СПЕЦИФІКА КРОС-КУЛЬТУРНИХ ВЗАЄМОДІЙ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

На правах рукопису

КОНОПЛЬОВА ГАННА ОЛЕКСІЇВНА

УДК 130.2:303.446.2:316.32

СПЕЦИФІКА КРОС-КУЛЬТУРНИХ ВЗАЄМОДІЙ
В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

09.00.04 – філософська антропологія, філософія культури

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Науковий керівник
Шоркін Олексій Давидович,
доктор філософських наук, професор

Луганськ – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………. 3
РОЗДІЛ 1. Крос-культурні взаємодії як предмет філософського аналізу…………………………………………………………………..……
10
1.1. Становлення уявлень про міжкультурні контакти…………………... 10
1.2. Поняття крос-культурної взаємодії…………………………………… 32
1.3. Характеристика крос-культурних взаємодій…………………………. 46
1.3.1. Параметричні характеристики суб’єктів крос-культурних
взаємодій………………………………………………………………………
46
1.3.2. Параметри і типи крос-культурних взаємодій………………………. 69
1.3.2.1. Параметричні характеристики процесів міжкультурних
контактів……………………………………………………………………….
69
1.3.2.2. Параметричні характеристики типів крос-культурних
взаємодій………………………………………………………………………
83
Висновки до розділу 1……………………………………………………….. 108
РОЗДІЛ 2. Вплив глобалізації на процеси крос-культурної
взаємодії………………………………………………………………………
111
2.1. Глобалізаційні процеси в історії культури……………………………. 111
2.2. Сучасні уявлення про глобалізацію……………………………………. 126
2.3. Вплив глобалізації на крос-культурні взаємодії……………………… 145
Висновки до розділу 2………………………………………………………. 164
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………. 168
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………… 172

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Процеси, викликані сучасними суспільними перетвореннями, наочно підтверджують ідею про необхідність ретельного осмислення актуальних світових проблем. Стрімкий розвиток інноваційних технологій, стандартизація політичних, економічних і культурних процесів, інформаційна еволюція, поступово трансформують ціннісні орієнтири людини, що сприяє новому розумінню базових принципів буття і комунікації як його невід’ємної складової. В умовах глобалізації роль крос-культурної комунікації суттєво збільшується: від комунікації напряму залежить еволюція глобалізаційних процесів, шляхи їх розвитку, результати. Водночас тенденції глобалізації висувають нові, більш високі вимоги до рівня наповненості й методів комунікації, до ступеня підготовленості її учасників.
Пропорційно з культурним ускладненням світу стрімко зростає важливість процесів взаємодії: поява молодих культур і культурних утворень вимагає використання нових ресурсів для вільної інтеракції. Формування глобальної культури та активне просування її основних ідей прямо вказують на вичерпаність старих принципів організації суспільних відносин. Відтак теза про незалежне, «паралельне» співіснування культур стає утопічною в умовах ущільнення світу, зростаючої міграції народів і відкритої пропаганди комунікації без кордонів.
Особливо значущі дані процеси для поліетнічних держав, в яких політичні та економічні проблеми ускладнюються міжкультурними розбіжностями. Такою державою є Україна. Окрім необхідності врегулювання міжкультурних комунікацій на міжрегіональному рівні, для України, як молодої держави, актуальним стає встановлення й підтримання безконфліктних відносин з сусідніми народами. Однак на шляху досягнення міжкультурного порозуміння, в пошуках універсальної мови спілкування, що має забезпечити безпомилкове розуміння, складно зберегти унікальність і самобутність української культури. Тому інтеракція, почасти, стає джерелом негативних процесів (М. Гірдхам), викликаючи стирання кордонів між культурами, і приводячи до їх зникнення.
У таких об’єктивних умовах запобіганню міжкультурних конфліктів і зіткнень сприятиме своєчасний аналіз специфіки крос-культурних взаємодій. Він дозволяє виявити закономірності в організації і розвитку міжкультурних контактів, сформулювати гіпотези про можливі результати інтеракції, розкрити ймовірні ускладнення і таким чином сприяти оптимізації перебігу інтеракціонних процесів.
Складність проблеми вивчення впливу глобалізації на міжкультурні взаємодії полягає в тому, що дані процеси настільки багатогранні, що апріорі не можуть бути вичерпані методами однієї науки, тому цілком логічною є спроба їх філософського осмислення. Зокрема, вивчення проблем міжкультурної інтеракції стосується дослідження ролі крос-культурних контактів в процесі еволюції людства (П. Бернс, Р. Білз, М. Гірдхам, Т. Джек, Е. Мошняга, М. Новеллі, Е. Холл). Представники функціонального підходу часто звертаються до крос-культурної взаємодії як дієвого методу дослідження суспільних трансформацій (Д. Бернланд, В. Макнейл), вбачаючи в комунікації як позитивні (Е. Холл), так і негативні аспекти (М. Гірдхам).
Питання специфіки суб'єктів міжкультурного спілкування порушується в роботах Г. Аванесової, М. Жулинського, Д. Лоренса, Е. Сепіра, Б. Уорфа, Дж. Фейблмана, А. Халлоуела, М. Хантера. Автори структурних теорій звертаються до осмислення міжкультурної комунікації як на рівні замкнутих, унікальних утворень (О. Шпенглер, А. Тойнбі), так і між представниками однієї культури (Ф. Лівіс, О. Садохін, Р. Хоггарт).
Недостатність вивчення питання міжкультурних інтеракцій стала причиною існування великої кількості гіпотез щодо механізму їх здійснення. Однак, незважаючи на широку розмаїтість думок і поглядів, найпоширенішими є два варіанти розуміння контактів: як акультурації (Р. Редфілд, Р. Білз, Б. Малиновський) та дифузії (Ф. Боас, А. Кребер).
Незважаючи на розмаїтість крос-культурних контактів (О. Шпенглер), у сучасній науці існує лише кілька схем завершення процесу комунікації – перманентний стан конфлікту (С. Хантингтон) та встановлення діалогічних відносин (Л. Баткін, М. Бахтін, Д. Берестовська). Перехідні становища розглядав Л. Гумільов, а сьогодні займаються С. Арутюнов та О. Шоркін.
У рамках даного дослідження принципове методологічне значення для становлення концептуальної основи дослідження мають роботи У. Бека, Р. Білза, Ф. Боаса, А. Кребера, Дж. Міда, Л. Уайта, С. Хантингтона, О. Шоркіна, О. Шпенглера та ін.
Примітно, що у вітчизняній науці проблема впливу глобалізації на специфіку міжкультурних взаємодій лише починає розроблятися і має скоріше теоретичний характер.
