МІНІМІЗАЦІЯ ПОДАТКОВОГО БОРГУ: ФІСКАЛЬНІ ЕФЕКТИ ТА АДМІНІСТРАТИВНІ ВАЖЕЛІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У першому розділі «Теоретико-методологічні аспекти управління податковим боргом» узагальнено зміст поняття «податковий борг», досліджено еволюцію наукових підходів до ідентифікації та трактування податкового боргу, виявлено основні причини виникнення податкового боргу, наведено методологічні підходи до організації протидії податковому боргу.

Податковий борг (недоїмка) – це грошове зобов'язання (з урахуванням фінансової санкції за її наявності), визначене платником податків самостійно або на основі застосування адміністративних чи судових процедур та невиконане вчасно, а також пеня, що нарахована на розмір вказаного грошового зобов'язання.

Ухилення від сплати податків як особливий феномен фіскального інституту існує в усіх країнах світу. Податковий борг, напевне, буде існувати у всіх податкових системах, що викликано протилежною мотивацією учасників податкових правовідносин (платники зацікавлені платити якомога менше, а фіскальні органи зацікавлені стягувати якомога більше).

Податковий борг – поняття багатоаспектне. Його слід розглядати у моральному, правовому та соціально-економічному зрізах. Лише на цій основі можливе вироблення ефективних методів попередження та шляхів зменшення заборгованості платників податків перед бюджетом, серед яких не остання роль належить адмініструванню податків.

Наявність податкового боргу представляє для фінансових органів будь-якої держави значну проблему, оскільки:

-              змушує відволікати певні ресурси (фінансові, кадрові, часові) на адміністрування;

-              дестабілізує державні фінанси (держава отримує менший обсяг доходів, ніж очікувалося);

-              ставиться під загрозу своєчасне фінансування державних видатків;

-              у платників формується модель девіантної фіскальної поведінки (звичка не вносити вчасно податки).

Через механізм формування податкового боргу відбувається деформація податкового та конкурентного ринкового середовища, оскільки різні платники зі схожими результатами господарювання врешті-решт опиняються у нерівних фінансових умовах.

Теоретично, податковий борг може виникати як з об’єктивних причин (як то у випадку об’єктивної неможливості платника виконати податкове зобов’язання внаслідок незадовільного фінансового стану), так і з суб’єктивних (коли має місце ухилення від сплати податків, тобто платник, маючи змогу виконати зобов’язання, не робить цього з неповажних причин).

З методологічної точки зору, основним поштовхом виникнення податкового боргу є завелике (надмірне) податкове навантаження на платника, тобто такий тягар податків, який значно погіршує фінансовий стан платника і не сприймається ним як справедливий, або ж взагалі не дає можливості виконати зобов’язання перед державою. Це стимулює платників до уникнення і ухилення від оподаткування. При цьому проведений аналіз наукових поглядів та концепцій дозволяє стверджувати, що слід розрізняти уникнення сплати податків та ухилення від оподаткування. Уникнення сплати податків – це реалізація різних законних дій, спрямованих на мінімізацію податкових зобов’язань, що призводить до значного зменшення податкових платежів. Існують два основні способи уникнення сплати податків: податкові «лазівки» (недосконалість правових приписів) та користування податковими пільгами (обґрунтоване або необґрунтоване). Ухилення від сплати податків – це незаконні дії (або незаконна бездіяльність), які спрямовані на несплату податкових платежів (але на основі реального податкового зобов’язання). Іншими словами, уникнення –законне зменшення податкових зобов’язань, а ухилення – незаконне. В сучасній науці та практиці все активніше відстоюється думка, що уникнення та ухилення від сплати податків – це взаємопов’язані явища, і часто-густо кваліфікація дій платника у конкретній ситуації відбувається на підставі рішення суду або дії інших зовнішніх чинників. На рис.1 подано основні способи уникнення та ухилення від оподаткування .