ПРОФЕСІЙНА АДАПТАЦІЯ ЖІНОЧОЇ МОЛОДІ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ І – ІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність вибраної теми й доцільність її дослідження, визначено мету, основні завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну, особистий внесок, практичне значення роботи, відображено апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – „Теоретичне обґрунтування професійної адаптації жіночої молоді у навчально-виховному процесі” – проаналізовано проблему професійної адаптації жіночої молоді в західних та вітчизняних теоріях професійного розвитку особистості, суть та механізми професійної адаптації жіночої молоді в умовах ринкової економіки,  визначено особливості професійної адаптації студенток на етапі ґендерної соціалізації.

Проведений історико-концептуальний аналіз психолого-педагогічних, соціологічних досліджень, які висвітлюють проблеми соціальної адаптації, а саме  робіт    Г. Балла, Р. Бернса, І. Беха, С. де Бовуар, А. Венгерка, Г. Гартмана, К.Гігілан, Дж. Ландрам, Ф. Меєрсона, В. Моргуна, Л. Філіпса, Б. Фрідан, Р.  Хенкі, К. Хорні, а також проблеми прав жінок в економічній  (О. Яременко, Е. Ліанова, В. Костриця) та політичній (О. Руднєва, Ю. Тодика, В. Гошовська, Ю. Грошевий, О. Балакірєва) сферах, запобігання гендерному насильству та торгівлі людьми (О. Бандурка, В. Венедиктов, Я.Кондратьєв, К. Левченко, В. Куц, В. Оліфер, Ю. Римаренко), проблеми жінок в освітянській сфері, історії жіночого руху (С. Павличко, Л. Смоляр) та інш., а також міжнародні, державні документи про стратегію розвитку освіти в Україні, наукові положення основ теорії ґендеру; теоретичні та практичні аспекти професійної підготовки жіночої молоді в умовах ринкової економіки стали провідними у визначенні методологічної основи дослідження. Проблемам професійної адаптації жіночої молоді в умовах ринкової економіки присвячено ряд дисертаційних досліджень. Зокрема, у дисертаціях Л. Волкової (про жіночі фахові заклади), І. Малинко (особливості функціонування Вищих жіночих курсів), Л. Применко (порівняння жіночої освіти у Франції та Україні ХVІІІ – І пол. ХХ ст.), С. Виговської (професійне становлення студенток вищих аграрних навчальних закладів), Н. Шапошнікової (адаптація учнів ПТУ до умов ринкової економіки засобами педагогічного менеджменту).

З’ясовано, що Україна запровадила найважливіші законодавчі та інституційні засади для сприяння рівності жінок і чоловіків та вирішення проблем ґендерної дискримінації. У розділі доведено, що у сучасному українському суспільстві завдання з підготовки жіночої молоді до професійної діяльності постає не лише як актуальна проблема соціально-педагогічної науки і практики, а й як соціальна потреба.

У дослідженні процес соціалізації жіночої молоді розглядається як складова впливу соціального середовища на людину, але водночас він є одним із чинників зовнішнього впливу на розвиток людини й формування її особистості. Характерною особливістю є те, що майбутній фахівець, готуючись до професійної діяльності, має адаптуватись до умов праці.

У процесі застосування теоретичних і емпіричних методів дослідження професійного становлення та адаптації жіночої молоді у вищих навчальних закладах І – ІІ рівнів акредитації конкретизовано суть поняття „професійна адаптація жіночої молоді”. На основі аналізу наукових праць і досліджень, у якому особливе місце відводилось вивченню становища і статусу жінки, з’ясовано, що важливою особливістю сучасної ринкової економіки є тенденція ґендерної асиметрії, дискримінації жінок на ринку праці, низький рівень репрезентації жінок в органах влади, особливо вищого рівня; стійкі стереотипи щодо розподілу ролей статей у суспільстві; зростання насилля стосовно жінок. Усі ці негативні процеси впливають на мотивацію праці і стають причинами нелегальної жіночої праці за кордоном. Масштабність таких явищ як торгівля людьми є серйозною загрозою для внутрішньої безпеки країни та її демографічної ситуації.

У розділі доводиться, що на перебіг професійної адаптації студенток  впливає суперечливий характер життєдіяльності молоді, пов’язаний  з формуванням соціально-професійних орієнтацій молодого покоління; недостатнім рівнем професійно-кваліфікаційного потенціалу молоді, розподілом праці за статевими ознаками.

На основі результатів комплексного порівняльного аналізу наукової літератури, законодавчих актів і дисертацій визначено найважливіші напрями подальшого дослідження.

