Гречкосій Руслан Миколайович Концепт самореалізації особистості в філософських вченнях Ф. Ніц- ше та Е. Фромма

Краткое описание

Гречкосій Руслан Миколайович, помічник директора з суспільних питань ПрАТ «Спеценергокомплект»: «Концепт самореалізації особистості в філософських вченнях Ф. Ніц- ше та Е. Фромма» (09.00.05 - історія філософії). Спецрада Д 26.001.27 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
ГРЕЧКОСІЙ Руслан Миколайович
УДК 141.141:159.9:165.742
КОНЦЕПТ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ В ФІЛОСОФСЬКИХ
ВЧЕННЯХ Ф. НІЦШЕ ТА Е. ФРОММА
09.00.05 – історія філософії
дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук
Науковий керівник:
Ярошовець Володимир Іванович
доктор філософських наук, професор
Київ – 2017
2
ЗМІСТ
Стор.
Вступ …………………………………………………………………… 3
Розділ 1. Теоретико-методологічні основи дослідження ідеї
самореалізації особистості у філософських вченнях Ф. Ніцше
та Е. Фромма ………………………..…………………………... 9
Висновки до першого розділу………………………………..….. 47
Розділ 2. Ніцшеанська концепція надлюдини: ідейно-світоглядні
витоки та основний зміст …………………………………......... 50
Висновки до другого розділу…………………………..………… 76
Розділ 3. Поняття соціального характеру у гуманістичному
психоаналізі Е. Фромма…………………………………………. 78
Висновки до третього розділу……………………………………… 126
Розділ 4. Співвідношення антропологічних аспектів вчень Ф. Ніцше та
Е. Фромма й місце ідеї самореалізації особистості в
сучасному філософському дискурсі…………………………… 129
Висновки до четвертогоо розділу………………………………….. 169
Висновки …………………………………………………………………….. 173
Список використаної літератури……………………………………………… 179
3
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. В сучасних філософських
дослідженнях актуалізується проблематика щодо ідеї самореалізації
особистості. Посилення уваги до цієї ідеї пов’язане з розумінням визначальної
ролі особистості в соціальному процесі, завдяки її саморозвитку і
самовдосконаленню відповідно до сучасних цивілізаційних викликів.
Концептуалізація ідеї самореалізації особистості має власну історикофілософську традицію. У цій традиції особливе місце займає творча спадщина
Ф. Ніцше. Особливість цієї спадщини стосується, насамперед, концепту
«надлюдина» в контексті самовдосконалення і реалізації особистості.
Важливим етапом в розгортанні ідеї самореалізації особистості є вчення
Е. Фромма про феномен «соціального характеру», «позитивної свободи», та
екзистенціальних потреб.
Вищевказане стало підставою для проведення теоретичної та історичної
реконструкції теоретико-методологічних засад концептуалізації ідеї
самореалізації особистості, представленої у філософських вченнях Ф. Ніцше і
Е. Фромма. Історико-філософська реконструкція змістовних характеристик
концептуалізації ідеї самореалізації особистості в філософській творчості
Ф. Ніцше і Е. Фромма, проведення порівняльного аналізу їх концептуальних
підходів, дозволяє істотно розширити уявлення про специфіку змісту ідеї
самореалізації особистості у філософській спадщині Ф. Ніцше і Е. Фромма, її
місця і ролі у формуванні цілісної теорії самореалізації особистості в сучасній
філософії вцілому та філософської антропології зокрема. Незважаючи на
значний доробок Ф. Ніцше і Е. Фромма з приводу прояснення сутності
особистості та механізмів її самореалізації, ця ідея ще не опрацьована до кінця.
Така теоретична реконструкція способів та інструментів концептуалізації ідеї
самореалізації особистості в філософській творчості Ф. Ніцше і Е. Фромма, на
нашу думку, дозволяє виявити і застосувати нові прийоми осмислення ідеї
самореалізації особистості, урізноманітнити методологічний інструментарій та
4
розширити межі історико-філософського пізнання цієї однієї з найбільш
складних і базових ідей у філософському дискурсі сучасності.
Крім того, філософські погляди Ф. Ніцше і Е. Фромма ще не достатньо
повно досліджені у вітчизняній філософській літературі, а ґрунтовній
реконструкції і порівняльному аналізу їх теоретико-методологічних підходів у
контексті історико-філософського дослідження ідеї самореалізації особистості,
досі в гуманітарних науках достатньої уваги не приділялося, що також робить
тему дисертаційного дослідження актуальною.
