ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ У ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ БУДІВЕЛЬНОГО ПРОФІЛЮ

Краткое содержание

1)                ОСНОВНИЙ  ЗМІСТ  ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі – «Інформатизація професійної освіти як предмет нау­ково-педагогічного дослідження: світовий і вітчизняний досвід» – проаналізова­ні концептуально-методологічні засади, покладені в основу інформатизації освіти. Простежено ґенезу поняття «інформаційно-комунікаційні технології навчання», шляхи становлення і розвитку ІКТ у професійній підготовці в Україні та за кордо­ном. Виявлено психологічні передумови, переваги та недоліки застосування ІКТ у навчанні. Досліджено інформаційну складову професійної діяльності сучасних фа­хівців, що було покладено в основу подальшої розробки системи застосування ІКТ у професійній підготовці майбутніх будівельників у ПТНЗ. Теоретичний аналіз базо­вих понять дослідження дозволив обґрунтувати і класифікувати завдання та функції інформатизації професійної освіти. На цій основі вибудовувався авторський підхід до інформатизації професійної підготовки майбутніх робітників-будівельників.

Безпосередній вплив на освітню галузь мають загальні закономірності інфор­матизації суспільства. Розвиток науки і техніки разом з демократичними процесами викликали цілеспрямований інтерес науковців до інформаційної взаємодії. Стрімкий розвиток комп’ютерних і комунікаційних технологій наприкінці ХХ ст. зумовив пе­рехід до нової суспільної формації, що у свою чергу викликало істотні зміни в соці­альному житті, пов’язані з культурно-освітнім розвоєм кожної особистості. Сутність інформаційного суспільства як суспільства знань найбільш вдало та цілісно харак­теризують його ресурси: інформація, знання та ІКТ. Перехід людства до суспільного устрою, що базується на знаннях, висуває нові вимоги до системи освіти, змінюючи парадигму педагогічної науки, зміст і структуру освіти, центром якої стає особис­тість з її рисами, ідеалами та прагненнями. Головним завданням є інформатизація навчального процесу, що уможливить підготовку особистості до повноцінного жит­тя в умовах сучасної глобалізації світового співтовариства, продуктивного вико­ристання інформації та знань на основі комп’ютерної техніки і засобів телекомуні­кації. Під інформатизацією навчально-виховного процесу в педагогіці розуміють, передусім, використання ІКТ, що є процесуальною складовою комп’ютерно орієнто­ваних педагогічних технологій. Якісна освіта неможлива без ІКТ, їх упровадження у сферу наукових досліджень і навчання. Сукупний аналіз публікацій, присвячених інформатизації освіти, дає підстави для висновку, що вона має розглядатися як про­цес створення єдиного інформаційно-освітнього простору, який забезпечить доступ­ність і ефективність використання, інтеграцію та уніфікацію інформаційно-освітніх ресурсів для всіх рівнів, ланок і закладів системи освіти. Однак педагогічна наука ще тільки починає приділяти належну увагу інформаційним ресурсам і процесам, що відбуваються в межах професійної підготовки, та інформаційному середовищу, яке впливає на формування освітньої політики.

Вивчення теоретико-методологічних засад інформатизації освіти як процесу зміни змісту, методів та організаційних форм навчальної діяльності дозволяє ствер­джувати, що інформатизація системи освіти зробить її реальним прискорювачем сутнісних соціально-економічних перетворень, залучивши необхідні інтелектуальні та матеріальні ресурси. В цьому полягає стратегічна роль інформатизації як провід­ного чинника реформування освіти та науки. ІКТ як авангардна ланка науки і техніки визначає темпи технічного розвитку держави. Незмінне зростання обсягів використання ІКТ в усіх сферах виробництва зумовило застосування та постійне вдосконалення відповідної предметної галузі в навчальних закладах як об’єкта вивчення і навчального засобу. Узагальнюючи закордонний досвід, констатуємо, що процес упровадження ІКТ в систему освіти проходить у декілька етапів паралельно з комп’ютеризацією, інформатизацією та технологічними змінами в усьому суспільстві. Цільове застосування комп’ютерів у професійній підготовці стало можливим з появою та розвитком комп’ютерної графіки, гіпертексту, мультимедіа, віртуальної реальності та доступу до глобальних інформаційних мереж. Нині є два основних підходи до використання ІКТ у навчальному процесі: як засобу навчання відповідно до логіки організації пізнавальної діяльності та в якості педагогічної технології – спеціально створеного освітнього середовища.

