ОБГРУНТУВАННЯ ТА РОЗРОБКА СИСТЕМИ ДОСЯГНЕННЯ РІВНОСТІ В ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ СТРАТИФІКАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА

Краткое описание

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я МОЗ УКРАЇНИ

на правах рукопису

ГРУЗЄВА ТЕТЯНА СТЕПАНІВНА

УДК 614.2.312.6.000.32/34.000.3

ОБГРУНТУВАННЯ ТА РОЗРОБКА СИСТЕМИ ДОСЯГНЕННЯ
РІВНОСТІ В ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ
В СУЧАСНИХ УМОВАХ СТРАТИФІКАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА

14.02.03 - соціальна медицина

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант
Пономаренко Віктор Михайлович, доктор медичних наук, професор

Київ-2004

ЗМІСТ
Перелік умовних позначень.................................................................... 5
Вступ.......................................................................................................... 6
1. Особливості формування здоров’я населення та забезпечення
рівності в його охороні у сучасних умовах (огляд літератури).. 17
1.1. Основні засади міжнародної та національної політики в охороні
здоров’я населення..................................................................... 17
1.2. Регламентація права на здоров’я у міжнародному
та вітчизняному законодавствах................................................. 19
1.3. Відмінності в стані здоров’я населення різних країн
європейського регіону та окремих груп в межах країн.............. 22
1.4. Сучасні тенденції медико-демографічної ситуації..................... 34
1.5. Особливості захворюваності населення..................................... 36
1.6. Стан здоров’я окремих вікових та територіальних груп
населення..................................................................................... 40
1.7. Вплив соціально-гігієнічних чинників на показники здоров’я.
Якість життя та здоров’я............................................................ 44
1.8. Методологія комплексного вивчення здоров’я населення
для обгрунтування політики в охороні здоров’я. Соціально-
гігієнічний моніторинг здоров’я................................................. 54
2. Методологія, програма та обсяги дослідження........................... 57
3. Особливості медико-демографічної ситуації за даними
Всеукраїнського перепису та її тенденції
в міжпереписний період................................................................... 96
4. Стан здоров’я різних регіональних, територіальних, статево-
вікових груп населення за даними вибіркового комплексного
поглибленого дослідження............................................................. 113
4.1. Аналіз захворюваності населення у регіональному аспекті........ 113
4.2. Особливості захворюваності сільського та міського населення 123
4.3. Стан здоров’я статево-вікових груп населення за даними
звертань в лікувально-профілатичні заклади.............................. 126
4.4. Особливості поширеності хронічної патології за даними
медичних оглядів........................................................................ 137
4.5. Аналіз захворюваності з втратою працездатності...................... 143
5. Умови та спосіб життя різних груп населення............................. 149
5.1. Особливості умов життя різних соціально-економічних
груп населення............................................................................ 149
5.2. Відмінності у способі життя населення з різним рівнем
матеріального достатку............................................................... 163
6. Взаємозв’язок здоров’я і чинників, які його визначають.
Якість життя...................................................................................... 173
6.1. Відмінності в здоров’ї населення з різним рівнем матеріального достатку ................................................................................................ 173
6.2. Оцінка якості життя населенням та вплив на неї здоров’я........ 185
7. Обсяги медичного обслуговування населення та потреба
у медичній і медико-соціальній допомозі...................................... 192
7.1. Визначення потреби дитячого населення в амбулаторно-
поліклінічній допомозі................................................................. 192
7.2. Визначення необхідного обсягу госпіталізації дітей
на профільні лікарняні ліжка та розрахунок потреби
у стаціонарних ліжках.................................................................. 196
7.3. Аналіз відвідуваності дорослим населенням
лікувально-профілактичних закладів........................................... 202
7.4. Обсяги госпіталізації та середні терміни лікування хворих
у стаціонарах............................................................................... 207
7.5. Визначення необхідних обсягів медичної допомоги
дорослому населенню ................................................................ 212
8. Обгрунтування стратегії та системи досягнення рівності
в здоров’ї та його охороні................................................................ 224

8.1. Обгрунтування стратегії досягнення рівності в охороні
здоров’я...................................................................................... 224
8.2. Система досягнення рівності в охороні здоров’я та її складові 227
8.2.1. Нормативно-правові компоненти системи...................... 229
8.2.2. Організаційно-управлінські компоненти системи........... 248
8.2.3. Інформаційне забезпечення функціонування системи
скорочення нерівності в здоров’ї та його охороні......... 268
8.3. Прогнозна ефективність впровадження системи досягнення
рівності в охороні здоров’я........................................................ 271
Висновки................................................................................................... 283
Практичні рекомендації.......................................................................... 287
Список використаних джерел................................................................ 289
Додаток А Карта поособового обліку.................................................. 335
Додаток Б Методика вивчення захворюваності за даними
звертань в ЛПЗ.................................................................... 336
Додаток В Облікова карта звертань в ЛПЗ........................................ 337
Додаток Ґ Методика проведення медичних оглядів......................... 339
Додаток Д Карта медичного огляду дорослого населення.............. 340
Додаток Е Карта медичного огляду дитини....................................... 369
Додаток Ж Анкета соціально-гігієнічних умов життя
дорослого населення.......................................................... 392
Додаток З Вивчення думки медичних працівників щодо
проблем охорони здоров’я.................................................. 409
Додаток И Методика комп’ютерної обробки матеріалів
дослідження.......................................................................... 414
Додаток К Методика розробки соціальних нормативів з надання
амбулаторно-поліклінічної допомоги населенню.......... 415
Додаток Л Методичні підходи до розрахунку гарантованого рівня
надання безоплатної медичної допомоги........................ 416
Додаток М Впровадження результатів дослідження.......................... 417

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВВП

внутрішній валовий продукт;

ВООЗ

Всесвітня організація охорони здоров’я;

ЄС

Європейський Союз;

ЗДВ

здоров’я для всіх;

КЗ

Карта звертань;

КСАЗН

комп’ютерна система аналізу здоров’я населення;

ЛПЗ

лікувально-профілактичний заклад;

ПЕОМ

персональна електронно-обчислювальна машина;

ПМСД

первинна медико-санітарна допомога.

