НАУКОВО-ПРИКЛАДНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

Краткое содержание

Актуальність теми. В умовах становлення інновативно-інноваційного типу економіки України особливого значення набувають питання соціально-економічного розвитку регіону, вирішення яких залежить від інноваційних технологій та знань, що дозволяє ефективно використовувати ресурсний потенціал території з метою підвищення рівня її конкурентоспроможності. Тому формування інноваційної системи є найважливішою компонентою процесу трансформації суспільства, що передбачає розвиток сфери науки та освіти, впровадження в суспільне виробництво новітніх технологій, наукомістких продуктів і підвищення рівня інтелектуалізації праці. У зв’язку з цим актуальним є вирішення проблем розвитку регіональної інноваційної системи, що передбачає обґрунтування концептуальних засад та удосконалення інституційного забезпечення її функціонування, враховуючи вплив людського фактора на розвиток суспільного виробництва. Однак, незважаючи на те що нині реалізуються державні та регіональні програми щодо умов побудови інноваційної моделі національної економіки, позитивної динаміки в досягненні декларованих цілей не відбувається.

Саме тому одним із головних державних пріоритетів соціально-економічного розвитку України є формування умов, що будуть сприяти ефективному функціонуванню сфер господарської діяльності та суспільних інститутів, раціональному використанню природно-ресурсного потенціалу на основі залучення нових знань та інтелектуального капіталу, враховуючи регіональні особливості. Це зумовлює необхідність здійснювати цільову орієнтацію регіонів на розвиток існуючих інноваційних структур, а також на формування нових інноваційних систем, які включають стимулюючі механізми та враховують особливості організації економічної діяльності і тенденції соціально-демографічного розвитку територіального утворення.

У сучасній економічній науці проблемам розвитку національних і регіональних інноваційних систем присвячені праці зарубіжних учених С. Глазьєва, П. Друкера, Н. Іванової, А. Кусраєва, Б. Лундвалла, Р. Нельсона, Б. Салтикова, К. Фрімана. Значний внесок у розвиток концептуальних засад формування сучасних інноваційних систем зробили такі видатні вітчизняні вчені: О. Амоша, І. Бережна, В. Геєць, О. Гальчинський, М. Долішній, В. Карпов, А. Коваленко, О. Лапко, В. Мельник, С. Онишко, В. Осецький,  Б. Патон, Л. Семів, В. Семиноженко, Л. Федулова, Н. Чумаченко, І. Швець та інші.

Проте у зв’язку з тим, що посилився вплив глобалізаційних процесів на національну економіку та через високий динамізм ринкового середовища функціонування регіональної суспільної системи, на сьогодні актуальним є продовження дослідження особливостей формування та розвитку інноваційних систем, результати яких дозволять конкретизувати стратегічні цілі соціально-економічного розвитку та обґрунтовано визначити пріоритетні напрями інноваційної політики регіону. Таким чином, актуальність дослідження проблем розвитку регіональної інноваційної системи зумовила необхідність у науковому обґрунтуванні і практичній адаптації інституційного забезпечення її розвитку, а також виборі теми, мети та завдань дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні результати дисертації одержано під час проведення науково-дослідної роботи в Національній академії природоохоронного та курортного будівництва відповідно до теми: «Механізм управління регіональним розвитком в умовах трансформації економіки» (№ 0101U002980). Внесок автора полягає у поширенні методичних засад оцінки рівня розвитку регіональної інноваційної системи, а також у вдосконаленні інституційного забезпечення її функціонування.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є поширення науково-прикладних засад розвитку регіональної інноваційної системи, що дозволяє використовувати кластерний підхід, який передбачає виявлення конкурентних переваг регіону для забезпечення активізації підприємницького, інноваційного й інвестиційного середовищ.

Відповідно до поставленої мети в роботі сформульовані та вирішені такі завдання:

1.    визначено сутність поняття «регіональна інноваційна система» і дано його характеристику за допомогою ретроспективного аналізу теорій інноваційного розвитку;

2.    розроблено структурну модель регіональної інноваційної системи, що забезпечує можливість інноваційного розвитку територіальної суспільної системи;

3.    систематизовано фактори, що впливають на формування та розвиток регіональної інноваційної системи, враховуючи особливості процесу створення, впровадження і комерціалізації інновацій;

4.    розроблено механізм регулювання розвитку регіональної інноваційної системи;

5.    запропоновано підхід до оцінки рівня розвитку регіональної інноваційної системи, заснований на методології Форсайт-досліджень;

6.    здійснено оцінку рівня розвитку регіональної інноваційної системи, що передбачала застосування методів SWOT-аналізу, бенчмаркінгу, кластерного аналізу та методу експертних панелей;

7.    удосконалено підхід до виявлення інноваційних кластерів, враховуючи характер структурних змін в економічному розвитку регіону, конкурентні переваги та рівень використання інноваційного потенціалу території;

8.    розроблено й апробовано методику виявлення інноваційних кластерів у регіоні;

9.    розроблено схему інституційного забезпечення розвитку інноваційної системи АР Крим.

