ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Аналіз світового та вітчизняного досвіду і сучасні тенденції економічного розвитку свідчать, що підприємництво є одним з найважливіших чинників соціально-економічного прогресу сучасного суспільства. Тому розвиток підприємництва розглядається як стратегічний напрям подолання економічної кризи та вирішення соціально-економічних проблем і суперечностей перехідної економіки України. Стратегічне значення розвитку підприємництва в умовах ринкових перетворень випливає з економічної природи підприємництва як форми господарювання, притаманної ринковій економіці.

Право на заняття підприємницькою діяльністю є правом, закріпленим на рівні Конституції України. Разом з тим на практиці досить складно, інколи, відрізнити законне та незаконне підприємництво, складнощі досі виникають з відмежуванням підприємницької діяльності від інших видів діяльності. Також існують недоліки в відокремленні, в рамках правозастосовчої практики, окремих підприємницьких дій від одноразових цивільно-правових угод, наслідком чого, у свою чергу, є неправомірне застосування податкового законодавства, кримінального тощо.

Це пов’язано, перш за все, з законодавчою невизначеністю окремих понять. Легальне визначення підприємництва міститься в Господарському кодексі України (далі – ГК України), проте, незважаючи на існування легальної дефініції підприємництва, закон не конкретизує зміст окремих сутнісних ознак підприємництва, зокрема, таких як систематичність, інноваційність та професійність тощо. Невизначеність як ознак, так і видів підприємницької діяльності, яким не приділяє достатню увагу жодний нормативно-правовий акт держави, є неприпустимим фактом законодавчої системи України, який слід усунути в майбутньому, а тому об'єктивно необхідним є подальше удосконалення підприємницького законодавства як складової забезпечення ефективного застосування правових норм, усунення прогалин і суперечностей правового регулювання.

Низку проблем підприємництва як економічного явища висвітлено в працях вчених-економістів, таких як Є.Ф. Борисов, А.В. Бусигін, Ю.А. Львов, Г.В. Осовська, Б.А. Райзберг, П.Ф. Друкер, Е.Дж. Долан, Д. Ліндсей, Й. Шумпетер та інших. Поняття та ознаки підприємницької діяльності як предмета правового регулювання аналізувались у роботах таких сучасних вчених-юристів, як В.К. Андрєєв, А.Г. Биков, О.М. Вінник, Г.А. Гаджиєв, О.В Гарагонич, В.В. Долинська, І.В. Дойніков, С.Е. Жилінський, Ж.А. Іонова, Т.В. Кашаніна, А.Я. Курбатов, В.В. Лаптєв, П.Г. Лахно, К.К. Лєбєдєв, В.А. Малига, Л.В. Ніколаєва, О.А. Підопригора, О.О. Підопригора, В.Ф. Попондопуло, Б.Г. Розовський, Н.О. Саніахметова, В.М. Селіванов, І.В. Спасібо-Фатєєва, І.В. Труш та ін. Дослідження вчених-юристів істотно розширюють і поглиблюють уявлення про підприємницьку діяльність, однак чимало питань залишилось поза увагою науковців або розуміються у літературі по-різному, зокрема, щодо родової належності підприємництва, цілей підприємництва, його ознак тощо.

Вищенаведене вказує на актуальність і доцільність обраної теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри підприємницького та комерційного права Одеської національної юридичної академії МОН України на 2001-2005 рр. Тема дослідження є складовою частиною комплексних тем “Правові проблеми розвитку сучасної української держави”, що розроблялася науковцями Одеської національної юридичної академії МОН України (№ 0101U001195 в Державному реєстрі) та „Традиції і новації у сучасній українській державності та правовому житті”, яка розробляється науковцями вказаного закладу на даний момент (№ 0106U004070 в Державному реєстрі). У межах зазначених тем дисертант брав участь як співвиконавець, ним проведено дослідження підприємництва як предмета правового регулювання, виявлені основні проблемні питання правової регламентації підприємницької діяльності та обґрунтовано шляхи їх вирішення.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування нових наукових положень щодо підприємництва як предмету правового регулювання та підготовка пропозицій з удосконалення законодавства України у сфері підприємництва.

