ОХОРОНА ПРАВ АКЦІОНЕРІВ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ринок цінних паперів є важливим елементом ринкової системи перерозподілу капіталу. В умовах потреби залучення приватних фінансових ресурсів постає необхідність побудови оптимальної системи способів правової охорони, яка здатна викликати довіру інвесторів. Для досягнення повної та всебічної охорони прав акціонерів важливим є поєднання та взаємодія низки галузей права (цивільного, адміністративного, кримінального). При цьому, переважне значення для відтворення системи способів правової охорони має розробка категорій цивільного права та розвиток цивільного законодавства.

Актуальності розробці проблем охорони прав акціонерів надає набуття чинності новим Цивільним кодексом України, в якому по новому була викладена позиція законодавців щодо правового режиму цінних паперів, в тому числі і акцій. Дослідження проблем охорони прав акціонерів має особливе теоретичне значення, оскільки сприяє розвитку важливих категорій теорії цивільного права - правової охорони, правового захисту, способів охорони прав акціонерів.

Необхідність поглибленого вивчення окремих способів захисту прав акціонерів, таких як визнання права власності на акції, витребування акцій із чужого незаконного володіння, тощо, обумовлюється тим, що з розвитком комп’ютерних технологій поширеними є емісії акцій у бездокументарній формі. Деякі науковці дійшли до висновку про зобов’язальну сутність акцій та неможливість застосування речово-правових способів захисту прав їх власників. На погляд дисертанта, уживання комп’ютерних технологій не повинно впливати на правову природу акцій, і при її визначенні, відтворенні в законодавстві та вирішенні питання про застосування речово-правових способів захисту прав власників акцій, слід виходити з цивілістичних досліджень правової сутності акцій. Саме вищезазначений підхід надає можливість уніфікувати захист прав власників акцій, які випущені в документарній формі та акцій, які випущені в бездокументарній формі.

Акція є специфічним об’єктом права, а права акціонерів мають складний юридичний зміст. Аналіз Цивільного кодексу України, інших актів чинного законодавства, матеріалів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, судової практики, підтверджує думку про те, що недостатня теоретична розробка таких питань, як правовий режим акцій, застосування інституту права власності до акцій, випущених в документарній або бездокументарній формі, і відповідно, особливості захисту прав власників акцій за допомогою загальних способів захисту цивільних прав, призводить до непослідовного відтворення в законодавстві концепції правового режиму акцій, охорони прав акціонерів, та ускладнень в правозастосовчій практиці при реалізації чинного законодавства.

Проблеми охорони прав акціонерів у цивільному праві були предметом наукового вивчення в дореволюційному правознавстві та в радянському правознавстві в перші післяреволюційні роки.  В правовій науці сучасної держави окремі питання охорони прав акціонерів розглядались у дисертаційних дослідженнях: І.В. Спасибо-Фатєєвої “Цивільно-правові проблеми акціонерних правовідносин”, В.П. Ливинця “Правове регулювання діяльності акціонерних товариств”, О.В. Щербини “Правове становище акціонерів за законодавством України”. При цьому, питання об’єднання способів охорони прав акціонерів у цілісну систему шляхом їх класифікації, висвітлення проблем визнання права власності на акцію, витребування акції з чужого незаконного володіння, дослідження підстав захисту прав акціонерів, потребують окремого детального вивчення.

В дисертації використано наукові досягнення, які містяться в працях науковців дореволюційного періоду:  А.О. Гейне, В.М. Гордона, Д.І. Мейєра, Н.Й. Нерсесова, П. Писемського, І.Т. Тарасова, Г.Ф. Шершеневича; вчених радянського періоду: М.М. Агаркова, В.П. Грибанова, О. С. Іоффе;  сучасних російських вчених: С.С. Алексєєва, В.А. Бєлова, Т.І. Ілларіонової, М.Г. Іонцева, Є.О. Суханова, а також сучасних українських дослідників:  В.І. Борисової, О.М. Вінник, М.В. Венецької, О.В. Дзери, І.О. Дзери, В.М. Коссака, О.Р. Кибенко, Н.С. Кузнєцової, І.М. Кучеренко, Р.А. Майданика, Н.М. Мироненко, І.Р. Назарчука, О.І. Онуфрієнко, В.В. Посполітака, О.А. Підопригори, Н.О. Саніахметової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, Є.О. Харитонова, Я.М. Шевченко, М.Й. Штефана, В.С. Щербини, О.В. Щербини, В.Л. Яроцького та інших правознавців.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження виконана згідно з планами науково-дослідної роботи проблем цивільного, трудового і підприємницького права інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України  “Приватно-правові засади нового цивільного законодавства України (2003 – 2004 рр., державний реєстраційний номер РК 0101U007078).