ВСТУП
Актуальність теми. Здоров’я населення є одним з провідних чинників сталого розвитку суспільства, пріоритетом соціальної політики держави. Особливості і тенденції громадського здоров’я є основою для обгрунтування програм розвитку охорони здоров’я, забезпечення населення якісною і доступною медичною допомогою.
Фундаментальні дослідження Лісіцина Ю.П., Максимової Т.М., Мюрея К., Далгрена Г., Уайтхед М., інших дослідників лягли в основу формування політики в охороні здоров’я зарубіжних країн. В Україні різнобічні аспекти популяційного здоров’я та його охорони досліджуються в роботах Гончарука Є.Г., Москаленка В.Ф., Романенка А.Ю., Кундієва Ю.І., Сердюка А.М., Вороненка Ю.В., Криштопи Б.П., Проданчука М.Г., Пономаренка В.М., Лехан В.М., Сайдакової Н.О., Солоненка І.М., Нагорної А.М., Смирнової І.П. та інших.
Кардинальні зміни, які відбулися в диференціації суспільства за рівнем матеріального добробуту, суттєві зрушення в здоров’ї населення та умовах життя, зростання впливу на них соціально-економічних чинників вимагають комплексного підходу до вивчення особливостей та відмінностей здоров’я різних груп населення. Потребує визначення ступінь впливу окремих детермінант на показники здоров’я. Встановлення відмінностей у показниках здоров’я окремих прошарків населення є необхідним для виявлення масштабів нерівності в здоров’ї, визначення диференційованих потреб у різних видах медичного обслуговування, розрахунків необхідних ресурсів і обгрунтування системи заходів щодо досягнення рівності в охороні здоров’я, тобто створення рівних можливостей усім для досягнення свого повного потенціалу здоров’я та доступної і якісної медичної допомоги. На вирішення цих завдань націлює політика ВООЗ Здоров’я для всіх на ХХІ століття”, яка проголосила досягнення справедливості і рівності в питаннях охорони здоров’я одним з пріоритетних завдань. Воно передбачає скорочення в усіх країнах відмінностей в показниках здоров’я різних груп населення, принаймні, на чверть, за рахунок значного поліпшення здоров’я вразливих прошарків населення.
Актуальність цього завдання для України обумовлена реальною ситуацією щодо розшарування населення за рівнями доходів, погіршенням умов життя і рівня популяційного здоров’я та основними напрямами соціальної політики, накресленими стратегічними документами державного рівня Концепцією розвитку охорони здоров’я населення України (2000), указами Президента України, Програмою діяльності Уряду Відкритість. Дієвість. Результативність” (2003).
Згідно із статистичними даними, середньодушові сукупні витрати переважної більшості населення країни є нижчими прожиткового мінімуму, а витрати найбільш і найменш забезпеченого населення суттєво відрізняються. Стратифікація за майновим цензом позначається на якості життя малозабезпечених, негативно впливає на стан їхнього здоров’я, обумовлюючи нерівність в охороні здоров’я. На скорочення масштабів нерівності, задоволення першочергових потреб різних контингентів населення спрямована Стратегія подолання бідності в Україні та Комплексна програма забезпечення її реалізації. Серед заходів Програми важлива роль відводиться забезпеченню конституційних прав громадян, у т.ч. на охорону здоров’я, підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих прошарків населення.
Відсутність в Україні багатопланових комплексних соціально-гігієнічних досліджень стану здоров’я у взаємозв’язку з умовами, способом життя, його якістю у різних контингентів населення в умовах соціальної стратифікації суспільства, визначення диференційованих потреб у різних видах медичної допомоги, необхідних для обгрунтування заходів щодо скорочення нерівності в охороні здоров’я обумовили актуальність дослідження, визначили його мету і завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дослідження виконувалося в рамках науково-дослідних робіт Українського інституту громадського здоров’я: Обгрунтувати та розробити програму реформування галузі охорони здоров’я і забезпечити її наукове супроводження” (№ держреєстрації 0197U015256); Розробка наукових основ організації проведення та вивчення здоров’я населення в зв’язку з Всеукраїнським переписом 2001 року” (№ держреєстрації 0199U000524); Науково-методичне забезпечення моніторингу виконання Міжгалузевої комплексної програми Здоров’я нації” на 2002-2011 роки” (№ держреєстрації 0103V000861); Вивчення стану здоров’я та якості життя населення України за програмою моніторингу виконання Європейської політики Здоров’я для всіх в 21-му сторіччі” (№ держреєстрації 0101V000916). Дисертант є співвиконавцем вказаних тем.
Мета дослідження: наукове обгрунтування системи заходів щодо досягнення рівності в охороні здоров’я різних груп населення на основі вивчення особливостей та закономірностей формування здоров’я і впливу на нього основних чинників.
Завдання дослідження:
- провести аналіз зарубіжних та вітчизняних науково-інформаційних джерел щодо особливостей формування здоров’я та досягнення рівності в його охороні;
- узагальнити дані про динаміку найбільш вагомих видів захворювань в Україні порівняно з країнами Європейського регіону;
- обгрунтувати, розробити та впровадити методику вибіркового комплексного вивчення стану здоров’я населення і факторів, які його визначають, у зв’язку з Всеукраїнським переписом;
