ГРОШОВО-КРЕДИТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ЙОГО РОЛЬ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ РІВНОВАГИ ДОХОДУ ТА ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ ДЕРЖАВИ

Краткое содержание

Фінансові системи країн ЦСЄ та колишнього Радянського Союзу істотно відрізняються обраними режимами грошово-кредитної політики та рівнем моне­ти­за­ції, проте дина­мі­ка моне­тарних показників залишається як універсальним індикатором від­хилень від рівноваги доходу і платіжного балансу, так й інструментальним чинником під­тримання макроекономічної рівноваги. Останнім прикладом є кризові явища в економіках України та Угорщини (2008 р.), які повто­рю­ють архітектуру численних попередніх криз: Болгарія (1996 р.), Чехія (1997 р.), Росія (1998 р.). У ширшому контексті йдеться про дієвість гро­шово-кредитної політики як чинника гальмування інфляції та створення передумов для економічного зростання, включно з рівновагою платіжного ба­лан­су. Проблеми створюють: а) нелінійний характер зв’язку між пропо­зи­цією грошової маси та інфляцією; б) пропаганда переваг експансійної монетарної політики як чинника стимулювання доходу; в) суперечливий взає­мо­­зв’язок пропозиції грошової маси та рахунків платіжного балансу ─ поточ­но­го і фі­нан­­сового. Зокрема, становлять інтерес особливості процесу ремо­не­­ти­за­ції, який може перебільшувати переваги експансійної монетарної полі­ти­ки за від­сут­ності звичного зв’язку між пропозицією грошової маси та інф­ля­цією, що у підсумку створює передумови для кризових явищ. 

Вразливість економіки України до потрясінь на світових фінансових рин­ках спричиняє суперечливу оцінку грошово-кредитної полі­тики відразу в декількох аспектах: 1) вибір оптимального темпу зростання грошової маси в міру завершення переходу від фінансової стабілізації до стій­ко­го економічного зростання; 2) характер зв’язку між пропозицією грошової маси та інфляцією (з врахуванням досягнутого рівня монетизації економіки); 3) вибір інструментів грошово-кредитного регулювання; 4) вплив грошової маси на рахунки платіжного балансу. Прихильники та опоненти відмінних підходів до грошово-кредитного регулювання активно використовують відомі теоретичні аргументи та інтен­сивно посилаються на світовий досвід, що може негативно позначатися на рецептах для конкретного українського випадку. В такому контексті вини­кає потреба предметного вивчення макроекономічних ефектів грошово-кредитної полі­­тики в перехідних фінансових системах загалом та Україні зок­ре­ма, з врахуванням очевидного факту, що активна дискусія щодо шляхів продов­ження грошово-кредитної політики НБУ дедалі більше виходить за межі загального хара­к­теру і наближається до аналізу справжніх труд­но­щів та невдач.

Загальні проблеми грошово-кредитного регулювання в перехідних економіках дос­та­т­ньо інформативно опрацьовано зарубіжними спеціалістами М.  Бруно,  К. Ве­гом,  А. Гошем,  М. Домбровським, М. Де Мело, Г. Кальво, Ф. Мишкіним, К. Ри­бінським, С. Фішером та іншими. Досліджувана проблематика отримала належне висвітлення у працях вітчизняних фахівців Л. Альошиної, Я. Белінської, П. Буряка, К. Васьківської, О. Вовчак, А. Га­ль­чи­н­ського, П. Гарасима, В. Геєця, А. Гриценка, І. Гуцала, О. Дзюблюка, В. Козюка, С. Корабліна, В. Ла­гу­тіна, В. Литвицького, І. Лютого, С. Михайличенка, В. Найдьонова, Н. Островської, О. Петрика, О. Піхоцької, М. Сав­лука, А. Скрипника, В. Стельмаха, А. Шаповалова, В. Шевчука, С. Шум­сь­кої, Т. Унковської, О. Яременка та інших. Попри вагомі напрацювання, залишаються невирішеними важливі питання щодо ролі та інструментарію грошово-кредитної політики як чинника рівноваги доходу і платіжного балансу держави. 

