Ржевська Дарія Олександрівна Відтворення концептуального змісту японської ономатопеїчної лексики у художньому перекладі (на матеріалі перекладів роману Харукі Муракамі «Хроніка заводного птаха» українською та англійською мовами)

Краткое описание

Ржевська Дарія Олександрівна, старший викладач кафедри іноземних мов Факультету міжнародних відносин Національного авіаційного університету. Назва дисертації: «Відтворення концептуального змісту японської ономатопеїчної лексики у художньому перекладі (на матеріалі перекладів роману Харукі Муракамі «Хроніка заводного птаха» українською та англійською мовами)». Шифр та назва спеціальності 10.02.16 перекладознавство. Спецрада Д 26.001.11 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Львівський національний університет імені Івана Франка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
РЖЕВСЬКА ДАРІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК 81’25:811.521(811.111)
ДИСЕРТАЦІЯ
ВІДТВОРЕННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОГО ЗМІСТУ ЯПОНСЬКОЇ
ОНОМАТОПЕЇЧНОЇ ЛЕКСИКИ У ХУДОЖНЬОМУ ПЕРЕКЛАДІ (НА
МАТЕРІАЛІ ПЕРЕКЛАДІВ РОМАНУ ХАРУКІ МУРАКАМІ «ХРОНІКА
ЗАВОДНОГО ПТАХА» УКРАЇНСЬКОЮ ТА АНГЛІЙСЬКОЮ
МОВАМИ)
10.02.16 – перекладознавство
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Дисертація містить результати
власних досліджень. Використання
ідей, результатів і текстів інших
авторів мають посилання на
відповідне
Науковий керівник – кандидат
філологічних наук, доцент
Потятиник Уляна Олексіївна
джерело ______________Д. О. Ржевська
Львів – 2020

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………...15
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ОНОМАТОПЕЇЧНОЇ ЛЕКСИКИ: ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ..27
1.1 Теорія фреймової семантики у сучасних філологічних
дослідження…………………………………………….……………………… 27
1.1.1 Типи семантичних фреймів із погляду перекладознавства……..34
1.2 Сучасні підходи до вивчення ономатопеїчної лексики у
перекладознавчому
ракурсі……………………………….……………………………………………37
1.3 Стан вивчення ономатопеїчної семантики у мовознавстві та
перекладознавсті………………………………...…………………………..…...46
Висновки до першого розділу…………………………………………………..65
РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ОНОМАТОПЕЇЧНОЇ ЛЕКСИКИ З
ОГЛЯДУ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА………………………………………...68
2.1 Методи та принципи дослідження японської ономатопеїчної лексики у
перекладі ……………...……………………………….………………….……..68
2.2 Комплексна методика дослідження ономатопей роману Х.
Муракамі в перекладах …………………………………………………………77
2.2.1 FrameNet як інструмент перекладознавчого аналізу
ономатопеїчної лексики………………………………………………… ……...83
Висновки до другого розділу……………………………………...……………87
РОЗДІЛ 3
ПЕРЕКЛАДАЦЬКЕ ВІДТВОРЕННЯ ОНОМАТОПЕЇЧНОЇ ЛЕКСИКИ
РОМАНУ Х. МУРАКАМІ У РУСЛІ ФРЕЙМОВОГО
ПІДХОДУ………………………………………………………………………..89
14
3.1 Когнітивний підхід у відтворенні ономатопеїчної лексики в
японськомовній-англомовній перекладній традиції…………………………..89
3.2 Фреймовий підхід у відтворенні ономатопеїчної лексики в японськоукраїнськомовній перекладній традиції ………………………………………98
3.3 Відтворення ключових фреймових моделей роману в англомовному й
українськомовному перекладах ………………………………………….…...111
3.3.1 Квест як сюжетотвірний єднальний елемент для фреймів ВТРАТА
і ПОШУК у перекладі …………………………………………………………128
3.4 Перекладознавча проблематика відтворення фрейму ЕРОТИКА…..…131
3.5 Перекладознавча специфіка відтворення звукосимволу ПТАХ в
українськомовній і англомовній версіях ……………...………………...…...138
3.6 Звукосимволізми як елементи фреймів звуку і шуму в
перекладі……………………………………………………………………..…145
Висновки до третього розділу…………………...………………………….…169
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….…...172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………..…….177

