ОСОБЛИВОСТІ СМИСЛОВОЇ СФЕРИ ПРИ ЕМОЦІЙНО ЛАБІЛЬНИХ РОЗЛАДАХ ОСОБИСТОСТІ ІМПУЛЬСИВНОГО ТИПУ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Досьогодні проблема розладів особистості залишається однієї з найбільш складних: у клінічній літературі відсутня єдина точка зору на етіопатогенез особистісних розладів, а дані щодо поширеності широко варіюють (В.Я. Гіндікін, В.Г. Марченко, А.Б. Смулевич, С. Торгерсен та ін.). Для точної постановки діагнозу і винесення експертного судження психіатрові часто буває необхідна картина тонких психологічних порушень, які повною мірою не описуються особистісно-аномальним патопсихологічним синдромом (Й.А. Кудрявцев, В.М. Блейхер і І.В. Крук).

Пацієнти з емоційно лабільними розладами особистості імпульсивного типу складають від 1/5 до 1/3 всіх розладів особистості (В.О. Гур’єва, О.В. Кербиков, А.Б. Смулевич, Г.К. Ушаков та ін.) і мають досить високий ризик конфліктів з оточуючими, а також зловживання алкоголем і психоактивними речовинами, кримінальної й аутодеструктивної поведінки, сексуальних девіацій; схильні до декомпенсацій, особливо в сучасних умовах соціальної нестабільності (П.Т. Петрюк, А.Б. Смулевич, Г.В. Старшенбаум та ін.). Водночас, означені прояви є індивідуально прийнятними, сприймаються пацієнтами як інтегральна частина власного “Я” і не викликають потреби в психологічній корекції і медичній допомозі, що значною мірою ускладнює більш ретельне вивчення патопсихологічних механізмів поведінки при емоційно лабільному розладі особистості імпульсивного типу та розробку ефективних засобів корекції.

Наявні в літературі дані свідчать про патологію смислової сфери особистості цього контингенту (Б.С. Братусь, В.В. Гульдан, Б.В. Зейгарник, Л.Ф. Шестопалова та ін.). За останні 15-20 років істотний внесок у формування уявлень про порушення мотивації і смислової регуляції діяльності при розладах особистості, а також про особливості дисгармонійного розвитку особистості зробила ціла низка авторів (Ю.М. Антонян, В.В. Гульдан, Л.М. Балабанова, Б.С. Братусь, Б.В. Зейгарник, Й.А. Кудрявцев, А.М. Лаврінович, Ф.С. Сафуанов, К.С. Лебединська, В.В. Лебединський, Т.П. Вісковатова, Н.Ю. Максимова, Л.Ф. Шестопалова, Т.О. Перевозна та ін.). Подальший розвиток теоретичних уявлень щодо особливостей структури психічного дефекту пацієнтів з особистісною патологією пов’язаний з асиміляцією евристичного потенціалу загальнопсихологічних досліджень смислової сфери особистості (О.Ю. Артем’єва, О.Г. Асмолов, Б.С. Братусь, Д.О. Леонтьєв, О.Є. Насиновська та ін.).

Отже, актуальність дослідження викликана потребами практики і пов’язана з необхідністю підвищити рівень діагностики та корекції порушень при емоційно лабільному розладі особистості імпульсивного типу і розробити модель патопсихологічного дослідження для завдань диференційної психодіагностики смислової сфери у рамках особистісно-аномального патопсихологічного синдрому, що і зумовило вибір теми дослідження.