Теоретичною основою дисертаційного дослідження є філософські праці
Ф. Ніцше і Е. Фромма, а також роботи вітчизняних і зарубіжних вчених,
зокрема, В. Артюх, І. Архіпова, А. Баумейстера, Ж. Батая, А. Білого,
Є. Бистрицького, А. Вайсбанда, Дж. Ваттімо, В. Вересаєва, Х. Вермалена,
Л. Вєрченова, Б. Вульфсона, М. Гайдеггера, А. Гелена, П. Гуревича,
Ю. Давидова, А. Данто, Ж. Дельоза, Ж. Дерріда, P. Дж. Еванса, Д. Зіглера,
Б. Енглера, Дж. Кнапа, В. Лейбіна, К. Любутіна, А. Маслоу, Р. Пірі,
X. Плеснера, К. Роджерса, О. Руткевича, В. Табачковського, Г. Титаренка,
П. Фіцсімонса, С. Франка, Л. Фрідмана, М. Фуко, Р. Функа, Х. Хара,
Д. Хаусдорфа, Л. Хьелла, Р. Дж. Холлінгдейла, Н. Хомскі, С. Черкасова,
Дж. Шаара, Л. Шестова, А. Шварцмана, В. Штегмайєра, Ф. Юнгера, К. Ясперса
та інші.
Крім того, широко залучені результати наукових розробок таких сучасних
українських вчених як І. Бичко, Т. Горбаченко, Л. Губерський, А. Конверський,
Л. Конотоп, Н. Кривда, В. Кушаков, А. Лой, М. Обушний, І. Огородник,
В. Петрушов, Є. Причепій, Д. Прокопов, М. Русин, М. Савєльєва, В. Ярошовець
та інші.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано в межах комплексної наукової програми
Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Модернізація
суспільного розвитку України в умовах світових процесів глобалізації»,
науково-дослідної теми філософського факультету 11БФ041-01 «Філософсько-
5
світоглядні та політологічні аспекти гуманітарного розвитку сучасного
суспільства».
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є історикофілософська реконструкція та порівняльний аналіз змісту ідеї самореалізації
особистості в філософських концепціях Ф. Ніцше та Е. Фромма.
Досягнення мети зумовило постановку та вирішення наступних завдань:
– проаналізувати теоретичні засади і особливості
концептуалізації ідеї самореалізації особистості в історикофілософській традиції на прикладі філософських вчень Ф. Ніцше та
Е. Фромма;
– визначити теоретико-методологічне значення ніцшеанської
концепції «надлюдини» в розвитку сучасної філософії людини;
– розкрити теоретичний потенціал поняття «соціального
характеру» в гуманістичному психоаналізі Е. Фромма;
– розкрити універсальність ідеї самореалізації особистості в
історії філософії, її продуктивність в поясненні шляхів і механізмів
розвитку особистості сучасної епохи.
Об’єктом дослідження є філософська спадщина Ф. Ніцше та Е. Фромма.
Предметом дослідження виступає концепт самореалізації особистості в
філософських вченнях Ф. Ніцше та Е. Фромма.
Методи дослідження. В дисертаційному дослідженні в якості
методологічного інструментарію використовуються: системний метод (який
забезпечував цілісний погляд на історію сучасної європейської філософії, а
також усвідомлення поняття гуманізму як комплексного багатоскладового
явища); герменевтичний метод (за допомогою, якого аналізувалися тексти
представників антропологічної філософії, та гуманістичного психоаналізу);
історичний метод (для розкриття виникнення та формування філософії життя та
неофрейдизму); метод компаративного аналізу (для порівняння як концепцій в
цілому, так і окремих понять у філософських дослідженнях Ф. Ніцше та
Е. Фромма, а також використаних ними методів, передумов і культурних
6
контекстів, в межах яких здійснювалось формування їхніх ідей); метод
реконструкції (який допоміг виявити внутрішні суперечності в підходах до
поняття самореалізації особистості Ф. Ніцше та Е. Фромма, і одночасно
показати єдність цих методологічних підходів).
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше у
вітчизняній історії філософії здійснено комплексний аналіз ідеї самореалізації
особистості у філософських вченнях Ф. Ніцше та Е. Фромма, розкрито
особливості теоретико-методологічного інструментарію, евристичні
можливості та межі застосування гуманістичного психоаналізу та ніцшеанської
антропології в розробці сучасної системної теорії самореалізації особистості.