Сучасні ІКТ інтегрують досягнення техніки, технології, дизайну, змісту пред­мета й методики навчання та передбачають велику кількість різноманітних апарат­них і програмних засобів, єдиної класифікації яких немає. До основних типів ком­п’ютерно орієнтованих навчальних систем зараховуємо: наставницькі, тренувальні, імітаційно-моделювальні, контролювальні, довідково-інформаційні. Оскільки біль­шість ІКТ взаємопов’язані, а комп’ютерні навчальні програми містять різні елемен­ти, у сучасній психолого-педагогічній науці немає чіткого визначення і розмежуван­ня низки важливих для інформатизації професійної підготовки понять (педагогічне програмне забезпечення, електронні видання навчального призначення, автоматизо­ваний навчальний курс), відсутня їх досконала класифікація, не обґрунтоване дидак­тичне призначення й особливості застосування. Однак, безперечно, практична реалі­зація навчально-методичної бази з використанням ІКТ передбачає розроблення електронних навчально-методичних комплексів, які є інформаційною моделлю пе­дагогічних технологій.

Зростання соціальної ролі інформації в житті суспільства зумовлює потребу визначення принципів використання ІКТ у системі професійно-технічної освіти. На­буває актуальності формування цілісної інформаційної бази, теоретичне обґрунту­вання та добір випереджувальної інформації з напрямів фахової підготовки, струк­турування і створення банку професійно значущої інформації, трансформованої у зміст освіти. Враховуючи переваги ІКТ, стає очевидною потреба створення елек­тронних версій курсів певних предметів і баз даних (банків) візуального супроводу навчального процесу. Автоматизовані навчальні системи, мережеве навчання, інтер­активні тренажери та симулятори є обов’язковою складовою освітніх технологій розвинутих країн. Співпраця з інформаційними мережами EURYDICE, CEDEFOP, ENIC, ReferNet та асоціацією EVTA, які відображають стратегії та пріоритети в освітній політиці країн-учасниць Європейського Союзу, сприятимуть подальшому розвиткові професійно-технічної освіти в Україні, реалізуючи мету входження до світового інформаційного простору.

Доведено, що ІКТ сприяють формуванню інтелекту особистості, спонукають її до навчання, творчості. Професійна підготовка за допомогою електронних засобів є суттєво ефективнішою порівняно з традиційними методами, оскільки дозволяє ви­бирати індивідуальну освітню траєкторію, регулювати темп засвоєння змісту освіти, враховувати широкий діапазон індивідуальних особливостей учнів. Перевага ІКТ перед іншими технічними засобами полягає в тому, що вони одночасно є інформа­ційним, навчальним і контролювальним засобом. Потенціал застосування ІКТ у навчанні зумовлюють швидкість і надійність опрацювання інформації, розширення можливостей подання навчальної інформації, моделювання різних процесів і явищ, активізація змістової, операційної та мотиваційної сторін навчального процесу, індиві­дуалізація та диференціація навчання, формування в учнів рефлексій власної діяль­ності, створення умов для опанування способів організації навчальної діяльності, полегшення навчальної комунікації, розвиток творчого підходу до навчання й інте­ресу до робіт дослідницького спрямування. Інформаційні комп’ютерні технології дають можливість створити віртуальний образ певного об’єкта. Підвищення рівня наочності завдяки мультимедійності ІКТ розвиває просторову уяву, образне мислен­ня, сприяє активному засвоєнню знань, набуттю практичних навичок. Якість знань майбутніх фахівців підвищується завдяки тому, що інформація подається у скон­центрованому й адаптованому вигляді. Водночас позитивні риси роботи з ІКТ су­проводжують певні негативні аспекти, пов’язані з додатковими ризиками для здоров’я учнів і студентів. Це потребує певних заходів з дотримання безпеки суб’єктів навчальної діяльності, які передбачають стандартизацію та виконання санітарно-гігієнічних, ергономічних, психолого-педагогічних вимог, а також норм до технічних і програмних засобів, автоматизованих робочих місць.

