ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ УЧАСТІ ІНОЗЕМНИХ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ У ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИНАХ (ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Протягом останніх десятиліть у розвитку світової економіки домінують процеси поглиблення інтернаціоналізації та глобалізації господарського розвитку, що зумовлює зміну обсягів і характеру руху факторів і результатів виробництва, а також процеси гармонізації правового регулювання суспільних відносин та зближення правових систем. За таких умов підприємницька діяльність юридичних осіб не обмежується територією однієї держави, а кількість юридичних осіб - суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності постійно збільшується.

Світовий досвід свідчить про те, що країни з перехідною економікою не здатні вийти з економічної кризи без залучення та ефективного використання іноземних інвестицій, які здійснюються прямо чи опосередковано корпоративними структурами. Такі структури не тільки забезпечують доступ до сучасних технологій, моделей корпоративного управління та ведення бізнесу, але й динамізують ринки товарів і послуг та формують конкурентне середовище. Окрім того, вони підтримують національного товаровиробника, оскільки надають початковий капітал для ведення спільної діяльності з українськими партнерами.

У зв’язку з розбудовою в Україні ринкової економіки завдання законодавця та юридичної науки полягає у формуванні правової основи для ефективного використання потенціалу іноземних компаній. Перевага України полягає в тому, що вона має всі умови для створення власної моделі правового регулювання відносин з іноземним елементом, оскільки в неї є об’єктивна можливість уникнути типових помилок, запозичити позитивний світовий досвід у сфері регулювання відносин за участю іноземних компаній, пристосовуючи його до особливостей національних економічної, правової, політичної та інших сфер суспільного життя. Тому, дослідження законодавства, правозастосовчої практики та наукових напрацювань провідних постіндустріальних країн, а також міжнародних інституцій, у сфері правового регулювання участі іноземних юридичних осіб у цивільних правовідносинах має велике значення.

Вихід України на міжнародний рівень як суверенної держави привернув до неї увагу корпоративних структур, що акумулюють значні фінансові ресурси, а отже мають потенціал для інвестування цих коштів в українську економіку. Однак, нестабільність національного законодавства, яке могло би гарантувати захист іноземного капіталу, не дозволяє таким структурам розгорнути повною мірою діяльність на території України. На відміну від таких великих та відомих у світі структур, єдиною метою невеликих іноземних компаній при інвестуванні в українську економіку переважно є швидке збагачення, що не сприяє економічному розвитку держави. Недосконалість законодавчої бази не лише позбавляє Україну можливості залучити до своєї економіки якісний іноземний капітал, але також сприяє переходу "в тінь" українських підприємницьких структур. Унаслідок цього українські компанії мають менше можливостей співпрацювати з іноземними компаніями та брати участь у подальшому розвитку міжнародного співробітництва на рівні юридичних осіб.    

Враховуючи нестабільність нормативно-правової бази України та недостатність регламентації відносин "з іноземним елементом", нагальною є потреба вироблення основних теоретичних положень, визначення практичних проблем та розроблення рекомендацій по вдосконаленню національного законодавства в сфері правового регулювання участі іноземних юридичних осіб у цивільних правовідносинах.

Окрім того, у вітчизняній юридичній науці майже не приділяється увага дослідженню іноземного законодавства, яке регламентує участь іноземних компаній у цивільних правовідносинах. З іншого боку, постійно зростає зацікавленість українських підприємств у поширенні своєї діяльності за межі України, де вони розглядаються як іноземні юридичні особи з точки зору іноземного права. Отже, актуальність дослідження проблеми правового регулювання участі іноземних юридичних осіб у цивільних правовідносинах у порівняльно-правовому контексті не викликає сумнівів.

 Ступінь дослідженості теми дисертації. У вітчизняній юридичній науці не проводилося всебічне порівняльно-правове дослідження особливостей правового регулювання участі іноземних юридичних осіб у цивільних правовідносинах. Хоча окремі форми участі (наприклад, акціонерні товариства, постійні представництва, дочірні підприємства нерезидентів, договори про спільну діяльність, концесійні договори тощо) були предметом досліджень та обговорювалися в ряді наукових та науково-популярних публікацій, загалом можна констатувати відсутність достатньої уваги української юридичної науки до всебічного порівняльно-правового висвітлення цієї теми.

 Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертації є складовою науково-дослідної роботи кафедри цивільного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зокрема в зв’язку з розробкою теми "Формування механізму реалізації і захисту прав та свобод громадян в Україні” № 01БФ042-01.