Суспільно-географічні засади розвитку малих і середніх міст Луганської області

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

Мельник Ірина Геннадіївна

УДК 911.37(477.61)

Суспільно-географічні засади розвитку
малих і середніх міст Луганської області

Спеціальність: 11.00.02 економічна та соціальна географія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник:
Іщук Степан Іванович,
доктор географічних наук,
професор

Київ - 2006

Зміст

Вступ ...................................................................................................... 4
Розділ 1
теоретико-методологічні засади суспільно-географічного дослідження малих і середніх міст
1.1 . Малі і середні міста як об’єкти вивчення суспільної
географії.................................................................................... 9
1.2 . Роль і місце малих і середніх міст у територіальних
системах розселення................................................................ 19
1.3. Наукові підходи до систематизації малих і середніх міст... 28
1.4 . Методичні основи суспільно-географічного дослідження
малих і середніх міст............................................................... 38
Висновки до розділу 1 .................................................................... 51
Розділ 2
формування та розвиток малих і середніх міст Луганської області
2.1. Особливості заселення області та формування сучасної
мережі малих і середніх міст ................................................... 55
2.2. Демогеографічний розвиток малих і середніх міст ................ 75
2.3. Економічний розвиток малих і середніх міст ......................... 91
2.4. Соціальний розвиток та формування ринків праці малих і
середніх міст ............................................................................... 102
2.5. Типологічні особливості малих і середніх міст ...................... 125
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 ...................................................................... 133
Розділ 3
Оптимізація соціально-економічного розвитку малих і середніх міст Луганської області
3.1. Концептуальні засади соціально-економічного розвитку
малих і середніх міст.................................................................. 138
3.2. Програма соціально-економічного розвитку малих і
середніх міст ............................................................................... 150
3.3. Регулювання процесів розвитку малих і середніх міст у
територіальних системах розселення ....................................... 168
Висновки до розділу 3 ..................................................................... 178
Висновки ................................................................................................. 183
Список використаних джерел .................................................... 189
ДОДАТКИ.. 205

ВСТУП

Актуальність дослідження. Успішне реформування всіх сфер життя в Україні й перехід до якісно нового стану суспільства залежать від активізації регіонів, зокрема населених пунктів, які є територіальною основою сучасних соціально-економічних перетворень. Невеликі міські поселення це одна з найбільш поширених і водночас проблемних категорій поселень. В умовах, коли кардинально змінилась геополітична ситуація, методи управління й механізми господарювання, більшість малих і середніх міст України перетворились на центри локалізації соціально-економічних негараздів, умови життя в них різко погіршились, перспективи багатьох поселень є невизначеними. Деградація економічної бази, а відтак і соціальної сфери, проблеми зайнятості й бідності населення, високі темпи його скорочення усе це свідчить про системний характер цього неблагополуччя, потребує ретельного вивчення й пошуку шляхів урегулювання ситуацій. Подолання негативних тенденцій розвитку міст і на цій основі забезпечення збалансованого і комплексного розвитку регіонів визнано завданням загальнодержавного значення, що відображено у численних законодавчо-нормативних документах (Закони України Про Концепцію державної регіональної політики”, Про стимулювання розвитку регіонів”, Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст України” та ін.).
Суспільна географія володіє потужним теоретико-методологічним та методичним потенціалом дослідження міських поселень. Разом з тим, з огляду на зміну суспільних відносин, багато наукових положень потребують перегляду. З переходом до ринкової економіки з’являються нові фактори, вплив яких на розвиток міст необхідно дослідити й врахувати, ускладнюються проблеми територіальної організації розселення, виробництва, інфраструктури, проявляються нові тенденції в суспільних процесах (деурбанізація, зменшення попиту на працю тощо). Досі недостатньо вивчено проблематику середніх міст. Збільшення територіальних відмінностей у регіональному і поселенському розрізах, з одного боку, децентралізація і посилення місцевого самоуправління, з іншого, вимагають системного дослідження й обґрунтування шляхів розв’язання проблем малих і середніх міст на рівні окремих областей. Це особливо актуально для високоурбанізованих регіонів старопромислового типу, які відрізняються складною системою розселення, тісним взаємозв’язком усіх складових господарського комплексу, де навіть умовно виокремити малі і середні міста в процесі дослідження методологічно дуже важко. Крім того, у таких регіонах макроекономічна криза ускладнена регіональною кризою традиційних галузей господарства. Усе це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження й визначило основні його напрями.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у рамках науково-дослідних робіт ДУ НДІ соціально-трудових відносин Міністерства праці та соціальної політики України (м. Луганськ) і наукової роботи кафедри географії Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, де працює дисертант.