Продуктивна діяльність людини в сучасному світі, передусім у професійній сфері, суттєво залежить від інформаційних знань і вмінь. Одержання інформації є життєво необхідним ресурсом, без якого неможливо досягти навчальних і професій­них цілей, задовольнити матеріальні та культурні потреби особистості. Базовими поняттями інформаційної складової професійної діяльності майбутніх фахівців є комп’ютерна грамотність, інформатична компетентність та інформаційна культура. Комп’ютерну грамотність визначають як опанування певним обсягом інтелекту­ально-практичних знань і вмінь, необхідних для успішного використання комп’ю­терної техніки в різноманітній діяльності. Інформатична компетентність фахівця – це професійна якість особистості, яка інтегрує знання про основні методи інформа­тики та ІКТ, вміння застосовувати ці знання для розв’язання прикладних задач, навички використання комп’ютерної та телекомунікаційної техніки, і виявляється в здатності та готовності до опрацювання інформації та комунікації з метою вирішен­ня завдань своєї професійної галузі на основі вибору та використання засобів ІКТ, вживаних у відповідній галузі. Інформаційна культура особистості – це сукупність інформаційного світогляду, системи ціннісних орієнтацій, знань, умінь і навичок, які забезпечують цілеспрямовану та результативну самостійну діяльність індивіда з метою задоволення власних і професійних потреб в інформаційних продуктах.

Інформатизація освіти скерована на розвиток інтелектуального потенціалу нації, вдосконалення форм і змісту навчального процесу, впровадження ІКТ і ком­п’ютерно орієнтованих методів навчання. Її завдання: розвиток рівня інформаційної культури суспільства; модернізація змісту, методів і засобів навчання з метою підви­щення ефективності навчального процесу до рівня світових стандартів; розроблення перспективних методик і технологій навчання; інтеграція різноманітних видів нав­чальної діяльності з використанням IКT; підвищення якості навчання на всіх рівнях підготовки кадрів; досягнення необхідного рівня інформатичної компетентності, професіоналізму та конкурентоспроможності випускників; інтеграція навчальної, науково-дослідної та виробничої сфер; удосконалення управління освітою; подолан­ня кризових явищ у системі освіти. Для збільшення продуктивності й ефективності професійної освіти необхідно визначити шляхи цілеспрямованого формування ін­формаційно-освітнього середовища, яке дозволяє максимально використовувати функції ІКТ, сприяє самостійності учнів (студентів), інтенсифікації засвоєння теоре­тичного матеріалу і виробленню практичних умінь у сфері професійної діяльності. Необґрунтоване, безсистемне використання ІКТ у навчально-виховному процесі бажаного результату не дасть.

У другому розділі – «Теоретичні основи інформатизації та застосування інформаційно-комунікаційних технологій у сучасній професійній підготовці будівельників» – схарактеризовані дидактичні особливості професійно-технічної освіти будівельного профілю, розглянута структура професійної інформатичної ком­петентності кваліфікованого робітника будівельного профілю, всебічно проаналізо­вано сучасний стан інформатизації професійної підготовки фахівців будівельного профілю у ПТНЗ, визначено напрями та перспективи застосування ІКТ у підготовці кваліфікованих робітників-будівельників.

