Пономарьова Оксана Андріївна Смислотворча роль назв людини за родом занять у вну- трішньофразеологічному контексті (на матеріалі україн­ської, англійської та німецької мов)

Краткое описание

Пономарьова Оксана Андріївна, викладач кафедри англійської мови та методики її навчання Уманського дер­жавного педагогічного університету імені Павла Тичини: «Смислотворча роль назв людини за родом занять у вну- трішньофразеологічному контексті (на матеріалі україн­ської, англійської та німецької мов)» (10.02.15 - загальне мовознавство). Спецрада Д 26.001.19 у Київському націо­нальному університеті імені Тараса Шевченка

Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні
Національної академії наук України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерства освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
ПОНОМАРЬОВА ОКСАНА АНДРІЇВНА
УДК 811.161.2'373.7:811.111'373.7:811.112.2'373.7(043.3)
ДИСЕРТАЦІЯ
СМИСЛОТВОРЧА РОЛЬ НАЗВ ЛЮДИНИ ЗА РОДОМ ЗАНЯТЬ У
ВНУТРІШНЬОФРАЗЕОЛОГІЧНОМУ КОНТЕКСТІ
(на матеріалі української, англійської та німецької мов)
10.02.15 – загальне мовознавство
035 Філологія
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
________ Пономарьова О. А.
Науковий керівник – Єрмоленко Сергій Семенович, доктор філологічних
наук, професор
Київ – 2018

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ……...…………………………...
ВСТУП……………..………………………………………………………..
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
ДОСЛІДЖЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ІЗ КЛЮЧОВИМИ
КОМПОНЕНТАМИ, ПРИНАЛЕЖНИМИ ДО ПЕВНОЇ ЛЕКСИКОСЕМАНТИЧНОЇ ГРУПИ……………...…………………………………..
1.1. Дослідження фразем із компонентами певних семантичних класів
як напрям сучасної фразеології……………………………………………..
1.2. Деякі аспекти вивчення фразеологічних одиниць: ідеографічний,
системний, лінгвокультурний, ґендерний….………………………………
1.3. Назви людини за родом занять як об’єкт лінгвістичних студій..……
1.4. Методика дослідження смислотворчої ролі назв людини за родом
занять у внутрішньофразеологічному контексті ...………………………..
Висновки до розділу 1………………………………………………..……
РОЗДІЛ 2. НАЗВИ ЛЮДИНИ ЗА РОДОМ ЗАНЯТЬ ЯК
СКЛАДНИК ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОЇ СИСТЕМИ І ЯК
КЛЮЧОВИЙ КОМПОНЕНТ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ…………………..
2.1. Група позначень осіб за родом занять у лексико-семантичній
системі мови: категоріально-польова характеристика…………………..
2.2. Ґендерний аспект у семантиці фахових найменувань……………….
2.3. Структурна типологія аналізованих фразеологізмів: структурносемантичні та функціонально-стилістичні різновиди фразеологічних
одиниць з компонентом-назвою людини за родом занять………………
2.4. Лексичні компоненти-позначення осіб за родом занять:
ідеографічна класифікація і кількісна характеристика фразеотвірної
уживаності……………………………………………………………………
Висновки до розділу 2………………………………………………………
17
18
25
25
32
40
42
47
49
50
61
65
76
90
15
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ФРАЗЕМ ІЗ ЛЕКСИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ
НА ПОЗНАЧЕННЯ ЛЮДЕЙ ЗА РОДОМ ЗАНЯТЬ НА РІВНІ
ЇХНЬОЇ ЦІЛІСНОЇ СЕМАНТИКИ……………………………………..
3.1. Фразеологічні одиниці з компонентом на позначення назв людини
за родом занять з точки зору ідеографічної класифікації………………
3.2. Співвіднесеність поняттєво-смислових категорій із типами фразем,
що містять компонент-назву людини за родом занять…………………..
3.3. Типи системних відношень фразеологічних одиниць з компонентом
на позначення людини за родом занять…………………………………..
3.4. Аспекти варіативності внутрішньої форми фразем, що містять
фахові назви…………………………………………………………………..
Висновки до розділу 3………………………………………………………
РОЗДІЛ 4. СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ФРАЗЕМ ІЗ ЛЕКСИЧНИМ
КОМПОНЕНТОМ-НАЗВОЮ ЛЮДИНИ ЗА РОДОМ ЗАНЯТЬ……
4.1. Особливості актуалізації семантики роду занять у
внутрішньофразеологічному контексті……………………………………
4.2. Репрезентація мовного образу людини за родом її занять у
структурі внутрішньої форми фраземи: фрейми і сценарії……………..
4.3. Відображення соціальних конотацій родів занять у фразеологічній
семантиці……………………………………………………………………..
4.4. Ґендерний аспект функціонування фахових найменувань у
внутрішьофразеологічному контексті…………………………………….
4.4.1. Співвіднесеність ґендерної приуроченості фахових назв на
лексичному та фразеологічному мовних рівнях…………………………
4.4.2. Ґендерний поділ праці: традиційні чоловічі і жіночі заняття у
дзеркалі фразеології………………………………………………………..
4.5. Фразеологічні компоненти-назви людини за родом занять у
культурно-історичній перспективі………………………………………….
Висновки до розділу 4………………………………………………………
92
92
103
108
131
146
149
151
163
180
200
200
204
209
218
16
ВИСНОВКИ………………………………………………………………...
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ДОВІДКОВОЇ
ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………………………….
ДОДАТКИ…………………………………………………………………..
220
225
253
262