Відповідно до поставленої мети основну увагу приділено вирішенню наступних завдань:

виявлення економічної сутності, значення та родової приналежності підприємництва;

уточнення поняття підприємництва, з урахуванням додаткових ознак, які мають суттєве та необхідне значення;

аналіз та доопрацювання цілей підприємництва, надання визначення поняття права на підприємницьку діяльність, її свободи та реалізації;

виявлення особливостей правосуб’єктності суб’єктів права на підприємницьку діяльність;

виявлення та уточнення ролі і змісту соціальної відповідальності та етики в реалізації права на підприємницьку діяльність;

обґрунтування пропозицій з удосконалення правового регулювання підприємництва.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у зв’язку з організацією та здійсненням підприємницької діяльності.

Предметом дослідження є підприємництво як предмет правового регулювання в Україні.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в процесі дослідження було застосовано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання. Узагальнення явищ і процесів при здійсненні правового регулювання підприємницької діяльності базується на системному аналізі правових дефініцій та категорій. За допомогою діалектичного методу підприємництво досліджено як предмет правового регулювання та обґрунтовані відповідні пропозиції. Порівняльно-правовий метод використано при дослідженні зарубіжного досвіду правового регулювання підприємницької діяльності та доопрацюванні його окремих складових. Формально-юридичний метод застосовано для аналізу змісту правових норм щодо підприємництва та обґрунтування напрямків удосконалення законодавства України. Використання історичного методу застосовувалося для дослідження розвитку економічної сутності, значення та родової приналежності підприємництва, уточнення поняття підприємництва та його нормативно-правової бази, тенденції та еволюції поглядів законодавця з питання виявлення його видів.

Теоретичну базу дослідження склали наукові праці, крім названих вище, таких провідних правознавців України, Росії та інших зарубіжних країн, як А.Г. Бобкова, Є.П. Губін, В.М. Гайворонський, А.В. Гущин, І.В. Єршова, Д.В. Задихайло, І.Є. Замойський, Г.Л. Знаменський, В.І. Крусс, В.К. Мамутов, О.М. Олейник, Н.О. Саніахметова, О.І. Харитонова, О.О. Чувпило, В.С. Щербина, О.С. Янкова, Д. Броуді, Д. Куратко, Дж. Тіммонс, М. Ходжетс та ін.

Емпіричну базу дослідження склали законодавство України та практика його застосування, законодавства Російської Федерації, Франції, ФРН, США, а також спеціальна наукова література, в якій досліджуються проблеми підприємництва як предмета правового регулювання в Україні.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є комплексним дослідженням підприємництва як предмета правового регулювання, в якому обґрунтовано доцільність удосконалення правового регулювання відносин, які виникають у зв’язку з організацією та здійсненням підприємництва. Наукова новизна результатів дослідження полягає в теоретичних положеннях, висновках та пропозиціях, головними з яких є наступні.

Уперше:

надано визначення права на підприємницьку діяльність як права на здійснення самостійної, ініціативної, інноваційної, професійної, систематичної діяльності, з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку в умовах існування ризику, з дотриманням прав і законних інтересів інших осіб, та відповідальністю за результати такої діяльності її суб’єктів;

обґрунтовано положення щодо систематичності як ознаки підприємництва, що характеризується з якісної (а не кількісної) сторони як усталеність та виражається в характері діяльності, її часовій тривалості і цільовій спрямованості;

надано визначення професійності як ознаки підприємництва, нерозривно пов'язаної з систематичністю, що виявляється у здійсненні підприємницької діяльності суб’єктами, які мають певну кваліфікацію та/або інформацію, необхідну для прийняття і реалізації рішень, відповідно до правил, що мають нормативне закріплення;

надано визначення категорії ризику як системоутворюючого фактору (ознаки) підприємницької діяльності, в основі якого лежить імовірність зменшення, неотримання прибутку та/або недосягнення інших економічних і соціальних результатів;

надано визначення інноваційності як ознаки підприємницької діяльності, що характеризується як нововведення в продукцію, процес виготовлення, збуту продукції та в методи управління цими процесами;

обґрунтовано недоцільність визначення в законодавстві синонімами поняття «підприємницька діяльність» та «комерційна діяльність» з урахуванням генезису слова «комерція» та історичного досвіду використання поняття «комерційна діяльність», яка маючи лише формальні відзнаки, змістовно вважалась тотожною торгівельній діяльності, тоді як остання має предметом правовідносини лише в сфері товарного обороту;

встановлено, що основними факторами, які впливають на одержання прибутку, є: прояв ініціативи щодо поєднання речовинних та людських факторів для виробництва товарів і послуг; прийняття неординарних рішень з управління, організації праці і т.д.; впровадження інновацій шляхом виробництва нового виду продукту або удосконалення і радикальної зміни виробничого процесу, урахування яких доцільно при наданні державної підтримки суб’єктів підприємництва.