Мета і завдання дослідження. Основна мета роботи полягає у визначенні актуальних проблем розвитку малих і середніх міст Луганської області в умовах реформування суспільства та в обґрунтуванні шляхів розв’язання цих проблем у процесі реалізації регіональної політики.
Для досягнення поставленої мети сформульовані такі завдання:
поглибити теоретичні й методичні засади дослідження малих і середніх міст з позицій суспільної географії;
дослідити чинники формування й розвитку малих і середніх міст Луганської області;
визначити місце й роль малих і середніх міст у субрегіональній системі розселення;
виявити тенденції й територіальні особливості демографічного, соціального й економічного розвитку малих і середніх міст в умовах трансформації українського суспільства;
розробити функціонально-демографічну типологію малих і середніх міст області;
визначити головні проблеми розвитку малих і середніх міст;
обґрунтувати Програму соціально-економічного розвитку малих і середніх міст Луганської області.
Об’єктом дослідження обрано малі і середні міста високоурбанізованого регіону гірничопромислового типу освоєння. До таких регіонів належить Луганська область.
Предметом дослідження є суспільно-географічні засади розвитку малих і середніх міст Луганської області в умовах трансформації українського суспільства.
Методологія, методи дослідження, використані матеріали. Теоретичною й методологічною основою дисертаційного дослідження є концепція територіальної організації системи розселення, законодавчі й нормативні акти (Закони України Про місцеве самоврядування”, Загальнодержавна програма розвитку малих міст”, Концепція державної регіональної політики, Концепція демографічного розвитку), наукові праці українських географів (Ю.І.Пітюренка, А.І.Доценка, А.В.Степаненка, П.С.Коваленка, О.І.Шаблія, М.І.Фащевського, О.Г.Топчієва, В.О.Джамана, О.І.Заставецької, О.В.Краснопольського, Т.В.Дробишевської), російських географів (Б.С.Хорєва, Г.М.Лаппо, Є.М.Перцика, С.О.Ковальова), економістів (В.М.Лексіна, О.М.Швецова), соціологів (С.О.Макеєва, І.М.Прибиткової, І.Ф.Кононова) та ін.
В основу дослідження покладено такі методологічні принципи наукового аналізу, як принцип об’єктивності, системності, історизму. При розгляді окремих аспектів застосовано методи наукової систематизації (класифікації, типізації), вибіркових обстежень (при вивченні локальних ринків праці). Серед спеціальних методів використано такі: порівняльно-географічний, статистико-демографічний, математичний, графічний і картографічний, польових досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, що:
розширено та поглиблено теоретико-методологічні засади суспільно-географічного дослідження середніх і малих міст;
малі і середні міста в старопромисловому регіоні вперше виділено як самостійний об’єкт суспільно-географічного дослідження;
виявлено тенденції, специфіку й територіальні особливості соціально-економічного розвитку малих і середніх міст Луганської області в умовах реформування економіки;
досліджено особливості використання працересурсного потенціалу та функціонування ринків праці малих і середніх міст регіону;
визначено проблеми розвитку малих і середніх міст на етапі трансформації суспільства;
запропоновано функціонально-демографічну типологію малих і середніх міст;
розроблено Програму розвитку малих і середніх міст Луганської області.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні конкретних шляхів виведення з кризи та активізації малих і середніх міст Луганської області. Розроблена Програма розвитку малих і середніх міст може бути дієвим засобом у справі державного й регіонального управління. Теоретичні й методичні положення дисертації можуть бути корисними для суспільно-географічного дослідження інших депресивних регіонів.
Окремі положення дисертації використано під час виконання науково-дослідних робіт Трудова міграція: законодавче та нормативне вирішення проблем соціального захисту населення, роль та взаємодія органів державної влади в регулюванні трудової міграції. Концепція розвитку міждержавної трудової міграції в прикордонних регіонах України” (№ державної реєстрації 0100U001894) та Розробка проекту Стратегії розвитку міста Антрацита на 2004 2014 роки” (№ 0104U005213) НДІ соціально-трудових відносин Міністерства праці та соціальної політики України (м. Луганськ).
Матеріали дослідження використовуються в навчальному процесі кафедри географії Луганського національного педагогічного університету при викладанні курсів Географія населення”, Соціально-економічні проблеми Донбасу”, Техніко-економічні основи промислового й сільськогосподарського виробництва” (довідка № 1/114 від 23.01.2006 р.).