У другому розділі – „Педагогічні умови професійної адаптації жіночої молоді у навчально-виховному процесі ВНЗ І – ІІ рівнів акредитації” – розкрито загальну методику дослідження, проаналізовано структуру, зміст та основні організаційні форми навчально-виховного процесу; розроблено науково-практичні рекомендації щодо організації професійної адаптації жіночої молоді у ВНЗ І – ІІ рівнів акредитації.

В основу дослідження покладено гіпотезу, згідно з якою ефективність професійної адаптації жіночої молоді у навчально-виховному процесі ВНЗ І – ІІ рівнів акредитації підвищиться, якщо:

-        виокремити етапи та систематизувати організаційно-методичне забезпечення процесу професійної адаптації студенток;

-        сприяти професійному самовизначенню жіночої молоді на основі подолання стереотипів у професійній сфері;

-        здійснювати взаємозв’язок організаційно-процесуальної та особистісної структури професійного становлення жіночої молоді.

Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі чотирьох вищих навчальних закладів І – ІІ рівнів акредитації: Політехнічного технікуму Конотопського інституту Сумського державного університету, Вінницького технічного коледжу, Київського вищого професійного училища технології та дизайну одягу, Білоцерківського коледжу сервісу та дизайну. Основою для перевірки якості професійної адаптації студенток є організація навчально-виховного процесу під час професійної підготовки студенток та розвиток їхніх творчих нахилів у профільних об’єднаннях, гуртках, а також спецкурси з теорії ґендеру, основ підприємницької діяльності.

Зазначається, що учасниками експерименту були студенти І, ІІІ курсів. Педагогічним експериментом була охоплена 181 особа. У тому числі в експериментальних групах – 92 особи, у контрольних – 89 осіб. Учасниками експериментальної роботи були 52 викладачі ВНЗ І – ІІ рівнів акредитації. Загалом в експерименті взяло участь 670 студентів.

Експериментальне вивчення ефективності навчально-виховної діяльності у ВНЗ І – ІІ рівнів акредитації з метою професійної адаптації жіночої молоді здійснювалось упродовж 2004 – 2009 рр. і передбачало три етапи науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі визначено об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження, сформульовано його концептуальну ідею, здійснено прогнозування очікуваних результатів, відбір діагностичного інструментарію та його апробацію. Усе це становило констатувальний етап дослідження, підсумком якого було визначення та характеристика рівнів професійної адаптованості жіночої молоді.

Другий етап дослідження передбачав експериментальну перевірку ефективності розробленої моделі формування професійної адаптованості жіночої молоді у навчально-виховному процесі ВНЗ І – ІІ рівнів акредитації.

У процесі формувального експерименту педагогічна діяльність передбачала озброєння студенток певною сумою необхідних знань, умінь і навичок, підготовку їх до життя і праці в суспільстві в умовах ринкової економіки.

У програмі дослідницьких дій, сформованій на основі ідеї вдосконалення ранніх творчих задатків студенток, визначено поетапно зміст та організаційні форми навчально-виховного процесу, завдяки яким з’ясовуються потенціальні носії майбутньої професії, а також засоби виховання, навчання та організації їх діяльності.

На наступних етапах дослідження у процесі формувального експерименту було зосереджено увагу на умовах розвитку професійної рефлексії у процесі творчої навчальної діяльності і вирішення проблем професійної адаптації на методологічному, теоретичному, методичному, експериментальному, емпіричному, прикладному та практичному рівнях.

Третій етап дослідження включав повторні зрізи діагностичних процедур, кількісний та якісний аналіз одержаних даних, визначення динаміки змін і на цій основі – обґрунтування педагогічних умов професійної адаптованості жіночої молоді.

За даними проведеного дослідження обґрунтовано відбір напрямів і змісту діяльності ВНЗ І – ІІ рівнів акредитації щодо професійної адаптації студенток: організація навчального процесу; викладання спецкурсів з теорії ґендеру, організація роботи клубів, творчих жіночих об’єднань; формування інтересу до підприємницької діяльності; заняття у творчих самодіяльних об’єднаннях; шляхи взаємодії з громадськими організаціями (запобігання торгівлі людьми, трудова міграція, утвердження здорової життєдіяльності).

Процес професійної адаптації жіночої молоді розглянуто у взаємодії двох структур: організаційно-процесуальної і особистісної. До першої належить увесь комплекс науково-методичного та організаційного забезпечення, форми і методи навчально-виховного процесу; до другого – система властивостей і якостей особистості, що взаємодіють у процесі її професійного становлення та адаптації.

Визнаючи професійну адаптацію як процес, з’ясовано, що адаптованість до професійної діяльності студенток характеризується станом взаємовідносин особистості і професії, коли особистість без зовнішніх і внутрішніх конфліктів на високому рівні творчо реалізує себе в системі навчально-виховного процесу, задовольняє свої соціальні потреби, переживає стан самоутвердження і своєрідного вираження своїх творчих здібностей у процесі діяльності.

