ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РИНКУ МІСЦЕВИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Забезпечення правової, організаційної та фінансової автономії місцевого самоврядування – одна з головних передумов розбудови демократичної держави. Однак на сьогодні органи місцевого самоврядування в Україні неспроможні належно виконувати свої функції через нестачу бюджетних коштів, зумовлену слабкістю інституту місцевих податків і зборів, залежністю більшості місцевих бюджетів від дотацій і субвенцій державного бюджету. Обмеженість ресурсів місцевих бюджетів не дає змоги органам місцевого самоврядування здійснювати інвестиції в розвиток місцевої інфраструктури, оновлювати основні фонди комунальних підприємств. За таких умов розширення джерел фінансування місцевих програм розвитку можливе за рахунок зростання обсягів запозичень органів місцевого самоврядування на національному та зовнішньому фінансових ринках.

На відміну від інших країн, де інструмент місцевих запозичень широко застосовується, в Україні він не набув поширення. У цьому зв’язку важливими є всебічне дослідження ринку місцевих запозичень, виявлення особливостей, проблем та перспектив його розвитку. Тому актуальними є розробка науково-практичних рекомендацій щодо спрощення доступу органів місцевого самоврядування до позикових ресурсів; удосконалення законодавчої бази, що регулює питання залучення коштів місцевими органами влади; розширення прав кредиторів у випадках несвоєчасного погашення й обслуговування місцевого боргу; унормування процедур випуску та управління місцевими запозиченнями; запровадження системи управління проектами, що фінансуються за рахунок залучених коштів, тощо.

Питання позикового фінансування на рівні місцевого самоврядування постійно перебувають у центрі уваги дослідників у галузі державного управління госпо­дарськими процесами, місцевих фінансів. Розробці теоретичних основ орга­нізації та регулювання ринків місцевих запозичень, принципів їх унормування в націо­нальному законодавстві, розвитку системи обмежень щодо виходу органів місце­вого самоврядування на ринок позикових ресурсів присвячені праці ряду зару­біжних учених: М.Алексеєнкової, Е.Бессмертної, М.Вайбела, Ч.Вулфела, Ю.Данилова, А.Данкова, В.Ділінджера, І.Костікова, Л.Ліу, Ц.Молінаса, С.Нікіфорова, С.Пахомова, К.Района, Ф.Страатмана, М.Фрайр, Х.Ціммермана, М.Ядрієва та ін. У вітчизняній літературі зазначені питання досліджувались у роботах І.Акімової, Н.Балдич, В.Бодрова, І.Бураковського, А.Буряченка, В.Вакуленка, Т.Вахненко, В.Воротіна, С.Глущенко, Г.Даніліна, А.Дєгтяра, В.Зайчикової, О.Іваницької, О.Ігнатенка, О.Кириленко, В.Кравченка, В.Куйбіди, О.Лазора, О.Лебединської, І.Луніної, В.Мамонової, В.Падалки, І.Розпутенко, М.Скиби та ін.

Проте в зарубіжній і вітчизняній літературі досі відсутні усталені підходи до оцінки ролі позикового фінансування в стимулюванні розвитку місцевої економіки; серед науковців існують розбіжності у питаннях вибору форм і кількісних показників обмежень на здійснення місцевих запозичень; в Україні досі не розроблені процедури врегулювання дефолтів за місцевими запозиченнями та ін. З огляду на це в теорії та практиці державного управління господарськими проце­сами існує потреба в ґрунтовному науковому дослідженні концептуальних і при­клад­них засад регулювання взаємовідносин органів державної влади та місце­вого самоврядування при здійсненні місцевих запозичень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні результати дисертаційного дослідження отримані під час виконання науково-дослідних робіт на кафедрі економічної теорії та історії економіки Національної академії державного управління при Президентові України за темою “Формування інвестиційно-інноваційної моделі сталого розвитку національної економіки” (номер державної реєстрації 0108U002008) у межах комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування” (довідка від 21 вересня 2009 р. № 126). Беручи участь у науково-дослідних роботах як співвиконавець на громадських засадах, автор визначила процедури та критерії відбору проектів соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальної одиниці, що фінансуються за рахунок місцевих запозичень.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування методологічних та прикладних засад регулю­вання взаємовідносин органів державної влади і місцевого самоврядування при емісії, обслуговуванні та погашенні муніципальних боргових зобов’язань і розробка на цій основі практичних рекомендацій щодо розвитку ринку місцевих запозичень в умовах системних суспільно-економічних трансформацій в Україні.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

–       здійснити системний аналіз наукової літератури, вітчизняного і зарубіжного досвіду організації ринків місцевих запозичень та визначити основні тенденції їх розвитку;