Удосконалено:

визначення соціально-відповідальної поведінки суб’єктів підприємництва з уточненням, що нею є передбачена, спланована відповідь таких суб’єктів на соціальні очікування в суспільстві, яка потребує застосування тих специфічних ресурсів, якими володіє саме підприємець;

поняття правосуб’єктності громадян щодо здійснення підприємницької діяльності шляхом закріплення можливості для неповнолітньої особи пройти процедуру емансипації, змінивши передбачену у ст. 35 Цивільного кодексу України процедуру надання повної цивільної дієздатності, а при позитивному вирішенні цього питання, у зв'язку з наділенням повною дієздатністю, допущення до державної реєстрації як підприємця.

Дістали подальший розвиток:

визначення підприємницької діяльності як самостійної, ініціативної, інноваційної, професійної, систематичної діяльності, яка здійснюється суб’єктами підприємництва, з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку на власний ризик, без порушення прав і законних інтересів інших осіб, та відповідальністю за результати такої діяльності;

відокремлення підприємницької діяльності як виду господарської діяльності в залежності як від мети (одержання прибутку) і економічних та соціальних результатів, так і від конкретних результатів її досягнення, які можуть бути повними, частковими або зовсім відсутніми, зокрема, визнання підприємницькою діяльністю виробництва продукції, виконання робіт або надання послуг на ринку за такою ціною, яка покриває значну частину витрат виробництва;

питання здійснення підприємницької діяльності особами, цивільна дієздатність яких обмежена у встановленому порядку щодо здійснення підприємницької діяльності шляхом закріплення прямої законодавчої заборони для цієї категорії громадян здійснювати підприємницьку діяльність.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання теоретичних положень і практичних висновків дисертаційної роботи в правотворчій діяльності з метою розвитку та удосконалення правового регулювання підприємницької діяльності в Україні. Положення дисертації можуть бути використані також при створенні коментарів до нормативно-правових актів, що регулюють підприємницьку діяльність, у правозастосовчій практиці, науково-практичній діяльності, у навчальному процесі при читанні лекцій та проведенні практичних занять за курсом “Господарське право”, а також з метою розроблення програм відповідних спецкурсів та методичних матеріалів.

Окремі положення та висновки, сформульовані в дисертації, які мають дискусійний характер, можуть бути основою для подальших наукових досліджень.

Результати дисертаційного дослідження використовуються у Одеській національній юридичній академії МОН України у навчальному процесі при викладанні навчальної дисципліни „Господарське право” (довідка № 284-3 від 12.02.2007 р.). Окремі положення дисертаційної роботи використовувались в практичній діяльності ПП „Фірма Родон” під час розробки системи правового забезпечення, зокрема, змін до статуту підприємства (довідка № 20/11 від 20.11.2006 р.), а також ПСП „Улянівка” при розробці локально-нормативного акту – Кодексу професійної поведінки (довідка № 128/К від 05.12.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати дисертаційної роботи отримані автором особисто на основі аналізу вітчизняних та закордонних наукових та нормативно-правових джерел.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційної роботи доповідались автором на I Міжвузівській науково-практичній конференції „Актуальні питання реформування правової системи України” (Луцьк, 2005), науково-практичній конференції „Правове забезпечення сфери державного управління та місцевого самоврядування” (Запоріжжя, 2005), а також на 8(60)-й та 9(61)-ій звітних наукових конференціях професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії МОН України (Одеса, 2005, 2006), на І Всеукраїнській цивілістичній науковій конференції студентів та аспірантів (Одеса, 2006).

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 4,65 д.а., у тому числі 7 наукових статей у фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України. Всі роботи підготовлені дисертантом особисто.

Структура та обсяг дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, поділених на дев’ять підрозділів, і висновків. Загальний обсяг роботи - 179 сторінок комп’ютерного тексту. Робота містить також список використаних джерел із 245 найменувань та 3 додатки.