- оцінити стан здоров’я різних груп населення України за регіональними, соціальними, статево-віковими ознаками за даними звертань в лікувально-профілактичні заклади та результатами комплексних медичних оглядів;
- встановити відмінності у стані здоров’я груп населення, які відрізняються за рівнем матеріального добробуту;
- вивчити якість життя населення у взаємозв’язку зі станом здоров’я;
- виявити вплив соціально-економічних, повендінкових, екологічних, медико-організаційних чинників на показники здоров’я;
- визначити потреби окремих груп населення у різних видах медичної та медико-соціальної допомоги та обгрунтувати нормативи забезпеченості ними населення;
- розробити систему соціально-гігієнічного моніторингу здоров’я населення;
- визначити принципи і напрями стратегії скорочення та подолання відмінностей в здоров’ї населення і його охороні;
- науково обгрунтувати систему досягнення рівності і справедливості в охороні здоров’я.
Об’єктом дослідження є стан здоров’я регіональних, статево-вікових, соціальних груп населення України; детермінанти здоров’я; система охорони здоров’я.
Предмет дослідження: захворюваність, інвалідність, смертність населення; спосіб життя, умови життя та праці, екологічні детермінанти; обсяги та потреби в медичній і медико-соціальній допомозі; правові, нормативні, медико-організаційні, ресурсні компоненти системи охорони здоров’я.
Методи дослідження: системного підходу, медико-статистичний, соціологічний, експертних оцінок, контент-аналізу, економічний, структурно-логічного аналізу. Отримані дані оброблені з використанням методу кореляційно-регресивного аналізу, коефіцієнтів Cтьюдента, Пірсона для оцінки вірогідності результатів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що автором вперше в Україні:
- на матеріалах широкомасштабного дослідження стану здоров’я населення у зв’язку з Всеукраїнським переписом 2001 р. встановлено закономірності та тенденції формування популяційного здоров’я в умовах соціально-економічної стратифікації суспільства;
- виявлено особливості способу життя та відмінності в стані здоров’я груп населення з різним рівнем матеріального добробуту;
- встановлено закономірності впливу соціально-економічних, екологічних, поведінкових, медико-організаційних чинників на стан здоров’я населення;
- визначено потреби різних груп населення у медичній і медико-соціальній допомозі;
- науково обгрунтовано і розроблено систему досягнення рівності в охороні здоров’я з включенням до неї правових, нормативних, організаційних, ресурсних та інформаційних компонентів;
- обгрунтовано і розроблено модель соціально-гігієнічного моніторингу здоров’я населення.
Теоретичне значення роботи полягає у встановленні закономірностей формування громадського здоров’я в умовах стратифікації суспільства, сили впливу окремих детермінант на показники здоров’я, що суттєво доповнює теорію соціальної медицини та організації охорони здоров’я, в обгрунтуванні напрямів і механізмів досягнення рівності в питаннях охорони здоров’я.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що вони стали підставою для:
- обгрунтування, створення і впровадження Міжгалузевої комплексної програми Здоров’я нації” на 2002-2011 рр.;
- формування пропозицій до проекту нової редакції Основ законодавства України про охорону здоров’я” щодо прав на охорону здоров’я окремих вразливих контингентів населення;
- розробки державних соціальних нормативів забезпеченості дорослого населення стаціонарними ліжками;
- формування Програми надання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги;
- розробки орієнтовних нормативів потреби у стаціонарній медичній допомозі дітям, вагітним, роділлям, породіллям та гінекологічним хворим;
- розробки і апробації моделі соціально-гігієнічного моніторингу здоров’я населення;
- розробки методик комплексного вивчення здоров’я населення, розрахунку гарантованого рівня безоплатної медичної допомоги, створення державних соціальних нормативів забезпеченості населення амбулаторно-поліклінічною допомогою, які впроваджено в практику.
Впровадження результатів дослідження здійснено на державному, галузевому та регіональному рівнях.
На державному рівні при підготовці:
- Концепції розвитку охорони здоров’я населення України, затвердженої Указом Президента України від 07.12.2000 №1313/2000;
- Додаткових заходів щодо забезпечення виконання Національної програми Діти України” на період до 2005 року, затверджених Указом Президента України від 24.01.2001 №42/2001;
- Комплексних заходів щодо поліпшення медичного обслуговування сільського населення на 2002-2005 роки, затверджених Указом Президента України від 03.01.2002 №8/2002;
- Міжгалузевої комплексної програми Здоров’я нації” на 2002-2011 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.02 №14;
- Заходів МОЗ та АМН України щодо виконання Міжгалузевої комплексної програми Здоров’я нації” на 2002-2011 роки, затверджених наказом МОЗ та АМН України від 15.05.2002 р. №179/34;
- Класифікатора державних соціальних нормативів у сфері охорони здоров’я, схваленого постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 р. №643 і затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 17.06.2002 р. №293;
