НАУКОВІ ОСНОВИ ОБҐРУНТУВАННЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Краткое содержание

Актуальність теми. Розвиток економіки України характеризується високою ресурсоємністю виробництва, що спричиняє в народному господарстві значні еколого-економічні збитки. Антропогенний тиск на довкілля призводить до порушення цілісності природних комплексів, до втрати їх екологічних функцій, до погіршення стану здоров’я населення, втрат валового національного продукту та ін. Зменшення цих втрат може бути досягнуто шляхом підвищення еколого-економічної ефективності виробництва і вдосконалення його технологічних систем. Таким чином, розвиток як окремих економічних систем, так і економіки в цілому має базуватися на умовах оптимізації еколого-економічних відносин при взаємодії виробництва і довкілля.

У зв’язку з цим актуальною є проблема підвищення еколого-економічної ефективності економічних систем, а також удосконалення методики її визначення як на регіональному рівні, так і в цілому по Україні. Актуальними залишаються також питання економічного стимулювання ресурсозбереження та впровадження екологічно чистих технологічних систем у промисловості та екологізація споживання .

Теоретичні, методичні і прикладні аспекти регулювання діяльності економічних систем і еколого-економічної оцінки їх ефективності, а також впливу економічної системи на навколишнє природне середовище і людину знайшли відображення в дослідженнях відомих вітчизняних і зарубіжних вчених. Вагомий внесок у дослідження цих проблем зробили О.Ф. Балацький, І.К. Бистряков, Б.В. Буркинський, О.О. Веклич, В.М. Геєць, Г.К. Гофман, А.О. Гусєв, Б.М. Данилишин, Л.В. Дейнеко, О.І. Карінцева, Л.Г. Мельник, Є.В. Мішенін, М.Ф. Реймерс, В.М. Степанов, О.М. Теліженко, Ю.Ю. Туниця, Н.В. Пахомова, І.М. Потравний, С.К. Харічков, М.А. Хвесик, Є.В. Хлобистов та ін. Загальні підходи до проблеми еколого-економічної рівноваги відображені в матеріалах міжнародних конференцій у Страсбурзі (1990), Ріо-де-Жанейро (1992), Гельсінкі (1993), Йоганнесбурзі (2002) та ін.

Результати досліджень провідних вчених мають важливе значення для подальшого аналізу еколого-економічної ефективності економічних систем, пошуку шляхів і засобів підвищення еколого-економічної ефективності із застосуванням екологічних, соціальних, економічних критеріїв ефективності. Водночас питання еколого-економічного оцінювання потенційно небезпечних підприємств і галузей, труднощі в практиці прогнозування подальшого розвитку економічних систем теж вимагають більш докладного системного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає напрямам державних, галузевих, регіональних програм і науково-дослідних тем Сумського державного університету. Зокрема, це теми, що фінансуються з державного бюджету: «Фундаментальні основи формування механізмів забезпечення розвитку соціально-економічних систем» (№ д/р 0106U001939), «Формування механізмів переходу господарських суб'єктів України до економічного розвитку на базі ресурсозберігаючих технологій» (№ д/р  0106U010964), «Розробка фундаментальних економічних основ теорії розвитку» (№ д/р 0103U007663), держбюджетна тема «Здійснити оцінку екологічних втрат виробництва одиниці національного доходу в Україні та розробити відповідні рекомендації» (Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, № д/р 0103U006903) і договір № 4 на виконання природоохоронних заходів, що фінансуються з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, від 18.01.2006 р. «Моніторинг соціально-економічного стану Сумської області як передумова сталого розвитку регіону» (дог. №4 від 18.01.06 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретичних і науково-методичних підходів до обґрунтування господарських рішень за допомогою систем еколого-економічних показників ефективності з урахуванням територіальних особливостей.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі основні завдання:

-         проаналізувати сучасний еколого-економічний стан економічних систем в Україні;

-         визначити антропогенний вплив економічних систем на довкілля за допомогою показників еколого-економічної ефективності;

-         удосконалити науково-методичні засади розрахунку питомих еколого-економічних втрат для окремих видів господарської діяльності;

-         проаналізувати вплив процесів природного відтворення екосистем на формування величини еколого-економічних втрат;

-         узагальнити існуючі методичні підходи до вибору та обґрунтування показників, що характеризують концентрацію викидів, відтворення природних систем і зміни стану здоров'я населення;

-         застосування корегувальних коефіцієнтів у розрахунках еколого-економічних витрат (збитків);

-         проаналізувати можливість використання показників еколого-економічної ефективності для обґрунтування господарських рішень щодо розвитку економічних систем різних рівнів;

-         розробити методи урахування еколого-економічної складової в розрахунках еколого-економічної ефективності функціонування економічних систем та при обґрунтуванні господарських рішень щодо їх розвитку.

