ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність вивчення обраної проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методи та етапи дослідження, розкрито його теоретико-методологічні основи, висвітлено наукову новизну, практичне значення роботи, особистий внесок, наведено дані щодо апробації й упровадження результатів наукового пошуку в педагогічну практику.

У першому розділі «Теоретичні засади формування творчої особистості ліцеїстів» визначено суть поняття «творча особистість», з’ясовано роль інноваційних технологій у формуванні творчої особистості, визначено стан розробки проблеми дослідження в практиці навчання учнів ліцею, розглянуто особливості інноваційних технологій навчання, конкретизовані критерії та рівні сформованості творчих здібностей учнів природничо-математичних ліцеїв.

У результаті аналізу психолого-педагогічної літератури встановлено, що творчість пов’язана з такими поняттями, як свідомість, мислення, критика, практика, передбачення. Природу понять «творчі здібності», «творча особистість» розкрито в дослідженнях Г. Ващенка, Л. Виготського, Я. Коменського, О. Леонтьєва, А. Маслоу, К. Ушинського. Взаємозв’язок здібностей зі знаннями, уміннями та навичками проаналізовано в працях В. Алфімова, Н. Лука, В. Рибалки, А. Сологуба. Про технологію розвитку творчих можливостей учнів йдеться в дослідженнях Б. Ананьєва, І. Беха, Л. Виготського, В. Давидова, О. Леонтьєва, С. Сисоєвої, Т. Сущенко.

Розвиток творчих здібностей пов’язаний також із мисленням людини. Мисленнєва діяльність здійснюється за допомогою операцій мислення – порівняння, аналізу, синтезу, узагальнення, дивергентного та оціночного мислення – і відбивається в певних формах, поняттях, судженнях, умовиводах. Здібності формуються й розвиваються в процесі діяльності, яка є невіддільною від процесу мислення (А. Алексюк, Ю. Бабанський, П. Лернер, Н. Ничкало, В. Паламарчук, П. Підкасистий, Н. Тализіна, І. Харламов та інші). Тому творчими здібностями ми називаємо створення особистістю оригінального продукту, у процесі роботи над яким самостійно застосовуються знання, уміння та навички.

Дієвість навчально-виховного процесу під час вивчення природничих дисциплін забезпечують такі засади: орієнтація на зростаючу роль особистості в суспільстві; повага до особистості учня; спрямування навчальної програми на формування особистості учня; наукова діяльність учня в системі Малої академії наук; вивчення спецкурсів і факультативів з профільних дисциплін; застосування інновацій у навчальному процесі (інформаційна та модульно-рейтингова технології, інтерактивні методи, форми й засоби навчання). Ці засади базуються на діяльнісному та проблемному підходах.

Дослідження проводилися з урахуванням того, що творча особистість – це та, яка має глибокі, міцні знання й уміє їх використовувати; здатна до дослідницької діяльності; самостійна в здобутті знань; уміє аналізувати, мислити, висувати гіпотези, власні ідеї, інтегрувати та синтезувати інформацію. Творчість індивіда має виявлятися в інтелектуальній, навчальній, розумовій і дослідницькій діяльності.

Розглянуто загальні поняття технологій навчання (В.Бондаря, О. Ярошенко), основні характеристики модульно-рейтингової (А. Алексюк, В. Бондар, Т. Мишковська, Л. Романишина, П. Сікорський, П. Юцявіченє) й інформаційних технологій (М. Жалдак, О. Желюк, Ю. Машбиць, В. Монахов, П. Околєлова) та можливості їх використання в ліцеях (Н. Матяш, Л. Величко).

У другому розділі «Обґрунтування дидактичних умов формування творчих здібностей учнів природно-математичних ліцеїв» теоретично визначено дидактичні умови формування творчої особистості учня ліцею та з’ясовано можливості їх застосування в навчально-виховному процесі закладів нового типу, представлено модель формування творчих здібностей учнів ліцею, особливості використання інноваційних технологій у ліцеї.

Дослідження психолого-педагогічних джерел з питань формування творчих здібностей учнів дало змогу окреслити основні завдання підвищення ефективності навчально-виховного процесу: збільшити рівень інформованості вчителів щодо впровадження інноваційних технологій у процес навчання; забезпечити теоретичну розробленість питань співпраці вчителя та учня за певних дидактичних умов; удосконалити навчальні програми для класів з поглибленим і профільним вивченням хімії та біології; розробити комплекс дидактичних матеріалів для занять з використанням нетрадиційних методів; упроваджувати принцип індивідуалізації та диференціації навчання і контролю. Для посилення суб’єктивності педагогічного процесу було змінено форму його організації, а саме: надано пріоритети застосуванню в навчальній діяльності інноваційних технологій, що об’єктивно сприяло самовираженню, саморозвиткові як вчителя, так і учня; поліпшено умови навчальної діяльності за рахунок оснащення комп’ютерною технікою та соціально-психологічний клімат.

Основними дидактичними умовами формування творчих здібностей ліцеїстів вважаємо ті, що забезпечать процес формування творчих здібностей, зокрема: упровадження модульно-рейтингової та інформаційної технологій навчання; використання нетрадиційних форм занять і методів їх проведення; упровадження принципу диференціації та індивідуалізації навчання й контролю; підвищення педагогічної майстерності викладачів.