- Програми подання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 №955;
- методичних рекомендацій щодо формування та економічного обгрунтування регіональних програм надання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги;
- проекту державних соціальних нормативів забезпеченості населення стаціонарною медичною допомогою;
- щорічних доповідей Стан здоров’я населення України та діяльність закладів охорони здоров’я” за 1996-2002 рр., які видаються МОЗ України;
- щорічної доповіді Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні (за підсумками 2001 року) Державним комітетом України у справах сім’ї та молоді;
- Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні в 2002 р., яка видається Мінекоресурсів України.
На галузевому рівні при розробці:
- орієнтовних нормативів потреби у стаціонарній медичній допомозі дітям, вагітним, роділлям, породіллям та гінекологічним хворим, затверджених наказом МОЗ України від 24.03.98 №74;
- методики проведення вибіркового комплексного вивчення стану здоров’я населення України, приуроченого до Всеукраїнського перепису населення 2001 р., затвердженої наказом МОЗ України від 18.03.2002 №98;
- науково-методичних підходів до формування гарантованого рівня надання безоплатної медичної допомоги (2003);
- методики організації та проведення вивчення захворюваності населення за даними звертань у лікувально-профілактичні заклади (2003);
- методики організації та проведення медичних оглядів у ході вибіркового комплексного вивчення здоров’я населення (2002);
- методики комплексної обробки матеріалів вивчення стану здоров’я населення, приуроченого до Всеукраїнського перепису 2001 року, на основі сучасних комп’ютерних технологій (2003);
- методики розробки державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я (нормативи надання медичної допомоги в амбулаторно-поліклінічних закладах) (2002).
Навчально-методичний посібник та монографії, видані за матеріалами дослідження, використовуються у навчальному процесі на кафедрах: медичної статистики Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, соціальної медицини та організації охорони здоров’я Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, соціальної медицини та економіки охорони здоров’я Медичного інституту Української асоціації народної медицини, соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров’я Львівського державного медичного університету ім. Д. Галицького.
На регіональному рівні: при підготовці 27 регіональних міжгалузевих комплексних програм Здоров’я нації”, при вивченні та аналізі стану здоров’я населення, розрахунках гарантованого обсягу медичної допомоги населенню окремих адміністративних територій відповідно до розроблених методик.
Особистий внесок здобувача. Автор самостійно визначила напрям і програму дослідження, його мету і завдання, етапність їх реалізації з позицій системного підходу. Дослідила науково-інформаційні джерела з проблеми вивчення здоров’я та обгрунтування заходів щодо його збереження. Під науковим керівництвом і за безпосередньої участі автора розроблено методологічні засади та методичні підходи до вивчення здоров’я в умовах соціальної стратифікації суспільства, інструментарій дослідження та організовано його проведення. Автор була координатором в межах України і безпосереднім учасником збору первинної документації, проведення медичних оглядів населення та медико-соціологічних досліджень. Науково обгрунтувала і розробила програму обробки та аналізу матеріалів. Автором особисто визначено відмінності в стані здоров’я окремих соціально-економічних груп населення та встановлено кореляційні зв’язки між показниками здоров’я і його детермінантами, розраховано потребу в медичній і медико-соціальній допомозі, сформовано принципи і напрями системи досягнення рівності в охороні здоров’я. Самостійно здійснено медико-статистичне опрацювання матеріалу, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків і практичних рекомендацій, оформлення дисертаційної роботи та автореферату.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень і основні положення дисертації опубліковані та доповідалися на науково-практичних форумах різних рівнів:
- на міжнародному рівні: VII Конгресі Світової федерації українських лікарських товариств (Ужгород, 1998 р.), Другому Конгресі з міжнародною участю Паліативна медицина і реабілітація в охороні здоров’я” (РФ, Москва, 1998 р.), ІІІ Українській науково-практичній конференції з міжнародною участю Актуальні питання сімейної медицини” (Одеса, 2000 р.), міжнародній українсько-американській конференції Удосконалення державного управління в Україні” (Київ, 2000 р.), ІІІ Всесвітньому форумі українців (Київ, 2001 р.), ІХ Конгресі Світової федерації українських лікарських товариств (Луганськ, 2002 р.), Координаційній раді країн СНД з питань розвитку нормативно-правової бази охорони здоров’я (РФ, Москва, 2002 р.), науково-практичних конференціях з міжнародною участю: Підвищення ефективності державного управління: стан, перспективи та світовий досвід” (Київ, 2000 р.), Проблеми формування регіональної політики в галузі охорони здоров’я&rdquo

