МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ПІДРУЧНИКА З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В КОЛЕДЖАХ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, об’єкт і предмет,  сформульовано завдання, гіпотезу, висвітлено методи й етапи роботи, розкрито наукову новизну і практичне значення дослідження, узагальнено інформацію про впровадження, апробацію та достовірність результатів дослідження.

У першому розділі – „Теоретичні засади використання електронного підручника в навчальному процесі” − проаналізовано досліджувану проблему в сучасній зарубіжній і вітчизняній  психолого-педагогічній та методичній літературі; визначено психологічні й лінгводидактичні засади використання електронного підручника з української мови (за професійним спрямуванням); з’ясовано й уточнено сутність  поняття  „електронний підручник”, запропоновано власне визначення поняття „електронний підручник з української мови (за професійним спрямуванням)”, під яким розуміємо мультимедійний засіб навчання нового покоління, що містить систематизовану інформацію з дисципліни відповідно до навчальної програми з урахуванням сучасного професійного спрямовання курсу, побудований на  загальнодидактичних, лінгводидактичних та специфічних принципах навчання української мови і спрямований на формування мовної, мовленнєвої, комунікативної, соціокультурної компетентностей студентів; висвітлено критерії добору текстового матеріалу для електронного підручника з української мови (за професійним спрямуванням).

На підставі сучасних наукових розвідок з’ясовано, що досягнення в галузі інформаційно-комунікаційних технологій істотно позначилися на модернізації системи освіти та вплинули на підвищення рівня знань студентів. Урахування можливостей комп’ютера у процесі фахової підготовки студентів-програмістів дозволило інтенсифікувати процес навчання, мотивувати їхню навчально-пізнавальну активність; стимулювати творчість викладачів під час розроблення навчально-методичного комплексу.

Аналіз наукової психолого-педагогічної літератури (Л. Бабанін, Ю. Бабанський, В. Беспалько, В. Биков, П. Гальперін, О. Горошкіна, А. Гуржій, Є.Голобородько, М. Жалдак, Д. Зуєв, С. Караман, Л. Мацько, Ю. Машбиць, М. Пентилюк, Л. Скуратівський, Н. Ушакова, О. Хуторськой, Г. Шелехова, В. Шляхова та ін.) виявив, що підручник, зокрема електронний, – це важливий складник навчального процесу, а його використання дозволило вирішити низку дидактичних завдань, серед яких забезпечення індивідуалізації процесу навчання, оптимізація послідовності навчальних дій, реалізація особистісних комунікативних здібностей студентів, швидке отримання навчальної інформації, у тому числі лексикографічних відомостей.

Провідною проблемою теорії електронного підручника з української мови (за професійним спрямуванням) є обґрунтування лінгводидактичних засад його використання, під якими розуміють закономірності навчання (постійна увага до матерії мови, її звукової системи; розуміння семантики мовних одиниць), принципи (науковості, наочності, доступності, комунікативності, інтерактивності та ін.), форми (практичне заняття, самостійна робота тощо), методи (пояснення, бесіда, робота з підручником, метод вправ), прийоми (аналіз мовних явищ, конструювання, порівняння); засоби навчання, що відповідають меті, завданню дисципліни й результатам навчання; вікові та індивідуальні особливості студентів; своєрідність використання програмних текстових елементів. Урахування закономірностей, принципів навчання української мови стало теоретичним підґрунтям для створення електронного підручника та розроблення методики його використання.

Опрацювання наукових студій дозволило стверджувати, що електронний підручник має низку особливостей, які позитивно впливають на підвищення рівня знань студентів, їхньої професійної майстерності, сприяють ефективній підготовці до занять. Електронний підручник виконує функції альтернативного засобу навчання, що містить усю необхідну навчальну інформацію для аудиторної та самостійної роботи студентів, зокрема теоретичний виклад матеріалу у вигляді гіпертексту, аудіоваріанти  лекцій, відеофрагменти жанрів публічних виступів, лексикографічні відомості.

Провідними функціями електронного підручника було визначено інформативну, закріплення й самоконтролю, компенсаторну, комунікативну, мотиваційну, виховну й розвивальну, індивідуалізації навчання. Ці функції забезпечують сприйняття отриманої інформації, дозволяють підвищити рівень якості наочного подання матеріалу.

Професійна підготовка студентів коледжів повинна відповідати їхнім індивідуальним потребам і здібностям, формувати й розвивати мислення, сприйняття, увагу, уяву, пам'ять, активізувати процес навчання шляхом посилення мотивації навчання української мови (за професійним спрямуванням) майбутніх фахівців; цілеспрямовано виховувати інтерес до навчання, прагнення до мовленнєвого самовдосконалення. Тому особливе місце в навчальному процесі відводиться електронному підручнику як мультимедійному засобу навчання нового покоління, що містить значний обсяг мовної і мовленнєвої інформації, лексикографічні джерела, реалізує функцію контролю й самоконтролю.