Апробація результатів дисертації здійснювалась на Всеукраїнській науково-практичній конференції Географічна наука та освіта в Україні” (Київ, 2000), Всеукраїнській науково-практичній конференції Географічна наука і освіта в Україні: погляд у ХХI століття” (Тернопіль, 2002), Другому Всеукраїнському семінарі Регіональне географічне краєзнавство: теорія і практика” (Тернопіль, 2002), Міжнародній науково-практичній конференції Регіон-2003: стратегія оптимального розвитку” (Харків, 2003), IX з’їзді Українського географічного товариства (Чернівці, 2004), науково-практичній конференції Актуальні проблеми розвитку економіко-географічної науки та освіти в Україні” (Київ, 2003), Регіональному науково-практичному семінарі Розвиток господарського механізму Луганського промислового регіону” (Луганськ, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції Регіон-2004: стратегія оптимального розвитку” (Харків, 2004), I Міжвузівській науково-практичній конференції Розвиток географічної науки України та Донбасу в ХХI столітті” (Донецьк, 2005), науково-практичних конференціях ЛНПУ імені Тараса Шевченка (1998, 2001).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено у 9 статтях (5 з них у фахових виданнях) і 8 тезах доповідей загальним обсягом 3,3 умовних друкованих аркушів. Особисто автору належать 13 публікацій.

Обсяг та структура роботи. Дисертація обсягом 270 сторінок комп’ютерного тексту складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (174 найменування) та додатків (34 таблиці та 6 рисунків). Робота містить 11 таблиць, ілюстрована 15 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Проведене нами суспільно-географічне дослідження дозволило зробити такі загальні висновки:
1. В урбаністичній структурі країни малі (до 50 тис. жит.) і середні (50 100 тис. жит.) міста виділяються як найменші за людністю й найпоширеніші класи міст. Як форми розселення й територіальної організації господарства вони характеризуються нижчим рівнем концентрації соціально-економічного потенціалу, обмеженою (часто вузькою) сферою прикладання праці, недостатньо розвинутою соціальною інфраструктурою, специфічними містобудівними параметрами, типологічним різноманіттям, специфічним комплексом проблем. В умовах перехідного періоду в Україні об’єктивно зростає потреба в більш глибокому дослідженні малих і середніх міст, які концентрують значний економічний і трудовий потенціал, виконують важливі функції в територіальному поділі праці й нарівні з іншими поселеннями утворюють єдине в країні економічне й соціальне поле. Необхідність якомога більшого врахування регіональної специфіки й типологічного різноманіття цих поселень підвищують значення суспільно-географічного підходу, який має бути покладений в основу регіональної політики.
2. Луганська область це старопромисловий регіон з високим рівнем концентрації міського населення, складною й контрастною системою розселення, один з перших в Україні за кількістю малих і середніх міст. На формування й розвиток субрегіональної системи розселення вплинули природні та історико-економічні передумови, особливості економіко-географічного положення, політика держави, у складі якої тривалий час перебувала Україна, галузева й територіальна структура виробництва регіону. Роль провідного фактору урбанізації належить вугільній промисловості, яка зумовила особливості виробничої, соціально-демографічної, планувальної структури більшості малих і середніх міст, їх географію. В умовах перехідного періоду рівень урбанізації в регіоні дещо знизився, зменшилася середня людність міських поселень, унаслідок чого в урбаністичній структурі зросла частка малих і середніх міст.
3. На сучасному етапі з 37 міст Луганської області 7 належать до категорії середніх, 26 до категорії малих. Усього в малих і середніх містах проживає близько 44 % (2004 р.) городян, або третина населення області.
Місце й роль малих і середніх міст у локальних і субрегіональній системах розселення визначається господарською спеціалізацією, економічним потенціалом, статусом та особливостями їхнього економіко-географічного положення. Малі і середні міста здебільшого виконують функцію спеціалізованих промислових центрів. Роль малих міст як організаційно-обслуговуючих центрів послаблюється в південній високоурбанізованій частині області й, навпаки, посилюється в периферійних районах аграрної півночі та південного сходу. В умовах сучасної економічної кризи відбувається загальне зменшення інтенсивності виробничих, трудових, культурно-побутових міжпоселенських зв’язків.
4. Демогеографічний розвиток малих і середніх міст Луганської області в умовах трансформаційного періоду відзначається інтенсивною депопуляцією, від’ємним значенням сальдо міграції в більшості поселень, погіршенням вікової структури населення (так званим старінням знизу”). Темпи скорочення населення залежать від величини поселень (у малих містах вони більші, ніж у середніх, у середніх більші, ніж у великих). Смертність населення зростає швидше, ніж знижується народжуваність. Значна територіальна (міжпоселенська) диференціація основних демографічних показників визначається головно динамікою смертності населення. Комплексна оцінка соціально-демографічної ситуації за одинадцятьма параметрами дала можливість виділити в досліджуваних категоріях поселень 5 груп міст.