Список литературы

ВИСНОВКИ
Встановлені дослідженням відмінності в здоров’ї окремих груп населення, особливості та закономірності впливу різних детермінант на його формування потребували наукового обгрунтування і розробки системи досягнення рівності в охороні здоров’я населення в сучасних умовах стратифікації суспільства, що і стало основною метою роботи. Обгрунтовано стратегію досягнення рівності в охороні здоров’я населення в сучасних умовах його розшарування, яка спрямована на збереження, зміцнення і відновлення здоров’я населення, перш за все вразливих верств, зменшення факторів ризику і шкідливих для здоров’я чинників, а також забезпечення якісної і доступної медико-санітарної допомоги відповідно до потреб, та розроблено систему досягнення рівності, яка складається з правових, нормативних, організаційних, управлінських, фінансово-економічних, матеріально-технічних, кадрових, інформаційних, наукових, міжнародних компонентів. Реалізація багатокомпонентної системи досягнення рівності в охороні здоров’я дозволить поліпшити умови життя і рівень здоров’я вразливих верств населення та нації в цілому, забезпечити рівний доступ до служб охорони здоров’я, сприятиме підвищенню якості життя народу.
1. Встановлено, що сучасний стан здоров’я населення України характеризується високою смертністю (15,4‰), низькою народжуваністю (7,8‰), від’ємним приростом населення (-7,6%), короткою очікуваною тривалістю життя (67,8 року) зі значною диференціацією показників за регіонами, у сільській і міській місцевостях, а прискорення зростання темпів смертності обумовлюється хворобами системи кровообігу (+41,1%), нещасними випадками, травмами і отруєннями (+53,2%).
2. Доведено, що низький соціально-економічний статус обумовлює невисоку якість життя, яка характеризується незадоволеністю його умовами (79,7%±0,86%). Показано, що в умовах формування нової соціальної структури суспільства відбувається його значне розшарування за рівнем матеріального забезпечення і пов’язаних з ним умовами життя та праці, характером і якістю харчування. Значна частина малозабезпечених незадоволена житловими умовами, працюють в умовах несприятливих фізичних чинників 52,5%±0,87%, брак коштів є основною причиною поганої організації харчування 89,3%±0,54% з малозабезпечених сімей. Виявлено значну поширеність шкідливих звичок серед вразливих верств населення, зокрема, палили 62,2%±0,84%, вживали спиртні напої 70,5%±0,79%, не мали можливості повноцінного відпочинку 45,8%±0,68%.
3. Встановлено суттєві відмінності у здоров’ї в полярних за розміром подушового доходу групах. Рівні поширеності хронічної патології за даними медичних оглядів у малозабезпечених складали 2149,5‰±27,3‰, у забезпечених 1381,3‰±12,6‰ (р<0,01), у тому числі гіпертонічної хвороби 124,5‰±5,7‰ та 64,2‰±4,3‰ (р<0,05), хронічного бронхіту 38,2‰±3,3‰ та 12,7‰±1,9‰ (р<0,05), хронічного гастриту 45,2‰±3,6‰ та 13,7‰±2,0‰ (р<0,05) відповідно. Визначено відмінності у самооцінці здоров’я різних прошарків населення. Як добре” і дуже добре” оцінили своє здоров’я 12,6%±0,55% малозабезпечених і 61,1%±0,86% (р<0,01) забезпечених.
4. Виявлено недостатнє медичне забезпечення осіб з низьким рівнем життя, у тому числі, низьку територіальну доступність лікарської допомоги для 66,4% малозабезпечених сільських жителів, низьку фінансову можливість придбання призначених лікарем ліків (39,6%), що вимагає застосування механізмів підтримки вразливих прошарків населення та введення системи пільг. Встановлено, що рівень госпіталізації осіб з низькими доходами становив 21,2%±2,6%, тоді як осіб з вищими за середні 6,7%±1,1% (р<0,05), що свідчить про тяжчий перебіг патології у недостатньо забезпечених контингентів, який підтверджено більшою частотою загострень хронічних хвороб протягом року у осіб з низьким рівнем життя (32,6%) порівняно з високим (13,2%) (р<0,05).
5. Виявлено зворотній сильний кореляційний зв’язок між рівнем матеріального добробуту і поширеністю хвороб (r= -0,98), прямий сильний між наявністю шкідливих звичок і поширеністю хвороб (r=0,86), прямий кореляційний зв’язок середньої сили між тривалістю проживання в несприятливих екологічних умовах і захворюваністю (r=0,66). Розраховано коефіцієнти кореляції між детермінантами здоров’я і захворюваністю на окремі нозологічні форми.
6. Встановлено високий ступінь кореляції між оцінками стану здоров’я, отриманими у ході соціально-гігієнічного анкетування, і результатами звертань в лікувально-профілактичні заклади, що дозволяє рекомендувати використання соціологічних методів для отримання різнобічної інформації про стан здоров’я в умовах динамічного спостереження за ним.
7. За результатами комплексного дослідження визначено сучасні потреби дитячого та дорослого населення України в амбулаторно-поліклінічній допомозі, які становлять 12,6 та 11,4 відвідування на одного жителя у рік, в стаціонарній медичній допомозі на рівні 131,2 та 168,7 випадку госпіталізацій на 1000 відповідного населення, які покладено в основу обгрунтування державних соціальних нормативів у сфері охорони здоров’я.
8. Розроблено нормативно-правові аспекти системи досягнення рівності в охороні здоров’я, як інструмент досягнення мети, що включають регламентацію прав окремих вразливих контингентів населення, Державний класифікатор соціальних нормативів у сфері охорони здоров’я та його складові як механізми реалізації соціальних прав і державних соціальних гарантій, методологію формування соціальних нормативів.
9. Визначено організаційно-управлінські компоненти функціонування системи досягнення рівності в охороні здоров’я як складової програм соціально-економічного розвитку, комплексних цільових програм і заходів в охороні здоров’я, побудованих на принципах стратегічного та програмно-цільового планування з реалізацією на міжгалузевій основі, які втілено у Міжгалузевій комплексній програмі Здоров’я нації” на 2002-2011 рр. і Заходах МОЗ України та АМН України щодо її реалізації. Визначено прогнозну ефективність від впровадження системи.
