які вимагають розроблення новітніх механізмів взаємодії системи ,,розробник-виробник-споживач”. В якості такого механізму, як зазначається в цілому ряді публікацій, доцільно використовувати міжнародні стандарти і створювати на їх основі інтегровані системи менеджменту. Проте, слід зазначити, що для підприємств (установ) комплексне виконання вимог стандартів для побудови систем є досить складним завданням, що у науковому і практичному плані недостатньо забезпечено методичним інструментарієм. Отже, розроблення методології формалізованого проектування конфігурації моделі ІСУ ЯП з урахуванням специфіки виробництв є актуальною проблемою гарантованого забезпечення якості і конкурентоспроможності вітчизняної продукції (послуг).
Проведений порівняльний аналіз доводить, що найбільш розповсюджені процесно-орієнтовані стандарти мають достатньо велику кількість ідентичних елементів, процедур, нормативних вимог. Однак, до сьогодні ще не розроблено об'єктивних механізмів їх кваліметричної оцінки. Тому на особливу увагу заслуговує створення спеціальної методології якісної і кількісної оцінки нормативних складових і вибору на їх основні структурних елементів ІСУ ЯП.
Оцінка промислового потенціалу українських підприємств свідчить, що системне впровадження у виробництві ідеології TQM, процесного підходу, міжнародних стандартів ISO 9001, ISO 14001, OHSAS 18001, ДСТУ 4161 потребує постійного моніторингу та оцінки якості перебігу ключових технологічних процесів, що забезпечують життєвий цикл випуску продукції. У зв’язку з цим розробка математичних моделей, що дозволяють прогнозувати якість продукції за лімітуючими параметрами технологічних процесів, має важливе практичне значення.
Аналіз організаційно-технічної діяльності ряду машинобудівних і переробних підприємств доводить, що функціонування інтегрованих систем регламентується значним обсягом НД, яка повинна працювати в єдиному правовому полі, підпорядкуватись принципам системності, комплексності, несуперечливості. Проте на сьогодні процес формування пакету нормативної документації здійснюється зазвичай у ручному режимі, що не забезпечує розробника в повному обсязі оперативною інформацією, а також не дозволяє достатньо швидко розробляти, впроваджувати і актуалізувати НД на виробництві. Отже, розробка формалізованої системи автоматизованого проектування і оцінки науково-технічного рівня текстової частини НД дозволить формувати раціональний (за структурою і змістом) пакет документації, що забезпечить випуск високоякісної продукції.
Аналіз міжнародного і вітчизняного досвіду свідчить, що широкомасштабне впровадження ІСУ ЯП у промисловість і сферу послуг потребує розроблення універсального стандарту, який регламентував би і забезпечував би виконання узагальнених принципів, підходів, нормативних вимог, спрямованих на управління ризиками, матеріальними, фінансовими, людськими ресурсами. У зв’язку з цим теоретичне обґрунтування практичного застосування концепції побудови проекту стандарту на інтегровану систему управління якістю продукції (послуг) є актуальною та своєчасною задачею.
Для оцінки результативності й ефективності функціонування ІСУ ЯП, як доводить практика, використовуються різні методи та технології, що здебільшого пов'язані з визначенням витрат до і після впровадження організаційно-технічних заходів, які впливають на якість і безпеку випускаємої продукції. Однак, використання таких підходів обмежено із-за відсутності відповідного інструментарію. Тому створення збалансованих систем, які враховують взаємний вплив технічних та економічних показників, є важливим практичним завданням, що дозволить вирішити цю проблему.
Вищенаведене дозволило сформувати наукову гіпотезу, яка пов’язана з розробленням методології створення інтегрованої системи управління якістю продукції (послуг) на базі міжнародних стандартів і може бути сформульована наступним чином: результативна ІСУ ЯП може бути отримана за умови сумісного використання стандартів ISO – OHSAS – SA як сукупності формалізованих моделей інструментарію ТСОУП та процедур нормативних складових, які повинні бути регламентовані універсальним стандартом.
У другому розділі представлено результати теоретичних досліджень, спрямованих на розробку принципів проектування формалізованої моделі ІСУ ЯП та одержання залежностей, що дозволяють оцінити ступінь впливу її складових на ефективність функціонування. Проведені дослідження ставили за мету встановлення закономірності об’єднання нормативних складових процесно-орієнтованих стандартів, оцінку впливу зміни структури моделі на ефективність і стійкість функціонування ІСУ ЯП, а також розроблення принципів побудови механізмів оцінки якості перебігу ключових процесів та формування раціональних пакетів НД.
Для формалізації процедур проектування ІСУ ЯП використовувалася теорія множин, яка дозволила виділити найбільш суттєві особливості системи і на формалізованому рівні розглянути дві конфігурації моделі – адитивну і мультиплікативну. Оскільки ІСУ ЯП формується із великої кількості елементів і процедур, то для їх оптимального вибору в дисертації розроблено трьохрівневу ієрархічну структуру (рис. 1). Використання такого підходу дозволило на першому рівні визначати мету кваліметричної оцінки, на другому – критерії, на третьому – об’єкти. Дослідження складались із трьох етапів.
На першому етапі було виділено інноваційні характеристики (процесний підхід, системний підхід, ступінь сприйняття, ступінь потреби) і далі шляхом поетапної декомпозиції визначено вектори-пріоритети для прийняття керуючих рішень по формуванню конфігурації моделі ІСУ ЯП.