Зв'язок роботи з науковими програмами. Дослідження виконано відповідно до програми наукових досліджень кафедри філософії культури і культурології Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля «Людина і суспільство: антропологічні виміри культури» (БС – 4 – 05).
Мета дисертації полягає у вивченні специфіки організації та розвитку крос-культурних взаємодій в умовах глобалізації.
Реалізація наміченої мети передбачає вирішення наступних завдань:
1. Розглянути крос-культурну взаємодію як позитивний, хоча і супроводжуваний ризиками, закономірний процес збагачення, розвитку та збереження культурних унікальностей.
2. Описати параметричні характеристики суб'єктів крос-культурних інтеракцій.
3. Охарактеризувати процеси міжкультурних контактів.
4. Розробити типологію крос-культурних взаємодій з урахуванням параметричних характеристик культур, що беруть в них участь.
5. Проаналізувати специфіку впливу глобалізаційних процесів на крос-культурні взаємодії.
Об'єкт дослідження – крос-культурні взаємодії, предмет – специфічні характеристики крос-культурних взаємодій в умовах глобалізації.
Теоретико-методологічна основа. Під час дослідження передусім застосовано традиційні підходи: системний підхід, що дозволив змоделювати систему крос-культурних комунікацій, розробити типологію їх параметричних характеристик; за допомогою структурно-функціонального підходу схарактеризована глобалізація в контексті її впливу на культуру та міжкультурні контакти; компаративістський підхід сприяв визначенню типів міжкультурних інтеракцій. Також у ході дослідження було використано параметричний підхід, який сприяв розкриттю заявленої теми і став основним у процесі аналізу міжкультурних інтеракцій.
Для вирішення поставлених завдань, визначених метою дослідження, було використано метод аналізу, який передбачає точний і всебічний розгляд предмету дослідження, а також метод синтезу, за допомогою якого різноманітність крос-культурних взаємодій було представлено як систему взаємопов'язаних параметрів, спрямованих в умовах глобалізації на виконання певних функцій. Крос-культурний метод надав можливість організації типології міжкультурних взаємодій і вивчення процесів, що відбуваються в них. Методом феноменологічного опису до роботи залучався конкретний історико-культурний матеріал; за потреби в окремих випадках використовувався метод лінгвістичного аналізу.
Ключовими поняттями в розкритті теми стали: типи крос-культурних взаємодій, параметри суб'єктів крос-культурних взаємодій (компетенція, сенситивність, селективність, стереотипізація), носії глобалізації, інструменти глобалізації, продукти глобалізації, глокалізації.
Наукова новизна дослідження полягає у проведенні параметричного аналізу специфіки крос-культурних контактів, результатом чого стало те, що:
1. Уперше у вітчизняній науці застосовано параметричний підхід до вивчення крос-культурних взаємодій, що дозволило розглянути міжкультурні контакти як закономірні явища, представити серію сценаріїв їх можливого результату.
2. Уперше у якості складових інтеграційних процесів виділено «носії», «інструменти» і «продукти» глобалізації, які пояснюють причини успішності глобалізаційних процесів у сучасному суспільстві.
3. Уперше розглянуто вплив глобалізаційних процесів на специфікації параметричних характеристик суб'єктів міжкультурних інтеракцій.
4. Удосконалено типологію крос-культурних взаємодій з урахуванням різних рівнів і контекстів міжкультурних процесів.
5. Одержала подальшого розвитку ідея виділення компонентних складових крос-культурних інтеракцій.
Теоретичне значення роботи полягає в удосконаленні методики аналізу специфіки крос-культурних контактів.
Практична значущість отриманих результатів передбачає можливість застосування результатів дослідження в галузі філософії культури, теорії міжкультурної комунікації, філософської антропології з метою оптимізації крос-культурних взаємодій в реальних умовах глобалізаційних процесів. Матеріали і висновки також можуть бути використані при підготовці навчальних курсів з філософії, філософії культури, психології, крос-культурного менеджменту, етнографії, основ міжкультурних комунікацій.
Особистий внесок здобувача полягає в тому, що концепція, зміст, висновки дисертації і тексти опублікованих статей розроблені й викладені автором самостійно.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення і результати проведеного дослідження отримали апробацію в ході міжнародних, всеукраїнських, регіональних науково-практичних конференцій, на семінарах і круглих столах, зокрема на:
 Міжнародних наукових читаннях «Культура народів Причорномор'я з найдавніших часів до наших днів» (XXІІІ, XXV, XXVІІ, ХХVІІІ, ХХІХ, ХХХ), м. Сімферополь, 2007-2011 рр.;
 Міжнародному саміті 5th Yalta Annual Meeting Yalta European Strategy for Ukraine in the European Union, м. Ялта, 2008 р.;
 Міжнародній науково-практичній конференції "Людина. Світ. Суспільство" (до 175-річчя філософсько факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка), м. Київ, 2009 р.;
 Всеукраїнській науково-практичній конференції «Правова культура юриста: реальність, проблеми, шляхи вирішення», м. Сімферополь, 2009 р.;
 Таврійських читаннях «Анахарсіс» (VІ, VІІ), с. Берегове, 2010-2011 рр.;
 І Всеукраїнській науково-практичній конференції «Культура в системі гуманітарного знання», м. Сімферополь, 2010 р.;
 Міжнародній науково-практичній конференції «Релігія, релігійність, філософія та гуманітарні знання у сучасному інформаційному просторі: національний та інтернаціональній аспекти», м. Луганськ, 2010 р.;
 ХVІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих вчених «Наука і вища освіта», м. Запоріжжя, 2010 р.;
 Республіканському круглому столі «Екстремальні ситуації: поняття, чинники, роль у сучасному суспільстві», м. Сімферополь, 2010 р.;
 Міжнародному саміті 7th Yalta Annual Meeting "Yalta European Strategy: Ukraine and the world: re-thinking and moving on", м. Ялта, 2010 р.;
 ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави», м. Одеса, 2011 р.;
 Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми толерантності та ксенофобії в Україні очима молоді ХХІ сторіччя», м. Сімферополь, 2011 р.;
 Республіканському педагогічному семінарі «Впровадження православних цінностей у загальноосвітні предмети», м. Сімферополь, 2011 р.;
 Всеукраїнському форумі молодих російських співвітчизників «Україна та Росія: Разом». Сімферополь – Львів – Харків – Київ – Одеса, м. Сімферополь, 2011 р.;
 Міжнародному саміті 8th Yalta Annual Meeting" Yalta European Strategy: Common Challenges, Common Future ", м. Ялта, 2011 р.