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Проведене нами комплексне дослідження українських, англійських та
німецьких фразеологізмів із лексикою на позначення назв людини за родом
занять з погляду смислових особливостей означених компонентів дозволило
зробити такі висновки.
Визначивши склад і структуру семантичної категорії назв людини за
родом діяльності у лексико-семантичній системі мови, ми можемо
стверджувати, що ця група лексем складна і багаторівнева, ядром якої
виступають професійні назви.
Здійснивши структурно-семантичний аналіз корпусів фразем, до складу
яких входять досліджувані фахові лексеми, ми можемо констатувати, що в
українській та німецькій мовах паремійні утворення переважають над іншими
типами сполучень, натомість в англійській мові, навпаки, кількість прислів’їв
та приказок дещо поступається ідіоматичним фраземам.
Проаналізувавши досліджувані фразеологічні одиниці за їх номінативною
чи предикативною функцією та з погляду стилістичної маркованості, ми
дійшли висновку, що назви людей за родом занять переважно зустрічаються у
складі образно-експресивних фразеологічних одиниць, аніж функціонують у
суто номінативних виразах. Завдяки смисловому розвиткові цілісного значення
фразем і, отже, появі у них вторинних семантем, зокрема образноекспресивних, можливими є також випадки, коли фраземи, виступаючи у
різних своїх значеннях, належать до різних фразеологічних типів.
Нами була розроблена класифікація назв людини за родом занять,
виявлених у складі фразеологічних одиниць, виходячи з розподілу професій за
ознакою галузі народного господарства. Ідеографічна та квантативна
характеристики досліджуваних одиниць засвідчили, що різні сфери діяльності
представлені у досліджуваних мовах в різному обсязі за кількістю своїх
представників. Найбільш широко представлені у фразеології усіх
досліджуваних мов промислові професії і ремісництво, торгівля, чиновництво,
221
військо та професії сфери послуг. Найвищу фразеотвірну активність мають такі
компоненти: в українській мові – пан, піп, козак, хазяїн, цар, швець, злодій,
господар, лікар; в англійській – king / queen, doctor, knight, thief, master, beggar,
lord, tailor, tinker; в німецькій – Arzt, Herr, Meister, König, Dieb, Doktor,
Schneider, Prophet, Bauer. Відсутньою є тенденція тяжіння певних
ідеографічних розрядів фахових імен до певних структурно-семантичних типів
фразем. Єдиною виявленою закономірністю у цьому плані на матеріалі
української мови є представлення майже половини виокремлених груп лише
пареміями з компонентом-назвою людини за родом занять, а саме: сфер
торгівлі, медицини, кулінарії, юриспруденції, мистецтва, науки, медіа, сфера
послуг, лісового господарства, мисливства, рибальства.
Здійснений нами аналіз фразем із лексемами на позначення людей за
родом занять на рівні їхнього цілісного значення підтвердив загальну
закономірність, згідно з якою сучасна фразеологія з точки зору ідеографічної
класифікації має суттєво виражений та домінуючий антропоцентричний
характер. Особливо чисельною виявилася група, яка позначає трудову
діяльність, адже її категоріальна семантика є безпосереднім відображенням
семантики відповідного фразеологічного компонента – назви людини за родом
занять. І лише поодинокі фразеологізми називають предмети одягу, явища
природи, географічні чи астрономічні об’єкти тощо. При цьому у
фразеологізмах переважає негативна конотація, що проявляється у
характеристиці людської натури, міжособистісних стосунків, соціальних явищ.
Як засвідчує здійснений аналіз прояву системних відношень фразем із
фаховою назвою, досліджувані одиниці найчастіше вступають в синонімічні,
рідше в антонімічні відношення. Виявлено ряди синонімів з кількістю членів
від 2 до 8 в межах однієї мови (найдовші ряди представлені в англійській
фразеології), і до 17 одиниць – в рамках трьох досліджуваних мов,
найчисельніші з яких утворюють прислів’я та приказки. Синонімічні ряди
групуються довкола певних семантичних рубрик, найчастіше виражаючи
характеристику особистості, морально-етичні і соціальні цінності, характерні
222
для національного характеру українців, англійців та німців. Слід також
підкреслити, що у поле зору паремійних синонімів потрапляють і відношення
між зовнішніми та внутрішніми рисами і характеристиками людей.
Багатозначні фразеологізми в усіх трьох мовах представлені різною мірою
(полісемія найбільше властива англійській мові), а явище омонімії взагалі не
спостерігається. Явища полісемії, синонімії та антонімії тісно взаємопов’язані:
у разі наявності кількох значень в однієї фраземи, вона може одночасно
належати до різних синонімічних рядів та антонімічних пар.
У внутрішньофразеологічному контексті назви людини за родом занять
