РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ РЕГІОНУ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

Краткое содержание

Актуальність теми. Ефективна діяльність промислового комплексу регіону забезпечується  комплексною реструктуризацією, яка є визначальним чинником інтеграції національної економіки у світову економічну систему. Реструктуризація промислового комплексу впливає на соціальну сферу життєдіяльності суспільства як на регіональному, так і національному рівнях, формує структуру зайнятості, якість життя, соціальну стабільність і економічну безпеку.

Реструктуризація регіонального промислового комплексу є найважливішим чинником досягнення цілей перехідного періоду, умовою ринкової і цивілізаційної трансформації національної економіки, її входження в глобальні економічні процеси світу.

Традиційно проблема реструктуризації промислового комплексу є об'єктом наукового та практичного інтересу вітчизняних і закордонних учених-фахівців у галузі прикладних економічних наук (економіки, фінансів, менеджменту). Істотний внесок у дослідження цієї багатогранної міждисциплінарної проблеми внесли такі вчені, як Аістова М., Афонін А., Гришко В., Долгоп’ятова Т., Кальниченко Л., Клейнер Г., Льовочкін С., Мазур А., Мендрул О., Мізерна Т., Неустроєв О., Опарін В., Савіна Г., Сухарев О., Федосов В., Хол Р., Шапіро В., Яковенко Л. та ін. Значний вклад у розвиток економічної науки, розуміння процесів соціально-економічного розвитку регіону, методології його вивчення, а також в обґрунтування підходів до реструктуризації як антикризового управління зробили вчені-економісти Алимов О., Бандур С., Бистряков І., Бутко М., Геєць В., Данилишин Б., Долішній М., Дорогунцов С., Іщук С., Коваль Я., Кондрашкін А., Куценко В., Лисецький А., Олійник Я., Пила В., Тарасова Н., Фащевський М., Хвесик М., Чернюк Л., Чумаченко М. та інші, які внесли вагомий вклад. Однак, незважаючи на високий рівень теоретичних розробок процесів трансформації регіональної економіки, недостатньо вивченими є комплексні підходи до реструктуризації промислового комплексу регіону. Подальшого розвитку вимагає і вирішення проблеми визначення оптимальних видів реструктуризації регіонального промислового комплексу та механізмів її здійснення. Цим визначається практична значимість, своєчасність та актуальність дослідження, а масштабність наукової проблеми визначила доцільність вибору теми, мету і завдання дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України, зокрема при виконанні науково-дослідної теми 3.1.5.63 „Схема (Прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу (номер державної реєстрації 0100U000657). Результати дисертаційного дослідження були використані автором у процесі розробки та реалізації соціально-економічного розвитку Полтавської області на 2005–2015 рр.

Наукові розробки автора відповідають Концепції державної регіональної політики. Методичні рекомендації щодо проведення реструктуризації застосовані у господарській діяльності промислового комплексу.

Мета і завдання дослідження.  Метою дисертаційної роботи є теоретичне узагальнення і методологічне обґрунтування засад реструктуризації регіонального промислового комплексу та визначення основних напрямів його розвитку, формування механізму здійснення реструктуризації як необхідної умови досягнення цілей ринкових реформ.

Відповідно до визначеної мети в роботі поставлені і послідовно розв’язані наступні завдання:

-          узагальнити теоретичні основи і наукові підходи до реструктуризації регіонального промислового комплексу;

-          визначити основні передумови та напрями проведення реструктуризації  регіонального промислового комплексу;

-          дослідити факторне забезпечення реструктуризації регіонального промислового комплексу;

-          провести комплексний аналіз ефективності реструктуризації промислового комплексу на прикладі Полтавського регіону;

-          визначити основні стратегії та напрями реструктуризації промислових підприємств щодо забезпечення загальнорегіональної мети реструктуризації;

-          обґрунтувати модель інноваційної реструктуризації регіонального промислового комплексу;

-          запропонувати основні напрями формування і вдосконалення організаційно-економічного механізму реструктуризації регіонального промислового комплексу.

Об’єктом дослідження є процес реструктуризації регіонального промислового комплексу в умовах ринкової трансформації економіки.

Предметом дослідження є теоретичне та методичне забезпечення  процесу реструктуризації регіонального промислового комплексу як сукупності територіально зосереджених підприємств з метою їх перетворення в конкурентоспроможних суб’єктів ринку.

Методи дослідження. Теоретичною основою дисертаційного дослідження є сучасні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних та закордонних учених з проблем реструктуризації промислових підприємств, законодавчі та нормативні акти України з питань регулювання регіонального розвитку.

Обґрунтування теоретичних питань дослідження проводилося на основі використання таких методів, як індукція, дедукція, аналіз і синтез, моделювання та прогнозування. Фундаментальним методом пізнання соціально-економічних явищ та процесів реструктуризації регіонального промислового комплексу є діалектичний метод, який розглядає суть явища через внутрішні суперечності, поєднання якісного та кількісного аналізу і визначення на цій основі економіко-статистичних методів дослідження. Комплексний аналіз ефективності реструктуризації підприємств регіонального промислового комплексу в умовах трансформації та глобалізації передбачає використання таких економіко-математичних і статистичних методів: метод ситуаційного аналізу – для виявлення тенденцій у процесах реструктуризації промислових підприємств регіону; індексний метод – для виявлення впливу основних внутрішніх та зовнішніх чинників реструктуризації регіонального промислового комплексу; графоаналітичний метод – для наочного зображення динаміки та структури показників реструктуризації; регіональний аналіз з картографічним моделюванням досліджуваних явищ та процесів.