Публікації. Основні результати дисертації викладено в 15-ти публікаціях – 6 у виданнях, зареєстрованих ДАК України, 8 – у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій і в 1 навчально-методичному посібнику.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків по кожному розділу, загальних висновків і списку використаних джерел, загальною кількістю 181 найменування. Повний обсяг дисертації становить 188 стор., основний зміст становить 169 стор.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У ході проведеного дослідження констатовано, що комунікація є невід'ємною складовою розвитку культури. Взаємодія культур має амбівалентний характер: з одного боку, інтеракція сприяє розвиткові культури, змінюючи, удосконалюючи й трансформуючи її. З іншого боку – саме культура є засобом організації комунікації різних народів, являючи собою незамінне зосередження патернів у вигляді трансльованих семіотичних систем.
2. На основі функціонального, структурного і процесуального підходів до міжкультурних контактів визначено, що крос-культурна взаємодія – це вимушений або випадковий, несвідомий або свідомий процес установлення контактів, при якому відбувається обопільний вплив відмінних або подібних систем патернів під впливом різного роду факторів (політика, економіка, боротьба за ресурси, інтерес і т.п.) і внутрішніх особливостей учасників інтеракції. Його мета – передати культурну інформацію (як усередині однієї системи, так і між різними), що сприяє збагаченню, розвитку й збереженню своєї унікальності, здійсненню більш глибокого пізнання чужих і власних культурних особливостей.
3. Виявлено наступні компоненти крос-культурних інтеракцій: виникнення ситуації, у рамках якої б реалізовувалася взаємодія; установлення контактів та їх реалізація, за допомогою яких здійснюється процес передачі інформації; атрактивність контактуючих сторін по відношенню один до одного; наявність суб'єктів-носіїв тієї чи іншої культури, що володіють певними характеристиками.
4. Неоднорідність і неоднозначність комунікативних процесів створила основу для виділення чотирьох параметричних характеристик культур, вивчення особливостей яких дозволило простежити специфіку ходу міжкультурних контактів у сучасних умовах. На підставі аналізу таких універсальних параметрів, як рівень міжкультурної компетенції, поріг крос-культурної сенситивності, культурна селективність і ступінь застереотипізованості комунікантів, визначається характер взаємодії, здійснюється оцінка змін, що відбулися в результаті контакту, та визначається їх можливий вплив на перебіг комунікації.
5. Виділено три базові параметри культурних контактів. Перший з них визначає значущість змін, що відбулися в ході контакту, створюючи при цьому поверхневі й фундаментальні взаємодії. Другий ґрунтується на соціокультурних особливостях суб'єктів взаємодії, створюючи фундамент для виділення цивілізаційних, національних, міжетнічних та індивідуальних контактів. Нарешті, третій – відбиває просторово-часові контексти крос-культурних взаємодій, які втілюються в діахронічних і синхронічних аспектах комунікації.
6. Дослідження впливу параметричних характеристик на розвиток культурної трансформації дозволяє виявити, що на ступінь зміни культур головним чином впливають рівень міжкультурної сенситивності й компетенції. Розвиненість цих параметрів забезпечує ефективність взаємодії й глибину перетворень, що відбулися. Контакт значно полегшується в міру зменшення масштабів задіяних у ньому соціокультурних одиниць, оскільки взаємодії великих утворень (наприклад, таких, як цивілізації) вимагає більш ретельної селекції й розвинутої компетенції, ніж контакти на індивідуально-субкультурному рівні. У свою чергу синхронічні типи міжкультурних контактів є більш непередбачуваними, ніж діахронічні, оскільки їхні учасники спираються на актуальну інформацію про опонента, а не стереотипні подання.
7. У результаті комбінації описаних процесів інтеракцій запропоновано типологію крос-культурних взаємодій з урахуванням параметричних характеристик суб'єктів міжкультурних контактів, що загалом включає в себе 16 типів міжкультурних контактів.
8. Аналіз типів міжкультурних інтеракцій дозволив визначити набір параметричних характеристик суб'єктів-учасників спілкування, які прямо впливають на відносини в крос-культурних взаємодіях. Дані процеси набувають дружнього, агресивного, конкурентного або характеру уникання.
9. На підставі осмислення світових історико-культурних подій розглянуто феномен глобалізації. Він розуміється як неминучі процеси, що складаються в суспільстві, спрямовані на об'єднання, інтеграцію різних країн, народів і культур у єдиний світовий економічний простір. Інтенсифікація прецедентів взаємодії вимагає підготовленості культур до контактів, що означає розвиненість у них параметрів крос-культурної взаємодії.
10. Унаслідок проведеного аналізу глобалізації виділено та проаналізовано носії, інструменти й продукти глобалізації. Сукупність і злагоджена робота виділених компонентів глобалізації забезпечує успішну реалізацію інтеграційних ідей.
11. На прикладі глокалізації як феномену сучасних глобалізаційних процесів наочно простежується факт амбівалентності змін, викликаних міжкультурною комунікацією. Це дозволяє говорити про можливості зсуву носіїв глобалізації, взаємодії й сполучення глобальної й локальної культур, а також свідчить про потужність і необоротність процесів, що відбуваються.
12. Вплив глобалізації на крос-культурну компетенцію варто оцінювати як позитивний, що передбачає збагачення культури знаннями й наділення її новими рисами. Надмірне занурення в чужу культуру розвиває культурний релятивізм, а грубе насадження чужих патернів призводить до формування міжкультурної ворожості. Залучення культур до глобальних процесів, регулярні взаємодії розвивають в учасниках інтеракції високий рівень чутливості й готовності до швидкого реагування на вплив, але в замкнутих культурах подібна мобільність носить деструктивний характер. Середній рівень розвитку сенситивності забезпечує максимальну готовність до будь-якого роду перетворень. Базова функція селективності в умовах глобалізації – збереження культурної унікальності, однак завищена зосередженість на власній цілісності в сучасних умовах – шлях до забуття. Хоча стереотипні подання й розглядаються в сучасних умовах як пережитки минулих традицій, вони сприяють прискоренню міжкультурних взаємодій і дозволяють передбачати підсумок наміченого контакту.
13. Найбільш сприятливими є дружні міжкультурні взаємини, які передбачають розвиненість у суб'єктах взаємодії компетенції, крос-культурної чутливості, достатнього рівня стереотипізації й селективності, які проявляються в готовності оновлюватися, модифікуватися й підлаштовуватися під нові тенденції. Значно стимулюють розвиток культур у сучасних умовах конкурентні відносини, які спочатку можливі без високого рівня розвитку параметрів, але передбачають їхній розвиток під час контактів. Найбільш небезпечним варіантом розвитку взаємин у сучасних умовах є відхилення від контакту, що означає зосередженість винятково на специфіці власної культури й неготовність до участі в інтеракції. Це послабляє культуру, перешкоджає розвитку в ній необхідних для комунікації параметрів. У свою чергу агресивні контакти не можна розглядати однозначно, оскільки саме поводження в нестандартних ситуаціях є своєрідним індикатором спроможності культури, оскільки стимулює в ній розвиток компетенції, сенситивності, але, водночас, супроводжується високим рівнем вибірковості й стереотипності.