Список литературы

ВИСНОВКИ
Ономатопеїчна лексика японської мови привертає особливу увагу
наявністю низки ознак, що дають можливість виділити її в окремий
семантичний клас. Цей тип лексики майже не обмежений наслідуванням
звукових явищ позамовної реальності, проте містить зображення зорового та
інших сенсорних відчуттів, механічних дій, динамічних станів,
психологічних та інших характеристик людини, що своєю чергою передбачає
певні труднощі її відтворення іншими мовами.
У межах цього дисертаційного дослідження проведено комплексний
аналіз, зроблено теоретичне узагальнення і представлено синтез цілісної
174
картини щодо ролі та особливостей використання фреймів при перекладі
ономатопеїчної лексики японської мови.
На ґрунті вже існуючих науково-практичних досліджень роману
Х. Муракамі «Хроніка заводного птаха» і текстами його перекладів І. Дзюба
та Дж. Рубіна ми підрахували частоту вживання та з’ясували семантикостилістичну специфіку використання ономатопей, змоделювали центральні
фрейми роману, встановили взаємозв’язок між ними та розкрили причини
виникнення «порушених» фреймів при перекладі.
Окрім усього, у дисертації відповідно до традиційної класифікації
японських ономатопей відібрано їхні відповідники в романі та розроблено
класифікацію перекладацьких трансформацій цих ономатопей в
англомовному та українськомовному перекладах досліджуваного роману
Керуючись теоретико-методологічними положеннями дослідників, які
обґрунтували теорію фреймів, та використовуючи досвід вітчизняних і
зарубіжних когнітивістів у процесі проведення фреймового аналізу одиниць
мови та мовлення, у роботі фрейм розглянуто як унікальну структуру
репрезентації когнітивних знань людини, що об’єднує когнітивну та мовну
сфери в процесі мовленнєвої діяльності. Головним при цьому є те, що на
відміну від інших типів когнітивних одиниць (поняття, образу) фрейм
представляє змістовий каркас майбутнього висловлювання, релевантним
завданням його перекладацького відтворення.
Отже, будь-яка когнітивна одиниця, як результат розумової діяльності
людини, пройшовши процес вербалізації на передмовному етапі, постає у
вигляді фрейму. Проте проаналізовані в роботі теоретичні дослідження
уможливлюють твердження про те, що використання фреймового підходу в
перекладі ономатопеїчної лексики в англійській та українській мовах
залишається поза увагою провідних дослідників цієї проблематики, що й
зумовлює актуальність цієї розвідки.
Під час перекладу японська ономатопеїчна лексика, як правило,
передається шляхом заміни, компенсації, вилучення та додавання.
175
Компенсацію використовують для збереження образних та інших
компонентів значення, релевантних при відтворенні функцій ономатопей у
тому випадку, коли ці компоненти не можуть бути збережені через
застосування інших перекладацьких трансформацій.
Ономатопеїчна лексика при перекладі може бути упущена, коли всі
основні компоненти значення виражені в інших одиницях тексту мови
перекладу, коли передача всіх компонентів значення ономатопеїчної одиниці
може призвести до невиправдано довгого перекладу, або коли вживання
відповідного еквівалента може призвести до порушення стилістичної
цілісності тексту.
Для оцінки адекватності перекладу необхідно звернути увагу на
ієрархію функцій, притаманних їм у тексті мови оригіналу поряд із ієрархією
значень цих одиниць. Для одних одиниць домінуючою функцією може бути
лексичне значення, а для інших – образний компонент чи додаткове значення
однократності чи багатократності дії.
Практична частина дослідження визначає особливості використання
фреймового підходу при перекладі ономатопеїчної лексики роману
Х. Муракамі «Хроніка заводного птаха» і побудована на результатах
зіставного перекладознавчого аналізу англомовного та українськомовного
перекладів.
Фреймовий аналіз передачі змісту ономатопей у японській мові та