Наукова новизна дослідження конкретизується у таких положеннях:
Уперше:
– на підставі критичного аналізу методологічних принципів
ніцшеанської концепції надлюдини обґрунтовано положення про необхідність
її теоретичної реконструкції. Визначено, що сутність такої реконструкції
полягає у прийнятті індивідуально-вольового начала людини не тільки у
якості основи формування особистості, але й імманентного джерела існування
сучасного суспільства як самоорганізованої системи;
– з’ясовано, що серед теоретичних засад концептуалізації ідеї
самореалізації особистості особливого значення набувають: а) філософськоантропологічні вчення Ф. Ніцше завдяки культивуванню понять «воля до
влади», «надлюдина» та принципів віталізму і волюнтаризму,
б) гуманістичний психоаналіз Е. Фромма, який зосереджує увагу на поняттях
«соціальний характер», «позитивна свобода», «типологія екзистенціальних
потреб». Доведено, що своєрідною «точкою перетину» цих вчень є
позачасовий концепт особистісної самореалізації як мотивації людської
поведінки;
Уточнено:
– на основі узагальнення і систематизації підходів Ф. Ніцше та Е. Фромма
до проблеми соціалізації людини, робоче визначення поняттям особистості та
7
шляхів її самореалізації. Особистість є елементом соціальної структури із
соціально визначеними якостями, соціальними ролями, специфічними
психологічними здібностями, які відрізняють одного індивіда від іншого.
Самореалізація особистості визначається її індивідуально-вольовим і
культурним потенціалом, соціальноекономічними умовами життя, тісно
пов’язане із свободою вибору і самоіндетифікацією;
Набуло подальшого розвитку:
– визначення змістовних характеристик поняття соціального характеру
Е. Фромма, окреслено межі й можливості його застосування в розробці
сучасної моделі особистості. Обґрунтовано, що концептуальна новизна поняття
соціального характеру полягає у його міждисциплінарному змістовному
наповненні, що виявляється через контекст філософсько-антропологічного,
соціально-філософського і психологічного підходів.
Теоретичне і практичне значення дисертаційного дослідження.
Результати дослідження допоможуть поглибити розуміння специфіки розвитку
понять «воля до влади», «надлюдина», «соціальний характер», «позитивна
свобода», «типологія екзистенціальних потреб» та принципів віталізму й
волюнтаризму, гуманізму. Дозволять створити передумови для подальшого
вивчення проблем сучасного формування особистості та її самореалізації в
соціально-антропологічному аспекті. Отримані в ході дисертаційного
дослідження результати мають науково-теоретичне й навчально-методичне
значення. Представлені наукові дані й узагальнення орієнтовані на широке коло
використання та стануть у пригоді культурологам, філософам, психологам і
педагогам, спеціалістам у сфері історії філософії, філософської антропології,
філософії особистості, етики, методології мислення. Висновки й узагальнення
дисертації можуть використовуватися для розроблення програм і спецкурсів із
філософської антропології та етики, і тим, хто працює у сфері соціальних наук.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою
працею, у якій висвітлено власні ідеї й розробки автора, що дозволили
вирішити поставлені завдання. Робота містить теоретичні й методичні
8
положення та висновки, сформульовані дисертантом особисто. Використані в
дисертації ідеї, положення чи гіпотези інших авторів мають відповідні
посилання та використані лише для підкріплення ідей здобувача.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати
дисертаційного дослідження були оприлюдненні та обговорені на міжнародних
та всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Дні науки
філософського факультету» КНУ імені Тараса Шевченка (Київ, 2012), «Дні
науки філософського факультету» КНУ імені Тараса Шевченка (Київ, 2013),
Міжнародна наукова конференція «Шевченківська весна» (Київ 2013), «Дні
науки філософського факультету» КНУ імені Тараса Шевченка (Київ, 2014).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано
6 статей, (1 – у закордонних наукових виданнях, 5 – у фахових виданнях
України, із-поміж яких 3 – внесені до міжнародних наукометричних баз) і 4 тез
виступів на наукових конференціях місцевого, всеукраїнського та
міжнародного рівнів.
Структура дисертації обумовлена метою дослідження, логікою
розкриття проблеми і завданнями дисертаційного дослідження. Дисертація
складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаної
літератури. Загальний обсяг дисертації 200 сторінок, з яких основний зміст
дисертації викладений на 178 сторінок. Список використаної літератури
складається з 234 найменувань на 22 сторінці.