14. Параметричний аналіз крос-культурних взаємодій в реальних умовах сучасної глобалізації дозволив уточнити і конкретизувати їх типи, а також можливі варіанти розв’язання міжкультурних контактів, що безумовно сприятиме оптимізації міжкультурних взаємодій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аванесова Г.А. Межцивилизационные взаимодействия в условиях глобализации / Г.А. Аванесова // Глобализация: синергетический подход / Аванесова Г.А. – М., 2002. – С. 63 – 89.
2. Айбабин А.И. Этническая история ранневизантийского Крыма / А.И. Айбабин– Симферополь: Бизнес-Информ,1999. – 359 с.
3. Андреева Г.М. Политический словарь / Г.М. Андреева– М.: Издательство политической литературы, 1994. – 480 с.
4. Андропова Н. К. Становление диалогических концепций М. М. Бахтина и С. Л.Франка: общее и особенное / Н.К. Андропова // София: Рукописный журнал Общества русской философии. – 2000. – № 1. – С.3 – 5.
5. Артановский С.Н. Историческое единство человечества и взаимное влияние культур. Философско-методологический анализ современных зарубежных концепций / С.Н. Артановский– Л.: Просвещение, 1967. – 268 с.
6. Арутюнов С.А. Народы и культуры: развитие и взаимодействие / С.А. Арутюнов. – М.: Наука, 1989. – 250 с.
7. Баткин Л. М. Неуютность культуры / Л. М. Баткин // Пристрастия : избр. эссе и статьи о культуре. — М., 1994. — С. 13 – 34.
8. Бахтин М.М. Проблемы поэтики Достоевского / М.М. Бахтин. – М.: Худ. лит., 1972. – 434с.
9. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / М.М. Бахтин– М.: Искусство, 1986. – 445 с.
10. Бек У. Что такое глобализация? / У. Бек– М.: Прогресс-Традиция, 2001. – 304 с.
11. Берестовская Д.С. Диалог культур: Восток и Запад / Д.С. Берестовская // Культура народов Причерноморья . – 2007. - №114.- С. 10 – 14
12. Бжезинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки и его геостратегические императивы / З. Бжезинский – М.: Международные отношения, 2005. – 256 с.
13. Библер В.С. Культура. Диалог культур (опыт определения) / В.С. Библер // Вопросы философии. - 1989. - № 6. – С.31 – 42.
14. Библер В. С. Культура 20 века и диалог культур / В.С. Библер // Диалог культур. Материалы научной конференции «Випперовские чтения.- 1992». – 1994. – Вып.25. – С.6 – 8.
15. Библер В.С. Михаил Михайлович Бахтин, или Поэтика и культура / В.С. Библер – М.: Прогресс, 1991. – 176 с.
16. Библер В.С. От наукоучения - к логике культуры: Два философских введения в двадцать первый век / В.С. Библер – М.: Политиздат, 1990. – 413 с.
17. Бидни Д. Культурная динамика и поиски истоков // Антология исследований культуры. Интерпретации культуры / Д. Бидни – СПб.: Университетская книга, 1997. – С.385 – 421.
18. Биндюков, Н. Г. Глобализация и Россия: парадигма, социально-политический аспект, стратегия левых сил / Н. Г. Биндюков – М: ИТРК, 2004. – 367 с.
19. Боас Ф. Границы сравнительного метода в антропологии // Антология исследований культуры. Интерпретации культуры / Ф. Боас – СПб.: Университетская книга, 1997. – С.509 – 519.
20. Боас Ф. История и наука в антропологии: ответ // Антология исследований культуры. Интерпретации культуры / Ф. Боас – СПб.: Университетская книга, 1997. – С. 528 – 536.
21. Боас Ф. Некоторые проблемы методологии общественных наук // Антология исследований культуры. Интерпретации культуры / Ф. Боас – СПб.: Университетская книга, 1997. – С.499 – 509.
22. Боас Ф. Эволюция или диффузия? // Антология исследований культуры. Интерпретации культуры / Ф. Боас – СПб.: Университетская книга, 1997. – С.343 – 348.
23. Большой энциклопедический словарь / [сост. И. Лапина и др.]. – М.: АСТ, 2002. – 1248 с.
24. Большая советская энциклопедия (в 30 томах) / [гл.ред. А.Прохоров]. – М.: «Советская энциклопедия», 1973. – Т.12. – 624 с.
25. Бурмистров С.Л. О концептуальных основаниях диалога культур в условиях глобализации / С.Л. Бурмистров // Глобальное пространство культуры. Материалы международного научного форума 12 – 16 апреля 2005 г., Санкт-Петербург. – СПб: Центр изучения культуры, 2005. – С. 222 – 226.
26. Буряк В.В.Глобализация как объект междисциплинарных исследований / В.В. Буряк // Ученые записки Таврического национального университета им.В.И.Вернадского. Серия «Философия. Культурология. Политология. Социология». – 2010. – Т.23(62). – .№4. – С.3 – 10.
27. Вальденфельс Б. Топографія Чужого: студії до феноменології Чужого / Б. Вальденфельс– Київ: ППС. – 2002, 2004. – 206 с.
28. Варламова К.С. Глобалізація: китайський погляд [Електронний ресурс] / К.С. Варламова // ”Гілея: науковий вісник": Збірник наукових праць. – 2009. – Випуск 29 (2009). – Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2009_29/Gileya29/P14_doc.pdf.
29. Вебер А. Кризис европейской культуры / А. Вебер – СПб.: Университетская книга, 1998. – 565 с
30. Википедия. Свободная энциклопедия [Електронний ресурс] – Режим доступу до енциклопедії: http://ru.wikipedia.org/wiki/Глобализация.
31. Вострякова Ю.В. Проблемы познания в диалоговом пространстве современной культуры / Ю.В. Вострякова // Философско-методологические проблемы науки и техники. – Самара, 1998. – С. 78 – 81.
32. Гайденко П.П. Человек и история в свете "философии коммуникации" К.Ясперса / П.П. Гайденко // Человек и его бытие как проблема современной философии. – М.: Наука, 1978. – 266 с.
33. Галюта О.П., Пелехов А.А. Сущность и проблемы организационного взаимодействия национальной образовательной системы / О.П. Галюта, А.А. Пелехов // Вестник алтайской академии экономики и права. – 2011. – № 3 (21). – С. 77 – 79.
