ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

Краткое содержание

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначені мета, завдання, об’єкт та предмет дослідження, наведена характеристика використаних методів дослідження, сформульовані основні положення наукової новизни та практичне значення одержаних результатів, а також наведено відомості про їх апробацію і публікацію.

У першому розділі – «Теоретичні аспекти формування організаційної культури муніципального управління» – досліджуються сучасні тенденції розвитку публічного управління, вплив організаційної культури на якість муніципального управління; викладено теоретичні аспекти організаційної культури.

Показано, що в останні десятиріччя в розвинутих країнах проводяться реформи, пов’язані зі становленням нової парадигми публічного управління і втіленням відповідних змін, а саме – управління з орієнтацією на ціннісні чинники, а не на бюрократичні правила і норми. Доведено, що існує стійкий взаємозв’язок реформ публічного управління, які базуються на спрямуванні на запити і потреби клієнта-громадянина, зі змінами організаційної культури публічних установ.

Для визначення організаційної культури муніципального управління автором проаналізовано співвідношення понять організаційної та корпоративної культури, організаційної культури державного управління.

Проведений теоретичний аналіз дав можливість уточнити сутність поняття організаційної культури, напрями та критерії вивчення організаційної культури, виокремити її основні елементи. Організаційна культура розглядається як набір найважливіших уявлень, що сприймаються членами організації і дістають вираження в заявлених цінностях, які визначають орієнтири поведінки та дій людей. Спираючись на аналіз наукових праць, автор визначив, що цінності, які поділяються персоналом організації, є основним елементом організаційної культури. Іншими елементами культури визнаються норми та правила, що відображаються в моделях поведінки.

Аналіз літературних джерел свідчить про виокремлення із загального поняття організаційної культури визначення корпоративної культури як культури корпорацій. Корпорація – це своєрідна форма організації, створена на основі спільної власності, управління якою здійснюється з метою реалізації спільних економічних інтересів для одержання прибутку від господарської діяльності. Це додає певних особливостей організаційній культурі в корпораціях. Ураховуючи, що муніципальне утворення може розглядатися як специфічна корпорація, далі цьому питанню буде приділена особлива увага. Іншим можливим входом на визначення організаційної культури муніципального управління є дослідження специфіки організаційної культури державного управління, яка, крім усвідомлення сукупності цінностей, передбачає прийняття державними службовцями певних норм діяльності та правил поведінки, що є наслідком служіння народові та державі.

Зазначене надало можливість сформувати авторську позицію стосовно поняття «організаційна культура муніципального управління», під якою розуміється адаптована до умов муніципального управління сукупність суспільних цінностей та уявлень, норм професійної публічно-управлінської поведінки, що є похідними від усвідомлення місії муніципального управління, базуються на орієнтації всієї діяльності на клієнта-громадянина, зумовлюють здатність персоналу до змін і перетворення органу управління в «підприємство» з надання якісних послуг населенню.

Проведений аналіз сучасних тенденцій розвитку публічного управління дозволив виокремити ключові характеристики муніципального управління, які мають інтегровано визначити його якість в сучасних умовах (рис. 1). До них можна віднести такі виклики демократизованого суспільного середовища, як необхідність здійснення керованого розвитку з орієнтацією діяльності влади на громадянина, застосування ринкових підходів і створення конкурентного середовища з метою надання якісних публічних послуг, оцінювання діяльності управлінців за кінцевим соціально-визначеним результатом з урахуванням думки громадян, підзвітність влади громадськості, формування колективних інтересів і налагодження співробітництва у трикутнику «влада-громадськість-бізнес», становлення соціальної відповідальності тощо. При цьому зазначено, що реалізація відповідних змін вимагає оновлення змістовного наповнення організаційної культури муніципального управління як стратегічного фактору забезпечення його якості, опрацювання підходів до її формування та інституціоналізації.

У другому розділі - «Обґрунтування концепції організаційної культури муніципального управління» - здійснено діагностування організаційної культури органів муніципального управління; досліджено сучасні виклики публічного управління з позицій формування передумов зміни організаційної культури муніципального управління; обґрунтовано концепцію організаційної культури муніципального управління.