Виявлені тенденції демогеографічного розвитку малих і середніх міст Луганської області слід оцінити як вкрай негативні, ситуацію як гостро кризову, а демографічну проблему як одну з найбільш актуальних, що потребує першочергової уваги як на рівні регіону, так і на рівні держави.
5. Економічний розвиток малих і середніх міст в умовах перехідного періоду відзначається значним скороченням обсягів виробництва, вибуттям багатьох підприємств (особливо вугільної промисловості, машинобудування) через їх неконкурентноздатність (збитковість), посиленням сировинного характеру промисловості, повільною диверсифікацією переважно за рахунок малого й середнього бізнесу. Для багатьох міст характерними є структурна криза містоформуючої бази, втрата традиційної господарської спеціалізації.
6. Частка вугільної промисловості у виробництві й структурі зайнятості населення малих і середніх міст залишається високою. Відбуваються зміни в географії цієї галузі, центр вуглевидобутку переміщається із південно-західних районів у більш перспективні південно-східні.
Реструктуризація вугільної промисловості в сучасному її варіанті (головно через закриття шахт) важливий фактор дестабілізації соціально-економічної та екологічної ситуації не лише в малих і середніх містах вугільних центрах, а й в усьому регіоні. За нашими оцінками, сумарні витрати на ліквідацію тільки соціальних та екологічних наслідків реструктуризації” на порядок вищі, ніж економія від закриття нерентабельних шахт. Не заперечуючи економічну доцільність відмови від збиткових підприємств, вважаємо, що модернізація вугільної промисловості й розвиток альтернативних видів діяльності в міських поселеннях мають носити випереджальний характер по відношенню до шахтоліквідаційних робіт.
7. Найбільш гострими соціальними проблемами в малих і середніх містах Луганської області є бідність населення та руйнування галузей соціальної сфери, особливо таких її складових, як охорона здоров’я, соціальне й житлово-комунальне забезпечення. Міжпоселенські відмінності в поширенні бідності визначаються комплексом економічних (ситуація на ринку праці, галузева диференціація оплати праці, заборгованість з її виплат) та соціально-демографічних факторів (професійно-кваліфікаційна, вікова й шлюбно-сімейна структура населення та ін.). Стан соціальної сфери в малих і середніх містах області залежить від результатів економічної діяльності регіону та конкретних поселень (а відтак міри наповнення місцевих бюджетів), а також від накопиченого в попередні роки потенціалу. Можливість задоволення соціальних потреб населення диференціюється відповідно до статусу поселення, особливостей економіко-географічного положення, матеріального стану населення (останнє у зв’язку з переходом на повністю або частково оплачувані послуги). В умовах кризи від руйнування соціальної сфери найбільше постраждали міста з високою часткою відомчої соціальної інфраструктури.
Додатковим фактором екологічного неблагополуччя малих і середніх міст є екологічні наслідки виконаних нашвидкуруч”, без серйозної екологічної експертизи й фінансового забезпечення шахтоліквідаційних робіт.
7. Рівень життя мешканців малих і середніх міст великою мірою визначається умовами зайнятості й ситуацією на місцевих ринках праці. У цих категоріях поселень сконцентрований значний трудовий потенціал, який характеризується високою часткою працівників технічних та інженерних спеціальностей, нижчим (порівняно із загальноукраїнським і обласним показниками) рівнем освіти, що певним чином регламентує диверсифікацію (перепрофілізацію) поселень. Ситуація на ринках праці малих і середніх міст характеризується значними труднощами працевлаштування в межах свого населеного пункту для багатьох верств працездатного населення, низькою продуктивністю використання робочої сили, значними масштабами нерегламентованої зайнятості, трудової міграції. Формування певного рівня й структури зайнятості (основної умови сталого розвитку міст) повинне розглядатися в контексті визначення стратегій розвитку малих і середніх міст та розв’язання основних соціальних проблем регіону, до яких належать бідність, соціальна напруженість та ін.
9. Сучасна проблематика малих і середніх міст Луганської області має розглядатися крізь призму їх типологічних особливостей. Нами розроблено комплексну функціонально-демографічну типологію поселень. Виділено 6 типів та 16 підтипів малих і середніх міст. Застосування цієї типології дозволить відкоригувати регіональну політику з урахуванням функціональної й соціально-демографічної специфіки поселень, визначити першочерговість об’єктів впливу й пріоритетність заходів у межах єдиного блоку цієї політики, а також диференціювати поселення щодо можливих ризиків, що є досить актуальним в умовах ринкової економіки.
