У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, доведено зв’язок роботи з науковими програмами й планами, аргументовано об’єкт, предмет, мету й задачі дисертації; охарактеризовано методи дослідження; умотивовано наукову новизну й практичне значення одержаних результатів; конкретизовано особистий внесок здобувача; наведено дані про впровадження та апробацію основних положень.
У першому розділі – «Навчання курсантів-вертольотників безпеки польотів у міжнародному повітряному просторі як педагогічна проблема» – проведено аналіз проблеми безпеки польотів військової авіації у міжнародному повітряному просторі в психолого-педагогічній і спеціальній літературі, проведено аналіз існуючих методичних систем навчання курсантів безпеки польотів, з’ясовано сучасний стан навчання курсантів-вертольотників безпеки польотів у МПП.
Зазначено, що Державна програма розвитку ЗС України та реалії сучасності вимагають нових підходів до навчання льотного складу військової авіації: постійний пошук і впровадження інноваційних технологій, методик, методів і форм навчання курсантів, що ґрунтуються на засадах випереджувальної освіти,вивчення й упровадження прогресивних тенденцій, що відбуваються в національній, професійній, військовій освіті тощо. Реалізація практичних заходів щодо військово-технічної інтеграції України у світовому просторі потребує впровадження сучасних педагогічних технологій навчання технічним дисциплінам, переосмислення концептуальних засад навчання майбутніх військових фахівців у ВВНЗ льотного профілю. Основна стратегія має складатися в обґрунтуванні та розробці ефективних методик навчання, створенні відповідних дидактичних умов, породження інтелектуальної ініціативи й активізації мислення, пізнавальної самостійності курсантів у процесі їхнього навчання технічним дисциплінам.
Аналіз існуючих методичних систем навчання курсантів-вертольотників основам безпеки польотів у МПП показав, що вони за змістом, методами та формами, засобами навчання, практично, не відповідають цим вимогам. Зокрема, зміст навчання безпеки польотів повністю не відображає всі професійні задачі та аспекти діяльності вертольотників у МПП, у практичних задачах описано переважно існуючі стереотипні ситуації з безпеки польотів у штатних польотних умовах, практично не розроблений і займає малий обсяг часу матеріал з безпеки польотів у МПП, де б у якості засобів навчання використовувались мови міжнародного спілкування. Методи навчання в традиційній методичній системі використовуються пояснювально-ілюстративні та репродуктивні, що не дозволяють вирішувати проблемні ситуації під час польотів у МПП. В якості форм організації навчання курсантів використовуються переважно фронтальні та індивідуальні; групова та парна форми, які б імітували діяльність з безпеки польотів у МПП у складі екіпажу, використовуються недостатньо. Усі ці недоліки гальмують процес навчання та знижують його успішність в умовах льотної практики курсантів.
Основними недоліками традиційної системи навчання курсантів безпеки польотів у ВВНЗ визначено: нерозробленість моделі навчання курсантів безпеки польотів; нерозробленість організаційно-технологічних і процесуальних умов, що забезпечують інтеграцію всіх методів, форм і засобів навчання курсантів дисципліні «Основи безпеки польотів» і міжпредметні зв'язки; відсутність науково обґрунтованих об'єктивних критеріїв оцінювання рівнів і якості навчання безпеки польотів під час експлуатації вертолітної техніки; відсутність системного взаємозв'язку теоретичного і практичного етапів засвоєння дисципліни «Основи безпеки польотів»; наявність слабкого пролонгованого зв'язку між дисципліною «Основи безпеки польотів» та іноземною мовою за професійним спрямуванням, що у комплексі мають забезпечувати успішність безпеки польотів у МПП; нерозробленість комп’ютерних систем навчання (КСН), які б забезпечували повноцінне навчання курсантів безпеки польотів; відсутність наукової обґрунтованості зв’язку компонентів професійної діяльності офіцерів з обов’язками військових вертольотників щодо дотримання безпеки польотів у МПП.