особливостей їх перекладацького відтворення в англійській та українській
мовах уможливлює, зокрема і виявлення головної характеристики японського
синтаксису – використання часток. В японській мові відсутня категорія
відмінку, а тому ономатопеї визначаються за допомогою часток, а речення
будується навколо присудка, що виступає його основою, утворюючи
додаткові відмінки шляхом використання часток.
В українськомовному варіанті перекладу роману І. Дзюб під час
перекладу японських ономатопей вдався до авторського новотвору,
використання значної кількості фразеологічних зворотів, метафор та
176
порівнянь, що зберігає стилістичне забарвлення японськомовного тексту під
час перекладу. Оскільки в японській мові бракує схожих образних засобів,
ономатопеї часто використовують для відтворення образної та стилістично
виразної мови тексту оригіналу.
Звукосимволізми роману з редуплікованою основою – семантично
гнучкі й утворюють підфрейм почуттєвого сприйняття, тому для
встановлення адекватності/неадекватності при перекладі цих ономатопей
було проведено зіставний перекладознавчий аналіз на функціональність
елементів фрейму звуку/шуму та виявлено наявність підфрейму, який вони
можуть містити.
Систематичне використання «музикалізації текстового потоку» у
романах Х. Муракамі дає можливість визначити чималу кількість
ономатопеїчних одиниць, які надають конотативного забарвлення тексту при
перекладі. Це також релевантне для роману «Хроніка заводного птаха», де
кожну з трьох частин автор називав відповідниками відомих музичних творів,
а саме – «Сорока-злодійка» (опера Дж. Россіні), «Віщий птах» (фортепіанний
цикл Р. Шумана) і «Птахолов» (циганська народна пісня). Отже, логічним є
твердження про наявність музичного фону в романі та в його англомовному
й українськомовному перекладах.
Цікавими явищем у романі є центральний звукосимвол ПТАХ, який
фігурує, починаючи з назви самого роману. Оскільки орнітоніми дають змогу
простежити зв’язок слова з життям народу, його історією та культурою,
факти спадковості в мові, контакти з іншими народами, за допомогою єдиної
одиниці звуконаслідування 擬音語 (giongo) – звуку заводного птаха,
Х. Муракамі передає сему самотності в почуттях та емоціях своїх героїв. На
нашу думку, скрипучий звук ぎー(gi) вигаданого автором уявного абсурдного
птаха належить живій істоті, і тому вважаємо, що ономатопея ぎー(gi) тут
належить до класу звуконаслідування 擬音語 (giongo), що відображається у
перекладах І. Дзюба та Дж. Рубіна.
177
Для візуалізуалізації свого внутрішнього світу Х. Муракамі використав
ономатопеї, які передають емоції та почуття героїв, а також описують явища
та звуки природи. Саме наявність ономатопеїчної лексики дає можливість
Х. Муракамі створити складну фреймову сітку, що переплітає головні
сюжетні лінії за допомогою перманентного повтору певних ономатопей.
Користуючись корпуснобазованим англомовним та японськомовним
он-лайн лінгвістичним ресурсом FrameNet, побудовано типові моделі
фреймів САМОТНІСТЬ, ВТРАТА та ПОШУК на матеріалі англомовного та
українськомовного перекладів роману. У такий спосіб можна дійти висновку
про те, що між трьома основними фреймами роману ВТРАТА, ПОШУК та
САМОТНІСТЬ існує причиново-наслідковий взаємозв’язок, про який
засвідчує схематичний трикутник зв’язків, побудований нами за
результатами дослідження. Зауважимо, що FrameNet є релевантним саме для
японської мови, оскільки найповніше відображає специфіку японської мови.
У результаті дослідницького пошуку розкрито закономірність
співвідношення кількості ономатопей та звукосимволізмів із назвами розділів
при перекладі. У назвах усіх трьох розділів наявні лексеми, що мають пряме
відношення до ключових фреймів роману, які передаються певними
ономатопеями та звукосимволізмами в англомовному та українськомовному
перекладах роману Х. Муракамі.