МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНКИ РЕГІОНАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В сучасних умовах трансформації України вдосконалення механізмів управління економічною діяльністю регіону набуває особливого значення. Це, зокрема зумовлено тим, що як в умовах економіки перехідного періоду, так і в умовах ринкової економіки, коли продовжують відбуватись процеси реформування всіх сфер національної економіки, основний тягар реформ переміщується на регіональний рівень. Які регіони сьогодні є проблемними, а які, навпаки, є лідерами з точки зору економічного розвитку? В яких спостерігається розвиток підприємницької діяльності, в яких ні? В яких регіонах високий розвиток промисловості чи агросектору економіки, в яких він дуже низький? Де найближчим часом буде мати місце сприятливе інвестиційне і інноваційне  середовище? В яких регіонах найбільш вірогідне загострення проблем на ринку праці і виникнення різних соціальних конфліктів? Без відповіді на всі ці питання неможливо розробити ні державну регіональну політику соціально-економічного розвитку, ні  економічну стратегію окремих підприємств - суб’єктів підприємницької діяльності. Але для того, щоб розробити ефективну національну і регіональну концепцію економічного розвитку, точно визначити депресивні території, котрі вимагають пріоритетної державної підтримки, необхідно здійснити оцінку рівня економічного розвитку кожного регіону, а також провести кількісний і якісний аналіз факторів, що його формують. Серед шляхів вирішення цих складних завдань важливе місце належить розробці і впровадженню методів оцінки рівня економічного розвитку регіону, які дозволять надати методику статистичного забезпечення бази даних, методи та методику оцінки економічних показників, що впливають на рівень розвитку регіону, моделі та інструменти управління економічним розвитком регіону.

Важливу роль в галузі обґрунтування та методичних підходів оцінки економічного розвитку регіонів відіграють праці  таких вчених і практиків України та країн СНД, як: Б. Адамова, С. Айвазяна, О. Амоши, В. Артеменко, Г. Балабанова, І. Бондаря, Б. Буркинського, В. Василенко, В. Геєця, О. Гранберга, З. Герасимчук, М. Долішнього, Б. Данилишина, С. Дорогунцова, Ю. Донченко, С. Захаріна,  Є. Захарова, А. Єріної, О. Євченко, М. Каришева, Т. Клебанової, Л. Кузьменко, Е. Лібанової, В. Максимова, О. Осауленко, Я. Побурко, В. Симоненко, Л. Федулової, С. Харічкова, Л. Чернюк, М. Чумаченко, В. Швець, а також іноземних вчених та практиків: П. Благу, Д. Вульфа, Я. Гаєка, К. Іберли, У. Ізарда, М. Портера, В. Плюти, Г. Хармана, З. Хельвига, Т. Хеттсманпергера, М. Холлендера та ін. Сучасний розвиток теорії і практики аналізу життєдіяльності окремих регіонів також базується на Угоді про створення Європейського Союзу в Маастрихті  у 1992 р., методичних рекомендаціях Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України.

В науковій літературі останніх років можна зустріти найрізноманітніші думки з приводу оцінки соціально-економічного розвитку регіону, проте методологічні положення даної проблеми в умовах трансформаційного періоду пропрацьовано недостатньо, тому що чітко не визначено, що мають показати управлінцям результати дослідження за цими методиками, оскільки останні дають змогу визначити рейтинг регіонів, який характеризує зростання (тоді дійсно правомірним є його вимірювання щоквартально або щомісячно), а не соціально-економічний розвиток (коли  доцільніше використовувати щорічний термін). Недоліком цих розробок також є і те, що вони носять оглядовий характер динаміки соціально-економічних показників розвитку регіону, не дають рекомендацій щодо використання їх в практичній діяльності, містять дуже великий перелік показників, і, головне, вони не дозволяють виявити закономірності щодо обґрунтування інтегрального індексу соціально-економічного розвитку регіону і використання його при прийнятті управлінських рішень щодо стимулювання соціально-економічного розвитку держави та регіонів і в міжрегіональних співставленнях при удосконаленні механізмів подолання соціально-економічної диференціації регіонів і депресивності просторового розвитку.

Дискусійність проблеми, об’єктивна необхідність подальшого поглиблення теоретичних досліджень методологічного характеру та прикладних розробок із проблематики менеджменту регіонального економічного розвитку і організаційно-економічних механізмів регулювання управлінської діяльності в сучасних умовах трансформації України з метою забезпечення ефективного державного управління регіональним економічним розвитком України підтверджують актуальність обраної теми, її мету, завдання та структуру.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження було виконано відповідно до планів науково-дослідницьких робіт  Одеського державного економічного університету (ОДЕУ), а саме таких досліджень, як: „Статистичний аналіз та прогнозування соціально-економічних процесів в регіоні” (номер державної реєстрації 0103U007717), „Економічні індекси розвитку регіону” (номер державної реєстрації 120/2004), „Дослідження економічного механізму реалізації структурних зрушень в регіональному народногосподарському комплексі” (номер державної реєстрації  0104U005273), “Розробка концепції управління розвитком людських ресурсів в Україні” (номер державної реєстрації 0105U008969). Також робота виконувалась відповідно з планом науково-дослідницьких робіт кафедри економічної і фінансової політики Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (ОРІДУ НАДУ), а саме таких тем, як: „Приоритетні напрямки ефективного використання ресурсного потенціалу регіону: управлінський аспект” (номер державної реєстрації 0101U006947), „Підвищення ефективності управління у сфері місцевого та регіонального самоврядування в контексті запровадження адміністративно-територіальної реформи в діяльності Одеської обласної ради” (номер   державної реєстрації  0107U001924).

За науковими темами, що здійснювались у рамках ОДЕУ, особисто автором досліджено методи оцінки ефекту та ефективності господарської діяльності регіону; структурні зрушення національної економіки; запропоновано методику інтегральної оцінки регіонального розвитку підприємництва, промисловості, інвестиційної привабливості, ринку праці, економічного розвитку регіону; систему показників для оцінки економічного розвитку регіону у розрізі шести блоків, що характеризують різні аспекти життєдіяльності регіону; розроблено методичне забезпечення та рекомендації щодо проведення комплексного аналізу малого та середнього бізнесу, ринку праці на регіональному рівні. Проведено комплексне оцінювання рівня розвитку підприємництва, промисловості, інвестиційних переваг, інноваційного розвитку та ринку праці на регіональному рівні за допомогою інтегральних індексів. За науковими темами, що здійснювались у рамках ОРІДУ НАДУ при Президентові України, особисто автором було розглянуто етапи становлення державної регіональної економічної політики, її теоретичну основу. Проаналізовано існуючі  теорії регіонального зростання, виявлено їх позитивні та негативні сторони. Розроблено та обґрунтовано концепцію синтезу механізмів управління економічним розвитком регіону на базі системно-діяльністного підходу, надано авторське бачення теоретико-методологічних підходів та прикладних розробок щодо оцінювання  економічного розвитку регіону і ролі держави  при цьому, а також економічного потенціалу територіальної громади, системи показників для рейтингової оцінки економічного потенціалу територіальних громад;  розроблено методичне забезпечення та рекомендації щодо проведення комплексного аналізу економічної діяльності регіону на основі факторного моделювання показників розвитку регіонів, чинників формування регіональних рівнів продуктивності праці, регіонального аналізу ефективності використання основних засобів та інвестицій за допомогою прийому ланцюгових підстановок.