Підґрунтям для впровадження модульної технології навчання стали праці Т. Алексєєнко, А. Алексюка, Д. Богданова, В. Бондаря, Л. Романишиної, П. Сікорського. Було проведено корекцію змісту навчання й контролю, структури навчального процесу. На базі програм з природничих дисциплін для профільних класів, які затверджені Міністерством освіти і науки України, розроблено модульні варіанти програм з хімії та біології для природничо-математичних ліцеїв. Модульні варіанти програм з хімії та біології мають такі особливості:

– програма містить питання, що забезпечують засвоєння наукових понять, законів, досягнень хімії та біології на сучасному рівні, залишаючи місце для розвитку вмінь застосовувати ці знання на практиці;

– модулі програми взаємопов’язані, між ними зберігається наступність, разом з цим вони існують як окремі одиниці програми;

– кожен розділ програми побудований за принципом поступового ускладнення, що дає можливість удосконалити процес навчання та покращити сприйняття матеріалу.

Розроблені програми передбачають розподіл курсу неорганічної хімії на 12 модулів, органічної – на 8. Для неорганічних сполук використано спільність у будові атомів, а для органічних сполук – основні поняття з теорії будови органічних речовин О. М. Бутлерова. Для біологічних дисциплін у якості спільних ознак обрано характерні особливості будови різних типів рослин і тварин та функцій процесів, що вивчаються.

Використання модульних варіантів програм виявило низку їх переваг порівняно з традиційними програмами. Їх структура забезпечує: формулювання завдань навчання, на основі яких здійснюється контроль рівня засвоєння знань; систематичне вивчення навчального матеріалу, який допоможе вирішити поставлені завдання; консультуючу роль учителя, який значну увагу приділяє стимулюванню та мотивації навчання; використання різноманітних методів навчання, головна мета яких полягає в активізації пізнавальної діяльності, що приводить до розвитку творчості; безпосередній контроль і корекцію рівня навчальних досягнень учнів ліцею за невеликим обсягом матеріалу модуля.

У ході дослідження виявлено, що перебудова процесу навчання за модульно-рейтинговою технологією дозволила: інтегрувати й диференціювати зміст навчального матеріалу (створення модульного варіанту програми, розробка дидактичного забезпечення); надавати можливість учням самостійно обирати рівень навчання; скоригувати процес засвоєння матеріалу; проектувати нові знання та основні види пізнавальної діяльності; реалізувати проблемне навчання.

Використання інформаційних технологій у навчальному процесі ґрунтується на роботах М. Жалдака, Н. Тализіної, П. Юцявичене. За твердженням цих учених, комп’ютер уводиться безпосередньо в навчальний процес шляхом використання тестового контролю, навчальних, імітаційних і тренувальних ігор. Таке нововведення сприяло підвищенню рівня розвитку когнітивних здібностей, кмітливості та уяви. Крім того, в учнів були виявлені вищі показники сформованості мотивації та саморозвитку.

Застосування модульно-рейтингової технології навчання дало підстави стверджувати, що використання принципу індивідуалізації та диференціації навчання й контролю забезпечило стимулюючу й розвиваючу функції контролю, сприяло самостійності та мобільності в процесі особистісно-орієнтованого навчання. Диференціація навчання й контролю проводилася за чотирма рівнями засвоєння знань, за В. Безпальком. Але на рівні «розпізнавання» учнів у ліцеї не було виявлено, тому визначення проводили за трьома рівнями: відтворення, застосування й творчості. Це забезпечило підготовку ліцеїстів до свідомого вибору професії, підвищило рівень засвоєння знань і сформованості творчих здібностей. Одночасно був реалізований проблемний підхід до формування творчих здібностей, що сприяло залученню учнів до максимально активних творчих дій. Основна мета використання такого підходу – розвиток пізнавального інтересу, творчої мотивації, позитивного ставлення до науки, сприйняття навчання як творчості, що є однією з важливих характеристик навчально-виховного процесу.

Особливою популярністю серед нетрадиційних методів навчання та засобів розвитку творчості учнів ліцею користувався ігровий, оскільки саме в іграх виявляється активність, чесна конкуренція, порядність, добросовісність і, звичайно, творчість. У практичній діяльності позитивний ефект забезпечували ігри різного виду: уроки-конкурси, уроки громадського захисту знань, уроки – КВК, «Що? Де? Коли?».

На створення умов для розвитку творчої особистості значний вплив мала співпраця вчителя та учня. Значну роль серед факторів, що впливають на спілкування між вчителем та учнем, відіграють соціальні зміни в державі, розвиток науки й техніки, оновлення технологій навчання. Ці фактори визначають принципи, на яких побудована співпраця та способи такого спілкування.

Результати отриманих досліджень апробовані на експериментальному майданчику з хімії та біології з проблеми «Розвиток творчих здібностей учня закладів нового типу засобами інноваційних технологій», організованому при Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (план його роботи внесений до Всеукраїнського банку освітніх інновацій).

За результатами досліджень запропоновано й експериментально перевірено модель формування творчих здібностей ліцеїста (рис. 1), у якій ураховано мету, компоненти, дидактичні умови, зміст навчання, принципи навчання, методи й засоби, рівні сформованості творчих здібностей, які спрямовані на кінцевий результат і забезпечують визначені шляхи формування творчих здібностей. Ефективність і дієвість такої моделі підтверджена результатами досліджень

Використання такої моделі, яка виявилась дієвою за використання обраних дидактичних умов, дозволила підвищити рівень сформованості творчих здібностей учнів ліцею.

У третьому розділі «Дослідно-експериментальна перевірка ефективності дидактичних умов формування творчих здібностей ліцеїстів» висвітлено хід, основні етапи констатувального та формувального експериментів, з‘ясовано вплив дидактичних умов на результативність навчального процесу порівняно з традиційним навчанням, проаналізовано результати дослідно-експериментальної перевірки шляхів підвищення ефективності процесу формування творчих здібностей.