ОЦІНКА І ФОРМУВАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ АГРОФОРМУВАНЬ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах нестабільного макроекономічного фону побудова агроформуваннями дієвих, адаптованих до кризових деформацій фінансового простору, механізмів коригування, неможлива без об’єктивної оцінки їх наявних й стратегічних фінансових можливостей та формування потенціалу фінансової безпеки, який виступає підмурком й наріжним каменем їх фінансового розвитку. Цей постулат підсилюється в обставинах розгортання інтернаціоналізації та глобалізації господарської діяльності, сучасних інформаційних технологій, коли фінансові ресурси стають найбільш рухливим економічним ресурсом, що визначає конкурентоспроможність, динаміку й траєкторію поступу агроформувань. Потенціал фінансової безпеки доцільно розглядати як найважливіший стратегічний інструмент сталого розвитку агроформувань, оскільки їх існуючий фінансовий контур, практично, не впливає на ефективність їх функціонування в стратегічній перспективі, й тому не дає змоги об’єктивно оцінити можливості його використання. В означеному річищі проблем, стрижневу роль має оцінка потенціалу фінансової безпеки агроформувань та пошуку шляхів його гармонійного формування. Необхідність вирішення саме в такому світлі цієї проблематики, зумовлена, з одного боку, тією світоглядною переорієнтацією, що відбулась на зламі століть щодо забезпечення сталого розвитку агроформувань, в умовах жорсткого обмеження ресурсів та можливостей їх інвестування, а з іншого, тим, що окреслені проблемні аспекти, як у теоретичному, так і в практичному зрізі нехтувались і не знайшли повного й чіткого висвітлення у фінансовій теорії.

Феномен потенціалу фінансової безпеки зрівняно недавно став предметом пильного розгляду сучасних вчених, які істотно збагатили теоретичний інструментарій в річищі сутності та визначення оцінки потенціалу фінансової безпеки. Яскравим свідченням цього, стали творчі пошуки плеяди  таких відомих авторитетів як, О. Барановського, В. Борисової, О. Василика, В. Гейця, О. Гудзь, М. Дем’яненка, М. Кропивка, П. Лайка, Ю. Лупенка, І. Лютого, М. Маліка, О. Могильного, В. Мунтіяна, Н. Прокопенко, П. Саблука, П. Стецюка, Н. Третяк, А. Чупіса та ін. Їх погляди перебувають у фарватері наукової думки, а здійснені наробки уможливили подальше вивчення цього фінансового феномену. Водночас, зафіксований брак обґрунтованих пропозицій щодо адаптивності механізму формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань до деформацій й асиметрій фінансового макросередовища, виявлення контурів критичних зон і кордонів та визначення домінант формування потенціалу фінансової безпеки. Вказане зумовило логіку спрямування та загальну композицію наукової розвідки.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного наукового центру „Інститут аграрної економіки” Національної академії аграрних наук України і є складовою частиною науково-дослідної теми „Методологія формування ефективних фінансових механізмів регулювання відносин агроформувань з фінансово-кредитною системою” (номер державної реєстрації 0106U006639), у межах даної теми уточнено теоретико-методологічний інструментарій дослідження процесів формування та специфіку оцінки потенціалу фінансової безпеки агроформувань.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є збагачення теоретичного інструментарію дослідження потенціалу фінансової безпеки агроформувань і розробка методичних підходів і практично-прогностичних рекомендацій щодо оцінки та формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань. Сформульована мета зумовила постановку комплексу науково-дослідницьких завдань і послідовність їхнього розв’язання:

– збагатити сутнісно-змістову характеристику поняття „потенціал фінансової безпеки”, з’ясувати його складові та специфіку в агроформуваннях;

–виявити латентні загрози та дисбалансні прояви механізму формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань;

– обґрунтувати критерії оцінки, параметри виміру та розробити контур критичних зон і кордонів потенціалу фінансової безпеки агроформувань;

– здійснити експертизу економічних можливостей та оцінити конфігурацію потенціалу фінансової безпеки агроформувань;

– обгрунтувати передумови та визначити домінанти формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань;

– розробити практично-прогностичні рекомендації щодо адаптивності механізму формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань.

Об’єктом дослідження є фінансові процеси в аграрній сфері в посткризових умовах економічних деформацій та перетворень.

Предметом дослідження є теоретичні, прикладні та методичні аспекти оцінки та формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань.

Методи дослідження. Основні методи наукового пізнання виступили платформою теоретичних та методичних розробок, співвіднесених з особливостями об’єкта розгляду. Для опрацювання положень теорії фінансів визискувались методи діалектичної побудови знання. Метод логічного узагальнення було застосовано для з’ясування складових та специфіки потенціалу фінансової безпеки в агроформуваннях. Контури критичних зон і кордонів потенціалу фінансової безпеки агроформувань було визначено з використанням методу багатомірних середніх. Вимір потенціалу фінансової безпеки здійснювався за допомогою органічного поєднання можливостей екстраполяції кваліджметрії та моделювання. Графоаналітичний метод слугував для модельного та ескізного подання теоретичних і практичних результатів наукового пошуку та наочності відображення статистичного матеріалу. Системно-структурний та синтетичний підходи дали змогу обгрунтувати передумови та визначити мотиваційно-спонукальні домінанти формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань. Вплив різноманітних латентних загроз та дисбалансні прояви механізму формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань демасковано за допомогою факторного аналізу.