Об'єктом дослідження є економічні відносини між економічними суб’єктами, які виникають в умовах забруднення атмосферного повітря і впливають на еколого-економічну ефективність функціонування економічних систем.

Предметом дослідження є теоретичні і методичні основи формування еколого-економічної ефективності функціонування економічних систем.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є методи наукового пізнання, зокрема діалектичний метод, фундаментальні положення загальної економічної теорії, методи економічного аналізу, дослідження в галузі економіки природокористування й охорони навколишнього середовища.

У процесі роботи застосовувалися такі методи економічних досліджень:

-         порівняльний і групувань – у процесі оцінки впливу регіональних чинників на величину питомих еколого-економічних втрат;

-         системно-структурний, аналізу і синтезу – при дослідженні еколого-економічного розвитку економічних систем різного рівня;

-         статистичний і абстрактно-логічний – при прогнозуванні процесів еколого-економічного розвитку економічних систем.

Інформаційну базу дослідження склали законодавчі і нормативні акти Верховної Ради та Уряду України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, літературні джерела, аналітичні розрахунки автора.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в розвитку теоретичних і методичних положень, що визначають процес еколого-економічної оцінки ефективності функціонування економічних систем з урахуванням регіональних особливостей. Найбільш істотними результатами дослідження, що містять наукову новизну, є такі:

удосконалено:

-         науково-методичні підходи до визначення питомих еколого-економічних втрат від забруднення атмосферного повітря, які на відміну від схожих методів розрахунку екологічних зборів базуються не на витратних, а на збиткових розрахункових критеріях;

-         методи укрупненого розрахунку еколого-економічних втрат (збитків), які на відміну від існуючих передбачають застосування нових корегувальних коефіцієнтів, що дозволяють враховувати відповідні фактори: фонового рівня забруднення, вразливості здоров’я населення та інтенсивності відтворення природних екосистем; це дає можливість значно повніше врахувати дію збиткоформуючих факторів;

дістали подальшого розвитку:

-         методи визначення збиткоємності одиниці продукції (за видами економічної діяльності), зумовленої забрудненням атмосферного повітря, які на відміну від існуючих дають можливість врахувати регіональні особливості розміщення виробництв;

-         наукові засади оцінки еколого-економічної ефективності функціонування економічних систем, які порівняно з наявними підходами дозволяють враховувати не тільки суто економічні показники (витрати – результати), але і величину екологічної складової від впливу на довкілля;

-         наукові підходи до обґрунтування господарських рішень щодо розвитку економічних систем, які на відміну від існуючих з детальністю, достатньою для застосування у реальних розрахунках, дають можливість оцінити вартісну величину збитків від забруднення атмосферного повітря.

Практичне значення результатів дослідження. Викладені в роботі наукові результати дають можливість удосконалити процес еколого-економічної оцінки діяльності економічних систем, що сприяє підвищенню еколого-економічної ефективності функціонування економічних видів діяльності в умовах конкретного регіону. Розроблені автором методичні підходи впроваджені в роботі СФ ВАТ "Український науковий центр технічної екології" (акт від 20.06.2008 р.). Теоретико-методичні положення, висновки і рекомендації впроваджені в навчальний процес Сумського державного університету (акт від 23.06.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід стосовно підвищення еколого-економічної ефективності економічних систем.

Сформульовані в дисертації результати, висновки і пропозиції належать особисто автору і є його науковою розробкою. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ті ідеї і положення, що запропоновані особисто автором.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційного дослідження оприлюднені на науково-практичних конференціях: науково-практичній конференції „Ефективне використання природно-ресурсного потенціалу як чинник оптимізації просторового розвитку регіонів” (м. Луцьк, 2004 р.); науково-технічній конференції викладачів, співробітників, аспірантів і студентів факультету економіки та менеджменту (м. Суми, 2006 р.); II Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів» (м. Сімферополь, 2006 р.); Міжнародній науковій конференції «Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні» (м. Київ, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Экономика природопользования для устойчивого развития: теория и практика” (м. Мінськ, 2006 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 17 друкованих праць (5 із них належать особисто авторові), у тому числі 4 статті у наукових фахових виданнях, 8 розділів колективних монографій. Загальний обсяг публікацій становить 16,2 друк. арк., з яких особисто авторові належить 4,65 друк. арк.

Структура і зміст роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 173 найменувань і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 198 сторінок, у тому числі обсяг основного тексту – 169. Дисертація містить 30 таблиць, які займають 25 сторінок, 16 рисунків на 9 сторінках, список використаних джерел на 18 сторінках, додатки на 11 сторінках.