Об’єктом дослідження є процеси розвитку регіональної інноваційної системи, засновані на використанні інноваційного потенціалу, що забезпечує соціально-економічний розвиток.

Предметом дослідження є науково-прикладні засади розвитку регіональної інноваційної системи.

Методи дослідження. Методичну основу дослідження складають фундаментальні положення економічної теорії відносно розвитку інноваційних систем, для структуризації яких використано метод логічного аналізу (при формуванні понятійного апарату дослідження, підрозділи 1.1, 1.2), метод асоціацій та аналогій (для класифікації факторів, що впливають на функціонування та розвиток регіональної інноваційної системи, підрозділ 1.2), метод системно-структурного аналізу (для розробки механізму регулювання розвитку регіональної інноваційної системи, підрозділ 1.3), методи кореляційно-регресійного аналізу та бенчмаркінгу (при обґрунтуванні підходу до визначення рівня розвитку регіональної інноваційної системи, підрозділ 2.1), статистичні та графічні методи (у процесі оцінки рівня розвитку регіональної інноваційної системи, підрозділ 2.2), метод кластерного аналізу (у процесі виявлення інноваційних кластерів АР Крим, підрозділ 2.3, 3.1).

Наукова новизна результатів дослідження полягає у поширенні науково-прикладних засад розвитку регіональної інноваційної системи з метою забезпечення активізації підприємницького, інноваційного й інвестиційного середовищ:

вперше:

10.              розроблено підхід до оцінки рівня розвитку регіональної інноваційної системи, який передбачає діагностику соціального, екологічного та економічного розвитку регіону, визначення конкурентних переваг, виявлення особливостей інноваційного розвитку та регіональних точок економічного зростання, а також розробку стратегічних напрямів розвитку регіональної інноваційної системи. На відміну від існуючих, реалізація запропонованого підходу дозволяє виявити інноваційні кластери, враховуючи регіональні особливості організації видів економічної діяльності та пріоритети соціально-економічного розвитку;

удосконалено:

11.              поняттєво-термінологічний апарат, зокрема, конкретизовано сутність поняття «регіональна інноваційна система», що дозволило запропонувати структурну модель регіональної інноваційної системи, базовими елементами якої визначені ядро, науково-освітня, інфраструктурна, підприємницька підсистеми та підсистема ресурсного забезпечення інноваційної діяльності;

12.              класифікацію факторів, що впливають на формування та розвиток регіональної інноваційної системи, яка, на відміну від існуючих, дозволила конкретизувати особливості загальноекономічних факторів і факторів, що детермінують використання знань і комерціалізацію інновацій;

13.              підхід до виявлення інноваційних кластерів, що передбачає визначення потенціалу кластеризації видів економічної діяльності економіки регіону, інноваційно активних галузей, відносно яких формуються інноваційні кластери. Реалізація запропонованого підходу дозволить ідентифікувати проблеми регіонального розвитку, виявити регіональні «центри переваг», визначити рівень розвитку регіональної інноваційної системи, створити інноваційні кластери та формалізувати стратегічні зони інноваційного розвитку регіону;

дістало подальшого розвитку:

14.              механізм регулювання розвитку регіональної інноваційної системи, який відображає взаємодію підсистеми загальних закономірностей розвитку регіональної інноваційної системи, підсистеми детермінант інноваційного розвитку та підсистеми регіональної інноваційної політики, функціонування яких сфокусовано на досягненні мети інноваційного розвитку регіону. Реалізація механізму регулювання розвитку регіональної інноваційної системи забезпечить можливість впровадження ресурсозберігаючих технологій, підвищення рівня інтелектуалізації праці та інформатизації суспільства.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що положення дисертації, подані у вигляді методичних розробок, пропозицій та рекомендацій, використані при розробці регіональних програм розвитку, а також при розробці стратегії економічного та соціального розвитку АР Крим.