34. Гегель Г. Сочинения / Г. Гегель – М.: Государственное социально-экономическое издательство, 1937. – Т.5: Наука логики. – 814 с.
35. Гердер И.Г. Избранные произведения / И.Г. Гердер – М.-Л.: Гослитиздат, 1959. – 332 с.
36. Гердер И. Идеи к философии истории человечества / И. Гердер– М.: Наука, 1977. – 742 с.
37. Гирц К. Влияние концепции культуры на концепцию человека / К. Гирц // Антология исследований культуры. Интерпретации культуры / К. Гирц – СПб.: Университетская книга, 1997. – С.115 – 141.
38. Гирц К. «Насыщенное описание»: в поисках интерпретативной теории культуры / К. Гирц // Антология исследований культуры. Интерпретации культуры / К. Гирц– СПб.: Университетская книга, 1997. – С.171 – 203.
39. Глебова И.И. Коммуникативные измерения глобальщных процессов / И.И. Глебова // Синтез цивилизации и культуры: Международный альманах. – М., 2003. – С.266 – 280.
40. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли / Л.Н. Гумилев // Антология мысли. – М.: Эксмо, 2007. – 734 с.
41. Гхош А. Индийская культура и влияние извне / А. Гхош // Открытие Индии: Философские и эстетические воззрения в Индии ХХ в. – М.: Наука, 1987. – 377с.
42. Делягин М.Г. Мировой кризис. Общая теория гло¬бализации / М.Г. Делягин. – М.: ИНФРА, 2003. – 768 с.
43. Делягин М.Г. Мы можем не только выжить, но и извлечь из процесса стратегическую выгоду [Електронний ресурс] / М.Г. Делягин // Независимая газета. – 2001. – 11 апреля. – № 64. – Режим доступу до журн.: http://2002.novayagazeta.ru.
44. Деррида Ж. Глобализация, мир, космополитизм / Ж. Деррида // Космополис. – 2004. – № 2 (8). – С. 125 – 140.
45. Диалог культур в глобализирующемся мире: Мировоззренческие аспекты / [В. С. Степин, А. А. Гусейнов]: под ред. академиков РАН В.С. Степина, А. А. Гусейнова. – М.: Наука, 2005. – 428 с.
46. Ефремова Т.Ф. Новый словарь русского языка / Т.Ф. Ефремова– М.: Русский язык, 2000. – 248 с.
47. Жвитиашвили А.Ш. Концептуальные истоки идеи глобализации / А.Ш. Жвитиашвили // // Социологические исследования. – 2003. – № 6. – С. 3 – 13.
48. Жулинський М. Національні культури і проблеми глобалізації / М. Жулинський // Слово і час. – 2002. – № 12. – С. 6–7.
49. Загладин, Н. В. Глобализация и Россия / Н. В. Загладин // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – № 9. – С. 3 – 7.
50. Иванова С.Ю. К вопросу об этнокультурном взаимодействии / С.Ю. Иванова // Северный Кавказ в условиях глобализации. – Ростов-на-Дону: Новопринт, 2001. – С. 140 – 144.
51. Ильин М.В. Политические аспекты глобализации / М.В. Ильин // Труды Фонда Горбачева. – 2001. – Т.7. – 140 с.
52. Ито Ш. О диалоге цивилизаций и сферах межцивилизационных отношений / Ш. Ито // Синтез цивилизации и культуры: Международный альманах. – М., 2003 – С.122 – 125.
53. Каган М.С. К вопросу о понимании культуры / М.С. Каган // Философские науки. – 1989. – №5. – С.78 – 81.
54. Кассирер Э. Естественнонаучные понятия и понятия культуры / Э. Кассирер // Вопросы философии. – 1995. – №8. – С. 158 – 173
55. Келле В. «Глобализация», «Культуры», «Цивилизации» (обмен мнениями) / В. Келле // Синтез цивилизации и культуры: Международный альманах. – М., 2003 – С.359 – 365,
56. В. Кемеров. Философская энциклопедия / В. Кемеров– М.: Мысль, 1998. – 597 с.
57. Клещина А. В. Амбивалентность понятия «культура» в современных американских межкультурных исследованиях / А. В. Клещина // Известия Уральского государственного университета. – 2006. – № 47. – С. 68 – 77.
58. Ковальчук Н. Д. Українська культура у контексті глобалізації / Н. Д. Ковальчук // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури : [зб. наук. праць; вип. ХХІV]. – К.: Міленіум, 2010. – 337 с.
59. Кожокин Е.М. Мифы и реалии терроризма / Е.М. Кожокин // Синтез цивилизации и культуры: Международный альманах. – М., 2003 – С.228 – 232.
60. Колодий Н.А. Социальная антропология: Учебное пособие / Н.А. Колодий. – Томск: Издательство ТПУ, 2009. – 74 с.
61. Комлев Н.Г. Словарь иностранных слов / Н.Г. Комлев– М.: ЭКСМО-Пресс, 2006. – 672 с.
62. Коноплева А.А. Влияние особенностей субъектов межкультурных взаимодействий на процесс кросс-культурной коммуникации / А.А. Коноплева // Філософські дослідження: Збірник наукових праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Випуск № 14. – Луганськ: вид-во СНУ ім.В.Даля, 2011. – С.11– 21.
63. Коноплева А.А. Диалог культур в эпоху глобализации / А.А. Коноплева // Культура народов Причерноморья. – 2009. – №155. – С. 88 – 90.
64. Коноплева А.А. Кросс-культурная компетенция и кросс-культурная сенситивность как параметрические характеристики субъектов межкультурных взаимодействий / А.А. Коноплева // Ученые записки Таврического национального университета им.В.И.Вернадского. Научный журнал. – 2010. – Том 23 (62). № 4. – С.190 – 200.
65. Конопльова Г.О. Проблеми міжкультурної комунікації в добу глобалізації (культурологічний аспект) / Г.О. Коноплева // Матеріали Х\/ІІІ Міжнародної наукової конференції студентів і молодих учених «Наука і вища освіта». Класичний приватний університет. – 2010. – С.222 – 223.
66. Конопльова Г.О. Проблеми селективної антропології у контексті діяльності ОВС / Г.О. Конопльова // Культура народов Причерноморья. – 2011. – №209. – С. 162 – 166.
67. Кравченко А.И.. Культурология: Учебное пособие для вузов [Електронний ресурс] / А.И. Кравченко. – 3-е изд. – М.: Академический проект, 2001. – Режим доступу до посібника: http://www.countries.ru/library/theory/dynfrc.htm
68. Кребер А. Стиль и цивилизации / А. Кребер // Антология исследований культуры. Интерпретации культуры / Кребер А. – СПб.: Университетская книга, 1997. – С.225 – 271.