Своєрідність сучасного електронного підручника вбачаємо в його побудові та структурі, що дозволяють суб’єктам навчання працювати в індивідуальному інтерактивному режимі, отримувати інформацію за допомогою різноманітних засобів (фото-, аудіо-, відео- тощо), систематично здійснювати контроль за рівнями засвоєних знань, сформованих умінь і навичок завдяки постійному зворотному зв’язку; у пріоритетному використанні текстового навчального матеріалу, що репрезентує соціокультурні концепти, з поступовим розширенням інформаційного поля.

Технічні можливості електронного підручника дозволяють змінювати, редагувати, сортувати великий обсяг інформації, структурувати навчальний матеріал, орієнтувати користувача в процесі пошуку потрібної інформації тощо.

Методика використання електронного підручника повинна здійснюватися з урахуванням науково обґрунтованих принципів навчання: загальнодидактичних (науковості, наочності, доступності, зв’язку теорії з практикою, індивідуалізації, оптимізації  тощо), лінгводидактичних (комунікативності, удосконалення різних видів мовленнєвої діяльності, професійної спрямованості, взаємозв’язку у вивченні всіх розділів дисципліни тощо), специфічних (інтерактивності, індивідуальної підтримки викладачем навчальної діяльності кожного студента тощо).

У другому розділі – „Експериментально-дослідне навчання за розробленою методикою” – здійснено аналіз нормативного й методичного забезпечення (програма, підручники, посібники, науково-методичні дослідження), у результаті якого визначено особливості змісту й структури електронного підручника.

Зміст навчального матеріалу визначався з урахуванням сучасних лінгвістичних тенденції, своєрідності навчання української мови (за професійним спрямуванням). Важливим критерієм відбору мовного матеріалу стало його значення у формуванні мовленнєвої, соціокультурної та комунікативної компетентностей студентів. При цьому бралися до уваги їхні особистісні якості.

Змістова частина електронного підручника має забезпечити готовність студентів до подальшої професійної діяльності, самоосвіти, активної участі в громадському, виробничому, культурному житті держави.

Вивчення будь-якої мови вимагає систематичної й послідовної роботи над засвоєнням її лексичного багатства, зокрема термінологічної лексики, що сприяє забезпеченню комунікативних потреб студентів, виробленню позитивної мотивації до навчання мовних одиниць як засобу професійного спілкування. Це зумовило введення до структури електронного підручника термінологічного словника.

Для розроблення експериментальної методики було проведено констатувальний експеримент, яким було охоплено 250 студентів і 6 викладачів.

Програмою педагогічного експерименту на цьому етапі було передбачено анкетування викладачів і студентів, виконання контрольних робіт, спостереження за навчально-виховним процесом.

Узагальнені результати констатувального експерименту засвідчили, що більшість студентів (83 %) відчувають навчальну й професійно зумовлену потребу у вивченні української мови, постійному й доступному використанні словників, швидкому контролі відповідей для з’ясування та виправлення власних помилок. Студенти виявили бажання опановувати українську мову (за професійним спрямуванням) засобами електронного підручника.

На основі результатів контрольних робіт визначено рівні готовності студентів до навчання української мови (за професійним спрямуванням) у коледжах. Кількісний аналіз результатів констатувального зрізу засвідчив, що високий рівень знань, умінь і навичок з української мови мали (8%) студентів технічних спеціальностей, достатній (27%), середній 44%), низький (21%). Якісний аналіз результатів контрольних робіт підтвердив необхідність розроблення методики використання електронного підручника з української мови (за професійним спрямуванням) у коледжах.

У зв’язку з цим було створено програму експериментального навчання, метою якого стало розроблення електронного підручника та експериментальна перевірка ефективності методики його використання.

На основному етапі педагогічного  експерименту взяли участь 250 студентів (126 експериментальної групи (ЕГ) і 124 контрольної групи (КГ) відповідно).

Реалізація поставленої мети й перевірка вірогідності гіпотези потребувала розв’язання таких завдань: визначити психологічні, дидактичні й  лінгводидактичні засади методики впровадження електронного підручника з української мови (за професійним спрямуванням) у навчальний процес коледжів, розробити й експериментально його апробувати; довести ефективність навчання за розробленим мультимедійним продуктом під час фахової  підготовки студентів-програмістів.

Кількість етапів формувального експерименту визначалася особливістю курсу (рекомендована тривалість 16 тижнів) і врахуванням розподілу практичних занять, передбачених навчальною програмою дисципліни (курс вивчається протягом одного семестру); часові межі – початковим рівнем знань, умінь і навичок з української мови (за професійним спрямуванням) студентів коледжу.

З огляду на це було виділено три етапи дослідного навчання.

Перший етап – увідно-мотиваційний. Його метою стало виявлення початкового рівня набутих у школі й на першому курсі коледжу знань, умінь і навичок під час опанування предмета „Українська мова”; ознайомлення студентів із завданнями дисципліни, особливостями вивчення української мови (за професійним спрямуванням) за допомогою електронного підручника, зі структурою курсу, умовами отримання допуску до екзамену; надання рекомендацій для роботи студентів із матеріалами курсу.

Зазначений етап передбачав проведення вступного заняття, на якому викладач ознайомив студентів з метою та завданням дисципліни, особливостями роботи з електронним підручником; провів вхідне тестування (50 тестових завдань) задля встановлення початкового рівня знань студентів з української мови.