–       з’ясувати причини втручання держави у процеси залучення позикових ресурсів органами місцевого самоврядування і на цій основі обґрунтувати актуальні завдання державного регулювання ринку місцевих запозичень;

–       дослідити динаміку ринку місцевих запозичень в Україні та ідентифікувати основні чинники, що зумовили його формування і розвиток;

–       охарактеризувати інституційну структуру вітчизняного ринку місцевих запозичень та визначити актуальні напрями її вдосконалення;

–       систематизувати нормативно-правове забезпечення у сфері регулювання ринку місцевих запозичень в Україні з метою виявлення суперечностей і неузгодженостей у законодавстві, що потребують усунення;

–       обґрунтувати концептуальні засади врегулювання дефолтів за місцевими запозиченнями з урахуванням специфіки діяльності органів місцевого самоврядування;

–       розробити науково-практичні рекомендації з удосконалення інструментарію державного регулювання ринку місцевих запозичень в умовах суспільно-економічних трансформацій в Україні.

Об’єкт дослідження – сукупність взаємовідносин, що виникають між органами державної влади та місцевого самоврядування при здійсненні місцевих запозичень.

Предмет дослідження – моделі та інструменти державного регулювання розвитку ринку місцевих запозичень.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що здійснення місцевих запозичень в оптимальних обсягах з метою фінансування довгострокових інфраструктурних об’єктів стимулює розвиток місцевої економіки та збільшує обсяг суспільних послуг, що надаються населенню. Відповідно до цього завданням державного регулювання ринку місцевих запозичень є створення такого інституціонального середовища, яке б, з одного боку, сприяло динамічному розвитку ринку місцевих запозичень, а з другого – унеможливлювало б надмірне зростання місцевого боргу та ситуації дефолту за місцевими запозиченнями.

Методи дослідження ґрунтуються на діалектичному пізнанні соціально-економічних процесів, що передбачає розгляд їх становлення та розвитку на сучасному етапі трансформації суспільно-економічної системи України.

У дисертаційному дослідженні використані сучасні методи пізнання: порівняльний аналіз – у процесі вивчення зарубіжного досвіду; конкретно-історичний аналіз – для висвітлення процесів розвитку ринку місцевих запозичень в Україні; економіко-статистичні методи (зокрема розрахунок відносних і середніх показників, показників динаміки та ін.) – для аналізу динаміки ринку місцевих запозичень; метод експертних оцінок – у процесі визначення пріоритетів та розроблення шляхів удосконалення державного регулювання ринку місцевих запозичень; логічних узагальнень – при формулюванні гіпотези дослідження, висновків, визначенні факторів, що впливають на розвиток ринку місцевих запозичень, тощо.

Інформаційну базу дослідження становили праці зарубіжних і вітчизняних учених, нормативно-правові акти, Інтернет-ресурси, інформація Міністерства фінансів України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Наукова новизна одержаних результатів визначається особистим внеском автора у вирішення актуального науково-практичного завдання в галузі державного управління, що полягає в розробці методологічних та прикладних засад регулювання взаємовідносин органів державної влади та місцевого самоврядування при здійсненні місцевих запозичень з урахуванням процесів фіскальної децентралізації, підвищення ролі та розширення функцій місцевого самоврядування в системі публічного управління, розвитку структури та інструментів фінансових ринків. Найсуттєвіші результати дисертаційного дослідження, які містять наукову новизну, полягають у тому, що:

уперше:

–    розроблено концептуальні засади врегулювання взаємовідносин органів місцевого самоврядування з органами державної влади та кредиторами у ситуаціях виникнення дефолтів за місцевими запозиченнями з урахуванням специфіки діяльності органів публічного управління. Зокрема, визначено: коло суб’єктів, які ініціюють та приймають рішення про застосування процедури врегулювання дефолтів; особливості коригування бюджету органу місцевого самоврядування – боржника для забезпечення відповідності видатків доходам і запозичень – здатності обслуговувати борг; порядок ведення переговорів між боржником і кредиторами щодо реструктуризації боргових зобов’язань і їх потенційного зменшення;

–    обґрунтовано сутність принципу самоконтролю (самодисципліни) органів місцевого самоврядування при здійсненні місцевих запозичень, що полягає в проведенні відповідальної боргової політики, об’єктивній оцінці витрат і вигод інвестиційних проектів, здійсненні запозичень з урахуванням реальної фінансової спроможності відповідного органу місцевого самоврядування;

удосконалено:

–    критеріальну базу систематизації чинних нормативно-правових актів у сфері регламентації ринку місцевих запозичень залежно від предмета правового регулювання: обсягу прав органів місцевого самоврядування щодо участі у фінансово-кредитних відносинах; кола суб’єктів права щодо здійснення місце­вих запозичень; повноважень суб’єктів у сфері регулювання ринку місцевих запозичень; порядку випуску та обігу облігацій місцевих позик; обмежень розміру місцевих позик і органів, уповноважених встановлювати граничний розмір позики та боргу; порядку використання залучених коштів. Здійснену систематизацію запропоновано покласти в основу спеціального Закону України “Про місцеві запозичення”, в якому також мають бути відображені невирішені чинним законодавством питання щодо врегулювання дефолтових ситуацій за місцевими запозиченнями;

–    класифікацію моделей регулювання ринку місцевих запозичень залежно від співвідношення ринкових і державних регуляторів та визначення факторів, що впливають на вибір моделі регулювання ринку місцевих запозичень: рівня розвитку ринкової інфраструктури, форми державного устрою, ступеня децентралізації фіскальних повноважень, загальнодержавних обмежень розміру боргу сектору управління;

дістали подальшого розвитку:

–    порівняльна характеристика законодавчо встановлюваних обмежень щодо місцевих запозичень: обсягів запозичень та витрат на обслуговування місцевого боргу, типів застави або забезпечення, джерел доходів для погашення або обслуговування боргу, цілей або типів проектів для фінансування, вимог щодо термінів позик;

–    уточнення напрямів удосконалення управління запозиченнями та місцевим боргом в органах місцевого самоврядування, зокрема: забезпечення прозорості та відкритості фінансової політики, середньо- і довгострокове планування бюджету та соціально-економічного розвитку, управління ризиками місцевих запозичень, проведення боргової політики з урахуванням реальної фінансової спроможності;

–    обґрунтування науково-практичних заходів з удосконалення державного регулювання розвитку ринку місцевих запозичень в Україні, що передбачають диверсифікацію джерел доходів бюджету розвитку місцевих бюджетів, надання районним та обласним радам права залучати позикові кошти, перегляд законодавчих обмежень щодо місцевих запозичень, надання державою фінансової, організаційної, правової допомоги органам місцевого самоврядування при здійсненні запозичень.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що основні теоретичні положення і висновки дослідження доведені до рівня конкретних пропозицій, які можуть використовуватися при вдосконаленні системи регулювання взаємовідносин органів місцевого самоврядування та органів державної влади в процесі здійснення місцевих запозичень. Теоретичні положення та наукові результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчальний процес у Національній академії державного управління при Президентові України під час розробки навчально-методичного забезпечення з дисципліни “Монетарна політика та державне регулювання банківської і біржової діяльності” (довідка від 11 листопада 2009 р. № 13.2-10/1).

Наукові висновки, пропозиції, рекомендації, що містяться в дисертації, враховані та використані:

–    при розробці програми соціально-економічного розвитку Васильківської міської ради на 2009 рік (довідка від 13 березня 2009 р. № 101/01-22);

–    у процесі уточнення тематики аудиторних навчальних заходів, розробки дидактичних матеріалів, поповнення безпаперового інформаційного довідника для підвищення кваліфікації фахівців сфери державного управління та місцевого самоврядування Закладом післядипломної освіти “Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій” Київської обласної державної адміністрації (довідка від 21 травня 2009 р. № 41);

–     у діяльності Волинської обласної державної адміністрації (довідка від 22 вересня 2009 р. № 4947/36/2-09);

–    у процесі підготовки до випуску облігацій внутрішньої місцевої позики Бориспільської міської ради у 2008 р. (довідка від 16 жовтня 2009 р.
№ 12-30-6746).

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертації оприлюднені на науково-практичних конференціях, у тому числі за міжнародною участю: “Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні” (Київ, 2006), “Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування” (Київ, 2007), “Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації” (Одеса, 2007), “Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід” (Київ, 2008), “Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації” (Одеса, 2008), “Демократичне врядування: наука, освіта, практика” (Київ, 2009), “Галузь науки “Державне управління”: історія, теорія, впровадження” (Київ, 2010), а також на VIII міжнародному науковому конгресі “Державне управління та місцеве самоврядування” (Харків, 2008).

Теоретичні положення, наукові висновки дисертації обговорювались на мето­дологічних семінарах і засіданнях кафедри економічної теорії та історії еконо­міки Національної академії державного управління при Президентові України.

Публікації. Основні ідеї, положення і результати дослідження висвітлені автором у 14 наукових працях, з яких 6 опубліковано у фахових наукових журналах та збірниках наукових праць, 8 – у збірниках тез і матеріалів науково-практичних конференцій і конгресів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації – 195 сторінка, з них 164 основного тексту. Робота містить 14 рисунків, 3 таблиці, 3 додатки. Список використаних джерел налічує 190 найменувань.