Актуальність теми дослідження. Поряд із важливими соціально-економічними та політичними проблемами, що домінують у вітчизняному інформаційному просторі, останнім часом постійно обговорюється також тема реформи пенсійної системи. Пенсійне забезпечення є важливою складовою соціально-економічної стратегії держави, тому її удосконалення – необхідна умова створення ефективної системи соціального захисту непрацездатної частини населення. Пенсійне забезпечення має діяти як за принципами соціальної справедливості, так і за страховими принципами: всі громадяни мають право на пенсійне забезпечення, проте громадяни, які сплачують більші внески або працюють довше за інших, мають право й повинні отримувати більш високу пенсію. Необхідно констатувати, що українська пенсійна система на сьогодні практично не відповідає вказаним принципам, є фінансово нестабільною, не забезпечує розмір пенсій відповідно до трудового внеску більшості громадян і водночас створює умови для пільгового (здебільшого несправедливого) пенсійного забезпечення значної чисельності пенсіонерів.
Проблема пенсійного забезпечення знаходить відображення у наукових працях багатьох економістів. Вагомий внесок у розробку проблем реформування пенсійного забезпечення зробили закордонні вчені: Еуґен Юрзіца, Петер Голиша, Г. Мак Таггарт та ін. Переважна більшість теоретичних положень щодо пенсійного страхування та перспектив його розвитку у пострадянських країнах розроблена ґрунтовно і представлена науковою спадщиною таких учених і практиків, як А. Н. Азриліян, О. Д. Василик, Б. Д. Гаврилишин, В. І. Грушко, Б. О. Зайчук, Г. С. Ковальська, В. Р. Колбун, Ю. С. Конопліна, Н. В. Кузьминчук, Е. М. Лібанова, О. Є. Мачульська, Б. О. Надточій, В. М. Опарін, М. В. Плаксій, Д. В. Полозенко, Ю. А. Сковронська-Лучинська, С. І. Юрій, В. Б. Яценко.
Разом з тим, незважаючи на широкий спектр досліджуваних проблем і не применшуючи вагомості і значущості внеску вказаних учених, слід зазначити, що питання формування системи пенсійного страхування потребують більш глибокого науково-теоретичного та прикладного опрацювання. Недостатньо досліджені місце та роль пенсійного страхування у фінансовій системі держави в умовах переходу до соціально орієнтованої ринкової економіки, потребує подальшого дослідження питання збільшення надходжень до системи пенсійного страхування, питання формування інвестиційної стратегії недержавних пенсійних фондів тощо. Це обумовило вибір теми дисертації, її мету та завдання дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з планами наукових досліджень, що здійснюються Дніпропетровською державною фінансовою академією за темами “Удосконалення фінансово-економічного механізму соціального захисту населення в Україні” (номер державної реєстрації 0103U004043), “Фінансові фактори прискорення соціально-економічного розвитку регіону” (номер державної реєстрації 0106U006089) та “Фінансово-економічний механізм сталого розвитку національної економіки: теорія, домінуючі тенденції та соціальна значимість” (номер державної реєстрації 0109U001345). Внесок автора у виконання зазначених науково-дослідних тем полягає в опрацюванні теоретичних засад формування трирівневої пенсійної системи; пропозиціях щодо удосконалення фінансового механізму формування бюджету Пенсійного фонду України в умовах реформування системи соціального захисту в Україні; пропозиціях щодо подальшого реформування пенсійного страхування в сучасних соціально-економічних умовах в промисловому регіоні та Україні в цілому.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретико-методичних положень та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення пенсійного страхування як складової фінансової системи держави.
