Долінська Оксана Михайлівна Внутрішній аудит в управлінні діяльністю банків

Краткое описание

Долінська Оксана Михайлівна, викладач кафедри обліку і оподаткування Державного вищого навчального закладу «Університет банківської справи». Назва дисертації: «Внутрішній аудит в управлінні діяльністю банків». Шифр та назва спеціальності: 08.00.09 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності)». Спецрада К26.004.17 Національного університету біоресурсів і природо-користування України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ «УНІВЕРСИТЕТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ»
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ
І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису

ДОЛІНСЬКА ОКСАНА МИХАЙЛІВНА

УДК 657.6:336.71

ДИСЕРТАЦІЯ

ВНУТРІШНІЙ АУДИТ В УПРАВЛІННІ ДІЯЛЬНІСТЮ БАНКІВ

08.00.09 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності)»
(економічні науки)
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук Дисертація містить результати власних досліджень.
Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело О.М. Долінська

Науковий керівник:
Костирко Руслан Олександрович,
доктор економічних наук, професор

Київ – 2019

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ…………………………………….… 16
ВСТУП………………………………………………………………………….. 17
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ НУТРІШНЬОГО АУДИТУ В
УПРАВЛІННІ ДІЯЛЬНІСТЮ БАНКІВ……………………………………
25
1.1. Генезис наукової думки щодо внутрішнього аудиту банку …………..... 25
1.2. Регулювання внутрішнього аудиту в банківських установах України.… 36
1.3. Міжнародні стандарти професійної практики внутрішнього аудиту
банків для реалізації його функції…………………...…………………………
50
Висновки до розділу 1…………………………………………………………. 63
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО
АУДИТУ В УПРАВЛІННІ ДІЯЛЬНІСТЮ БАНКІВ……………………....
66
2.1. Регламенти діяльності підрозділу внутрішнього аудиту банку…………. 66
2.2. Організація внутрішнього аудиту банку на основі ризик-орієнтованого
підходу……………………………………………………………………….…....
79
2.3. Процес планування діяльності підрозділу внутрішнього аудиту банку… 103
Висновки до розділу 2…………………………………………………………… 124
РОЗДІЛ 3. ПРОЦЕДУРНИЙ КОМПЛЕКС ВНУТРІШНЬОГО
АУДИТУ В УПРАВЛІННІ ДІЯЛЬНІСТЮ БАНКІВ………………………
126
3.1. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту банку……………………... 126
3.2. Формування аудиторських доказів та документальне забезпечення
внутрішнього аудиту банку………………………………………………….…..
139
3.3. Напрями забезпечення якості роботи внутрішнього аудитора банку…… 153
Висновки до розділу 3………………………………………………………….... 162
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….….. 164
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….…. 167
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….…. 182

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АПУ – Аудиторська палата України
ВГО – Всеукраїнська громадська організація
ГПВАУ – Гільдія професійних внутрішніх аудиторів України ІВАУ – Інститут внутрішніх аудиторів України
МСА - Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг
МСППВА – Міжнародні стандарти професійної практики внутрішнього аудиту
НБУ – Національний банк України ПВА – підрозділ внутрішнього аудиту САУ – Спілка аудиторів України
СВК – система внутрішнього контролю
УАСБА – Українська асоціація сертифікованих бухгалтерів і аудиторів ФПБАУ – Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України IFAC – International Federation of Accountants
IIA – The Institute of Internal Auditors

