ІВАНЕНКО Аліна Сергіївна ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕНЬ ПРО МАЙБУТНЮ СІМ’Ю У РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ПІДЛІТКІВ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, окреслено мету та завдання, визначено об’єкт і предмет дослідження, висвітлено його теоретичні засади й методи, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості щодо їх апробації й упровадження.
У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження особливостейуявлень у розумово відсталих підлітків про майбутню сім’ю» здійснено аналіз та узагальнено наукові доробки в галузі філософії, соціології, психології та педагогіки з проблеми дослідження; наведено характеристику передумов формування у підлітківз нормою інтелекту та розумово відсталих уявлень про майбутню сім’ю; наведено результати аналізу стану підготовки дітей до сімейного життя у практиці сучасної спеціальної школи й у сім’ї.
Системний аналіз наукових досліджень (А. Асафова, Т. Демидова, І. Дубровіна, Е. Ейдеміллєр, С. Ковальов, Т. Мішина, Н. Недожогіна, Н. Смирнова, С. Терехіна та ін.) свідчить про різноплановість в описі уявлень про майбутню сім’ю. Практично всі дослідники дотримуються єдиної позиції щодо уявлень про майбутню сім’ю як сукупностіуявно відтворених образів, які відображають характерні ознаки майбутнього сімейного життя. Визначаючи сутність цього поняття на основі узагальнення психологічних підходів, ми дійшли висновку, що уявлення про майбутню сім’ю – це наочний й узагальнений образ, до змісту якого входять: образи створення майбутньої сім’ї, образи майбутнього чоловіка, дружини та дітей, образи майбутнього сімейного життя (рольової структури; побутово-економічної сфери; особливостейспілкування та взаємодії у сімейному колі; моделей виховання дітей), образи, пов’язані загалом із соціальною роллю майбутньої сім’ї в суспільстві.
У загальній психології беззаперечною вважається теза про важливість формування у молодого покоління уявлень про власну майбутню сім’юяк складової їхньої соціальної свідомості (М. Вовчик-Блакитна, Т. Демидова, Е. Ейдеміллєр, З. Кисарчук, В. Кравець, Є. Маценова, В. Петренко, Н. Толстих, А. Чернов, А. Шмельов, Т. Юферева та ін.). У наукових доробках І. Волги, Т. Говорун, І. Голода, В. Горелика, І. Гребеннікова, В. Ключникова, С. Ковальова, С. Лаптенко, А. Харчєва та ін. підготовка учнівської молоді до майбутнього сімейного життя виступаєяк невід’ємний складник підготовки школярів до дорослого життя.
У працях А. Виноградової, Р. Каффеманаса, А. Косимової, А. Ліпкиної, М. Матвєєвої, М. Нудельмана, В. Петрової, С. Рубінштейн, В. Синьова, О. Сєвєрова, І. Соловйова, О. Хохліної, Ж. Шиф та ін. уявлення школярів із обмеженими інтелектуальними можливостями описано як недиференційовані, фрагментарні та розпливчасті; довільне оперування ними порушено; процеси аналізу й синтезу здійснюються на образному рівні неповноцінно, що суттєво ускладнює розвиток свідомості, зокрема усвідомлення соціальних явищ.
На необхідності цілеспрямованого формування в розумово відсталих учнів уявлень про майбутню сім’ю наголошували Н. Галімова, О. Денисова, Г. Шаумаров та ін. Перші кроки щодо вивчення подальшої долі випускників допоміжних шкіл, де висвітлювалась проблема побудови сімейних стосунків, було зроблено А. Асафовою, А. Іваніцьким, В. Карвялісом, В. Шалімовим, Г. Шаумаровим та ін. Тривалий час проблема сімейного виховання учнів із вадами інтелектуального розвитку лише окреслювалась і тільки з 90-х років XX ст. було розпочато її поглиблене теоретичне й практичне вивчення (Н. Галімова, М. Гогін, О. Денисова, Н. Коломинський, М. Матвєєва, С. Миронова, О. Моршиніна та ін.). Окремі питання цієї проблеми розглядалися в працях В. Бондаря, А. Висоцької, М. Кота, Н. Кравець, В. Синьова, І. Татьянчикової, О. Хохліної та ін. У межах підготовки розумово відсталих учнів до сімейного життя достатня увага приділялася статевому вихованню (Н. Бастун, О. Денисова, В. Левицький, С. Лукомська, М. Матвєєва, С. Миронова, А. Мухіна, Л. Руденко та ін.).