можуть виступати у своїх первинних значеннях (здебільшого у пареміях та
компаративних зворотах), позначаючи власне людей за професією, посадою,
ремеслом чи заняттям, вторинних похідних значеннях, які не породжуються
цим контекстом, а реалізуються у ньому, та фразеопохідних значеннях. Слід
зауважити, що серед фразем, де назви людей за родом занять виступають у
своєму первинному значенні, наявні й такі вирази, у яких ці найменування
виражають змішану характеристику – соціоекономічну у поєднанні, приміром,
із культурно-оцінною.
Особливості функціонування назв людини за родом занять у складі
фразеологізмів зумовлені як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками. У
внутрішньомовному плані семантична еволюція цих слів відбувається в
контексті образного переосмислення зафіксованої у внутрішній формі фраземи
конкретної ситуації, у структурі якої фігурує особа певного роду занять, або ж у
контексті описового позначення особи, якій є реально властивою одна з рис, що
асоціюються з представниками певної професії. У зовнішньомовному плані
використання найменувань людини за родом занять у
внутрішньофразеологічному контексті є прагматично детермінованим,
утілюючи в собі суто людське бачення призначення професій, їхню суть та
характеристики людей, що задіяні у відповідній сфері виробництва, послуг
тощо. Таким чином, ономасіологічним підґрунтям образних експресивних
фразем стають реальні життєві ситуації і сценарії, пов’язані з виробничим
223
процесом чи іншою професійною діяльністю. Інтерпретація значень та оцінки
професій часто спричинена національно-культурною специфікою, адже
внутрішня форма фразеологічних одиниць відтворює умови життя людей в той
чи інший час, певні історичні події, державний устрій, традиції і вірування того
чи іншого народу.
Здійснений аналіз фразеологічних одиниць, що містять назву людини за
родом занять, дозволяє навести широкий спектр характерних рис, властивих
людям певного фаху, які виявлені нами у вторинних семантемах цих позначень
як складників фразем. Це, у свою чергу, доводить, що хоч ці риси у
словникових дефініціях фахових назв як самостійних лексем можуть і не
зазначатись, але вони виступають у вторинних значеннях цих слів. Це дозволяє
уточнити або ж доповнити визначення лексем на позначення людини за родом
занять, наведені у лексикографічних джерелах.
Спільними фразеопохідними значеннями для досліджуваних назв
людини за родом занять є такі: 1) «робітник», або діяч, тобто людина яка
виконує якусь певну роботу, не обов’язково ту, на яку вказує найменування
фаху; часто у таких виразах простежується узагальнююча метафора;
2) «соціальний статус» або ж «позиція за значимістю», коли акцент зміщується
з виду діяльності на репутацію, здобуту її виконавцем, а відповідно більшу чи
меншу важливість для суспільства; 3) «певний тип особистості», який
здебільшого має негативний характер.
Смислотворчу роль у внутрішньофразеологічному контексті також
відіграють: 1) назви засобів праці, інструментів, які доволі часто виступають у
внутрішній формі фразем єдиним цілим із майстром, якому вони належать;
2) назви предметів, речей, понять, з якими люди певного роду занять мають
справу (напр., «музикант» – «скрипка», «моряк» – «щогла», «кавалерист» –
«кінь», «кравець» – «манекен» тошо); 3) одяг, який асоціюється з людьми
певного роду занять (напр., «пан» – «комір, халяви, жупан», «монах» – «ряса,
клобук» тощо); 4) вчинки, дії чи поведінка реальних осіб, які мали певний рід
224
занять, у результаті чого їхні імена у комбінації з фахом стають компонентами
відповідних виразів; 5) походження чи місце діяльності цих людей тощо.
Дослідивши ґендерний аспект функціонування назв людини за родом
занять у внутрішньофразеологічному контексті, ми можемо констатувати, що
ґендерна приуроченість лексеми може зберігатися або ж втрачатися нею лише
як компонентом фразеологізму, який зазнає відповідного узагальненого
переосмислення.
Стосовно національно-культурної специфіки досліджуваних фразем варто
зазначити, що у їхній семантиці своїстим чином виявляються мовностереотипні уявлення та пресупозиції, пов’язані з їхніми денотатами, які є
часом специфічні для певного етносу, а інколи спільні для носіїв усіх трьох
проаналізованих мов.
Отже, проведене дослідження того, як функціонують назви людини за
родом занять на лексико-фразеологічному рівні й у
внутрішньофразеологічному контексті, засвідчило істотність їхньої ролі у
формуванні цілісного значення фразем, а також у творенні мовної картини
світу. Матеріали дисертації достатньою мірою свідчать про важливість
проблематики лексично-фразеологічних взаємовідношень і про доцільність її
подальшого дослідження на матеріалі інших мов чи фразем із компонентами
інших семантичних класів.