Нваодух Ебере Олучі Фемінізація бідності: порівняльне дослі­дження Нігерії та України

Краткое описание

Нваодух Ебере Олучі, спеціаліст Міністерства внутріш­ніх справ Нігерії: «Фемінізація бідності: порівняльне дослі­дження Нігерії та України» (22.00.03 - соціальні структури та соціальні відносини). Спецрада Д 26.001.30 у Київсько­му національному університеті імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
Нваодух Ебере Олучі
УДК 316.34, 305-055.2
ДИСЕРТАЦІЯ
ФЕМІНІЗАЦІЯ БІДНОСТІ: ПОРІВНЯЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
НІГЕРІЇ ТА УКРАЇНИ
22.00.03 – Соціальні структури та соціальні відносини
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
Е.О.Нваодух
Науковий керівник Бабенко Світлана Сергіївна, канд. соц. наук, доцент
Київ – 2018

ЗМІСТ
ВСТУП.................................................................................................................... 12
РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади соціологічного вивчення фемінізації бідності 22
1.1. Визначення ключових понять.................................................................. 22
1.2. Класичні соціологічні теорії макро-рівня у поясненні фемінізації
бідності: критичний огляд ............................................................................... 29
1.3. Фемінізація бідності в соціологічних теоріях мікро-рівня................... 41
1.4. Теорії агентності-структури як методологічна рамка дослідження
фемінізації бідності ............................................................................................ 43
Висновки до розділу 1...................................................................................... 49
РОЗДІЛ 2. Порівняльний аналіз фемінізації бідності в Нігерії та Україні ..... 51
2.1. Соціально-економічне підґрунтя фемінізації бідності ............................. 51
2.2. Причини фемінізації бідності у Нігерії та Україні................................. 65
2.3. Наслідки фемінізації бідності................................................................... 88
Висновки до розділу 2 .................................................................................... 107
РОЗДІЛ 3. Нерівність на ринку праці як чинник фемінізації бідності в Нігерії та
Україні (за результатами експертних оцінок).................................................. 110
3.1. Ринок праці та фемінізація бідності: випадок Нігерії .............................. 114
3.2. Нерівність на ринку праці та фемінізації бідності: випадок України.131
3.3. Схожі й відмінні риси фемінізації бідності у Нігерії та Україні
(нерівність на ринку праці та соціальна ексклюзія).................................... 148
3.4. Обговорення результатів ........................................................................ 155
Висновки до розділу 3.................................................................................... 162
ВИСНОВКИ......................................................................................................... 168
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................... 171
ДОДАТКИ............................................................................................................ 183
Список публікацій за темою дисертації............................................................ 192
Відомості про апробацію результатів дисертації............................................. 193