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер­та­ційна робота виконана в межах науково-дослідної теми “Рівновага пла­тіж­ного балансу під час реалізації моделі інноваційно-інвестиційного розвитку” (державний реєстраційний номер 0108U000444) Львівської комерційної ака­де­мії, де автором підготовлено розділ “Прискорена ремонетизація економіки України – перешкода для інвестиційно-інноваційного розвитку”.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є наукове обґрунту­ван­ня механізмів макроекономічного впливу та вибору інструментів грошово-кредитної політики при досягненні рівноважної траєкторії економічного зростання.

Відповідно до мети дисертаційного дослідження у роботі висунуто такі завдання:

-  проаналізувати архітектуру грошово-кредитної політики під час переходу від фінансової стабілізації до стійкого економічного зростання;  

-  аналітично оцінити поточний стан та перспективи грошово-кредитної політики в Україні (порівняно з іншими економіками);

-  систематизувати теоретичні підходи до грошово-кредитного регу-лювання у перехідних фінансових системах;

-  провести теоретичний і емпіричний аналіз грошово-кредитної  політики (з використанням показника монетизації);

-  обґрунтувати вибір орієнтирів грошово-кредитного регулювання в Україні;

-  визначити шляхи підвищення якості грошово-кредитної політики;

-  запропонувати інструментальні засоби підтримання оптимальної пропозиції грошової маси;

-  обґрунтувати доцільність використання основних інструментів грошово-кредитного регулювання в Україні.

Об’єктом дослідження є закономірності проведення грошово-кре­дит­ної політики у перехідних економіках під час переходу від фінансової стабі­лі­зації до стійкого економічного зростання.  

Предметом дослідження є умови та механізми грошово-кре­дит­ної  політики як чинника рівноваги доходу і платіжного балансу.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною базою дослід­жен­ня є праці вітчизняних і зарубіжних вчених із питань грошово-кредитної політики, монетарної складової загальної стратегії економічного розвитку та грошово-кредитного регулювання. Дослідження здійснено з використанням методів аналізу і синтезу (для обґрун­ту­вання впливу монетизації економіки та пропозиції грошової маси, зокрема на показники доходу та платіжного балансу); системного уза­галь­нення (для визначення основних функціональ-них зв’язків грошово-кредитної політики); порівняльного аналізу (для визначення параметрів грошово-кредитного регулювання перехідних  фінансових систем країн Центральної та Східної Європи, країн Балтії та колишнього Радянського Союзу, у тому числі й України); статистичного та графічного методів (під час обробки та узагальнення статистичних даних); трендового, регресійного та ко­реляційного ста­тис­тичного аналізу довго- та короткострокових залежностей.

 Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисерта­ції полягає у тому, що на основі предметного аналізу еволюції монетарних показників і теоретичних моделей розроблено підходи до пояснення процесу ремонетизації перехідних економік, а на цій основі ─ обґрунтовано пріори­тет­ні напрями проведення грошово-кре­дит­ної політики в Україні. Основні наукові положення, що виносяться на захист, полягають у наступному: 

вперше:

- запропоновано статистичну модель оцінювання впливу моне­ти­зації економіки на показники доходу і платіжного балансу, що дозволило пояснити феномен послабленого зв’язку між пропозицією гро­шо­вої маси та інфляцією супутнім впливом на торговельний баланс, ідентифікувати взаємну залежність рівня монетизації від показників інфляції, сальдо бюд­же­ту, обмінного курсу, відкритості економіки та припливу капіталу;

- розроблено динамічну модель, що пояснює механізм акумуляції надлишкової пропозиції грошової маси і передбачає можливості виникнення спекулятивної “бульбашки” на окремих ринках, наприклад нерухомості, оцінено вплив інтегральних показників якості монетарної по­літики (індекс Heritage Foundation) на показники доходу і платіжного балансу;

набули подальшого розвитку:

- трактування економічного змісту категорії “монетизація економіки” для  умов  перехідної  економіки  (цей показник  необхідно  розглядати  залежно від реального обмінного курсу, принаймні під час досягнення макроекономічної  рівноваги);