10. Проблематика малих і середніх міст має чітко виражений територіальний аспект. У межах Луганської області можна виділити такі територіальні групи поселень: 1) південно-східна (включає більш благополучні в економічному та демографічному відношенні, але екологічно проблемні шахтарські міста); 2) південно-західна (в межах старої гірничопромислової зони) з досить високим ступенем проблемності; у її межах виокремлюються, з одного боку, неперспективні” міста (малі монофункціональні центри вугільної промисловості), з іншого усі ті, які мають певні передумови (більш потужний економічний потенціал або диверсифіковану структуру господарства, переваги ЕГП, статус тощо) для подальшого розвитку; 3) північна (це поселення із слабкою економічною базою, напруженою демогеографічною ситуацією, екологічно чисті”, проблематика яких пов’язана із сільською периферією).
11. Регулювання соціально-економічного розвитку малих і середніх міст, як складова регіональної політики, має максимально спиратися на наявну законодавчо-правову базу, спеціальне статистично-інформаційне забезпечення, поєднання територіальних і галузевих принципів управління, суспільно-географічні підходи, які дозволяють урахувати географічно конкретний характер урбанізованої системи.
Головна мета регіональної політики щодо досліджуваних категорій поселень, полягає, на нашу думку, у створенні умов для оздоровлення ситуації, швидшій адаптації міст до нових економічних умов, активізації їх і виведення на якісно й кількісно новий, більш високий рівень соціально-економічного розвитку. Для досягнення цієї мети в результаті дисертаційного дослідження розроблена Програма розвитку малих і середніх міст Луганської області. Основними її завданнями є: відновлення й реструктуризація економічної бази поселень; поліпшення умов зайнятості й збільшення доходів населення; розв’язання проблем соціальної сфери й проведення регіональної демографічної політики; екологічне оздоровлення. Ця Програма може слугувати дієвим інструментом реалізації загальної стратегії соціально-економічного розвитку регіону.
12. Регіональна політика щодо малих і середніх міст має відповідати завданню оптимізації обласної системи розселення. Визначені нами напрями розселенської політики націлені на більш повне використання соціально-економічного потенціалу невеликих міст регіону, переваг агломеративості, на формування нових функцій поселень, стимулювання розвитку селищ міського типу північної аграрної частини області, вдосконалення регіональної інфраструктури (особливо в межах прикордонних територій). Специфічні особливості системи розселення старопромислового регіону, яким є Луганська область, а також виявлені в ході дисертаційного дослідження соціально-економічні проблеми малих і середніх міст вимагають прийняття виважених рішень при здійсненні змін адміністративно-територіального впорядкування. Успіх регулювання розвитку малих і середніх міст на місцевому рівні залежатиме від того, як швидко органи місцевого самоврядування зуміють переорієнтуватися з централізованих на регіональні і локальні чинники розвитку й наскільки успішно використають регіональний фактор.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Айгумов А.Д. Региональные аспекты формирования и регулирования рынка труда. М.: НИИ труда, 1999. 235 с.
2. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. М.: Мысль, 1983. 350 с.
3. Андреев И.Д. К вопросу о развитии как философской категории // Философские науки. 1987. № 6. С. 21 29.
4. Артоболевский С.С. Региональное развитие в Великобритании (Послевоенный этап). М.: Рос. АН, Ин-т географии, 1992. 165 с.
5. Астанов А. Реструктуризация угольной промышленности // Вопросы экономики. 1997. № 6. С. 67 81.
6. Афоніна О.О. Удосконалення територіальної організації розселення в Чернігівській області (суспільно-географічне дослідження): Автореф. дис. ... канд. геогр. наук: 11.00.02 / Ін-т географії НАН України. К., 2003. 20 с.
7. Баранский Н.Н. Экономическая география. Экономическая картография. М.: Гос. изд-во геогр. лит-ры, 1956. 367 с.
8. Блажко Н.И., Розина К.С. Типизация поселений по признаку их места в региональных системах обслуживания // Экономическая география. Вып. 30. К.: Вища школа, 1981. С. 17 25.
9. Боже-Гарнье Ж., Шабо Ж. Очерки по географи городов. Перевод с фр. К.Т.Топуридзе и С.Н.Тагера / Ред. О.И.Фельдман. М.: Прогресс, 1967. 424 с.
10. Бондаренко Я.И., Краснопольский А.В., Усачев Н.А. Расселение в схеме районирования и социального планирования территориально-производственных комплексов (на примере Донбасса) // Экономико-географические особенности развития Донецкого бассейна: Сб. стат. Л.: Геогр. общ-во СССР, 1977. С. 87 97.
11. Борщевский М.В., Успенский С.В., Шкаратан О.И. Город. Методологические проблемы комплексного социального и экономического планирования. М.: Наука, 1975. 204 с.
12. Бочаров Ю.П., Фильваров Г.И. Производство и пространственная организация городов. М.: Стройиздат, 1987. 256 с.