10. Розроблено модель соціально-гігієнічного моніторингу здоров’я населення з визначенням мети, завдань, переліку показників, що відстежуються, джерел інформації та її періодичності, рівнів спостереження, програмного забезпечення для інформаційної підтримки функціонування системи досягнення рівності та оцінки її ефективності. Модель характеризується комплексністю показників для оцінки стану здоров’я, багатокомпонентністю взаємозв’язків з чинниками, що визначають здоров’я, у т.ч. з якістю життя, їх поєднаністю, багаторівневим спостереженням, отриманням інформації з різних джерел, можливістю диференційованого визначення параметрів здоров’я.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Результати дослідження дають підставу рекомендувати:
1. Міністерству охорони здоров’я України продовжити розробку науково-обгрунтованих проектів нормативно-правових актів, спрямованих на:
- створення дійового механізму досягнення рівності в охороні здоров’я різних прошарків населення;
- обгрунтування і розробку регіональних програм надання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги;
- впровадження технології формування соціально-економічних програм розвитку територій з урахуванням потреб в охороні здоров’я вразливих верств населення.
2. Проблемній комісії МОЗ та АМН України Соціальна гігієна”, науково-дослідним установам Міністерства охорони здоров’я України та Академії медичних наук України сприяти плануванню та виконанню галузевих наукових досліджень з вивчення особливостей та закономірностей формування популяційного здоров’я в сучасних умовах, скорочення відмінностей в здоров’ї різних груп населення, забезпечення рівних умов в охороні здоров’я.
3. Регіональним органам виконавчої влади:
а) при обгрунтуванні і розробці регіональних програм розвитку охорони здоров’я передбачити:
- залучення до їх формування усіх причетних регіональних органів управління та секторів суспільства;
- пріоритетний розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини;
- впровадження державних соціальних нормативів у сфері охорони здоров’я з метою наближення медичної допомоги до населення, забезпечення її доступності та якості;
б) впровадити стратегічне та програмно-цільове планування розвитку охорони здоров’я регіону.
4. Регіональним управлінням охорони здоров’я впровадити:
- планування та дійовий контроль за ходом виконання регіональних міжгалузевих комплексних програм розвитку охорони здоров’я з визначенням їхньої медичної, соціальної та економічної ефективності;
- моніторинг стану здоров’я населення та факторів, які на нього впливають, на різних рівнях управління регіональною охороною здоров’я.
5. Вищим навчальним медичним закладам: доповнити програми навчання студентів з курсу Соціальна медицина та організація охорони здоров’я” питаннями особливостей і закономірностей формування здоров’я населення в умовах стратифікації суспільства, досягнення рівності в охороні здоров’я.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Основы политики достижения здоровья для всех в Европейском регионе ВОЗ (Здоровье21). Копенгаген: ЕРБ ВОЗ, 1999. 310 с.
2. Задачи по достижению здоровья для всех. Европейская политика здравоохранения. Европейская серия «Здоровья для всех» № 4. Копенгаген: ВОЗ ЕРБ, 1991. 322 с.
3. Задачи по достижению здоровья для всех. Европейская серия «Здоровья для всех» Копенгаген: ЕРБ ВОЗ, 1993. 322 с.
4. Послання Президента України до Верховної Ради України: Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки” // Урядовий кур’єр. 2002, 4 червня. №100. С.5-12.
5. Послання Президента України до Верховної Ради України: «Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія економічного і соціального розвитку на 20002004 роки» // Урядовий кур’єр. 2000, 28 січня. №16. С.5-12.
6. Конституція України. К.: Феміна, 1996. 62 с.
7. Програма діяльності Кабінету Міністрів України Відкритість. Дієвість. Результативність” // Урядовий кур’єр. 2003, 17 вересня. №173. С.1-16.
8. Концепція розвитку охорони здоров’я населення України. Одеса, 2001. 29 с.
9. Основні нормативно-правові акти з питань охорони здоров’я, які прийнято протягом 19912002 рр. К.: ОВ, 2002. 24 с.
10. Москаленко В.Ф., Пономаренко В.М. Концепція розвитку охорони здоров’я стратегія реформування галузі // Лікар. справа/ Врачеб. дело. 2001. №1. С. 4-8.
11. Москаленко В.Ф., Пономаренко В.М. Реформа системи охорони здоров’я в Україні // Військова медицина України. 2001. №2. С.121-126.
12. Москаленко В.Ф., Пономаренко В.М. Державна політика у сфері охорони здоров’я в контексті європейської політики Здоров’я для всіх” // Зб. наук. пр. Проблеми формування регіональної політики в галузі охорони здоров’я”. Одеса, 2001. С. 96-102.
13. Коваленко В.М., Криштопа Б.П., Корнацький В.М. Проблеми здоров’я та оптимізація медичної допомоги населенню України. К., 2002. 202 с.
14. Стратегічні напрямки розвитку охорони здоров’я в Україні / За заг. ред. В.М. Лехан. К.:Сфера, 2001. 176 с.
15. Лехан В.М. Процес реформи системи охорони здоров’я в Україні: спроба аналізу // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Регіональна політика в галузі охорони здоров’я: шляхи формування та реалізації”. Одеса, 2003. С.274-289.
16. Криштопа Б.П. Проблемы реформирования здравоохранения в современных условиях // Лікар. справа/ Врачеб. дело. 1997. №3. С.78-82.
17. Криштопа Б.П. Управління медичною галуззю в Україні // Мед. всесвіт. 2001. Т.1, №1. С.132-137.
18. Ефективність регіональної стратегії в державній політиці збереження здоров’я населення України / І. М. Солоненко, Л.І. Жаліло, О.В. Кунгурцев та ін. // Зб. наук. пр. Проблеми формування регіональної політики в галузі охорони здоров’я”. Одеса, 2001. С. 166-173.
19. Проданчук М.Г. Токсиколого-гігієнічні основи безпечності харчових продуктів // Журн. АМН України. 2002. Т. 8, № 4. С.693-702.