Інформаційно-фактологічним ядром дисертації слугували: нормативно-правові акти, опублікована інформація Мінагрополітики, Державного комітету статистики України, оприлюднені дані державних адміністрацій, фінансова й управлінська звітність агроформувань, наукові студії вітчизняних і зарубіжних вчених, багаторічні особисті узагальнення та аналітико-критичні доробки автора.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в розробці якісно нових суджень й науково-теоретичних конструкцій та модернізації методичних підходів і формулюванні практично-прогностичних рекомендацій в статусі суспільно-пізнавальних завдань щодо оцінки та формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань, зокрема:

вперше:

–                   обгрунтовано доцільність застосування контуру критичних зон та кордонів потенціалу фінансової безпеки агроформувань, які виступають компасом застереження стосовно епіцентрів латентних загроз та асиметричних коливань потенціалу фінансової безпеки;

– розроблено практично-прогностичні рекомендації щодо адаптивності механізму формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань, що дають змогу прогнозувати достовірну цілісну оцінку впливу мікро- та макросередовища на доцільність і ефективність формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань з врахуванням їх фінансових інтересів й специфіки функціонування;

удосконалено:

– методичні підходи щодо виміру потенціалу фінансової безпеки агроформувань, в їх суб’єктивно-об’єктній єдності, які є своєрідним „оптичним пристроєм” дослідницького знаряддя і на відміну від існуючих підходів, критерії оцінки грунтуються на модульній сегментації його властивостей та враховують динамічні зміни викликів сьогодення шляхом злагодженого органічного поєднання можливостей екстраполяції кваліджметрії та моделювання; 

– конструктивні напрями розвитку і пріоритети стратегічного фінансового забезпечення в якості мотиваційно-спонукальних домінант формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань;

набули подальшого розвитку:

– методологічні і поняттєві засади диференціації загроз та дисбалансів механізму формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань, в межах їх типологізації, евристичного потенціалу і пізнавальних можливостей;

– поглиблено уявлення щодо сутнісно-змістового наповнення та ідентифікації феномену „потенціал фінансової безпеки агроформувань”, який постає в „подвійній оптиці” синтезу змістовного простору двох протилежно спрямованих векторів: як результат „персоналізації” агроформування та як засіб універсалізації унікальних фінансових можливостей і механізм їхньої типізації.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні теоретико-методичні розробки дисертації доведено до рівня суспільно-пізнавальних детальних завдань. Окремі з них, Міністерство аграрної політики України використовувало опрацьовуючи проекти нормативних актів щодо конкретизації стратегії, завдань потенціалу фінансової безпеки агроформувань (довідка № 21–3–457/2117 від 1.06.2009 р.); Головним управлінням агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації (довідка №01-26/96 від 27.04.2010) прийнято до уваги і підтримано агроформуваннями області розробки автора щодо запропонованих заходів стосовно прогнозування та діагностики фінансової безпеки агроформувань, управління ризиками при формуванні фінансового потенціалу, підвищення ефективності використання матеріальних й фінансових ресурсів та застосування методичних рекомендацій стосовно забезпечення адаптивності фінансової безпеки агроформувань, що дозволило підвищити  рівень економічної й фінансової безпеки, результативність діяльності та прибутковість агроформувань області; Полтавською філією ПАТ „Мегабанк” (довідка №347 від 15.04.2010) прийняті для впровадження в діяльність, основні положення та пропозиції дисертаційної роботи щодо  сучасного виміру існуючих параметрів потенціалу фінансової безпеки агроформувань, визначення витоків загроз і дисбалансів в аграрній сфері України та індикаторів потенціалу фінансової безпеки агроформувань, що сприяло зменшенню кредитних ризиків та поліпшенню процесу кредитування агроформувань; ТОВ „Трейд Хауз КазМунай Газ” (довідка №1274 від 12.03.2010 р.) використало запропоновані рекомендації для конкретизації та уточнення напрямків розвитку системи фінансової безпеки на перспективу, що дозволили значно підвищити рівень адаптивності фінансової безпеки підприємства.

Особистий внесок здобувача. Дана наукова розвідка є генеруванням особистого багаторічного дослідження здобувача. Наріжні тези, положення дисертації, висновки і рекомендації, автором опрацьовані самостійно. Опубліковані праці написані без співавторів.

Апробація результатів дисертації. Принципові аспекти дисертації оприлюднювались і обговорювалися науковою спільнотою на науково-теоретичних і науково-практичних міжнародних, всеукраїнських і регіональних  конференціях та семінарах, зокрема на: III Всеросійській науковій конференції „Информационные технологии в науке, образовании и экономике” (м. Якутськ Росія, 10 – 14 листопада 2008 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції ННЦ „ІАЕ” „Концепція розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України”  ( м. Київ, 24-25 квітня 2009 року); Міжнародній науково–практичній конференції „Прогнозирование и планирование развития аграрного сектора экономики России: национальный и международный аспекты” (м. Ростов-на-Дону Росія, 25-28 квітня 2009 р.); Всеукраїнській науковій конференції молодих учених (м. Умань Черкаської обл., лютий 2010 р.); ІУ міжнародній науково-практичній конференції ННЦ „ІАЕ” „Шляхи реалізації завдань Концепції бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України” (14 травня 2010 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 9 наукових працях, у тому числі 4 статтях у фахових виданнях і 5 – у матеріалах науково-практичних конференцій. Загальний обсяг опублікованого матеріалу, що належить особисто автору, становить 3,83 ум. друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Обсяг основної частини дисертації становить 174 сторінки комп’ютерного тексту, містить 28 таблиць на 10 стор., 19 рисунків на 9 стор., 16 формул на 2 стор. Повний обсяг дисертації 206 сторінок, до нього входить 9 додатків. Список використаних джерел налічує 215 найменувань на 21 стор.