13. Братута А. Совершенствование механизма управления депрессивными регионами // Экономика Украины. 2002. № 10. С. 43 48.
14. Буткалюк К. До питання про поняття Регіональний ринок праці” // Україна та глобальні процеси: географічний вимір: Зб. наук. праць. В 3 т. К.-Луцьк: Ред.-вид. відд. Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. Т. 1. С. 246 250.
15. Ванда І.В. Типізація депресивних регіонів України // Географія і сучасність: Зб. наук. пр. НПУ ім. М.П.Драгоманова. К.: Вид-во НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2003. Вип. 10. С. 175 186.
16. Габрель М.М. Просторова організація містобудівних систем / Ін-т регіональних досліджень НАН України. К.: Видавничий дім А.С.С., 2004. 400 с.
17. Географические аспекты урбанизации: Сборник. М.: Знание, 1971. 79 с.
18. Географический энциклопедический словарь. Понятия и термины / Гл. ред. А.Ф.Трешников. Ред. кол.: Э.Б. Алаев, П.М. Алампиев, А.Г. Воронов и др. М.: Сов. энцикл., 1988. 432 с.
19. Географічна енциклопедія України: В 3 т. К.: УРЕ, 1990. Т. 2. 480 с.
20. Герасимчук З. Комплексная оценка уровня устойчивого развития регионов Украины // Экономика Украины. 2002. № 2. С. 34 42.
21. Горностаева Г.А. Типологический подход к проблеме управления территориальным развитием города // Вестник Моск. ун-та. Сер. 5. География. 1882. № 6. С. 37 49.
22. Город в системе населенных мест / И.А. Фомин. К.: Будівельник, 1986. 111 с.
23. Город и регион: Воспроизводственные процессы: Труды экономического факультета. Таллин: ИССН 0136 3549, 1987. 156 с.
24. Грицай О.Е. Западная Европа: региональные контрасты на новом этапе НТР. М.: Наука, 1988. 148 с.
25. Давидович В.Г. Величина городских поселений СССР // Вопросы географии. Вып. 56. М.: Мысль, 1962. С. 5 29.
26. Давидович В.Г. О развитии сети городов СССР за 40 лет // Вопросы географии. Сб. № 45. М.: Географиздат, 1959. С. 37 71.
27. Давидович В.Г., Ковалев С.А., Покшишевский В.В. Об основах классификации населенных пунктов СССР (в связи с задачами экономической географии) // Изв. АН СССР. Сер. 5. География. 1959. № 4. С. 105 107.
28. Джаман В.О. Регіональні системи розселення і демогеографічний аналіз на (прикладі Західного регіону України): Автореф. дис. ... д-ра геогр. наук: 11.00.02 / Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. К., 2004. 32 с.
29. Джаман В.О. Регіональні системи розселення: демогеографічні аспекти. Чернівці: Рута, 2003. 392 с.
30. Довжук И.В. Донбасс центр угольной и металлургической промышленности Украины (60 80 гг. ХIХ в.). К.: Полиграфучасток Ин-та истории Украины НАНУ, 1997. 18 с.
31. Довжук И.В. Угольно-металлургическая промышленность Донбасса и Украины в конце 80 90-х годов ХIХ века. К.: Полиграфучасток Ин-та истории Украины НАНУ, 1997. 32 с.
32. Дорогунцов С.І., Горська О.В. Проблеми державного регулювання регіональної структури економіки і зайнятості // Зайнятість та ринок праці: Міжвідомч. наук. зб. 1998. Вип. 7. С. 3 11.
33. Доценко А.І. Районування розселення як проблема удосконалення його територіальної організації // Український географічний журнал. 2001. № 1. С. 16 21.
34. Доценко А.І. Регіональна політика розселення: наукові засади // Україна: географічні проблеми сталого розвитку: Зб. наук. пр.: В 4 т. К.: ВГЛ Обрії, 2004. Т. 2. С. 134 136.
35. Доценко А.І. Регіональне розселення: проблеми і перспективи. К.: Наук. думка, 1994. 195 с.
36. Доценко А.І. Територіально-адміністративний устрій та розселення в Україні. К.: РВПС України НАН України, 2003. 63 с.
37. Дробышевская Т. Зарубежный опыт городской политики // Экономика Украины. 1996. № 2. С. 79 83.
38. Ершов С.А. Проблемы рабочей силы в развитых капиталистических странах. Некоторые социально-экономические аспекты производственной мобильности наемного труда в США / Отв. ред. Э.П. Плетнев. М.: Мысль, 1974. 239 с.
39. Жабінець І.М. Удосконалення механізму регулювння ринку праці монофункціональних міст України: Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.09.01 / НАН України. Рада по вивченню продуктивних сил України. К., 2000. 19 с.