Результати огляду загальної (І. Барський, С. Верещагіна, І. Гребеннікова, Т. Демидова, А. Денисенко, Д. Луцик, А. Сізанова, Н. Феоктистова, О. Чебикін та ін.) та спеціальної (Н. Галімова, О. Денисова, К. Лебединська, С. Лукомськата ін.) психологічної літератури переконують, що в контексті цілеспрямованої підготовки до сімейного життя найсприятливішим є саме підлітковий вік, важливе новоутворення якого – усвідомлення значення своєї статевої належності. Під впливом придатних мікросоціальних умов підлітковий вік у розумово відсталих учнів характеризується активним переживанням статево-рольової ідентифікації, виникненням орієнтування на майбутнє та побудовою нових планів, пов’язаних із дорослим життям, у якому створення власної сім’ї посідає важливе місце(О. Гаврилов, С. Забрамна, Л. Занков, О. Лурія, О. Проскурняк, С. Рубінштейнта ін.). У процесі засвоєння маскулінних та фемінних форм поведінки у підлітків формуються уявлення про найбільш привабливі якості особистості чоловіка та жінки, які проявляються в різних сферах життєдіяльності, зокрема в спілкуванні й взаєминах між чоловіком і жінкою та безпосередньо в сімейно-побутовій сфері.
Встановлено, що важливий вплив на формування уявлень про сімейно-шлюбні стосунки, особливості взаємодії в подружжі, обов’язки чоловіка та дружини, організацію господарсько-побутової сфери має приклад батьківської родини. Результати досліджень Н. Галімової, Г. Грибанової, Н. Заіграєвої, В. Карвяліса, М. Кота, О. Мастюкової, М. Матвєєвої, С. Миронової, М. Райської та ін. надають підстави стверджувати, що ситуація в сім’ях, де виховуються діти з порушеним інтелектом, часто є педагогічно складною і негативною з позицій зразка. Більшість таких учнів виховується в неповних сім’ях, значний відсоток старшокласників – у соціально-неблагополучних, що проявляється в алкоголізації батьків, їхньому асоціальному способі життя, аморальній поведінці матерів, побутовому хуліганстві. Саме тому основним координаційним джерелом реалізації завдань підготовки майбутнього сім’янина розглядається спеціальна школа (Н. Галімова, О. Денисова, І. Єременко, О. Мастюкова, С. Миронова, В. Синьов, Г. Шаумаров та ін.).
Результати безпосереднього вивчення стану роботи з формування в розумово відсталих підлітків уявлень про майбутню сім’ю свідчать, що в спеціальній школі резерви продуктивного вирішення корекційно-розвивальних завдань процесу їхньої підготовки до сімейного життя використовуються не в повній мірі. Психолого-педагогічна робота в цьому напрямі акцентована на формуванні окремих практичних умінь та навичок, необхідних у сімейному житті. Вивчення психологічних особливостей виховання майбутнього сім’янина в батьківських сім’ях дітей із вадами розумового розвитку засвідчило, що майже 67 % батьків не приділяють достатньої уваги підготовці своїх дітей до сімейного життя та не вважають свою сім’ю прикладом для наслідування.
Із наведеного огляду теоретико-методичного підґрунтя процесу підготовки школярів до майбутнього сімейного життя можна зробити висновок, що в спеціальній психології питання формування у розумово відсталих підлітків уявлень про майбутню сім’ю потребують подальшого вивчення та забезпечення відповідними науковими розробками й практичними рекомендаціями.
У другому розділі–«Експериментальне дослідження особливостей уявлень розумово відсталих підлітків про майбутню сім’ю» теоретично обґрунтовано та описано методикуконстатувального експерименту; викладено основні результати аналізу отриманих даних;встановлено типові характеристики уявлень дітей підліткового віку про майбутню сім’ю, визначено рівні їх сформованості.