Список литературы

ВИСНОВКИ
ПривсійвідмінностіфілософськихпідходівФНіцшеіЕФромма
дотеоретичногоосмисленняідеїсамореалізаціїособистостіобидваціпідходи
розглядаютьцюідеючерезпризмуфілософськоїантропологіїоскільки
концептуалізуватизмістпоняттяособистостіможливотількичерезосягнення
людськоїприродиВісторіїфілософіїлюдськаприродавизначалася
переважнонапідставізмістовнихознакяківідрізнялиїївідтваринногосвіту
ФНіцшеіЕФроммспробувалиїївизначитиекзистенціональногуманістично
тобточерезвизнаннязалюдиноюсвободиврозбудовівласногожиттяі
здатностідоцьогоФНіцшеставпредтечеюекзистенціалістськоїтрадиціїа
ЕФроммсприявстановленнюекзистенціалізмууХХстрозробивши
типологіюекзистенціональнихпотребособистості
Виокремленняпроблемисамореалізаціїособистостівсамостійний
предметсучаснихнауковихдослідженьпов’язановзначніймірісамез
філософськоантропологічнимипідходамиФНіцшеіЕФроммаУ
філософськихроботахФНіцшеіЕФроммазастосуванняекзистенціональногуманістичноаналізудозволиловиявитибазовірисиособистостіздатністьдо
свободивиборуізольованістьівзаємоповязаністьзіншимилюдьмипошуку
сенсужиттяунікальністьтаавтономіювольовеначалоякджерелозміну
власномуіснуванніяківизначаютьіспрямовуютьпроцесособистісної
самореалізації
Всучаснійфілософськійікультурнійантропологіїпоняття
самореалізаціїособистостірозглядаєтьсяякзначимийметодологічнийзасібпри
дослідженнісучаснихпроблемкультури
Евристичнийпотенціалпоняттясамореалізаціїособистостіособливо
наочновиявляєтьсяприаналізікультуривціломувдослідженнісучасних
надзвичайнодинамічнихкультурноцивілізаційнихзмінврозумінні
співвідношенняміжкультуроюіособистістю

Дослідженняконцептуалізаціїідеїсамореалізаціїособистостів
філософськихпрацяхФНіцшеіЕФроммаздійсненовформіреконструкціїїї
якцілісноїтеоретикометодологічноїсистемиВдисертаційномудослідженні
неставиласяметавідтворенняконкретноіндивідуальнихрисособистостітаїї
самореалізаціїякемпіричногофеноменуанасампередуточненняі
систематизаціятипологічнихісистемоутворюючихознакособистостітаїї
самореалізаціїяктеоретичноїідеї
Доведенощовизначальнимвдослідженніособистісноїпроблематикиє
співвідношенняіндивідуальногоісоціокультурногоСпособивирішенняцього
співвідношеннябулипокладеніуфундаментконституюваннядиспозицій
всерединіфілософськоантропологічногодискурсуТакимчиномвдискурсах
філософськоїантропологіїісоціальноїфілософіїспецифікупідходудо
розумінняособистостіідейноспрямовувалапроблематикаособистісної
самореалізаціїабовконтекстісоціальнихвідносиніндивідуальнеєпроявом
соціальногоабонавпакивконтекстіособливогоспецифічногота
автономногосоціальнеєпроявоміндивідуальногоВпоняттяособистостів
кожномузцихдискурсіввкладаєсуттєворізнийзміст
Констатуєтьсящодляіндивідуалістичноорієнтованоїверсії
концептуалізаціїідеїсамореалізаціїособистостіФНіцшеособливевелике
значеннямаєвиділенняйаналізвнутрішньопсихологічнихкомплексівякі
мотивуютьтаспонукаютьзмінияквсамомуіндивідітакіуформахйого
предметноїтасоціальноїактивностіСамореалізаціяособистостіспираєтьсяна
глибиннііндивідуальнімотивиасамеволюдовладиВолядовладиі
передвизначаєспособисамореалізаціїіндивідаСоціокультурноорієнтовну
версіюконцептуалізаціїідеїсамореалізаціїособистостіЕФроммацяглибока
проблематикацікавитьвтіймірівякійвонадопомагаєякнайглибше
аналізуватипроцесисамореалізаціїособистостіврізнихсоціокультурних
умовахОсобистістьформуєтьсявпроцесісоціалізаціїлюдининаоснові
