РЕАЛІЗАЦІЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ЗМІСТОВОЇ ЛІНІЇ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 5 КЛАСІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, сформульовано гіпотезу, описано методи та етапи впровадження результатів наукового дослідження в шкільну практику, розкрито його наукову новизну, практичне значення; узагальнено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідного навчання.

У першому розділі – «Теоретичні засади реалізації соціокультурної змістової лінії на уроках української мови» – проаналізовано праці вчених із багатоаспектної проблеми наукового тлумачення понять «соціокультурний» (В.Андрущенко, Н.Божок, І.Ґудзик, В.Ларцев, О.Литвиненко, М.Михальченко, В.Паламарчук, О.Семашко), «культура», «масова культура» (П.Гнатенко, В.Лизанчук, Г.Лозко, М.Михальченко, С.Павлюк, В.Піддубний).

Опрацювання наукової літератури (Г.Ващенко, П.Гнатенко, О.Картунов, В.Лизанчук, Г.Лозко, М.Михальченко, О.Мураховська, І.Огієнко, С.Павлюк, В.Піддубний, О.Потебня, Ю.Римаренко, А.Синицина, Л.Скуратівський, В.Сухомлинський та ін.) довело необхідність уточнення й конкретизації понятійного апарату, зокрема понять «соціокультурний», «соціокультурна змістова лінія», у яких домінантою виступає етнокультурологічна, націотворча ідея.

З’ясовано, що зміст соціокультурної компетентності може бути зреалізованим у системі міжпредметних зв’язків на основі знань про духовні й матеріальні реалії українського народу, правила українського мовленнєвого етикету, лексичні значення слів власне українського походження, українську народну творчість (Л.Варзацька, Н.Голуб, Т.Донченко, Б.Житник, С.Караман, Г.Лещенко, М.Пентилюк, З.Філіпчук, Л.Фурсова). У дослідженні розглянуто особливості й визначено оптимальні шляхи реалізації соціокультурної змістової лінії в контексті міжпредметних зв’язків, кінцевою метою якої є повноцінне оволодіння учнями мовними скарбами. Аналіз наукових праць (Л.Варзацька, Т.Донченко, С.Караман, Г.Лещенко, В.Максимова, М.Пентилюк, О.Савченко, З.Філіпчук, М.Шанський, Л.Шевцова, Г.Шелехова) довів, що використання міжпредметних зв’язків сприяє формуванню в учнів узагальненої форми мислення, а умовою успішної інтеграції знань є спорідненість тем, понять і явищ та їхній взаємозв’язок.

Оскільки соціокультурна змістова лінія є складником не лише програми з української мови, а й інших навчальних програм (зокрема з української літератури, іноземних мов, російської мови та ін.), то виникає можливість використовувати тексти близької тематики з інформацєю, що учні отримали під час вивчення інших предметів. Українознавчі компоненти в програмах і підручниках навчальних предметів у 5 класі синхронізують соціокультурне спрямування шкільних дисциплін і можуть бути використані як дидактичний матеріал на уроках української мови, зокрема на уроках розвитку мовлення (аудіювання, читання, письмо, говоріння) із застосуванням різних засобів навчання (вербальних, візуальних, аудіювальних, аудіовізуальних). У цьому зв’язку виникає потреба створення для вчителя-словесника комплексу навчальних матеріалів, що враховували б використання міжпредметних зв’язків з метою ефективної реалізації соціокультурної змістової лінії.

У другому розділі – «Засоби реалізації соціокультурної змістової лінії на уроках української мови й визначення стану проблеми» – розглянуто та проаналізовано праці лінгводидактів, присвячені проблемам розвитку інтегративних процесів на різних рівнях (тематичному, лексико-семантичному та ін.), питанням міжпредметних зв’язків у шкільній практиці (Л.Варзацька, Н.Голуб, Н.Дика, Т.Донченко, Б.Житник, С.Караман, Г.Лещенко, Т.Мельник, Г.Михайловська,, М.Пентилюк, З.Філіпчук, Л.Фурсова), теоретичним засадам технології уроку української мови (О.Біляєв, О.Горошкіна, Т.Окуневич, М.Пентилюк), класифікації типів уроків української мови (О.Біляєв, С.Караман, М.Пентилюк, К.Плиско) для реалізації соціокультурної змістової лінії на уроках української мови в 5 класі. Погоджуючись з основними ідеями науковців, було запропоновано шляхи реалізації соціокультурної змістової лінії на текстовій основі, упровадження міжпредметних зв’язків з дисциплінами гуманітарного, художньо-естетичного й природничо-математичного циклів як вагомого чинника формування мовної особистості учня. Подано методичні рекомендації з фрагментами аудіовізуального комплексу, що складається з текстового, візуального й музичного компонентів і покликаний теоретично обґрунтувати та продемонструвати доцільність синхронного використання його матеріалів.