Становлення економіки, яка базується на знаннях, потребує випереджуваль­ного розвитку освіти, зокрема професійно-технічної. Науково-технічний прогрес, неперервне зростання обсягів інформації, посилення ролі особистості, інтелектуа­лізація її діяльності – все це вимагає від ПТНЗ будівельного профілю швидкого досягнення якісно нового рівня викладання, а також забезпечення інтелектуальної та психологічної готовності випускників до праці в нових умовах. Пріоритетами галузі ПТО є: доступність, ефективність, впровадження ІКТ, оновлення засобів навчання, інформаційних фондів, навчально-методичного забезпечення.

Сучасному будівельному виробництву притаманне динамічне оновлення обладнання та матеріалів, підвищення якості виконання робіт, прискорення темпів проектування та зведення будівель і споруд, підвищення їх енергоощадності, надій­ності та довговічності. Досягнути цього неможливо без належної уваги до інновацій у будівельних технологіях, а також без упровадження нових професій, змін у змісті професійної діяльності та кваліфікації працівників. Реалії будівельної галузі в поєд­нанні з дефіцитом кваліфікованих робітників спонукають до розроблення якісно нової системи підготовки робітничих кадрів з чітким визначенням її завдань і пріо­ритетів, диктують нові підходи до формування професійних компетенцій, посилю­ють вимоги до викладачів і майстрів виробничого навчання. Не менш важливими є дидактичне та матеріально-технічне забезпечення професійно-технічного навчання і перепідготовки робітників будівельного профілю. Розв’язати суперечність між рів­нем професійної підготовки робітничих кадрів і вимогами роботодавців до її якості покликані педагогічні технології на основі інформаційних систем, орієнтованих на розвиток професійної компетентності. Розроблення й упровадження ІКТ на всіх ета­пах навчального процесу, зокрема навчально-виробничої підготовки, сприяє реалі­зації основних стратегічних цілей, принципів, завдань розвитку будівельної освіти.

Інформаційне суспільство потребує робітників, пристосованих до швидкозмін­них реалій довколишньої дійсності, здатних сприймати життя, орієнтуватись у ньо­му, розуміти проблемні ситуації та знаходити раціональні способи їх розв’язання. Інформатична компетентність, яка базується на усвідомленні ролі інформації в сус­пільстві, знанні законів інформаційного середовища та розумінні свого місця в ньо­му, виявляється у вирішенні різних професійних і побутових завдань з використан­ням інформаційних технологій і засобів, є однією з ключових компетенцій сучас­ного фахівця. Об’єкти професійної діяльності будівельників так чи інакше пов’язані з інформацією, інформаційно-комунікаційними процесами та системами, а ІКТ стають засобом праці будівельників. Інформатична компетентність необхідна їм для роботи з виробничою документацією, керування новітньою технікою тощо. Випуск­ники ПТНЗ будівельного профілю повинні знати можливості та способи викорис­тання комп’ютера в галузі будівництва, основи комп’ютерного будівельного моде­лювання, можливості використання ІКТ в управлінні будівельним роботами, знати особливості та вміти здійснити вибір спеціальних комп’ютерних програм, знати і вміти використовувати технології автоматизованого проектування будівель і спо­руд, володіти методами використання комп’ютера в організації будівельних робіт за своїм профілем. Компонентами інформатичної компетентності кваліфікованих ро­бітників будівельного профілю є: світоглядний, користувацький, алгоритмічний, професійно спрямований. Критерії сформованості їхньої інформатичної компетен­тності: мотиваційний; когнітивний; діяльнісний; операційний; креативний.