Список литературы

ВИСНОВКИ
Аналіз теоретичних розробок щодо проблематики бідності дозволив
висвітлити соціологічний підхід тлумачення бідності як багатомірного поняття
крізь призму добробуту, соціального виключення, депривації та дискримінації.
Поняття фемінізації бідності в дослідженні застосовується для позначення
процесу посилення уразливості жінок у порівнянні з чоловіками до визначених
вимірів бідності, зокрема до браку доходів, втрати можливостей і дієздатності,
а також до інших дискримінаційних проявів.
Розроблена концептуальна схема фемінізації бідності як соціального
процесу дозволяє на пізнавальних позиціях теорії структурації розкрити
соціальні механізми перебігу та відтворення процесу фемінізації бідності у
порівняльній перспективі. Основними компонентами цієї схеми є наступні
теоретичні виміри процесу: структурний та агентний вплив на зайнятість жінок
на ринку праці, що спричиняє відтворення фемінізації бідності; впливи
домашніх ґендерних порядків на жіночу зайнятість; ґендерне виховання та
професійна ґендерна сегрегація як наслідок такого виховання; ґендерні
стереотипи та ґендерні норми і ролі.
Застосування теорії структурації надає підґрунтя для пояснення
багатомірного процесу фемінізації бідності з урахуванням дуальності структури
й агентності. Більшу уразливість жінок до бідності обумовлюють, з одного
боку, структурно-інституціональні обмеження (особливості гендерного
порядку, професійна сегрегація на ринку праці, нерівності доступу до
оплачуваної праці та залученість до неформальної економіки), а з іншого –
культурні та діяльнісні чинники, які здатні або підтримувати гендерний
порядок, або впливати на його зміни. Результати дослідження свідчать, що
жінки частіше здійснюють вибір під впливом соціалізації, гендерних
стереотипів, нерівного розподілу сімейних обов'язків, релігійних установок, що
169
зменшує їх життєві шанси і посилює ймовірність потрапити до пастки бідності
(Nwaoduh, 2017c).
Серед наслідків фемінізації бідності виділено наступне: переважання
чоловіків на вищих управлінських та високооплачуваних позиціях;
дискримінація жінок при офіційному працевлаштуванні через очікування
ризиків материнства та гендерні стереотипи; більша вразливість до бідності для
одиноких матерів та жінок старшого віку.
Порівняльний аналіз чинників фемінізації бідності в Нігерії та Україні
доводить, що цей процес відтворюється як через подібні, так і специфічні для
країн структурні обмеження суспільства (Nwaoduh, 2015a). Подібними для цих
суспільств є низка економічних чинників (нерівність оплати праці, професійна
сегрегація на ринку праці, залученість в неформальну економіку), політичних
(нерівності у представництві жінок на політичних та управлінських позиціях),
соціальних (ґендеровані сімейні та суспільні ролі, нерівний розподіл домашніх
обов’язків), культурних (гендерована освіта). Специфічними для Нігерії у
порівнянні з Україною (Nwaoduh, 2015b; Nwaoduh, 2016) є релігійні чинники
(гендерні стереотипи традиційних релігійних цінностей), освітні (нерівності
доступу до освіти), а також економічні чинники успадкування сімейної
власності та доступ до кредитування. В Нігерії жінки, у порівнянні з
чоловіками, більше страждають від безробіття, неписьменності, низьких
освітніх та фахових можливостей(Nwaoduh, 2017c). Жінки в Нігерії традиційно
підтримують домінування чоловіків, тим самим відтворюючи існуючий
гендерний порядок патріархату. Розповсюджені дискримінаційні стереотипи та
конкурентний ринок праці посилюють фемінізацію бідності. Ґендерні
стереотипи є основними рушіями фемінізації бідності, оскільки вони впливають
на рішення, які чоловіки та жінки приймають під впливом структурних тисків у
сфері освіти, кар’єри, політики, сімейних обов’язків. Також виявлено
принципові відмінності структурних чинників емпіричного факту розриву у
зарплатні між чоловіками й жінками в Нігерії та Україні: якщо в Нігерії даний
170
розрив є наслідком низького рівня освіти серед жінок, то в Україні – наслідком
зайнятості жінок на низькооплачуваній роботі попри високий середній рівень
їхньої освіти (Nwaoduh, 2017a, Nwaoduh, 2017b).
За результатами дослідженні сформульовано адресні рекомендації для
ключових зацікавлених сторін: політичних суб’єктів, управлінців, неурядових
організацій, роботодавців, жінок. Рекомендації стосуються посилення участі
жінок у політичній діяльності та представленості на вищих політичних і
управлінських посадах; зниження сегрегації на ринку праці через гарантії
ґендерного балансу; створення інституційної підтримки більш рівномірного
розподілу домашніх, сімейних обов’язків між чоловіками і жінками; зменшення
гендерного розриву в оплаті праці; посилення переговорних позицій жінок;
збільшення доступності кваліфікаційних програм для жінок (особливо з
сільської місцевості); втілення урядових, громадських та благодійних програм
ґендерної чутливості. Для зменшення фемінізації бідності та її негативних
суспільних наслідків Нігерії та Україні доцільно стимулювати розширення
структурних можливостей освіти, соціальної мобільності та представництва
жінок у владних та управлінських структурах, збільшення агентності жінок та
подолання обмежуючих гендерних стереотипів. Створення структур рівності
здатне призвести до пом’якшення фемінізації бідності, а розширення прав та
можливостей жінок є ключовим чинником не тільки подолання бідності, але й
розвитку економіки та суспільного добробуту.