З метою об’єктивного виявлення особливостей сформованості у розумово відсталих підлітків уявлень про майбутню сім’ю було розроблено констатувальний експеримент. Для його проведення, на підставі аналізу теоретичного матеріалу було виділено та описано дві взаємопов’язані між собою групи критеріїв сформованості в підлітків уявлень про майбутню сім’ю: 1) якість знань про сімейно-шлюбні стосунки та уявлень про власну майбутню сім’ю (показники: знання про функцій сім’ї, про складові елементи щасливого сімейного життя, про основні цілі шлюбу; уявлення про розподіл лідерства в майбутній сім’ї, про розподіл обов’язків в сім’ї та виховання дітей, про розв’язання конфліктних ситуацій, про склад майбутньої сім’ї, про майбутнього чоловіка чи дружину, про себе в якості майбутнього сім’янина); 2) своєрідність емоційно-ціннісного ставлення до майбутньої сім’ї та сім’ї батьків (показники: адекватність та усвідомленістьоцінних суджень щодо сімейного життя та батьківської сім’ї; бажання створювати в майбутньому власну сім’ю, схожості з батьком чи матір’ю; ідентифікація сім’ї батьків із власною майбутньою сім’єю). Додатково було досліджено особливості прояву в підлітків статево-рольової ідентифікації, вираження у хлопців та дівчат маскулінних та фемінних якостей, що впливає на формування уявлень про чоловічі та жіночі якості, які в подальшому позначаються на взаєминах між чоловіком і жінкою в усіх сферах життєдіяльності, зокрема й у сімейно-побутовій.
Констатувальний експеримент складався з трьох серій.Перша серія передбачала з’ясування наявності та специфіки сформованості в учнів актуальних знань про сімейно-шлюбні відносини та виявлення в них пріоритетної моделі майбутньої сім’ї. З цією метою використовувалися авторські психодіагностичні методики «Функції сучасної сім’ї», «Розподіл лідерства в сім’ї», «Розв’язання сімейних конфліктних ситуацій», «Батьківські обов’язки», «Стилі виховання дітей», анкета «Сімейна», адаптовані нами методики Т. Демидової «Складові елементи щасливого сімейного життя», С. Ковальова «Розподіл обов’язків у сім’ї» та проективної методики Л. Кормана – малюнок «Моя майбутня сім’я». Друга серія експерименту була спрямована на виявлення своєрідності емоційно-ціннісного ставлення підлітків до сім’ї. З метою вивчення означеного феномену використовувались адаптовані нами методикаТ. Демидової «Приклад батьків для майбутньої сім’ї» та проективна методика Л. Кормана – малюнок «Моя сім’я». Метою третьої серії завдань було виявлення особливостей прояву статево-рольової ідентифікації. Для забезпечення дослідження даної психологічної характеристики були застосованіадаптовані нами методика Б. Алексєєва «Вираження фемінної та маскулінної поведінки» і проективна методикаГ. Маховір – малюнок «Намалюй людину своєї та іншої статі».
Констатувальним експериментом було охоплено 172 розумово відсталих учня 7-хкласів (79 уч., з них: 36 хлопців, 43 дівчат)та 9-х класів (93 уч., з них: 42 хлопця, 51 дівчини) спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів, 82 учні 9-х класів (з них: 38 хлопців, 44 дівчини) загальноосвітніх шкіл.
Аналіз результатів констатувального дослідження засвідчив, що у більшості учнів 9-х класів загальноосвітньої школи (хлопці – 73,68 %, дівчата – 77,27 %) знання про сімейно-шлюбні відносини та уявлення про власне майбутнє подружнє життя повні, узагальнені та стійкі, наявні конкретні та адекватні уявлення про батьківську сім’ю. На відміну від учнів із нормою інтелекту, більшість розумово відсталих учнів (хлопці: 7-й кл. – 72,22 %, 9-й кл. – 78,57 %; дівчата: 7-й кл. – 74,41 %, 9-й кл. – 80,39 %) розуміють поняття «сім’я» поверхово, неповно та фрагментарно, мають звужені знання про її функції, невиразні уявлення про цілі її створення. Уявлення підлітків про власну майбутню сім’ю, її склад, господарсько-побутові стосунки та розподіл лідерства між подружжям фрагментарні й нестійкі, у своїй більшості мають утилітарно-споживчий характер. Уявлення про емоційний взаємозв’язок у майбутній сім’ї, способи розв’язання можливих конфліктів між подружжям та в сфері виховання дітей – звужені, стереотипні та егоїстичні. Обмежені уявлення про стратегії психолого-педагогічного впливу на майбутніх дітей. В уявленнях хлопців та дівчат образи майбутніх чоловіка й дружини фрагментарні, відсутні конкретні уявлення про їхні особистісні якості, зовнішність, особливості поведінки. Образи себе в якості чоловіка чи дружини, батька чи матері в майбутньому також розмиті та фрагментарні. Було встановлено,що у розумово відсталих підлітків відсутні конкретні й чіткі уявлення про образ батьківської сім’ї та особливості взаємин між її членами, у них виникають ускладнення під час аналізу взаємин домінування-підкорення усім’ї батьків, неусвідомлене ставлення до сім’ї у цілому і до окремих її членів; вони не можуть адекватно описати батьківську сім’ю та її внутрішньосімейну атмосферу.