69. Крылов Г.А. Этимологический словарь русского языка / Г.А. Крылов– М.: Полиграфуслуги, 2005. – 432 с.
70. Ксенофобия в современном мире / В.А. Ачкасов, В.А. Ачкасова, С.А. Ланцов и др.; отв. Редакторы В.А. Ачкасов, Д.З. Мутагиров. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2008. – 354 с
71. Лапшин А.Г. Международное сотрудничество в области гуманитарного образования: перспектива кросс-культурной грамотности / А.Г. Лапшин // Кросс-культурный диалог: компаративные исследования в педагогике и психологии. Сб.статей - СПб.: Владимир, 1999. – С.45 – 50.
72. Лебедева Н. Введение в этническую и кросс-культурную психологию / Н. Лебедева – М.: Ключ-С, 1999. – 224 с.
73. Лебедева Н.М. Социально-психологические проблемы аккультурации этнических групп / Н.М. Лебедева // Этническая психология и общество. М.: МАКС Пресс, 1997. – С.271 – 289.
74. Леви-Стросс К. Структурная антропология / К. Леви-Стросс – М.: Гуманитарная академия, 2010. – 560 с.
75. Ломов Б.Ф. Общение и социальная регуляция поведения индивида / Б.Ф. Ломов // Психологические проблемы социальной регуляции поведения. – М.: Наука, 1976. – 385 с.
76. Лотман Ю.М. Внутри мыслящих миров / Ю.М. Лотман // Человек – текст – семиосфера – история. – М.: ЯРК, 1996. – 464 с.
77. Лотман Ю.М. К построению теорий взаимодействия культур (семиотический аспект) / Ю.М. Лотман // Избранные статьи. Т1. – Таллинн, 1992. – 704 с.
78. Любимов Ю.В. Глобализационные процессы в прошлом / Ю.В. Любимов // Историческая психология и социология истории. – 2008. – № 2(2). – С.125 – 126.
79. Людина у полікультурному суспільстві: навчально-методичний посібник для викладачів вищих навчальних закладів з курсу за вибором для студентів соціогуманітарних спеціальностей / [О.І. Пометун, Л.Ю. Султанова та ін.]. – К.: “Інжиніринг”, 2010 – 248 с.
80. Макнейл У, Возвышение Запада: История человеческого общества / У. Макнейл – Чикаго: Издательство чикагского университета, 1963. – 166 с.
81. Малиновский Б. Научные принципы и методы исследования культурного изменения / Б. Малиновский // Антология исследований культуры. Интерпретации культуры . – СПб.: Университетская книга, 1997. – С. 371 – 385.
82. Малиновский Б. Научная теория культуры / Б. Малиновский – М.: ОГИ, 2005. – 184 с.
83. Малиновский Б. Функциональный анализ / Б. Малиновский // Антология исследований культуры. Интерпретации культуры. – СПб.: Университетская книга, 1997. – С.681 – 703.
84. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения / К. Маркс, Ф. Энгельс Т. 27. – М.: ГИПЛ, 1962. – 694 с.
85. Мамонова В.А.. Мультикультурализм: разнообразие и множество / В.А. Мамонова– М.: Наука, 1999. – 235с.
86. Мацумото Д. Психология и культура / Д. Мацумото. – С-Пб.: Прайм-Еврознак, 2002. – 416 с.
87. Мёрдок Дж. П. Фундаментальные характеристики культуры / Дж. П. Мёрдок // Антология исследований культуры. Интерпретации культуры. – СПб.: Университетская книга, 1997. – С.49 – 57.
88. Мид Дж. Г. Избранное: Сб. переводов / Дж.Г. Мид // РАН. ИНИОН. Центр социал. научн.-информ. исследований. Отд. социологии и социал. психологии. — М.: , 2009. – 290 с.
89. Миронов А.В. Социально-гуманитарное образование сегодня: проблемы и перспективы / А.В. Миронов // Социально-гуманитарные знания. – 2001. – № 3. – с. 13 – 32.
90. Мостова Л.А. Фундаментальные характеристики культуры / Л.А. Мостова // Антология исследований культуры. Интерпретации культуры. – СПб.: Университетская книга, 1997. – С. 5 – 17.
91. Мошняга, Е. В. Концептуальное пространство межкультурной коммуникации в туризме / Е. В. Мошняга // Вестник Московского университета. Сер. 18, Социология и политология. – 2008. – N 4. – С. 5 – 19.
92. Мюллер В.К. Новый англо-русский словарь: ок. 200 000 слов и словосочетаний / В.К. Мюллер– 13-е изд., стереотип. – М.: Рус.яз. – Медиа, 2006. – 945 с.
93. Мясников В.С. Межцивилизационные отношения и международная безопасность / В.С. Мясников // Синтез цивилизации и культуры: Международный альманах. – М., 2003 – С.114 – 121
94. Нова влада: виклики модернізації / Під заг.ред. Бураковського І. – К.: «К.І.С.», 2011. – 260 с.
95. Ожегов С.И. Толковый словарь русского языка / С.И. Ожегов– М.: Оникс, 2008. – 736 с.
96. Омэ К. Мир без границ / К. Омэ // Мировая экономика и международные отношения. – 1998. – № 1. – С.42 – 54.
97. Ортега-і-Гассет Х. «Інші і Я» – розвиток теми. Короткі роздуми про неї / Х. Ортега-і-Гассет // Філософська і соціологічна думка. – 1990. – №7. – С.33 – 43.
98. Ортега-и-Гассет Х. Размышления о технике / Х. Ортега-и-Гассет // Избранные труды. – М.: Весь мир, 1997. – 232 с.
99. Панарин, А. С. Искушение глобализмом / А. С. Панарин. – М.: Эксмо, 2003. – 416 с.
100. Панарин А.С. Политология: Учебное пособие / А.С. Панарин. – М.: Гардарика, 2000. – 480 с.
101. Пастухов А. Глобализация в мировоззрении человека / А. Пастухов // Вестник Челябинского государственного университета. – 2007. – №23 – С.52 – 63.
102. Покровская Н.Н. Глобализация: концепции, истоки [Електронний ресурс] / Н.Н. Покровская // Научно-популярный журнал «Личность и культура». – 2001. – №3 – 4. – Режим доступу до журналу: http://www.licpublic.com/index.php?option=com_content&view=article&id=133:2011-06-16-19-45-40&catid=1:2010-02-08-15-43-34&Itemid=2&lang=en
103. Полибий Всеобщая история / Полибий // Пер. с греч. и комментарии Ф.Г. Мищенко. – Том I. – СПб.: "Наука", "Ювента", 1994. — 496 с.