20. Проданчук Н.Г., Корецкий В.М. Реформы здравоохранения в Украине // Мед. новости. 1996. №1. С.29.
21. Москаленко В.Ф. Право на здоров’я (охорону здоров’я) в основних міжнародних нормативно-правових актах // Охорона здоров’я України. 2003. №2. С.5-12.
22. Москаленко В.Ф. Концептуальна модель створення нормативно-правової бази України з питань охорони здоров’я за 1992-1999 рр. // Експерим. та клініч. фізіологія і біохімія. 2000. №1. С. 7-4.
23. Рудий В. М. Законодавство як інструмент визначення та реалізації державної політики і вдосконалення управління охороною здоров’я в Україні // Стратегічні напрямки розвитку охорони здоров’я в Україні. К.: Сфера, 2001. С.151-174.
24. Задачи по достижению здоровья для всех. Европейская серия «Здоровье для всех» №1. Копенгаген: ЕРБ ВОЗ, 1985. 238 с.
25. Загальна декларація прав людини. К.:ОВ, 1998. 8 с.
26. Confention on the rights of the child. Adopted by the General Assembly of the United Nations on 20 November 1989 / UNICEF Area Office for the Central Asian Republics and Kazahstan. 1997. 57 p.
27. Hindriks A.C. and B.C.A. Toebes. Towards a Universal Definition of the Right to Health // Medicine and Law. 1998. Vol.17, №3. P.319-332.
28. Право людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій / Упоряд. Т. Яблонської. К.:Сфера, 1999. 342 с.
29. Стеценко С.Г. Право и медицина: проблемы соотношения. М.: Междунар. ун-т (г. Москва), 2002. 250 с.
30. Конвенция о защите прав и достоинства человека в связи с использованием достижений биологии и медицины (Конвенция о правах человека и биомедицине) // Рос. бюл. по правам человека. М., 1998. Вып. 10. С. 106112.
31. Международные акты о правах человека. Сб. док. изд. 2-е, доп. М.:Норма,2002. 944 с.
32. Тобес Бриджит. Право на здоровье: Теория и практика. М.:Устойчивый мир, 2001. 370 с.
33. Пекинская декларация и платформа для действий // Четвертая всемир. жен. конф., Пекин, 4-15 сентября 1995 г. ООН, Нью-Йорк, 1996. С.41-44.
34. Програма дій // Міжнар. конф. з питань народонаселення та розвитку, Каїр, 5-13 вересня 1994. К.:Фонд народонаселення ООН (UNFPA), 1997. 178 с.
35. Всемирный конгресс по общественному развитию / Копенгагенская декларация и программа действий, ООН, Нью-Йорк, 1995.
36. Конституции зарубежных государств: Учеб. пособие. изд. 2-е, справ. и доп. М.: БЕК, 1997. 432 с.
37. Герасименко Н.Ф. Состояние и перспективы правового регулирования охраны здоровья населения Российской Федерации // Здравоохранение Рос. Федерации. 2003. №2. С.3-7.
38. Правовые основы здравоохранения в России / Под. ред. Ю.Л. Шевченко. М.:ГЭОТАР-Медицина, 2000. 211 с.
39. Новые конституции стран СНГ и Балтии: Сб. док. М.:НОРМА-ИНФРА, 1998. 784 с.
40. 1998. Україна. Людський розвиток: Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй, Представництво в Україні. К., 1999. 25 с.
41. Скомороха В. Права людини на охорону здоров’я, медичну допомогу, медичне страхування та конституційне правосуддя // Право України. 2002. №6. С.3-9.
42. Шевчук С.В., Рудий В.М. До питання про проведення законодавства України про охорону здоров’я у відповідність з правовими стандартами Ради Європи // Матеріали наук.-практ. конф. Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом”. К., 1998. С.434-436.
43. Лисицин Ю.П. «Модус» здоровья россиян // Экономика здравоохранения. 2001. №2. С. 32-37.
44. Ким С.В. Здоровье населения и экономический фактор // Пробл. соц. гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2001. №5. С.6-8.
45. Доклад о состоянии здравоохранения в Европе 2002 г. / Региональные публикации ВОЗ, Европейская серия, №97. ЕРБ ВОЗ, 2003. 156 с.
46. Доклад о состоянии здравоохранения в мире, 2000 г. Системы здравоохранения: улучшение деятельности. ВОЗ, Женева, 2001. 232 с.
47. Доклад о состоянии здравоохранения в мире, 2002 г. Уменьшение риска, содействие здоровому образу жизни. ВОЗ, Женева,2002. 16 с.
48. Щепин О.П. Проблемы здоровья населения Российской Федерации и его прогноз на период до 2005 г. // Пробл. соц. гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2001. №3. С.3-10.
49. Atlas of Health in Europe / WHO Regional Office for Europe. Copenhagen, 2003. 112 p.
50. The World Health Report, 1998. Life in the 21-st centure A vision for all / Report of Director-General. WHO, Geneva, 1998. P.136-138.
51. Медицина в условиях дефицита ресурсов / Под. ред. В.В. Власова. М.:ТРИУМФ, 2000. 447 с.
52. Лисицин Ю.П. Здоровье населения и современные теории медицины. М.:Медицина, 1982. 328 с.
53. Race, sex, poverty, and the medical treatment of acute myocardial infarction in the elderly / Rathor S.S., Berger A.K., Weinfurt K. P. et al. // Circulation. 2000. Vol. 102, №6. P. 642-648.
54. The 10/90 report on health research 2001-2002. Global forum for health research 2002. WHO, Geneva. P. 3-6.
55. Murray C.I., Yakidou E.E., Frenk J. Health inequalities and social group differences: what should we measure? // Bull. WHO 1999. Vol.77, №7. P.537-543.
56. Delayed access to health care: risk factors reasons and consequences / Weissman J.S., Stern R., Fielding S.L. et al. // Ann. Intern. Med. 1991. Vol. 114, №4. P. 325331.
57. Bisset A.F., Russell D. C. Tonsillectomies and deprivation in Scotland // Brit. Med. J. 1994. Vol. 308. P. 11291132.
58. Heath I. Doctors can do something about poverty // Brit. Med. J. 1998. Vol. 316, №7142. P. 14561457.
59. Україна. Національний звіт з людського розвитку 2001. Сила суспільної взаємодії. К., 2002. 113 с.
60. Тишук Е.А. Основные тенденции здоровья населения России в современных условиях // Пробл. соц. гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2001. №2. С.34.
61. Назарова И.Б. О здоровье населения в современной России // Социол. исслед. 1998. №11. С.117123.
62. Максимова Т.М. Современное состояние, тенденции и перспективы оценки здоровья населения. М.: ПЕРСЭ, 2002. 192 с.
63. Максимова Т.М. Современные проблемы и перспективные оценки здоровья населения как основа реформирования здравоохранения // Пробл. соц. гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2000. №. С.915.
