ПРОФЕСІЙНЕ СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ МУЗИЧНО-ТЕОРЕТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, теоретичну основу, методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичну значущість роботи, наведено дані про апробацію і впровадження результатів дослідно-експериментальної роботи.

У першому розділі – «Теоретичні основи професійного становлення майбутнього вчителя музики» – досліджувана проблема розглядається в контексті філософських, психолого-педагогічних, музикознавчих концепцій; аналізується навчально-методична література з теми дослідження; розкриваються підходи до з’ясування сутності категорій «становлення», «становлення особистості», «професійне становлення особистості», «професійне становлення вчителя», «професійне становлення вчителя музики».

На основі аналізу науково-методичної літератури та дисертаційних досліджень запропоновано власне визначення поняття «професійне становлення майбутнього вчителя музики», що тлумачиться як багатогранний процес набуття й трансформації потенційних музичних та педагогічних здібностей, результатом якого є високий рівень сформованості музично-теоретичних знань, умінь, навичок та отримання освітнього кваліфікаційного рівня «бакалавр», «спеціаліст», «магістр» і додаткової спеціалізації «викладач музично-теоретичних дисциплін педагогічного училища», подальша самореалізація і професійне самовдосконалення у майбутній професійній діяльності. Процес професійного становлення має певні етапи: базова музична освіта та профорієнтація; професійна підготовка; педагогічна практика; самостійна музично-педагогічна діяльність.

Аналіз літератури уможливив визначення структури даного процесу як єдності компонентів (мотиваційного, когнітивного, креативного); функцій (аксіологічної, когнітивної, творчої, рефлексивної); принципів організації процесу професійного становлення: загальнодидактичних (безперервність і наступність; систематичність і послідовність, зв’язок теорії з практикою, міжпредметних зв’язків; поєднання різних форм (аудиторна, позааудиторна) і методів навчання (педагогічні, спеціальні музичні); принципів музично-теоретичного навчання (варіативність музично-теоретичної підготовки; систематичний розвиток музичних здібностей; інтеграція музично-теоретичних дисциплін; комплексність при формуванні практичних навичок; опора на слухове сприйняття; хронологічний виклад музично-теоретичного матеріалу; наскрізне використання пісень шкільного репертуару; творче спрямування навчання).

Відповідно до структури професійного становлення виділено три критерії (мотиваційно-потребнісний, когнітивно-проективний, творчо-оцінний) даного феномена, кожен із яких зумовлював необхідність розроблення сукупності певних показників. На підставі аналізу наявного теоретичного й практичного досвіду результатів попередніх психолого-педагогічних та музикознавчих досліджень виокремлено три рівні професійного становлення майбутнього вчителя музики: низький (репродуктивний), середній (ініціативний), високий (творчий).

Репродуктивний рівень – низький рівень професійного становлення студентів – характеризується діяльністю переважно відтворювального типу і вказує на недостатньо виражені мотиви навчання та інтерес до музичного мистецтва, незацікавленість музично-педагогічною діяльністю, недостатню музично-теоретичну підготовку, несформованість імпровізаційних та лекційно-виконавських умінь, відсутність творчого підходу до практичних завдань, навичок самоаналізу, самокоригування, неспроможність оцінити результати власної діяльності та творчо самовиразитися.

Ініціативний рівень – середній рівень професійного становлення майбутніх учителів музики – передбачає мотивацію до навчання, інтерес до музично-теоретичних дисциплін, зацікавленість музично-педагогічною діяльністю, прагнення розвивати власні музичні здібності, наявність базових музично-теоретичних знань, достатній рівень сформованості імпровізаційних та лекційно-виконавських умінь, розвинений музикознавчий тезаурус, наявність історико-стильового та жанрового мислення, схильність до творчої діяльності, прояв ініціативи в практичній діяльності, сформованість навичок самооцінки, здатність до самоаналізу та самокоригування.

