ТРАНСФОРМАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ В УМОВАХ ЦИКЛІЧНОСТІ СВІТОГОСПОДАРСЬКОГО РОЗВИТКУ

Краткое содержание

1)    У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі дослідження, його предмет і об’єкт, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

2)    У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження циклічності розвитку міжнародного ринку фінансових послуг» проаналізовано теоретичні основи дослідження циклічності світогосподарського розвитку; досліджено теоретичні засади функціонування ринку фінансових послуг; визначено напрямки діяльності фінансових посередників на ринку фінансових послуг в умовах циклічності.

3)    Світогосподарський розвиток – це багатофакторний процес, який відображає як еволюцію світового господарського механізму, так і зміну на цій основі економічних систем. Одночасно, це суперечливий і складний процес, який не може здійснюватись прямолінійно по висхідній. Розвиток проходить нерівномірно, має періоди зростання та спаду, характеризується кількісними та якісними змінами, позитивними та негативними тенденціями. Саме циклічний характер розвитку світогосподарської системи, її коливання між спадом та підйомом, є причиною, що стримує економічне зростання.

4)    В результаті аналізу теоретичних основ циклічності світогосподарського розвитку систематизовано чинники циклічності: природні (астрофізичні, біологічні); техногенні (технологічні уклади, чинники технічного оновлення, нагромадження критичної маси капіталовкладень, життєвий цикл товару); економічні (надвиробництво, інфляція, емісія, зміна швидкості обертання грошей, циклічність податкових надходжень); знання (цикл подвоєння і розпаду, який реалізується в циклічних змінах інтелектуальних ресурсів і технологій); оновлення потреб, інтересів, мотивацій; зміни в зростанні професіоналізму та інтенсивності праці; оновлення уявлень, вірувань (нагромадження і крах ілюзій); оновлення владних структур (вибори).

5)    Виділено зовнішні (об'єктивні та суб'єктивні обставини, які викликають періодичну повторюваність економічних явищ і які знаходяться поза економічною системою) та внутрішні (притаманні самій економічній системі, можуть викликати як підйоми, так і спади економічної активності через певні проміжки часу) причини циклічності.

6)    Класифіковано фактори, які впливають на циклічність світового економічного розвитку, за напрямками дії (рис.1).

7)     

8)     

9)    Рис. 1. Фактори, які впливають на циклічність світового економічного розвитку

10)           На основі аналізу теорій циклічності (М.Туган-Барановський, М.Кондратьєв, Й.Шумпетер, Р.Лукас, А.Стокмен, С.Джевонс, В.Берерідж, В.Зомбарт, В.Парето, А.Пігу та ін.) обґрунтовано, що не всі коливання ділової активності можна вважати наслідками дії економічних циклів (нестабільність економіки значно посилюється такими явищами, як мультиплікатор і акселератор); встановлено, що кожен з економічних циклів є унікальним, але водночас їм притаманні певні загальні риси, передусім, однакова послідовність фаз циклу (піднесення; спад або криза; депресія; пожвавлення). На різних етапах економічного розвитку суспільства і за різних конкретних умов відтворення цикл і його фази проявляються по-різному, при цьому в кожній фазі циклу містяться умови її перетворення в іншу фазу, що дозволило зробити висновок, що весь розвиток циклу заснований на саморусі, економічна криза - це більш або менш регулярно повторювані тимчасові падіння виробництва, що виникають внаслідок порушення економічної рівноваги і які характеризуються такими проявами: порушення макроекономічної рівноваги, розбалансування взаємодіючих структур; перевиробництво з наступним падінням обсягів виробництва; падінням товарних цін; зростання безробіття, збільшення незайнятих виробничих потужностей; падіння рівня реальної заробітної плати; зниження платоспроможного попиту населення, зменшення обсягів оптової та роздрібної торгівлі; руйнування грошово-кредитних зв'язків; наростання системи взаємних неплатежів; кредитна напруженість; нестача грошової маси, високі темпи інфляції; масове знецінення капіталу; уповільнення інвестиційних процесів; падіння курсу акцій; масове банкрутство підприємств; зростання соціальної напруженості тощо.

11)           Визначено економічну сутність основних індикаторів фази циклу ділової активності (табл. 1). Встановлено, що тривалий розвиток виробництва в довгостроковому періоді залежить не стільки від ресурсних можливостей, скільки від інноваційного характеру виробництва в конкретному середовищі; вихід із кризи буде пов'язаний з виникненням нової хвилі нововведень, яка дасть тривалий стимул наступному періоду зростання.

12)           Таблиця 1

13)           Фази ділової активності

14)           Фаза циклу        Економічна сутність

15)           Пік   В економіці спостерігається повна зайнятість, і виробництво працює на повну потужність. Рівень цін має тенденцію до підвищення, зростання ділової активності припиняється.

16)           Спад (рецесія)   Виробництво і зайнятість скорочуються, проте ціни не завжди мають тенденцію до зниження. Вони спадають тільки в тому випадку, коли спостерігається депресія (глибокий і тривалий спад).

17)           Дно   Найнижча точка спаду (депресія): виробництво і зайнятість досягають найнижчого рівня.

18)           Пожвавлення    Виробництво та зайнятість зростають. Рівень цін може підвищуватися, аж поки не буде досягнуто повної зайнятості і виробництво не почне працювати на повну потужність.

19)            

20)           В результаті дослідження теоретичних засад функціонування ринку  послуг (теорія послуг, теорія гармонізації інтересів та ін.; класифікації Світового банку, ЮНКТАД, МВФ тощо),  визначено фактори, що обумовлюють зростаючу роль послуг (зміни в структурі попиту; скорочення робочого дня; розвиток багатьох виробничих галузей; підвищення ролі послуг у міжнародній торгівлі; розвиток науки і техніки; зростаюча соціальна орієнтація більшості країн);  встановлено провідну роль ринку фінансових послуг.

21)           На основі аналізу ознак фінансових послуг (операції  мають посередницький характер; предметом операції є фінансові активи; мета операції - одержання прибутку або збереження реальної вартості фінансового активу) зроблено висновок, що фінансова послуга – це специфічний продукт, який не має матеріально-речової форми та є результатом фінансових операцій, які  здійснюються на користь третіх осіб. Визначено особливості фінансових послуг (фінансова послуга сприймається як діяльність особи (юридич¬ної чи фізичної), яка надає послугу; абстрактна форма фінансової послуги набуває конкретного вираження на основі договірних відносин або в процесі купівлі-продажу цінних паперів;  корисний ефект фінансової послуги виявляється в процесі її надання; час надання та споживання фінансової послуги здебільшого збігається); здійснено сегментацію ринку фінансових послуг за видами діяльності фінансових посередників (рис. 2.).