Інформатизація навчального процесу стосується всіх його учасників (учнів, викладачів, методистів, адміністрації) і всіх складових (засобів наочності, підруч­ників, посібників, засобів оцінювання і контролю успішності навчання, процесів пошуку, обміну й опрацювання інформації, підготовки та використання навчально-методичних матеріалів, розв’язування навчальних і прикладних задач, лабораторних практикумів тощо). Нині ІКТ стали провідним технічним засобом у традиційних методиках. Обґрунтування раціональних напрямів використання ІКТ у навчальному процесі вважається однією з найважливіших педагогічних проблем. Проведене дослідження ПТНЗ будівельного профілю дозволило визначити чотири взаємоза­лежні напрями застосування ІКТ, кожен з яких складається з низки піднапрямів: в організаційно-управлінській діяльності; у навчально-виховному процесі; у навчаль­но-виробничому процесі; у позааудиторній діяльності. Більш детально це: навчальні мультимедійні системи; інформаційно-аналітичні бази даних; комп’ютерне моделю­вання виробничих ситуацій і професійних дій; програми контролю і самоконтролю знань з різних предметів; застосування ІКТ у виконанні дипломних робіт; автомати­зовані методи психодіагностики й експертизи педагогічної діяльності; комп’ютерні імітувальні навчально-тренувальні комплекси; експертні системи і системи підтрим­ки прийняття рішень; елементи дистанційного та змішаного навчання тощо.

ІКТ можуть бути використані в усіх циклах підготовки на всіх етапах навчаль­ного процесу, але їх ефективність безпосередньо залежить від конкретних завдань вивчення циклу предметів і загальної мети професійної підготовки майбутніх робіт­ників. Усі напрями інформатизації пронизують телекомунікаційні технології, ство­рюючи нові можливості для учнів і педагогічних працівників профтехосвіти, займа­ючи значне місце у професійній підготовці робітників-будівельників. Майбутнє за мультимедійними програмами єдиної структури і методики використання, кожна з яких міститиме необхідний обсяг відомостей з конкретного предмета, разом утво­рюючи систему мультимедійної професійної освіти певного профілю. Дослідження напрямів інформатизації освіти як інноваційного процесу свідчить, що ІКТ самі по собі не впливають на обсяг і глибину педагогічних інновацій, які проводяться з їх допомогою. Головна роль залишається за педагогічними працівниками, які, викону­ючи функцію цілепокладання, пристосовують ІКТ з метою досягнення цілей профе­сійної підготовки.

Інформатизація, як одна з основних сфер педагогічних інновацій, впроваджує у професійну освіту сучасну науково-технічну культуру й інструменти з інших галузей людської діяльності (автоматизоване виробництво та проектування, новітні методи наукових досліджень, інформаційне обслуговування тощо). Інформатизація змінює уявлення про те, якими мають бути робочі місця педагога та учнів, способи побудови інформаційного середовища, освітній простір, спільна робота учасників навчально-виховного процесу. У процесі інформатизації формується ефективна система керованого розвитку (оновлення) навчальних закладів і навчально-виховно­го процесу. Повномасштабний перехід до ІКТ, раціональне поєднання нових техно­логій навчання з традиційними – складне педагогічне завдання, яке потребує вирі­шення комплексу психолого-педагогічних, навчально-методичних, організаційних, технічних та інших проблем.

У третьому розділі «Теоретичне обґрунтування системи інформатизації навчально-виховного процесу у професійно-технічних навчальних закладах будівельного профілю» – визначено педагогічні умови, обґрунтовано та розробле­но модель інформатизації навчально-виховного процесу, а також запропоновано концепцію інформатизації підготовки фахівців у ПТНЗ будівельного профілю.