Творчий рівень – високий рівень професійного становлення студентів – передбачає особистісно-зацікавлене ставлення до музично-педагогічної діяльності, бажання розвивати музичні здібності, перехід музично-пізнавальних процесів у інтелектуально-творчий розвиток, наявність базової музично-теоретичної підготовки, сформованість інтегрованих творчих умінь, історико-стильового мислення, наявність музикознавчого тезаурусу, здатність творчо підходити до вибору репродуктивних і продуктивних (інноваційних) рішень, володіння вміннями проектувати знання в практичну площину.

Узагальнюючи результати теоретичного аналізу досліджуваної проблеми, констатуємо, що професійне становлення майбутнього вчителя музики відбувається в процесі фахової підготовки й має забезпечувати теоретичну і практичну підготовку студентів, створювати відповідні умови для педагогічної діяльності та всебічного розвитку особистості майбутнього вчителя музики.

У другому розділі – «Педагогічні умови професійного становлення майбутнього вчителя музики в процесі вивчення музично-теоретичних дисциплін» – запропоновано та теоретично обґрунтовано педагогічні умови професійного становлення майбутнього вчителя музики: спрямування музично-теоретичної підготовки на різні види музично-творчої діяльності; оновлення змісту музично-теоретичної підготовки та створення навчально-методичного забезпечення на засадах інтегрованого підходу; використання мультимедійних технологій у процесі музично-теоретичної підготовки.

З метою визначити потенціальні можливості музично-теоретичної підготовки здійснено аналітичний огляд музикознавчих та методичних праць відомих композиторів та виконавців (Г. Гінзбург, Г. Нейгауз, С. Прокоф’єв, М. Римський-Корсаков, Д. Шостакович), теоретиків і музикознавців (Д. Алексеєв, В. Берков, Д. Блюм, В. Вахромеєв, Н. Гуляницька, О. Давидова, Ю. Келдиш, Л. Маловик, К. Орф, А. Островський, Г. Побережна, Г. Смаглій, І. Способін, Б. Теплов, Г. Фрідкін, Ю. Холопов, С. Шип, Т. Щериця, Б. Яворський), дослідників вищої школи (К. Васильківська, Ю. Гонтаревська, І. Малашевська, С. Олійник, К. Станіславська, В. Юрчак та ін.).

Визначено навчальний, виховний та розвивальний потенціал музично-теоретичних дисциплін для професійного становлення майбутнього вчителя музики, багатофункціональність (когнітивна, практична, творча, проективна функції) музично-теоретичної підготовки, її взаємозв’язок з іншими видами фахової підготовки (інструметально-виконавською, диригентсько-хоровою) та значимість для широкопрофільної музично-педагогічної діяльності вчителя музики, яка спрямовується на різні види музично-творчої діяльності (виконавську, вокально-хорову, композиторську, імпровізаційно-творчу, лекційно-просвітницьку, науково-дослідницьку тощо).

Аналіз навчальних планів та програм з музично-теоретичних дисциплін виявив їхні недоліки та протиріччя, що спричинило визначення наступної педагогічної умови – оновлення змісту музично-теоретичної підготовки та створення навчально-методичного забезпечення на засадах інтегрованого підходу. Для реалізації даної умови запропоновано організацію вивчення музично-теоретичних дисциплін на основі змістових ліній (актуалізація, систематизація, інтеграція, проекція знань), а також створення навчально-методичного забезпечення на засадах інтегрованого підходу (удосконалення навчальних, робочих програм, навчально-методичних комплексів, упровадження спецкурсів, факультативів, наукових гуртків, розробка навчально-методичних посібників, методичних рекомендацій; створення та реалізація мистецьких проектів з використанням мультимедійних технологій тощо).