Відповідно до поставленої мети у роботі було поставлено і вирішено такі завдання:
· удосконалити визначення пенсійного страхування;
· визначити теоретичні засади пенсійного страхування, його місце і роль у фінансовій системі держави;
· дослідити економічну природу пенсійного страхування через призму теорії розподілу доходів та формування заощаджень населення;
· проаналізувати сучасний стан пенсійного страхування в Україні, у тому числі в промисловому регіоні на прикладі Дніпропетровської області;
· визначити перспективи подальшого розвитку системи пенсійного страхування у країні в цілому та в Дніпропетровській області зокрема;
· надати пропозиції щодо вдосконалення пенсійного страхування як складової фінансової системи держави;
· удосконалити систему принципів здійснення пенсійного страхування;
· визначити основний вектор реформування пенсійних систем різних країн на основі аналізу світового досвіду розвитку систем пенсійного страхування;
· визначити фактори, що впливають на розвиток пенсійної системи.
Об’єктом дослідження є процеси формування страхової системи і функціонування пенсійного страхування як складової вітчизняної фінансової системи.
Предметом дослідження є науково-методичні підходи, інструменти вдосконалення пенсійного страхування у складі фінансової системи держави.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є фундаментальні положення теорії фінансів, соціального захисту населення, законодавчі та нормативні матеріали державних органів та наукові праці українських і зарубіжних вчених.
Для розв’язання поставлених завдань у дисертації використовувались такі основні методи: загальнонаукові методи пізнання (аналіз, синтез, метод теоретичного узагальнення) – для розкриття змісту і сутності поняття “пенсія”, для визначення теоретичних основ, принципів і тенденцій пенсійного забезпечення; системного аналізу – для розкриття побудови економічного механізму пенсійного забезпечення; діалектичний метод пізнання – для встановлення причин і наслідків використання альтернативних форм пенсійного забезпечення; статистичного аналізу – для дослідження, порівняння й оцінки показників функціонування системи пенсійного забезпечення; експертних оцінок – для визначення системи показників, що впливають на ефективність проведення пенсійної реформи; кореляційного аналізу – для визначення щільності зв’язку між досліджуваними факторами пенсійної реформи.
Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційного дослідження полягає в розвитку теоретичних і науково-методичних засад пенсійного страхування як складової фінансової системи держави. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:
вперше:
· сформульовано концептуальні засади реалізації пенсійного забезпечення в промисловому регіоні шляхом врахування високого ступеня екологічного забруднення, для чого запропоновано ввести у розрахунок пенсії коефіцієнт екологічного забруднення навколишнього середовища;
удосконалено:
· визначення поняття “пенсійне страхування” як одного із видів соціального страхування, в рамках якого здійснюється: 1) внесення коштів у спеціальні фонди (в обов’язковій формі у Пенсійний фонд України, в перспективі також у Накопичувальний фонд; у добровільній формі – у недержавні пенсійні фонди) суб’єктами підприємницької діяльності (незалежно від форм власності) і особами найманої праці, які працюють на умовах трудового договору; 2) використання цих коштів для пенсійних виплат громадянам у зв’язку із настанням пенсійного віку або іншою умовою, передбаченою законодавством. На відміну від пенсійного забезпечення при пенсійному страхуванні пенсійні виплати повинні бути адекватними попереднім страховим внескам;
· система принципів здійснення пенсійного страхування, до основних з яких віднесено принцип універсальності (поширення пенсійного страхування на всіх громадян), принцип одноманітності й уніфікації страхових виплат (стандартизованість розрахунку розміру та умов надання пенсій), принцип еквівалентності (величина страхових виплат визначається величиною страхових внесків), принцип суспільства добробуту (фінансування пенсійної системи здійснюється за рахунок оподаткування);
· структурування фінансової системи на основі визначення в ній місця пенсійного страхування, як індикатора досконалості розвитку соціальної сфери, результуючого показника трудового вкладу членів суспільства у досягнення прогресу. Пенсійне страхування у фінансовій системі держави представлено Пенсійним фондом України у складі державних фінансів, а також недержавними пенсійними фондами у складі фінансів фінансових посередників;
набули подальшого розвитку:
· обґрунтування необхідності розвитку пенсійного забезпечення на базі врахування фактора підвищення рівня життя пенсіонерів через: встановлення прямої залежності розміру пенсії від розміру внесків; забезпечення точного обліку періодiв зайнятості, заробітної плати та сплачених внесків; впорядкування системи призначення пільгових пенсій; стимулювання пiзнiшого виходу на пенсію; вилучення програми соціальної допомоги з пенсійної системи;
· концепція якості життя пенсіонерів, відповідно до якої якість життя слід трактувати як індикатор, за яким оцінюють успішність країни, а якість життя пенсіонерів характеризувати купівельною спроможністю пенсії;
· теоретичні підходи до визначення впливу на функціонування пенсійної системи таких факторів, як: спад виробництва, звуження бази збору страхових платежів (скорочення зайнятості в офіційному секторі економіки, приховане безробіття, затримка виплати заробітної плати, приховування фактичної чисельності зайнятих та їх фактичної заробітної плати, зайнятість у тіньовому секторі, ухилення від сплати податків тощо), стрімке наростання процесу старіння населення, недосконалість законодавчої бази щодо регулювання пенсійного страхування;
· обґрунтування впровадження державних обов’язкових професійних пенсійних програм для працівників, які були зайняті на роботах із шкідливими умовами праці, із урахуванням сучасного технічного рівня виробництва і організації праці.
Практичне значення отриманих результатів. Запропоновані в дисертації підходи, методичні рекомендації та положення у комплексі формують підґрунтя для розширення практичних рекомендацій щодо розвитку пенсійної системи України. Пропозиції та висновки, а також практичні рекомендації, які стосуються вдосконалення пенсійного забезпечення населення, були використані Дніпропетровською міською радою за результатами міського конкурсу “Молодь Дніпропетровська – рідному місту” (сертифікат Дніпропетровської міської ради).
Науково-методичні розробки та рекомендації автора щодо удосконалення системи державного пенсійного страхування, а саме пропозиції щодо розвитку принципів і системи пенсійного страхування були використані в роботі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (довідка від 07.09.2009 № 17710/01-28) та у роботі управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтава (довідка від 22.09.2010 № 146.54).
Окремі положення і висновки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі при викладанні дисциплін “Фінанси”, “Пенсійна система України”, “Соціальне страхування”, “Управління пенсійними активами”, “Менеджмент соціального страхування”, “Цільові державні фонди” в Дніпропетровській державній фінансовій академії (довідка від 12.09.2009 № 02).
Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертації наукові результати, висновки, рекомендації та пропозиції належать особисто автору. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ті ідеї і положення, що є індивідуальним внеском автора.
Апробація результатів дисертації. Основні висновки та результати дисертаційної роботи доповідались та отримали схвальну оцінку на наступних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічні дослідження в перехідний період: фінансові механізми активізації підприємництва в Україні” (Львів, 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічні перспективи розвитку України” (Дніпропетровськ, 2006 р.); Міжнародному форумі молодих вчених “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан, проблеми, перспективи” (Харків, 15-16 травня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансово-бюджетна політика в контексті соціально-економічного розвитку регіонів” (Дніпропетровськ, 10-20 березня 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Управління фінансами в умовах вступу до СОТ” (Харків, 15 жовтня 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції “Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку регіонів України” (Дніпропетровськ, 16-26 листопада 2009 р.); Науково-теоретичній конференції “Проблеми розвитку фінансової системи України” (Київ, 22-23 квітня 2002 р.); Науково-теоретичній конференції “Проблеми розвитку державних і місцевих фінансів” (Дніпропетровськ, 10-11 квітня 2003 р.) та ін.
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 7 статей у наукових фахових виданнях та 10 тез доповідей у матеріалах конференцій загальним обсягом 4,49 , з яких особисто автору належить 4,01 друк. арк.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (190 джерел) та 8 додатків. Повний обсяг дисертації – 215 сторінок, у тому числі на 68 сторінках розміщено 34 таблиці і 42 рисунки.
| 