Інформаційну базу дослідження становлять статистичні та звітні дані Міністерства економіки України, Міністерства промислової політики України, Державного комітету статистики України, інших міністерств та їх регіональних органів влади у Полтавській області, наукові доробки вітчизняних та закордонних учених економістів з проблем регіональної економіки та розміщення продуктивних сил.

Наукова новизна одержаних результатів.  Наукова новизна дисертації полягає в обґрунтуванні методологічних та методичних засад реструктуризації регіонального промислового комплексу в умовах трансформації соціально-економічних відносин, а саме:

вперше:

-          обґрунтовано стратегію інноваційної реструктуризації Полтавського регіонального промислового комплексу та багаторівневу систему регіонального управління процесом інноваційної реструктуризації на основі підвищення інтенсивності діяльності промислових виробництв і ефективного використання внутрішніх і зовнішніх факторів;

удосконалено:

-          методичний підхід до реструктуризації як процесу рекомбінації регіональних факторів розвитку промислового комплексу з метою досягнення синергетичного ефекту їх дії, що приведе до економії фінансових, матеріальних і трудових ресурсів;

-          види та напрями реструктуризації регіонального промислового комплексу, доведено необхідність упровадження кластерної моделі інноваційної реструктуризації, що забезпечить підвищення інвестиційної привабливості промислових підприємств і сприятиме соціально-економічному розвитку регіону;

-          процес проведення реструктуризації регіонального промислового комплексу залежно від тенденцій та пропорцій територіального розвитку, що дасть змогу оцінити соціально-економічний стан регіону та визначити основні напрями промислового розвитку, орієнтованого на зростання обсягів наукоємної валової доданої вартості регіону;

-          механізм реалізації стратегії інноваційної реструктуризації, який, на відміну від інших, спрямований на попередження соціальних, екологічних та економічних загроз, і на цій основі досягнення конкурентоспроможності регіональної промислової продукції;

дістало подальшого розвитку:

-          визначення соціально-економічного змісту процесу реструктуризації промислового комплексу під впливом трансформаційних та глобалізаційних процесів;

-          проведення інтеграційної оцінки факторного забезпечення процесу реструктуризації регіонального промислового комплексу з метою оптимізації їх використання, що обумовить зниження ресурсного навантаження на показник валової доданої вартості регіону;

-          визначення методичних засад вибору виду реструктуризації промислових підприємств регіону, який, на відміну від існуючих, ґрунтується на запропонованих індикаторах та показниках, що сприятимуть підвищенню фінансової стійкості підприємств;

-          удосконалення напрямів управління процесом реструктуризації з урахуванням усіх рівнів, спрямованих на піднесення конкурентоспроможності регіонального промислового комплексу та попередження негативних соціально-економічних наслідків на рівні регіону.

Отримані результати наукового дослідження суттєво доповнюють існуючі в науковій літературі положення і вносять часткову новизну в розвиток такого напряму економічної науки, як розміщення продуктивних сил і регіональна економіка.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні розробки, викладені в дисертації, доведені до практичних пропозицій щодо вибору виду реструктуризації регіонального промислового комплексу залежно від тенденцій та пропорцій територіального розвитку. Методичні засади впровадження кластерної моделі інноваційної реструктуризації регіонального промислового комплексу забезпечують системний підхід до підвищення його конкурентоспроможності.

Результати дисертаційного дослідження були використані Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України при виконанні науково-дослідних робіт за темами 3.1.5.63 “Схема (Прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу” та
ІІ-7-07(91) “Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (довідка № 01-11/1084 від 07.12.2007).

Запропоновані в дисертаційній роботі висновки та рекомендації, що мають прикладний характер, використовувалися Головним управлінням економіки Полтавської обласної державної адміністрації при розробці планів інноваційної реструктуризації промислових підприємств (довідка № 1-3/1162 від 17.06.2005) та Полтавською філією Європейського університету при викладенні курсів “Інвестиційний менеджмент”, “Інвестування”, “Інноваційний менеджмент”, “Економіка підприємств”, “Економіка праці” (довідка № 1556 від 31.10.2008).

Особистий внесок здобувача. В дисертаційній роботі викладені авторські розробки методологічних і методичних засад проведення реструктуризації регіонального промислового комплексу, визначені організаційно-економічні засади проведення інноваційної реструктуризації та вдосконалення управління цим процесом.

Ідеї та розробки, висвітлені в дисертації, належать особисто автору і є його внеском у розвиток теорії і практики реструктуризації регіонального промислового комплексу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження апробовані автором на науково-практичних конференціях: „Економіка ХХІ століття: проблеми трансформації та глобалізації” (м. Полтава, 2005 р.); „Економіка і дизайн: проблеми і перспективи” (м. Первомайськ, Миколаївська область, 2005 р.); „Гендер і суспільство: соціально-економічний аспект”. (м. Полтава, 2005 р.) „Економіка України: стратегія відродження і трансформаційні перетворення” (м. Полтава, 2005 р.); „63 науково-практична конференція науково-педагогічних працівників, аспірантів, студентів та структурних підрозділів університету” (м. Київ, 2007 р.)

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 17 наукових праць загальним обсягом 16,1 друк. арк., з яких особисто автору належить 12,3 друк. арк., з них – 9 статей у наукових фахових виданнях, 5 – у матеріалах наукових конференцій та 3 – в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи становить 180 сторінок комп’ютерного тексту, в тому числі 26 таблиць, 23 рисунки. Список використаних джерел складається із 220 найменувань, які викладено на 19 сторінках, та 7 додатків на 7 сторінках.