Результати оцінки рівня функціонування інноваційної системи АР Крим, що дозволили виявити основні проблеми соціального, економічного та екологічного розвитку регіону, визначити конкурентні переваги, а також обґрунтувати стратегічні зони господарювання у регіоні, використані Міністерством економічного розвитку і торгівлі АР Крим при розробці плану реалізації першого етапу 2011 – 2013 рр. Стратегії економічного та соціального розвитку АР Крим на 2011–2020 рр. (довідка про особистий внесок здобувача № 060-2/531 від 18.04.2011 р.).

Методика виявлення інноваційних кластерів, що дозволила визначити інтегральний показник рівня кластеризації економіки регіону та обґрунтувати можливість створення господарчих агломерацій, використана Міністерством економічного розвитку і торгівлі АР Крим у проекті Концепції створення регіональних кластерів (довідка про особистий внесок здобувача № 060-2/531 від 18.04.2011 р.).

Результати апробації методики виявлення інноваційних кластерів у АР Крим, які дозволили визначити рівень забезпеченості регіону інноваційним потенціалом та обґрунтувати інноваційно активні види економічної діяльності у регіоні, використані Міністерством економічного розвитку і торгівлі АР Крим при розробці плану реалізації першого етапу 2011–2013 рр. Стратегії економічного та соціального розвитку АР Крим на 2011–2020 рр. (довідка про особистий внесок здобувача № 060-2/531 від 18.04.2011 р.).

Схема інституційного забезпечення розвитку інноваційної системи АР Крим, яке передбачає створення правового, інвестиційного, науково-технічного, соціального та фінансового середовищ, що сприяє активізації і комерціалізації інноваційної діяльності та реалізації регіональних інноваційно-інвестиційних проектів – використані Міністерством економічного розвитку і торгівлі АР Крим у проекті Програми розвитку інноваційної діяльності в АР Крим (довідка про особистий внесок здобувача № 060-2/531 від 18.04.2011 р.).

Особистий внесок автора. Основні положення, висновки та пропозиції, що виносяться на захист, розроблені здобувачем особисто. Усі ідеї та розробки, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці за темою дисертації, у роботі  не використовувалися.

Апробація результатів дисертації. Отримані наукові положення й результати дослідження представлені, обговорені та схвалені на 8 науково-практичних регіональних, національних, міжнародних конференціях, серед яких: Науково-практична конференція професорсько-викладацького складу, студентів і аспірантів НАПКБ за підсумками наукової діяльності в 2007–2008 рр. «Соціально-економічний розвиток АР Крим: проблеми та перспективи» (Сімферополь, 2008 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція вчених та спеціалістів «Реалізація національних економічних інтересів України в рамках євроінтеграційних процесів» (Сімферополь, 2008 р.); XII науково-практична конференція «Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку» (Дніпропетровськ, 2010 р.); ХІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Проблеми реалізації науково-творчого потенціалу молоді: пошуки, перспективи» (Дніпропетровськ, 2011 р.), V Республиканская научно-практическая конференция студентов, аспирантов и соискателей ученых степеней «Актуальные проблемы функционирования экономической системы Украины в условиях развития рыночных отношений (Симферополь, 2011 г.); Міжнародна науково-практична інтернет-конференція молодих учених та студентів «Організаційно-економічне, фінансово-кредитне і інституційно-правове забезпечення інноваційного розвитку суб’єктів господарювання та територіальних громад» (Чернівці, 2011 р.); Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Фінансово-бюджетна політика в контексті соціально-економічного розвитку регіонів» (Дніпропетровськ, 2011 р.); Науково-практична конференція професорсько-викладацького складу, студентів і аспірантів НАПКБ за підсумками наукової діяльності в 2010–2011 рр. «Сучасні проблеми регіонального розвитку: теорія та практика» (Сімферополь, 2011 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 19 наукових праць, з них 11 наукових праць – у спеціалізованих виданнях, зареєстрованих ВАКом України, 8 публікацій – матеріали наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій – 7,27 д. а., з яких особисто авторові належить 6,37 д. а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, викладених на 211 сторінках друкованого тексту, у тому числі 47 таблиць і 13 рисунків, наведених на 25 сторінках. Список використаних джерел складається зі 195 найменувань і представлений на 18 сторінках, а також у роботі вміщено додатки на 13 сторінках.