64. Kutzin J. et al. Addressing informal payments in Kyrgyz hospitals: a preliminary assessment // Eurohealth. 2001. №3. P.90-96.
65. Imported wild poliovirus causing poliomyelitis, Bulgaria // Weekly epidemiological. 2001. №43. P. 332-335.
66. Система здравоохранения против бедности. ВОЗ, Копенгаген,2003. 196 с.
67. Lee J.W. Science and the health of the poor // Bull. WHO. 2003. №7. С.473.
68. Klinger A. Socioeconomic differentials of mortality in Hungary // Socioeconomic differentials of mortality. Report of the 4th meeting in Hungary. Budapest, 1986. P.17-63.
69. Rodriguez J.A., Lemkow L. Health and social inequities in Spain // Social Science & Medicine. 1990. №31. P.351-358.
70. Harlow S.D., Linet M.S. Agreement between questionnairy data and medical record: the evidence for accuracy of recall // American Journal of Epidemiology. 1989. №129. P.233-148.
71. Schrijvers C.T.M. et al. Validation of cancer prevalence data from a postal survey by comparison with cancer registry records // American Journal of Epidemiology. 1994. №139. P.408-414.
72. Kunst A.E., Mackenbach J.P. Измерение различий состояния здоровья, обусловленных социально-экономическими факторами. ВОЗ, Копенгаген, 1996. 115 с.
73. Mackenbach J.P. Socioeconomic health differences in the Netherlands: a review of recent empirical findings // Social science & medicine. 1992. №34. P.213-226.
74. Здоров’я населення України (Щорічна доповідь. 1996 рік.). К., 1997. 136 с.
75. Здоров’я населення України та діяльність лікувально-профілактичних закладів системи охорони здоров’я (Щорічна доповідь. 1997 рік) / За заг. ред. А.М. Сердюка. К., 1998 384 с.
76. Здоров’я населення України та діяльність лікувально-профілактичних закладів системи охорони здоров’я (Щорічна доповідь. 1998 р.) / За заг. ред. Р.В. Богатирьової. К., 1999. 594 с.
77. Охорона здоров’я України: результати діяльності (щорічна доповідь. 1999 рік) / За заг. ред. В.Ф. Москаленка. К., 2000. 512 с.
78. Стан здоров’я населення України та діяльність закладів охорони здоров’я (Щорічна доповідь. 2000 р.) / За заг. ред. В.Ф. Москаленка. К., 2001. 304 с.
79. Стан здоров’я населення України та діяльність медичної галузі (2001 р.). К., 2002. 384 с.
80. Основні показники стану здоров’я населення та ресурсів охорони здоров’я України: Стат.-аналіт. довід. посібник. К.:Здоров’я, 2000. 144 с.
81. Стан здоров’я дітей та підлітків в Україні та надання їм медичної допомоги за 2000 рік. К., 2003. 201 с.
82. Здоров’я населення та діяльність галузі охорони здоров’я України в 1999-2002 роках (статистично-аналітичний довідник). К., 2003. 252 с.
83. Нагорна А.М., Чепелевська Л.А. Медико-демографічна ситуація в Україні й перспективи її розвитку // Охорона здоров’я в Україні: проблеми та перспективи / За заг. ред. В.М. Пономаренка. Тернопіль, 1999. С. 7-23.
84. Народное хозяйство Украинской ССР в 1989 году: Стат. ежегодник / Госкомстат УССР. К.:Техника, 1990. 468 с.
85. Населення України, 1995. Демографічний щорічник. К., 1997. 543 с.
86. Населення України, 1996. Демографічний щорічник. К., 1997. 543 с.
87. Населення України, 1997. Демографічний щорічник. К., 1998. 580 с.
88. Населення України, 2000. Демографічний щорічник. К., 2001. 515 с.
89. Населення України, 2002. Демографічний щорічник. К., 2003. 317 с.
90. Демографічна криза в Україні. Проблеми дослідження, витоки, складові, напрями протидії / За ред. В.С. Стешенко. К., 2001. 560 с.
91. Атлас медико-демографічних картограм території України / В.М. Пономаренко, Л.А. Чепелевська, Ю.А. Хунов, Г.І. Баторшина. К., 2001. 42 с.
92. Чепелевська Л.А, Рудницький О.П. Соціально-гігієнічна оцінка сучасної медико-демографічної ситуації в Україні // Охорона здоров’я України. 2001. №2. С. 72-77.
93. БобровВ.О., ДорогойА.П. Оцінка здоров’я населення України з позицій потенціальної демографії та шляхи можливого впливу на його показники // Лікар. справа/ Врачеб. дело. 1996. №3-4. С.168‑170.
94. БогатирьоваР.В. Демографічна ситуація в Україні і проблеми медико-генетичної служби // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1999. №1. С.72‑74.
95. Возіанов О.Ф. Смертність населення України: головні причини, шляхи подолання негативних тенденцій // Журн. АМН України. 1996. Т.2, №2. С.191-199.
96. Чепелевська Л.А., Рудницький О.П., Баторшина Г.І. Медико-демографічна ситуація в Україні та шляхи державної політики щодо її поліпшення // Зб. наук. пр. Проблеми формування регіональної політики в галузі охорони здоров’я”. Одеса, 2001. С.199-203.
97. Чепелевська Л.А., Баторшина Г.І., Шимон В.М. Медико-демографічна ситуація в Україні як фактор регіональної політики в охороні здоров’я // Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участі Формування та реалізація регіональної політики в галузі охорони здоров’я”. Одеса, 2002. С.158-163.
98. Демографічні перспективи України до 2026 року / В. Стешенко, О. Рудницький, О. Хомра та ін. К., 1999. 55 с.
99. Пиріг Л.А. Демографічна ситуація та охорона здоров’я в Україні: Матеріали VII з’їзду Всеукраїнського лікарського товариства, Тернопіль, 16-17 травня 2003 р. // Укр. мед. вісті. 2003. Т.5, №1(63). С.4-7.
100. МокієнкоС.В. Медико-соціальні аспекти смертності у південно-західному регіоні України і напрямки її зниження // Зб. наук. пр. Проблеми формування регіональної політики в галузі охорони здоров’я”. Одеса, 2001 С. 89-93.
101. ОмельчукС.Т. Гігієнічна оцінка динаміки смертності населення України основа розробки системи профілактичних заходів // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров’я України. 2000. №4. С. 105-109.
102. Потапова Н.Ю., Бубон Ю.В. Очікувана тривалість життя при народженні як характеристика стану здоров’я нації // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров’я України. 2001. №1. С.11‑13.
103. Прогноз статево-вікової структури населення України до 2006 року. К.: ДНДПМЕ, 1997. 31 с.