розвиткуїїздібностейівиконаннясуспільнокориснихфункційлюбовіі

праціКінцеваметасамореалізаціїособистостісформуватиїїекзистанційні
потребиіпродуктивніорієнтації
Розглядцихдвохметодологічнихпідходівдозволяєсформуватицілісне
ібільшмасштабнеконцептуальнебаченняідеїсамореалізаціїособистості
типологізуватиїїнапідставібільшширокоїсистемикритеріївіознакпояснити
становленняособистостііспецифікуїїсамореалізаціїзточкизорусоціальних
таіндивідуальнихфакторівперевестидослідженнязрусладескриптивного
описувруслонауковогопоясненняСинтезуватикатегорійнопонятійнізасоби
аналізуособистісноїпроблематикитимсамимрозширитиконцептуальнірамки
розумінняідеїсамореалізаціїособистості
ЗясованощоідеясамореалізаціїособистостіФНіцшезнаходить
своєповневідображеннявйогоконцепціїнадлюдиниВонавиступила
філософськимпошукомнетрадиційнихформконцептуалізаціїфеномена
особистостізверненнямнедопанівнихнатойчасформраціональностіадо
аналізулюдинивконтекстіїївітальностіПошукновихформіспособів
концептуалізаціїФНіцшебувтісноповязанийзнеобхідністюосягнення
початковоговнутрішньогодосвідусприйняттяреальностілюдиноюатакожз
розуміннямнедостатностіраціональногодискурсудляосягненняцьогоявища
беззалученнятакихкатегорійякжиттяволядовладиірраціональне
Впровадженняцихкатегорійвнауковийобігозначаловизнаннязначимості
індивідуальногоЯвпроцесіособистісноїсамореалізаціїСамев
метафоричномуобразінадлюдинизнаходитьсвоюповнусамореалізацію
особистістьПоняттяволідовладиуФНіцше–цевнутрішнійзмістсутність
особистостіТакимчиномдляФНіцшекатегоріяволідовладипредставляє
змістовнийфундаментідієвупередумовуособистостііїїсамореалізаціїСаме
такеіндивідуальновольвевіталістичнерозумінняособистостіпронизуєвесь
ідейнийзмістконцепціїнадлюдиниФНіцшепричомуголовнийакцент
припадаєнапоняттяволідовладиСкерованаволеюдовладилюдинане
тількипротистоїтьсамійсобііробитьсебепредметомусвідомленняалетакож
переоцінюєвласніцінностістаєнадсамоюсобоюсамореалізаціяособистості

постаєякбезперервнаборотьбапротизавершеностіізастиглостіОсобистість
завждиєнадлюдинабільшеніжлюдина
ВціломуконцепціянадлюдиниФНіцшеміститьглибокийідейногуманітарнийзмістЯкбинезмінювавсяконтекстітеоретичніпередумови
осмисленняірозробкиідеїсамореалізаціїособистостісамевонодозволяє
подолатиабсолютизаціюраціоналістичногопідходувідійтивідсуб’єктнооб’єктноїдихотоміївдослідженнілюдиниВпровадженнявфілософськонауковийдискурсновихпонятьізасобівконцептуалізаціїнадлюдинаволядо
владиатакожметодологічнихпринципіввіталізмволюнтаризмможна
визнатиякзначнийевристичнийвнесокФНіцшеврозвитокфілософського
знанняпроособистість
НавідмінувідФНіцшеякийспробувавзрозумітиособистістьтаїї
самореалізаціючерезіндивідуальнетапсихологічновольовеЕФромм
пов’язуєособистістьзсоціальноюреальністюаналізуєякунікальна
особистіснаструктуравписуєтьсявконкретнийтипсуспільства
соціоекономічнасистемаякогоздійснюєвизначальнийвпливнаіндивіда
перетворюєйогопотребиістворюєсоціальніхарактериПоняттясоціального
характеруєцентральнимвфілософськоантропологічномувченніЕФромма
придослідженніособистісноїпроблематикиЕФроммнаголошувавщо
поняттясоціальногохарактерунеможнапояснитипсихологічнооскількина
йогоформуваннявзначніймірівпливаютьсоціоекономічнічинникиСпільні
соціальноекономічніумовиіснуванняформуютьучленівсуспільствасистему
переконаньнастановіпоглядівякінеможнапояснитиспецифічними