104. Понарина Н.Н. Истоки развития глобализации [Електронний ресурс] / Н.Н. Понарина // Теория и практика общественного развития. – 2010. – №2. – Режим доступу до журн.: http://teoria-practica.ru/index.php/2010-2/210-filosofia/458-2010-07-01-09-26-09.
105. Поппер К. Открытое общество и его враги / К. Поппер – Т.2. – М.: Феникс, 1992. – 415 с.
106. Почепцов Г.Г. Теория коммуникации / Г.Г. Почепцов– М.: «Рефл Бук», 2001. – 656 с.
107. Радклиф-Браун А. Сравнительный метод в социальной антропологи / А. Радклиф-Браун // Антология исследований культуры. Интерпретации культуры. – СПб.: Университетская книга, 1997. – С.636 – 654.
108. Райзберг Б. А. Современный экономический словарь / Б. А. Райзберг, Лозовский Л. Ш., Стародубцева Е. Б. – [5-е изд., перераб. и доп]. – М.: ИНФРА-М, 2007. – 495 с.
109. Рикер П. Конфликт интерпретаций. Очерки о герменевтике / П. Рикер; Пер. с фр. и вступит, ст. И. Вдовиной. – М.: КАНОН-пресс-Ц; Кучково поле, 2002. – 624с.
110. Садохин А.П. Культурология: теория и история культуры: Учебное посо¬бие / А.П. Садохин. – М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 624 с.
111. Садохин А.П. Межкультурная коммуникация / А.П. Садохин. – М.: Инфра-М, 2004. – 287 с.
112. Сакун Ю. П. Культурология. Краткий тематический словарь [Електронний ресурс] / Ю. П. Сакун, Г.В. Драч, Т.П. Матяш Т.П. – Ростов-на-Дону: «Феникс», 2001. – Режим доступу до словника: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Culture/Dict_Tem/index.php.
113. Сепир Э. Язык, раса, культура / Э. Сепир // Избранные труды по языкознанию и культурологии. – М.: Прогресс, 1993. – 472 с.
114. Ситарам К, Когделл Р. Основы межкультурной коммуникации / К Ситарам, Р. Когделл // Человек. – 1992. – № 2 – 5.
115. Солдатова Г.У. Психология межэтнической напряженности / Г.У. Солдатова – М.: Смысл, 2001. – 389 с.
116. Соколенко С.І. Глобалізація і економіка України. Монографія / Соколенко С.І. – Київ: Логос, 1999. – 568 с.
117. Сорокин Ю.А. Теория лакун и оптимизация межкультурного общения. Семантика и прагматика текста / Ю.А.Сорокин. – Бийск: АТП, 1998. – 387с.
118. Тен Ю.П. Культуролонияи межкультурная коммуникация: [учебник для студентов по дисциплине «Культурология» по направлению «Лингвистика и межкультурные коммуникации»] / Ю.П. Тен – Ростов-на-Дону: Феникс, 2007. – 329 с.
119. Тишков В. Реквием по этносу: исследования по социально-культурной антропологии // В. Тишков – М.: Наука, 2003. – 543 с.
120. Тойнби А. Постижение истории / А.Тойнби. – М.: Прогресс, 1991. – 736 с.
121. Толковый словарь русского языка: В 3 т. / [под ред. Ушакова Д.Н.]. – М.: Вече, 1973. – Т.1: А-М. – 704 с.
122. Уайт Л. Понятие культуры / Л. Уайт // Антология исследований культуры. Интерпретации культуры – СПб.: Университетская книга, 1997. – С.17 – 49.
123. Украинская диаспора [Електронний ресурс] / Правительственный портал. Единый веб-портал органов исполнительной власти Украины. – Режим доступа: http://www.kmu.gov.ua/control/ru/publish/article?art_id= 376138&cat_id=33721.
124. Философия культуры. Становление и развитие / Под ред. М. Кагана, Ю. Перова, В. Прозерского, Э. Юровской. – Спб.: Издательство «Лань», 1998. – 448 с.
125. Философская энциклопедия / Гл.ред. Ф.Константинов. – М.: Гос.научн.изд-во «Советская энциклопедия», 1960. – 16962 с.
126. Философский энциклопедический словарь / Под ред. Е. Губского, Г. Кораблевой, В. Лутченко – М.: Инфра-М, 1991. – 576 с.
127. Фридман Т. Плоский мир: краткая история XXI века / Т. Фридман – М.: АТ, 2006. – 608 с.
128. Фукуяма Ф. Конец истории и последний человек / Ф. Фукуяма. – М.: АСТ, 2004. – 488 с.
129. Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие / Ю. Хабермас – М.: Наука, 2006. – 377 с.
130. Хабермас Ю. Теория коммуникативного действия (фрагменты) / Ю. Хабермас // Личность. Культура. Общество. – М., 2003. – Т. 5. № 1/2. – С. 254 – 263.
131. Хайдеггер М. Бытие и время / М. Хайдеггер – М.: Наука, 2007. – 466 с.
132. Хайдеггер М. Время картины мира. Новая технократическая волна на Западе / М. Хайдеггер. – М.: Наука, 1986. – 456с.
133. Хантер Дж.Д. Мир американских глобализаторов / Дж.Д. Хантер, Дж. Йетс // Многоликая глобализация / [Под ред. П. Бергера и С. Хантингтона]. – М.; Аспект Пресс, 2004. – С. 341 – 377.
134. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций / С. Хантингтон // Полис. – 1994. – № 1. – С.33 – 49.
135. Хейл К. Лакуны (пробелы) в грамматике и культуре / К.Хейл. – М.: АСТ, 2001. – 365с.
136. Хелл Д. Глобальные трансформации: Политика, экономика, культура / Д. Хелл, Д. Гольдблатт, Э. Макгрю, Дж. Перратон – М.: Праксис. – 576 с.
137. Хоруженко К.М. Культурология: энциклопедический словарь / К.М. Хоруженко - Ростов-на-Дону, 1997. – 640 с.
138. Храброва О.В. Фаст-фуд коммуникация / О.В. Храброва // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Философия. Культурология. Политология. Социология». – 2010. – Т.23(62). – .№4. – С.230-238.
139. Цинянь А. Проблемы глобализации в Китае / Ань Цинянь ; пер. с кит. В. Г. Буровой // Вестник Российского философского общества. – 2005. – N 4. – С.145 – 151.
140. Чумаков А.Н. Взаимообусловленность понятий «культура», «цивилизация», «глобализация» / А.Н. Чумаков // Синтез цивилизации и культуры: Международный альманах. – М., 2003 – С.369 – 380
141. Шоркин А.Д. Этнос в пространствах культур и цивилизаций/ Межэтническое согласие в Крыму: пути достижения // Под ред. О. Габриеляна, К. Коростелиной, А. Шоркина. – Симф.: ДОЛЯ, 2002. – 300с.
142. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории / О. Шпенглер // Всемирно-исторические перспективы. Т.2. – М., 1998. – 596 с,
143. Шукуров Ш.С. Александр Македонский и начала современного мира / Ш.С. Шукуров // Иран-Наме: Научный востоковедческий журнал. – 2007. – №4. – С. 5 – 19.
144. Эванс-Причард Э. Сравнительный метод в социальной антропологии / Э. Эванс-Причард // Антология исследований культуры. Интерпретации культуры – СПб.: Университетская книга, 1997. – С.657 – 681.
145. Эмар М. О различиях и связях между цивилизациями / М.О. Эмар // Синтез цивилизации и культуры: Международный альманах. – М., 2003 – С.40 – 44
146. Яньсянь Я. Государственная власть и изменения в культуре Китая / Я. Яньсянь //Многоликая глобализация. Культурное разнообразие в современном мире. – М.: «Аспект Пресс», 2004. – 379 с.
147. Ясперс К. Общая психопатология / К. Ясперс– М.: Практика, 1997. – 1056 с.
148. Яценко Е. Восток и запад: взаимодействие культур / Е. Яценко // Культура в современном мире: опыт. проблемы. решения. – 1999. – № 1. – С. 45 – 49.
149. Baels R. Acculturation / R. Baels // Antropology Today. – Chicago, 1953. – Р.621– 641.
150. Berry J.W. Immigration, acculturation and adaptation / J.W. Berry // Applied psychology: An international rewue. – 1997. – Vol. 46 (1). – Р.5 – 34.
151. Boas F. Evolution or Diffusion / F. Boas // American Antropologist. – 1924. – Vol. 26. – Р.340 – 344.
152. Burns P.M., Novelli M. Tourism and Social Identitics: Global Frameworks and Local Realities / P.M. Burns, M. Novelli // Advances in Tourism Research. Oxford: Elsevier Ltd. – 2006. – P. 13 – 14.
153. Feibleman J. The Theory of Human Culture / J. Feibleman // The Institutions of Society. – N.Y., 1968. – Р.125 – 150.
154. Friedman Th. Understanding Globalization. The Lexus and the Olive / Th. Friedman – N.Y.: Anchor Books, 2000. – 490 р.
155. Giddens A. The Consequences of Modernity / A. Giddens – Stanford: On the Edge, 1990. – 188 р.
156. Guardian M. Communicating across cultures / M. Guardian– L., 1999. – 307 р.
157. Gudykunst, W. B., Hammer M. The influence of Social Identity and intimacy of Interethenic relationships on uncertainity reduction processes / W. B. Gudikunst, M. Hammer – L.: Human Communication Research, 1988. – Р. 569-601.
158. Guirdham М. Communicating across cultures / М. Guirdham– Basingstoke: Macmillan, 1999. – 316 р.
159. Hall E.T. Beyond Culture / E.T. Hall– NJ: Doubleday.1976. – 256 р.
160. Hall E.T. The Silent Language / E.T. Hall // New York: Doubleday. – N.Y.: Anchor Books, 1959. – Р. 45 – 61.
161. Hallowell A I. Sociopsychological aspects of acculturation / A I. Hallowell // The science of man in the world crisis. – New York: Ralph Linton ed New York Columbia University Press, 1945. – Р.27 – 44.
162. Harvey D. J. Nature, & the Geography of Difference / D. J. Harvey– Oxford, 1996. – 524 р.
163. Heidegger M. “The Thing,” in Poetry, Language, Thought / M. Heidegger – N.Y., 1971. – 214 р.
164. Hofstede, G. Culture's Consequences: Comparing Values, Behaviors, Institutions, and Organizations Across Nations / G. Hofstede. – Beverly Hills, CA: Sage Publications, 2001. – 596 р.
165. Hoggart R. The uses of literacy / R. Hoggart – L., 1957. – 340 р.
166. Howard M. America and the World / M. Howard / The Annual Lewin Lecture, 5 April. – St. Lоuis Washington University. 1984. – P.6 – 24.
167. Hunter M. Contemporary chief information officers: management experiences / M. Hunter– L.,1934. – P.347 – 349.
168. James Mr. Paul W. Globalization and Culture / Mr. Paul W. James // Central Currents in Globalization. – London, Publisher: Sage Publications Ltd, 2009. – Vol. 1. – 1720 p.
169. Keller F.G. Societal Evolution: A Study of the Evolutionary Basis of the Science of Society / F.G. Keller – New York: Macmillan Company, 1985. – 457 с.
170. Kroeber A L, Kluckhohn C. Culture, a critical review of concepts and definitions / A. L. Kroeber, C. Kluckhohn // Papers of the Peabody Museum of American Archaeology and Ethnology. – New York: Harvard University, 1952. – 567 p.
171. Malinowski В. The Dynamics of Culture Change: An Inquiry into Race Relations in Africa / В. Malinowski – New Haven: Yale University Press, 1945. – 171 р.
172. Mittelman J.H. The Dynamics of Globalization / J.H. Mittelman // Globalization: Critical Reflections, edited by James H. Mittelman. Boulder, 1996. – Р. 1 – 19.
173. Oberg K. Culture Shock: Adjustment to new cultural environments / K. Oberg // Practical Anthropology. – 1960. – Vol.7. – P.145 – 157
174. Redfield R. Memorandum for the Study of Acculturation. / R. Redfield, R. Linton, M. Herskovits // American Anthropologist. –1936. – Vol.38. – P. 149 – 152.
175. Robertson, R. Globalization : Social Theory and Global culture / R. Robertson. – London : Sage, 1992.– 306 p.
176. Rodgers E.M., Steinfatt T.M. Intercultural Communication. Illusions / E.M. Rodgers, T.M. Steinfatt– 1999. – New York: Waveland Press. – 203 с.
177. Smith A.D. Nationalism in the Twentieth Century / A.D. Smith – Australian National University Press, 1979. – 257 р.
178. Triandis H.C. Cross-cultural studies of individualism and collectivism / H.C. Triandis // Culture and social behavior. – N.Y. ed. McGrowHill. 1994. – Р. 323-338.
179. Wallerstein, I. The Rise and Future Demise of the of the World-Capitalist System : Concepts for Comparative Analysis. Comparative Studies in Society and History / I. Wallerstein. – N.-Y. : Academic Press, 1974. – 125 p.
180. Watters M. Globalization (Key Ideas) / M. Watters– London, Routledge, 2001. – 272 p.
181. White A. Leslie. The science of culture : A Study of Man and Civilization / Leslie A. White. – New York: Percheron Press, 2005. – 444 р.