У розділі обґрунтовано проблеми соціалізації особистості, яка забезпечується реалізацією в освітньо-виховному процесі особистісно-орієнтованого, проблемно-діяльнісного і культурологічного підходів у навчально-виховній системі, через її програмно-цільову, професійну спрямованість, розвиток індивідуальності, гармонійної цілісності. Цей комплекс особистісних компонентів розглянуто як динамічну, соціально детерміновану структуру, в якій соціальна потреба у продуктивній праці і потреба самовдосконалення під впливом соціуму у взаємодії з професійним досвідом утворюють особливу форму діяльності, що визначається як одна з функцій професійного становлення і самоудосконалення.

Перебування студентів ВНЗ І – ІІ рівнів акредитації в активному освітньому дивергентному середовищі обумовлює професійне зростання і стимулює перехід на більш зрілі стадії психосоціального розвитку. На вибудовування професійної кар’єри, зокрема, впливає не лише розуміння її сутності, визначення місця у життєвих планах, а й дотримання принципів її досягнення, що систематизує даний процес і робить його емоційно привабливим для студентів. Разом з тим пріоритетним завдання виховної роботи у ВНЗ І – ІІ рівнів акредитації має бути досягнення розуміння студентами того, що успішне кар’єрне просування утруднюється, а то і унеможливлюється, коли молода людина не цінує власне здоров’я або ж набуває різних форм узалежненої поведінки.

Предметом поглибленого вивчення та наукового осмислення у дослідженні стали цінності та життєві орієнтації жіночої молоді, її інтереси відповідно до оновлення світового простору, нові підходи до професійного становлення особистості в умовах ринкової економіки, а також поглиблення інтересу до визначення й творення майбутнього з позиції ґендерної перспективи.

До педагогічних умов, що забезпечують успішність досліджуваного процесу, належать: 1) виокремлення етапів та систематизація організаційно-методичного забезпечення процесу професійної адаптації студенток: опанування ними знаннями, вміннями та навичками професійної діяльності, освоєння способів самопізнання, інтеріоризація знань і досвіду професійної діяльності на основі рефлексивних дій і реалізація набутих знань, умінь, навичок у творчій діяльності, мотивація потреби і вироблення механізмів професійного самовдосконалення; 2) сприяння професійному самовизначенню жіночої молоді на основі подолання стереотипів у професійній сфері: опанування методологією аналізу, що базується на врахуванні ґендерних питань і усвідомлення студентами рівності прав, людських взаємин між чоловіками і жінками в суспільстві; проведення постійної інформаційно-просвітницької діяльності щодо ліквідації всіх форм дискримінації за ознакою статі; 3) здійснення взаємозв’язку організаційно-процесуальної та особистісної структури професійного становлення жіночої молоді: варіативність зв’язків в освоєнні змісту навчально-виховного процесу, форм передачі досвіду, управління і корекції пізнавальних процесів залежно від рівнів сформованості професійних ставлень, домінантність педагогічних цілей, змісту і засобів, які визначають ефективність соціально-економічної діяльності і різноманітність соціально і особистісно орієнтованих моделей етичної поведінки.

Уточнена модель стала основою для підготовки навчально-методичного комплексу та перевірки його ефективності у навчально-виховному процесі.

У третьому розділі – „Результати експериментальної перевірки педагогічних умов ефективної професійної адаптації жіночої молоді в навчально-виховному процесі ВНЗ І – ІІ рівнів акредитації” – аналізуються результати педагогічного експерименту, спрямованого на визначення ефективності педагогічних умов навчально-виховної роботи щодо професійної адаптації жіночої студентської молоді, обґрунтовано модель педагогічного забезпечення оптимізації процесу професійної адаптації жіночої молоді. Модель представлено на рис. 1.

У процесі дослідження розроблено методику професійної адаптації жіночої молоді. Педагогічне керівництво процесом професійної адаптації студенток складалося з чотирьох етапів: розвиток передумов формування професійної самосвідомості (І етап), цілеспрямоване формування в системі соціальних відносин (II етап), участь у творчій діяльності: наукових дослідженнях, творчих об’єднаннях, олімпіадах, конференціях (IIІ етап), заходах відповідно до кваліфікаційної характеристики (IV етап).

В експериментальних групах працювали педагоги, яким надавалася методична допомога щодо проведення занять за експериментальною методикою,  при цьому використовувалися різні науково-методичні форми роботи: педагогічні семінари-практикуми, ярмарки педагогічних ідей, відкриті навчально-виховні заходи, відеосалони передового досвіду. Робота проводилась під керівництвом автора.