особливостямиіндивідуальногорозвиткуВціломусоціальнийхарактер
раціоналізуєповедінкулюдиниСутністьсоціальногохарактерувиявляєтьсяв
орієнтаціїякавизначаєвідносинилюдинасвітЕФроммвиокремлюєдватипи
орієнтаційнепродуктивнийвмежахякогорозрізняютьсярецептивна
експлуататорськанагромаджувальнаіринковаорієнтаціїіпродуктивний
любовврозумінніагапеітворчапрацяСоціальнийхарактерможесполучати
всобідекількаорієнтаційодназякихєпанівноюСправжнясамореалізація

особистостізгідноЕФроммуможливаколипродуктивнийтипорієнтацій
починаєдомінуватинаднепродуктивнимтипомВразіпанування
непродуктивноготипуорієнтаційвиникаєсоціальнопсихологічнийфеномен
втечівідсвободиЕФроммвикористовуєпоняттясоціальногохарактеруяк
історичномінливукатегоріювякостіосновногофакторуйогозмінрозуміє
суспільноекономічніумови
Врезультатіаналізуособливостейконцептуалізаціїідеїсамореалізації
ЕФроммавиявленощоособистістьрозглядаєтьсянимяктакащопостійно
перебуваєвстаніекзистенційнойсуперечностівційсуперечностіпроявляється
людськеОсобистістьпостійнопостаєпередвиборомматиабобутиЕФромм
всвоїхфілософськоантропологічнихміркуванняхзвертаєтьсядотипів
особистостівконтекстіконкретнихкультурноісторичнихепохвід
Середньовіччядоіндустріальноїдобитимсамимнамагаєтьсявиявити
змістовнеосереддяособистостіікультурноціннісніособистісніорієнтаціїна
різнихстадіяхкультурноїісторіїлюдства
ГуманістичнийпсихоаналізЕФроммаможнарозглядатияк
альтернативубіологізмукласичногопсихоаналізутапозитивізмубіхевіоризму
Сутніснийзмістйогоідеїсамореалізаціїособистостівизначаєтьсяпоняттями
соціальногохарактерусвободилюбовііпраціатакожпринципомсоціальної
обумовленостіособистісногозокремапровідноїролісоціальнихіекономічних
факторівуформуваннітипуособистостісоціальногохарактеру
Наосновіздійсненогоавторомпорівняльногоаналізуспособівта
принципівконцептуалізаціїідеїсамореалізаціїособистостіуфілософських
роботахФНіцшеіЕФроммастверджуєтьсящопідходицихдвохфілософів
принципововідмінніодинвідодногоїхніконцепціїособистісної
самореалізаціївзаємопокладаютьоднаоднуівтойжечасвзаємовиключають
вонивтілюютьсобоювзаємодоповненняіантиномічністьіндивідуальногоі
соціальногодіалектикуєдностіімножинностіфеноменаособистостіяк
складногоцілогоПротетакадихотомічністьвконцептуалізаціїідеї
самореалізаціїособистостієнеобхіднимкомпонентомісторикофілософської

рефлексіїіфілософськоантропологічногодискурсуяктакогоНарештізавдяки
такийантиномічностіуфілософськоантропологічномудискурсівиниклирізні
напрямкиіндивідуалістичнийсоціокультурнийісинтетичнийВиявленощо
дляфілософськоантропологічнихпрацьФНіцшеіЕФроммахарактерна
тематичнаспільністьтобтоїхніантропологічнітеоріїмаютьоднунаскрізну
спільнутему–ідеюсамореалізаціїособистостіСамецятемазадаєідейний
орієнтирїхніхпідходівнавколоякоговибудовуєтьсявсяархітектоніка
філососфськоантропологічнихдискурсівФНіцшеіЕФромма
НаосновіузагальненняісистематизаціїпідходівФНіцшеі
ЕФроммазапропонованоробочевизначенняособистостітаїїсамореалізації
якбілатеральноїструктуриелементамиякоїєсоціальновизначеніякості
соціальніроліспецифічніпсихологічніздібностіяківідрізняютьодну
особистістьвідіншоїСамореалізаціяособистостівизначаєтьсяїїпсихологічновольовимікультурноцінніснимпотенціаломсоціоекономічнимиумовами
життятіснопов’язаназсвободоювибораісамоідентифікацієюВцьому
визначенівраховуєтьсяякзовнішнійсоціальнийаспекттаківнутрішній
психологічноіндивідуальнийаспект