Ефективність професійного становлення майбутнього вчителя музики безпосередньо залежить від упровадження в навчальний процес мультимедійних технологій, завдяки яким оптимізується професійне становлення майбутнього вчителя музики. У галузі музично-педагогічної освіти вплив мультимедійних технологій на студентів є всебічним і надзвичайно потужним, адже дозволяє підвищити інтенсивність процесу навчання, створює умови для самоосвіти та дистанційної освіти, в поєднанні з телекомунікаційними технологіями розв’язує проблему доступу до нових джерел різноманітної за змістом і формою представлення інформації, сприяє розвитку творчих здібностей та нахилів, стимулює самостійність і креативність студентів.

Дослідження професійного становлення в процесі вивчення музично-теоретичних дисциплін дозволило виокремити види роботи, що сприяють активізації цього процесу: використання методів експериментального навчання (педагогічні та спеціальні музичні); самостійна творча робота (факультатив «Творче музикування»), науково-дослідна діяльність (науковий гурток «Музично-теоретична підготовка як педагогічна проблема»), лекційно-просвітницька діяльність (музичний лекторій «В гостях у Муз», медіа-проект «Гаудеамус» тощо).

Теоретичний аналіз проблеми дослідження, результати констатувального експерименту та визначені педагогічні умови спричинили необхідність створення технології професійного становлення майбутнього вчителя музики в процесі вивчення музично-теоретичних дисциплін.   

У третьому розділі – «Експериментальне дослідження професійного становлення майбутнього вчителя музики в процесі вивчення музично-теоретичних дисциплін» – відображено процес реалізації педагогічних умов професійного становлення майбутнього вчителя музики, висвітлено результати апробації педагогічної технології та впровадження авторського навчально-методичного забезпечення в аудиторній та позааудиторній діяльності, виконано порівняльний аналіз рівнів сформованості компонентів професійного становлення майбутніх учителів музики в процесі вивчення музично-теоретичних дисциплін.

Дослідно-експериментальна робота проводилася відповідно до завдань дослідження й мала на меті:

  – практичну реалізацію науково обґрунтованих педагогічних умов;

  – розробку та апробацію технології, спрямованої на забезпечення належних умов організації дослідно-експериментальної роботи;

  – створення навчально-методичного забезпечення професійного становлення майбутнього вчителя музики;

  – виявлення ступеня ефективності запропонованих педагогічних умов, технології, навчально-методичного забезпечення професійного становлення майбутнього вчителя музики в процесі вивчення музично-теоретичних дисциплін.

Для здійснення дослідно-експериментальної роботи було складено програму, яка передбачала:

  – удосконалення навчально-методичних комплексів з музично-теоретичних дисциплін;

  – уведення до змісту музично-теоретичних дисциплін спеціальних тем, завдань, вправ, спрямованих на проблему дослідження, серед яких: «Професійне становлення майбутнього вчителя музики», «Потенціал музично-теоретичної підготовки», «Мета та завдання музично-теоретичних курсів», «Зміст та структура музично-теоретичних дисциплін», «Методи організації навчально-пізнавальної діяльності», «Організація навчального процесу при вивченні музично-теоретичних курсів», «Лекційно-просвітницька практика», «Творчі завдання як складова самовираження студентів», «Активізація самостійної роботи» тощо.

– упровадження в програму професійної підготовки майбутнього вчителя музики спецкурсів, створених на засадах інтегрованого підходу, зокрема, «Професійне становлення майбутнього вчителя музики засобом музично-теоретичних дисциплін», «Мистецтво і медіа-простір»; системи творчих завдань з музично-теоретичних дисциплін у процесі читання факультативного курсу «Творче музикування»;

– проведення науково-дослідницької роботи у рамках наукового гуртка «Музично-теоретична підготовка як педагогічна проблема»;

– організацію лекційно-просвітницької діяльності студентів у межах роботи музичного лекторію «В гостях у Муз» на базі Кіровоградської обласної дитячої філармонії та закладів естетичного виховання;

– застосування мультимедійних технологій у процесі музично-теоретичної підготовки та в позааудиторної діяльності в рамках функціонування медіа-проекту «Гаудеамус».