- практичні підходи до формування грошово-кредитної політики НБУ, а саме: обґрунтовано необхідність переходу від пасивної політики зразка 2000-2008 рр., яка головним чином відображала монетарні ефекти платіжного балансу, показано доцільність підтримання монетизації економіки на рівно­важ­ному рівні 45-50 % від ВВП, аргументовано підвищення ваги інфляції у цільовій функції НБУ в міру завершення демонетизації економіки;

удосконалено: 

- методичні засади використання обмінного курсу як елемента моне­тар­ної стратегії в широкому розумінні, зокрема аргументовано передчасність переходу до таргетування інфляції за умов плаваючого обмінного курсу, а натомість запропоновано використання мікроревальвацій гривні із забезпеченням фіскальної дисципліни, що враховує як необхідність підтримання грошової стабільності, так і доречність гнучкості обмінного курсу задля досягнення більшої свободи грошово-кре­дит­ної політики.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що  вони можуть використовуватися для визначення параметрів грошово-кредитної політики в Україні. Одержані автором результати використано при написанні рекомендацій і аналітичної записки за результатами X міжнародної наукової конференції – літньої школи “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: міжнародні ринки послуг і Україна”, Ялта-Форос, 2005 р., матеріали конференції надіслані Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів, міністерствам і відомствам, представництвам Європейського Союзу в Україні, посольствам держав-членів Європейського Союзу в Україні, Комісії Європейського Союзу (Брюссель) для практичного використання (довідка № 126-06/1218 від 26 вересня 2005 р.), під час розробки ана­лі­тичних матеріалів Регіональним філіалом Національного інституту страте­гіч­них досліджень у м. Львові, підготовки аналітичної записки Національного інституту стратегічних досліджень до Секретаріату Прези­ден­та України (довідка №-2/87-87 від 25 грудня 2008 р.), в аналітичній діяльності Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (довідка №-1890 від 02 грудня 2010 р.) та під час формування рекомендацій для низки наукових конференцій. Основні теоретичні положення та висновки дисертації використовуються у навчальному процесі кафедри міжнародних економічних відносин Львівської комерційної академії під час викладання дисциплін “Світові фінанси” та “Грошово-кредитна політика у відкритій економіці” (довідка №-161/22 від 12 березня 2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові дослідження, розробки та висновки отримано автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення, висновки і практичні рекомендації дисертації доповідалися та обговорювалися на 10 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: I Всеукраїнській науковій конференції з фінансового аналізу “Фінансово-кредитний механізм в умовах перехідної економіки. Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України” (м. Львів, 13-15 травня 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період” (м. Хмельницький, 15 травня 2003 р.); Науковій конференції “Стратегія соціально-економічного розвитку України і формування механізмів зростання” (м. Львів, 8 квітня 2004 р.); I Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції” (м. Луцьк, 2-4 червня 2005 р.); X Міжнародній науковій конференції – літньої школи: “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: міжнародні ринки послуг і Україна” (м. Ялта-Форос, 22-24 вересня 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Інтеграційні процеси та розвиток фінансової системи України” (м. Харків, 29-30 листопада 2006 р.); VII Міжнародній науково-практичній конференції “Конкурентоспроможність національної економіки” (м. Київ, 23-24 березня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансові механізми сталого економічного розвитку” (м. Харків, 18 травня 2007 р.); Міжнародному науково-практичному семінарі “Проблеми конкуренто-спроможності економіки в умовах євроінтеграції: регіональні аспекти” (м. Запоріжжя, 23-24 травня 2008 р.); VI Всеукраїнській науково-практичній конференції “Особливості інтеграції України у світовий економічний та політико-правовий простір” (м. Маріуполь, 10 грудня 2010 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційної роботи опубліковано автором у 17 наукових працях загальним обсягом 9,16 д.а., з них 6 у співавторстві загальним обсягом 4,19 д.а., 11 – у наукових фахових виданнях, 6 – у матеріалах конференцій та інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить  229 сторінок, у тому числі 178 сторінок основного тексту, 40 рисунків, 13 таблиць, 6 додатків на 23 сторінках. Список використаних джерел складається із 276 найменувань і займає 28 сторінок.