Текст як провідний засіб реалізації соціокультурної змістової лінії під час застосування міжпредметних зв’язків української мови з дисциплінами зазначених циклів є основним джерелом розширення інформаційного поля,  активізації пізнавальної діяльності школярів, що передбачав формування в них комунікативно-когнітивних компетентностей і став би потужним потенціалом національно-патріотичного виховання.

Усвідомлюючи актуальність проблеми, пошукову роботу було спрямовано на з’ясування реального стану реалізації соціокультурної змістової лінії на уроках української мови. Під час констатувального експерименту розроблено питання для проведення анкетування вчителів і учнів, дібрано матеріали для тестового опитування, конкурсних завдань із залученням аудіовізуального комплексу на компакт-диску, проведено діагностування рівнів сформованості пізнавальної діяльності та мотивації навчання п’ятикласників.

Питання анкети для вчителів сформулювали так, щоб відповіді на них давали уявлення про педагогічний досвід учителів, рівень їх розуміння актуальності проблеми, наявність або відсутність інформації, потрібної для реалізації соціокультурної змістової лінії; відомості про класи, у яких буде проводитись експериментальна робота. Анкетування вчителів виявило, що вони загалом усвідомлюють значення соціокультурної змістової лінії в навчально-виховному процесі (83,3 %), проте не дотримуються системності під час її реалізації. Це зумовлено відсутністю ефективної методики та дидактичних матеріалів, необхідних для втілення соціокультурного компонента в структурну композицію уроків української мови. Актуальними соціокультурними темами для вчителів визначено ті, що пов’язані з історичним минулим України (40,4 %), природою рідного краю (23,4 %), народознавством (21,5 %); що охоплюють сфери людських стосунків і родовідну пам’ять (14,9 %). Більшість учителів (62,5 %) констатувала, що не завжди цікавиться змістовим наповненням інших дисциплін і не використовує відомості з них для можливої інтенсифікації міжпредметних зв’язків на уроках української мови. 41,6 % опитаних відповіли, що послуговуються на уроці матеріалами українознавчої тематики, але не назвали частотність їх використання. Проведене анкетування показало, що 70,8 % учителів-словесників відчувають нестачу соціокультурного українознавчого фактажу в підручниках для 5 класу, особливо природничо-математичного циклу.

Для перевірки соціокультурних знань учнів були підготовлені питання, що охоплювали соціокультурні теми, знайомі п’ятикласникам з початкової школи. Аналіз відповідей школярів довів, що проблеми в соціокультурному аспекті їх навчання зумовлені: 1) недостатнім забезпеченням навчального процесу соціокультурною інформацією українознавчого змісту; 2) безсистемним вивченням відповідного  матеріалу; 3) неналежною увагою до культурологічного аспекту навчальної інформації; 4) складністю завдань, що не завжди відповідали віковим особливостям школярів; 5) неусталеністю тематичного зв’язку між шкільними предметами.

Результати констатувального експерименту виявили, що учні не зовсім розуміли роль рідної мови в житті народу (80,4 %); не знали на належному рівні про минуле й сучасне України, значення родовідної пам’яті (78,9 %); були мало обізнані з традиціями українського народу, народними промислами (76,0 %); не завжди могли назвати імена видатних українців, архітектурні та природні пам’ятки України (84,5 %); не розуміли мотивації навчання (96,4 %); не могли обґрунтовано визначити пріоритетні суспільні категорії (98,2 %).

Правильні відповіді складали загалом 10 %. Під час експерименту було виявлено вплив регіональних особливостей на засвоєння учнями соціокультурних знань. На заході України учні були краще обізнані з обрядовістю, національною символікою, глибше розуміли роль рідної мови в житті народу. Учні східного та південного регіонів виявляли більшу обізнаність у сфері природознавства й географії рідного краю.