Інформатизацію навчально-виховного процесу в ПТНЗ із позицій системного підходу трактуємо як цілісне явище, систему взаємопов’язаних організаційних, навчально-методичних, техніко-технологічних, навчально-виробничих та управлін­ських перетворень, спрямованих на задоволення інформаційно-пошукових, обчис­лювальних, навчально-проектувальних і комунікаційних потреб майбутніх робіт­ників-будівельників, а також формування принципово нової культури педагогічної діяльності. Система інформатизації навчально-виховного процесу в ПТНЗ будівель­ного профілю включає інформаційну підготовку учнів до професійної діяльності в умовах інформатизації будівельного виробництва та використання ІКТ у навчанні майбутніх робітників загальнопрофесійних і професійно орієнтованих предметів. Інформатизація передбачає створення, підтримання та розвиток ІКТ-насиченого освітнього середовища ПТНЗ на основі комп’ютерно орієнтованих і телекомуніка­ційних ресурсів, впровадження, експлуатації й оновлення педагогічних програмних засобів з метою врахування особливостей інформатизації сучасної будівельної галу­зі. ІКТ-насичене освітнє середовище містить засоби та технології збирання, накопи­чення, передавання, опрацювання й розподілення навчальної інформації, засоби подання знань, забезпечує зв’язки й ефективне функціонування організаційних структур навчальних закладів. Призначення такого середовища: виявлення, розкрит­тя та розвиток здібностей і потенційних можливостей індивіда; створення умов для самостійного здобування знань та їх якісного засвоєння; забезпечення автоматизації оцінювання результатів навчання; компенсування можливих негативних наслідків роботи учнів із засобами ІКТ.

Система інформатизації відображає структурно-функціональну взаємодію напрямів застосування ІКТ у професійній підготовці робітників-будівельників, за­гальні та специфічні принципи, методичні аспекти інформаційної підготовки, ком­плекс критеріїв і показників сформованості інформатичної компетентності фахівця.

Для ефективного здійснення процесу інформатизації підготовки фахівців у ПТНЗ необхідно визначити й реалізувати певні педагогічні умови – сукупність соці­ально-педагогічних і дидактичних чинників, необхідних і достатніх для виникнен­ня та стійкого функціонування педагогічної системи. Педагогічні умови інформа­тизації дозволяють ефективно управляти навчанням, здійснювати навчально-вихов­ний процес відповідно до його завдань, із застосуванням обраних форм, методів, прийомів використання ІКТ, сукупності принципів інформатизації (концептуальних і технологічних). Педагогічними умовами інформатизації навчально-виховного процесу в ПТНЗ будівельного профілю, які забезпечують організацію та функціону­вання ІКТ-насиченого освітнього середовища, є такі:

готовність педагогічних працівників до впровадження ІКТ і комплексної інформатизації навчального процесу;

безперервна систематична інформаційна підготовка майбутніх робітників;

створення та постійне вдосконалення навчально-методичної та матеріально-технічної бази інформатизації навчання;

цілісне науково обґрунтоване використання в межах навчального процесу сукупності напрямів застосування ІКТ;

ефективне управління інформатизацією професійної підготовки.

Процес інформатизації ґрунтується на дотриманні сукупності дидактичних принципів, особистісного та діяльнісного підходів, програмованого, модульного та проблемного навчання. При цьому вирішальним чинником є наявність педагогічних працівників, які мають досвід роботи з комп’ютерною технікою і відповідну кваліфікацію. Використання ІКТ у навчальному процесі, безумовно, потребує розвитку інфраструктури ПТНЗ: введення в експлуатацію парку комп’ютерної техніки, засобів підтримки мережі, інформаційних терміналів, навчально-про­грамного та методичного забезпечення, технічної підтримки ІКТ, їх застосування та вдосконалення, а також розроблення стратегії оснащення навчальних закладів необ­хідними педагогічними програмними засобами. ІКТ мають використовуватися в усіх циклах підготовки. Адміністрація ПТНЗ має виробити довготривалу програму інформатизації, мета якої – введення в дію автоматизованої системи управління навчальним процесом. Це дає змогу суттєво підняти результативність управління, керованість і продуктивність підготовки робітників-будівельників завдяки забезпе­ченню стійкого зворотного зв’язку в навчальній системі, можливості вносити необ­хідні корективи у зміст, форми і методи професійної освіти. Використання АСУ дозволяє оптимізувати вирішення комплексу проблем навчально-методичного та технічного забезпечення інформатизації професійної підготовки будівельників.

