ДОГОВОРИ СТРАХУВАННЯ, ЩО ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ЗАЛІЗНИЧНИМ ПЕРЕВЕЗЕННЯМ ВАНТАЖІВ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Становлення приватних засад в економіці України, розвиток підприємництва та законодавче закріплення права особи на захист своїх цивільних прав та інтересів обумовлюють підвищений інтерес до такого соціально-економічного явища, як страхування.

Українське суспільство поступово приходить до усвідомлення необхідності впровадження і поширення страхових відносин при здійсненні права власності, зайнятті підприємницькою діяльністю тощо.

Особливої актуальності страхові відносини набувають при перевезеннях вантажів різними видами транспорту, серед яких окреме місце посідає залізничний транспорт. Дальність відстані, на яку перевозиться вантаж, особливі властивості вантажу, руйнівні явища природи, людський фактор призводять до того, що засобів попередження можливих збитків у вигляді втрати чи пошкодження вантажу, які вироблені практикою перевезень, виявляється недостатньо. Також у втраті чи пошкодженні вантажів іноді винна залізниця. Законодавство, що регулює залізничні перевезення вантажів, імперативно встановлює обмежену відповідальність залізниці за втрату чи пошкодження вантажу.

Масовість залізничних перевезень вимагає вирішення питання про доцільність впровадження у практику разом із договорами страхування вантажу, також і договорів страхування відповідальності перевізника (залізниці) перед вантажоволодільцями за втрату чи пошкодження вантажу. Нині відсутнє як правове регулювання такого виду договору, так і поширення його на практиці. Статут залізниць України, на відміну від Кодексу торговельного мореплавства України та Повітряного кодексу України, не містить норм, що стосуються укладення договорів страхування відповідальності перевізника.

Впровадження у практику залізничних перевезень вантажів разом із договором страхування вантажів договору страхування відповідальності перевізника дозволить у повній мірі захистити майнові інтереси як власника вантажу, так і перевізника. Поширення договору страхування відповідальності залізниці за втрату чи пошкодження вантажів може виступити економічним підґрунтям для внесення змін до законодавства та закріплення повної відповідальності залізниці за втрату чи пошкодження вантажу, як того вимагають принципи цивільного права та розвинуті економічні відносини.

Актуальність теми дослідження пояснюється також і тим, що правове регулювання страхових відносин в Україні ще й досі має низку недоліків, які перешкоджають у використанні в повній мірі всіх можливостей страхування під час перевезення вантажів. Це стосується, зокрема, порядку визначення у законодавстві суб’єктного складу страхових відносин, регулювання порядку укладення та виконання договору страхування, тощо.

Підґрунтям для наукового дослідження договорів страхування, що пов’язані із залізничним перевезенням вантажів, стали праці українських і російських вчених як дореволюційного і радянського, так і сучасного періодів, що присвячені питанням залізничних перевезень та питанням страхування. За радянських часів питанням перевезень вантажів було присвячено монографії А.М. Белякової та М.А. Тарасова, докторську дисертацію М.К. Александрова-Дольника та ін. Дослідженням страхових відносин на рівні монографій у той час займались зокрема В.К. Райхер, К.О. Граве та Л.А. Лунц, В.В. Богдан. За часів незалежності в Україні виконано та захищено кандидатські дисертації, що присвячені питанням страхування, такими науковцями як В.П. Янішен, Є.М. Бєлоусов, В.М. Никифорак, О.В. Гринюк, О.С. Красільнікова та ін. В Російській Федерації дослідженням питань страхування на рівні докторської дисертації займався Ю.Б. Фогельсон. Договору страхування також присвячено монографію М.І. Брагінського. Праці зазначених науковців стали ґрунтовним науковим фундаментом для подальших наукових досліджень у цій галузі.       

Окрім праць правового характеру, в дисертації також використовувались роботи дослідників у галузі економіки: С.С. Осадця, О.Д. Заруби, В.Д. Базилевича, Л.І. Рейтмана.

Вибір теми дослідження обумовила, по-перше, її важливість за сучасних умов, і, по-друге, відсутність монографічних досліджень, які розглядали б її саме під таким кутом. 

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національного університету внутрішніх справ та відповідає Постанові КМУ № 98 від 2.02.2001 р. „Про затвердження Програми розвитку страхового ринку України на 2001–2004 роки”, Розпорядженню КМУ від 23.08.2005 р. № 369-р «Про схвалення Концепції розвитку страхового ринку України до 2010 року», Пріоритетним напрямам наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 рр. (п.9.1.).