Концептуальною основою для розробки методики стали системний і суб’єктно-діяльнісний підхід, а теоретичною основою – теорії випереджувального та проблемного навчання, безпеки польотів, що у складі авіаційної системи визначає сукупність: „льотний екіпаж”, „літальний апарат”, а також сили та засоби забезпечення польоту, об’єднані польотним завданням. Оскільки безпека польотів забезпечується надійним функціонуванням і стійкою взаємодією усіх елементів такої авіаційної системи, чіткою організацією і високою дисципліною льотної роботи та досягається повним урахуванням умов організації, забезпечення, управління і виконання польотів, то основою поліпшення якості навчання курсантів-вертольотників безпеки польотів у МПП має стати поглиблення теоретичних знань з безпеки польотів, урахування міжпредметних зв’язків технічних та інших дисциплін, що складають основу професійної компетентності, інформатизація навчання, диференціація змісту їх навчання безпеки польотів та ін.
На констатувальному етапі експерименту визначено рівні знань курсантів теоретичних питань з безпеки польотів, керівних документів з безпеки польотів, сформованість навичок і вмінь діяти в умовах МПП (перевірялись за тестами ІКАО). З’ясування стану їх навченості основам безпеки польотів дозволило схарактеризувати його таким, що не в повному обсязі відповідає вимогам їх майбутньої професійної діяльності.
Відповідно до аналізу проблеми навчання курсантів безпеки польотів сформульовані основні напрями зміни такого несприятливого стану: науковий аналіз сучасних світових тенденцій у побудові та функціонуванні системи підготовки військових вертольотників; розробка освітньої стратегії переходу системи підготовки курсантів на принципах побудови випереджувальної освіти, де значна частина навчального часу буде відводитись на вивчення нових фундаментальних знань, процесів і технологій, інформація про які надходить різними каналами взаємодії з системою науки, банками даних і знань, науково-технічної інформації; активна розробка і використання інноваційних педагогічних технологій їх навчання безпеки польотів; впровадження комп’ютерних технологій навчання на основі гіпертекстової технології, демонстраційних та контролюючих програм; формування пізнавальної самостійності курсантів, розвиток їх творчих якостей; застосовувати моделювання змісту майбутньої професійної діяльності, переходячи від абстрактних моделей з окремих дисциплін до побудови конкретних комплексних моделей, що наближаються до реальних ситуацій у МПП; використання активних методів навчання, що ґрунтуються на квазіпрофесійних завданнях; вдосконалення методичного компонента навчального процесу на основі перепідготовки викладачів на засадах випереджувальної освіти та сучасних інформаційно-комунікативних технологіях.
У другому розділі – «Теоретичні та методичні засади навчання курсантів-вертольотників основам безпеки польотів у міжнародному повітряному просторі» – теоретично обґрунтовано та розроблено цілі, зміст, методи, форми та засоби, модель навчання курсантів-вертольотників основам безпеки польотів у процесі експлуатації вертольотів у МПП під час їх льотної практики.
На основі обґрунтованої системи цілей навчання та відповідно до визначених вимог уточнено зміст навчання курсантів-вертольотників основам безпеки польотів в процесі експлуатації вертольотів у МПП під час льотної практики.
Розроблена модель системи навчання курсантів основам безпеки польотів у МПП під час льотної практикивключає такі блоки:управління, блок умов, процесуальнийблок, суб’єкт-суб’єктний блок та результативний блок (рис.).
Методика їх навчання основам безпеки польотів у МПП– цесукупність систематизованих, цілеспрямовано та науково скомпонованих цілей, завдань, методів, прийомів, способів, засобів, принципів, організаційних форм та основних етапів навчання під час льотної практики, спрямованої на загальний професійний і фаховий розвиток особистості курсанта, на формування і розвиток у нього знань, навичок і вмінь (ЗНУ) з основ безпеки польотів у міжнародному повітряному просторі при виконані завдань ММО.
Реалізація методики в рамках розробленої моделі навчання курсантів основам безпеки польотів у МПП під час льотної практики розв’язує такі головні завдання: забезпечує інтеграцію професійно-орієнтованих, природничих і спеціальних дисциплін; забезпечує інтеграцію, диференціацію та індивідуалізацію навчання курсантів основам безпеки польотів під час льотної практики; створює психолого-педагогічні умови для оптимального забезпечення цього процесу та проектування траєкторії власного розвитку для польотів у МПП; удосконалює методики навчання курсантів під час льотної практики; оптимізує міжпредметні зв’язки професійно-орієнтованих дисциплін та іноземної мови як засобу формування професійної готовності курсантів до польотів у МПП; нівелює суперечності між наявною моделлю фахівця та реальними вимогами до особистості курсанта для польотів у МПП; цілеспрямовано формує ПВЯ курсантів, що необхідні для участі у ММО.