Розроблення теоретико-прогностичної моделі інформатизації навчально-ви­ховного процесу у ПТНЗ будівельного профілю (рис. 1) здійснено на основі загаль­нонаукової методології з урахуванням зовнішніх і внутрішніх чинників, що вплива­ють на процес інформатизації. Добір оптимального складу моделі здійснювався експертним шляхом, що дало змогу визначити об’єкти і взаємозв’язки педагогічної системи, які суттєво впливають на якісні характеристики, сформувати вимоги до її складових з урахуванням останніх досягнень науки, прогресивних психолого-педа­гогічних концепцій. Відповідно до принципу цілісності, впровадження ІКТ у техно­логічну підсистему навчального закладу спричиняє кардинальні зміни в усіх підсис­темах: дидактичній, організаційній, методичній, управлінській, виробничій тощо. Це зумовлює використання для моделювання професійної підготовки інтегративного, інформологічного, синергетичного та інших підходів.

Цілісність моделі забезпечують взаємопов’язані концептуально-проектуваль­ний, процесуально-змістовий та організаційно-технологічний блоки, що узгоджують усі елементи ІКТ-насиченого освітнього середовища навчального закладу. Концеп­туально-проектувальний блок репрезентує вихідні методологічні та психолого-пе­дагогічні положення процесу інформатизації. Склад процесуально-змістового блоку визначають особливості діяльності навчальних закладів в умовах інформатизації та структура інформатичної компетентності кваліфікованого робітника-будівельника. Організаційно-технологічний блок моделі відображає матеріально-технічну і нав­чально-методичну базу інформатизації ПТНЗ будівельного профілю.

Реалізація моделі передбачає оптимізацію змісту та структури інформаційної підготовки, вибір відповідних ІКТ навчання, розроблення методичного забезпечення навчально-виховного процесу, координацію зусиль педагогічних працівників. Важ­ливим елементом моделі інформатизації навчально-виховного процесу в ПТНЗ буді­вельного профілю є педагогічні технології із застосуванням ІКТ, завдяки яким від­бувається інтеграція інформаційної та професійної підготовок. Педагогічні техно­логії вдосконалюються разом з розвитком будівельних інформаційних технологій, враховують ВІМ-підхід (Building Information Modeling – інформаційну модель будів­ництва) у процесі підготовки кваліфікованих робітників і фахівців.

Розроблена модель інформатизації навчально-виховного процесу в ПТНЗ бу­дівельного профілю дає можливість визначити компоненти системи інформатизації, виявити механізми їх взаємозв’язків і взаємовпливів, цілісно спрогнозувати процес підготовки фахівців до використання ІКТ у навчальній і професійній діяльності. Ви­користання моделі інформатизації в ПТНЗ дозволяє індивідуалізувати навчальний процес, скоротити нераціональні витрати часу, звести до мінімуму нетворчу діяль­ність педагогів та учнів, забезпечує інтерактивність навчання, надійний зворотний зв’язок у педагогічній взаємодії.

Як основа планування й організації заходів, необхідних для здійснення проце­сів інформатизації, розроблена Концепція інформатизації підготовки фахівців у ПТНЗ будівельного профілю. Основна ідея концепції полягає в цілеспрямованому проектуванні ІКТ-насиченого освітнього середовища за розробленою моделлю на основі комплексного використання ІКТ у підготовці робітників-будівельників та індивідуального підходу до формування інформатичної компетентності випускників відповідно до їхніх навчальних досягнень і вимог будівельної галузі. Концептуаль­ними принципами інформатизації освіти є принципи пріоритетності, системності, плановості, поетапності, стандартизації, скерованого розвитку, комплексності, про­ектної діяльності, культуровідповідності. До технологічних принципів інформати­зації ПТНЗ відносимо орієнтацію на сучасні системи телекомунікації, максимальне використання Інтернет-ресурсів, застосування типових рішень щодо організації апаратних і програмних комплексів на локальному та регіональному рівнях.