Установлено, що переважна більшість учнів 9-х класів загальноосвітньої школи (хлопці – 86,84 %, дівчата – 90,91 %) виявляють бажання стати в майбутньому сімейною людиною. Хоча 55,26 % хлопців і59,09 % дівчат вважають батьківські родини гарним прикладом, у власну майбутню сім’юповністю переносити батьківський зразок сімейного життя вони не прагнуть, що свідчить про адекватність умовиводів. Незважаючи на виховання переважної кількості учнів спеціальної школи в неблагополучних, неповних та деструктивних сім’ях, позиція підлітків цієї категорії щодо їхнього загального бажання створювати власну сім’ю в цілому задовільна – більшість хлопців і дівчат бажають бути сімейними людьми (хлопці: 7-й кл. – 86,11 %, 9-й кл. – 85,71 %; дівчата: 7-й кл. – 88,37 %,9-й кл. – 84,31 %), у 72 % з них наявний високий рівень ідентифікації сім’ї батьків із майбутньою сім’єю та у 81 % є бажання бути схожим на когось із батьків, що свідчить про неусвідомленість та некритичність їхнього емоційно-ціннісного ставлення до сім’ї.
Виявлено розбіжності між уявленнямирозумово відсталих підлітків гендерної поведінки в майбутній сім’ї і власною актуальною гендерною ідентифікацією. Якщо в більшості учнів і загальноосвітньої, і спеціальної школи виявлено високий показник гендерної ідентифікації (7-й кл. с/ш: хлопці – 61,11 %, дівчата – 69,76 %; 9-й кл. с/ш: хлопці – 71,42 %, дівчата – 78,43 %; 9-й кл. м/ш: хлопці – 94,73 %, дівчата – 95,45 %) та відповідність поведінки хлопців і дівчат до маскулінних й фемінних стандартів суспільства (7-й кл. с/ш: хлопці – 72,22 %, дівчата – 74,41 %; 9-й кл. с/ш: хлопці – 76,19 %, дівчата – 72,54 %; 9-й кл. м/ш: хлопці – 84,21 %, дівчата – 81,81 %), то планування гендерної поведінки в майбутній сім’ї у розумово відсталих підлітків виявилося значно нижчим, ніж у підлітків із нормою інтелекту (7-й кл. с/ш: хлопці – 36,12 %, дівчата – 42,15 %; 9-й кл. с/ш: хлопці – 39,22 %, дівчата – 44,83 %; 9-й кл. м/ш: хлопці – 93,76 %, дівчата – 96,12 %).
Виходячи із аналізу результатів констатувального експерименту, було виділено три узагальнені рівні сформованості в підлітків уявлень про майбутню сім’ю: високий, середній, низький (табл. 1).
Так, високий рівень сформованості уявлень про майбутню сім’ю констатований у 8,33 % хлопців та 9,30 % дівчат 12-13 років, у 14,28 % хлопців та 15,68 % дівчат 14-15 роківіз розумовою відсталістю, у 68,42 % хлопців та 70,45 % дівчат 14-15 роківіз нормою інтелекту, що свідчить про наявність повних знань про сімейно-шлюбні відносини; цілісних, узагальнених та стійких уявлень про майбутню сім’ю; чітко сформований образ батьківської сім’ї; наявне адекватне та усвідомлене ставлення до сім’ї батьків загалом і до окремих її членів.
Середній рівень виявлено у 36,11 % хлопців та 37,20 % дівчат 12-13 років, у 38,09 % хлопців та 39,21 % дівчат 14-15 роківіз розумовою відсталістю, у 31,58 % хлопців та 29,55 % дівчат із нормою інтелекту 14-15 років. У цих підлітків неповні знання про сімейно-шлюбні відносини; уявлення про майбутню сім’ю нестійкі, фрагментарні; образ батьківської сім’ї недостатньо конкретний; ставлення до сім’ї батьків загалом і до окремих її членів усвідомлено частково.