40. Жупанський Я.І., Лажнік В.Й. Теоретико-методологічні основи формалізації і кількісної оцінки інтегрального економіко-географічного положення // Український географічний журнал. 1998. № 3. С. 38 42.
41. Заставецька О.В. Комплексний економічний і соціальний розвиток території: теоретичні і методичні основи дослідження. Тернопіль: Б.В.,1997. 235 с.
42. Заставецький Т.Б. Регіональна система міських поселень: структура і особливості функціонування у період трансформації суспільства (на матеріалах Хмельницької області): Автореф. дис. ... канд. геогр. наук: 11.00.02 / Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. Л., 2004. 20 с.
43. Заставний Ф.Д. Депресивні регіони України: аналіз, оцінка, проблеми // Регіональна економіка. 2005. № 1. С. 76 90.
44. Зубаревич Н.В. Социальное развитие регионов и поселений России: изменения 90-х годов // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 5. География. 2002. № 6. С. 56 61.
45. Ильин И.А. Экономика городов: региональный аспект развития. /АН СССР. Госплан СССР. Совет по изучению производительных сил. М.: Наука, 1982. 207 с.
46. Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. К.: Гол. ред-ція УРЕ, 1968. 940 с.
47. Іщук С.І. Промислові комплекси України: основи територіальної організації. К.: Вид. Паливода А.В., 2003. 246 с.
48. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил і територіальна організація виробництва. К.: Вид. Паливода А.В., 2002. 260 с.
49. Ковалев С.А., Ковальская Н.Я. География населения СССР. М.: Изд-во МГУ, 1980. 287 с.
50. Коваленко П.С. Економіко-географічні проблеми розвитку міських поселень України: Автореф. дис. ... д-ра. геогр. наук: 11.00.02 / Ін-т географії НАН України. К., 1994. 64 с.
51. Коваленко П.С. Развитие городов. К.: Наук. думка, 1980. 283 с.
52. Ковтун В.В., Степаненко А.В. Міста України: економіко-географічний довідник. К.: Вища шк., 1990. 279 с.
53. Коломійчук В.С. Соціально-економічний розвиток адміністративного району в умовах перехідної економіки. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. 439 с.
54. Комплексная программа научно-технического прогресса в промышленности Донецкой и Ворошиловградской областей на перспективу до 2000 года. Сводный том. / Донецк. науч. центр АН УССР, научный Совет АН УССР по проблеме «Оптимальное планирование и управление народным хозяйством». Донецк: Рад. Донеччина, 1981. 198 с.
55. Кононов И.Ф., Кононова Н.Б., Денщик В.А. Кризис и самоорганизация: Шахтерские города Донбасса в период реструктуризации угольной промышленности: социальное и экологическое измерение: Монография. Луганск: Альма-матер, 2001. 144 с.
56. Конституція України. Офіційне видання. К.: Право, 1996. 56 с.
57. Корецкий Л.М. Типология и классификация городов научно- методологическая основа конструктивных решений их перспективного развития // Территориальная организация производства и расселения. К.: КГПИ, 1982. С. 3 33.
58. Краснопольский А.В. География населения и населенных пунктов Донбасса: Автореф. дис. ... канд. геогр. наук: 11.691 / Ростовс. гос. ун-т. Ростов-н/Д, 1972. 17 с.
59. Кремлев Н.Д. Народосбережение как основа стратегии развития региона // Вопросы статистики. 2005. № 6. С. 25 31.
60. Кузнецова О.В. Оценка государственной региональной политики (на примере Германии) // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 5. География. 1995. № 2. С. 63 74.
61. Кузьмин С.А., Кузьмин Д.С. Микроэкономика: социальные функции и параметры развития // Народонаселение. 2005. № 1. С. 28 41.
62. Лаппо Г.М. География городов: Учеб. пособие для геогр. ф-тов вузов. М.: Гуманитарный изд. центр ВЛАДОС, 1977. 480 с.
63. Лаппо Г.М. Город в территориально-экономических системах // Вопр. географии. Сб. 115. Экономическая и социальная география. М.: Мысль, 1980. С. 131 141.
64. Лаппо Г.М. Развитие городских агломераций в СССР. М.: Наука, 1978. 152 с.
65. Лаптева Е.А. Географический анализ проблем бедности в крупнейших и малых городах России // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 5. География. № 3. С. 39 44.
66. Лебединська О.Ю., Васильєва О.І., Єгоров О.М., Жабінець І.М., Ланін В.Г. Монофункціональні шахтарські міста: регулювання розвитку. Ужгород: Патент, 2002. 264 с.
67. Левцун О., Лисак Р. Показники соціального неблагополуччя українських регіонів // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2000. № 1. С. 99 107.
68. Лексин В., Швецов А. Общероссийские реформы и территориальное развитие. Статья 8. Депрессивные территории: прежние проблемы и новые варианты их решения // Российский экономический журнал. 2001. № 9. С. 35 63.
69. Лексин В., Швецов А. Общероссийские реформы и территориальное развитие. Статья 9. Городская Россия проблемное воплощение реформ // Российский экономический журнал. 2002. № 1. С. 8 30.
70. Лексин В., Швецов А. Общероссийские реформы и территориальное развитие. Статья 9. Городская Россия проблемное воплощение реформ // Российский экономический журнал. 2002. № 2. С. 3 28.
71. Леш А. Географическое размещение хозяйства. Пер. с англ. М.: Иностр. лит-ра, 1959. 456 с.
72. Листенгурт Ф.М., Смоляр И.М. О разграничении понятий малые” и средние” города // Вестн. МГУ. Сер. География. 1965. № 5. С. 79 90.
73. Людський розвиток регіонів України: методика оцінки та сучасний стан / Рада по вивч. продукт. сил України НАНУ. К.: Вид-во СПД Савчина”, 2002. 123 с.
74. Ляшевская М.Н. Проблемы выделения депрессивных районов России // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 5. География. 1994. № 2. С. 16 22.
75. Львовська І.М. Вплив самозайнятості на формування ринку праці монофункціональних міст України // Зайнятість та ринок праці. Вип. 9. К.: Рада по вивч. продукт. сил України НАН України, 1999. С. 207 215.
76. Маергойз И.М. Географическое учение о городах / Отв. ред. О.Т.Богомолов. М.: Наука, 1987. 118 с.
77. Маергойз И.М. Методика мелкомасштабных экономико- географических исследований. М.: Изд-во МГУ, 1981. 137 с.
78. Малый город. Социально-демографическое исследование небольшого города / Отв. ред. Б.С. Хорев. М.: Изд-во МГУ, 1972. 247 с.
79. Мандибура В. Методологічні проблеми визначення критеріїв диференціації населення за рівнем споживання // Україна: Аспекти праці. 1996. № 7 8. С. 35 45.
80. Марков Е.П. Развитие малых и средних городов. М.: Знание, 1983. 64 с.
81. Марков Е.П., Бутузова В.П., Таратынов В.А. Малые города в системах расселения. М.: Стройиздат, 1980. 196 с.
82. Медков В.М. Демография: Учебник. М.: ИНФРА-М, 2004. 576 с.
83. Межевич М.Н. Социальное развитие и город: философские и социологические аспекты Л.: Наука, ЛО, 1979. 168 с.
84. Мезенцев К.В. Рейтингові оцінки регіонального розвитку // Україна: географічні проблеми сталого розвитку: Зб. наук. пр. В 4 т. К.: ВГЛ Обрії, 2004. Т. 2. С. 144 146.
85. Мельник И.Г. Социально-демографические особенности развития малых и средних городов Луганской области: миграционный аспект // Вестн. Восточноукр. ун-та: Социология. Психология. Политология. 1998. № 6. С. 51 56.
86. Мельник І.Г. Соціально-економічні проблеми депресивних районів (на прикладі Донбасу) // Соціологічні дослідження: Зб. наук. пр. Східноукр. нац. ун-ту. Вип. 1. Луганськ: Вид-во СНУ, 2001. С. 166 175.
87. Мельник І.Г., Слоньова Т.І. Регіональний аспект формування бідності (на прикладі Луганської області) // Україна: географічні проблеми сталого розвитку: Зб. наук. пр. В 4 т. К.: ВГЛ Обрії, 2004. Т. 2. С. 316 318.
88. Мельник С.В. Зіставлення європейського та вітчизняного досвіду реконверсії вугільних басейнів: соціальний аспект // Україна: Аспекти праці. 1999. № 1. С. 42 45.
89. Мельник С.В., Мельник І.Г. Вплив реструктуризації вугільної галузі на функціонування господарського механізму шахтарських міст Луганської області // Розвиток господарського механізму Луганського промислового регіону: Матер. регіон. наук.-практ. семінару. 8 жовтня 2004 р. / За заг. ред Г.В.Саєнка. Луганськ: ДУ НДІ СТВ, 2004. С. 47 52.
90. Мельничук А.Л. Ризик виникнення надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру в Україні та її регіонах // Географія і сучасність: Зб. наук. пр. НПУ імені М.П. Драгоманова. К.: Вид-во НПУ, 2003. С. 108 114.
91. Методические рекомендации по подготовке региональных программ социально-экономического развития малых и средних городов субъекта Федерации М., 2000. / http://www.auditorium.ru/books/44/ Перегляд 04.05.2005 р.
92.