ВСТУП

Актуальність теми. Глобалізація ринків, наростання конкуренції, розвиток інформаційних технологій, поява нових ризиків та потреби адекватної їх оцінки, модифікація корпоративного управління, пошук нових підходів до досягнення визначених цілей господарюючими суб’єктами за нестабільної економічної ситуації в країні обумовили зростання ролі аудиту, насамперед, внутрішнього. Основною особливістю внутрішнього аудиту в банках є те, що він дає змогу своєчасно виявляти ймовірність настання подій, які впливають на економічний стан і ділову репутацію банку. Послаблення уваги до цих питань призвело до того, що в Україні за 2014-2019 рр. припинили функціонування 104 банки зі 180.
На відміну від позиціонування в інших суб’єктах господарювання, внутрішній аудит у банках є обов’язковим. Еволюція його розвитку започаткована в 1998 р. У банках внутрішній аудит найбільш організаційно структурований та має відповідальну місію щодо об’єктивної та незалежної оцінки діяльності, спрямованої на досягнення стратегічних цілей, управління ризиками, корпоративного управління банків, забезпечення їх власників та керівників надійною стратегічно-прогнозною інформацією, що допомагає протистояти світовим і внутрішнім викликам і загрозам. Наявність у банку підрозділу внутрішнього аудиту, який здійснює діяльність згідно законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України, міжнародних стандартів професійної практики внутрішнього аудиту, а також з урахуванням розроблених банками внутрішніх регламентів, пов’язаних з реалізацією функції внутрішнього аудиту, підвищує довіру з боку зовнішніх аудиторів до системи внутрішнього контролю, а отже до надійності банку.
Успішна реалізація функції внутрішнього аудиту ставить підвищені вимоги до внутрішнього аудитора банку, який повинен володіти усіма компетенціями застосовування стандартів, надання впевненості керівництву щодо оцінки збалансованості внутрішніх систем та оптимальності бізнес-процесів банку. Баланс компетенцій та кваліфікації працівників внутрішнього аудиту надає банку

змогу швидко реагувати на ризики та активно взаємодіяти з особами, які приймають відповідні управлінські рішення.
Проблемам побудови систем внутрішнього контролю та підсистем внутрішнього аудиту, присвятили наукові праці С. В. Бардаш, В. В. Бурцев, М. В. Борисенко, М. О. Виноградова, Л. В. Гуцаленко, Г. М. Давидова, Н. І. Дорош, І.М. Дмитренко, С. П. Заднепровська, Є. В. Калюга, Т. О. Каменська, Р. О. Костирко, О. М. Кудирко, К. О. Назарова, В. С. Рудницький, Л. О. Сухарєва, В. П. Пантелєєв, О. А. Петрик, Н. І. Петренко, О. Ю. Редько, О. В. Філозоп, М. Т. Щирба та ін. Розвиток теоретико-методичних питань внутрішнього аудиту та аналізу, зокрема у банках України, досліджують вітчизняні вчені: Г. М. Білокінь, А. М. Герасимович, М. А. Маркевич, М. С. Письменна, О. Ретюнських, І. О. Скаско, К. С. Сурніна, О. Р. Суха, І. М. Парасій-Вергуненко, Я. М. Фаріон, Т. І. Фаріон та ін. З-поміж зарубіжних досліджень слід відзначити роботи А. Аренса, Дж. Лоббека, Р. Адамса, Дж. Робертсона, Ф. Л. Дефлиз, Г. Р. Дженик, В. М. О'Рейлли, М. Б. Хирша та інших науковців.
Позитивно оцінюючи наукові здобутки учених, відмітимо, що в їх працях недостатньо глибоко розглянуто теоретичні, організаційні та методичні засади внутрішнього аудиту в банках, зокрема питання незбалансованості інтересів зацікавлених користувачів при задоволенні необхідною інформацією, створення умов незалежності внутрішнього аудитора, неналежної уваги документальному забезпеченню організації та методики виконання аудиторських завдань тощо. Необхідність вирішення цих питань зумовила вибір теми дисертації, мету та завдання, об’єкт і предмет дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до тематик наукових досліджень, зокрема «Організація формування звітності суб’єктів господарювання у форматі XBRL», що виконувалась Державним вищим навчальним закладом «Університет банківської справи» на замовлення Національного банку України, у межах якої автором обґрунтовано використання формату XBRL внутрішніми аудиторами для реалізації стратегії розвитку банку; «Теоретико-методологічні засади розробки та

впровадження інноваційних систем обліку, аналізу і аудиту ефективного розвитку підприємств» (номер державної реєстрації 0110U000203) Університету імені Альфреда Нобеля, де автором визначено місце та роль підрозділу внутрішнього аудиту в управлінні діяльністю банків та рекомендовано розробити внутрішні регламенти для виконання обов’язків внутрішніх аудиторів; «Теорія і практика управлінського і бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту діяльності суб'єктів господарювання» (номер державної реєстрації 0113U007515) наукового журналу
«Економіка і фінанси», в якій автором обґрунтовано науково-методичні рекомендації щодо планування внутрішнього аудиту за ризик-орієнтованим підходом; «Інформаційно-аналітичне забезпечення сталого розвитку корпоративних систем» (номер державної реєстрації 0117U004228) Державного вищого навчального закладу «Університет банківської справи», де автором запропоновано напрями ідентифікації інформаційних потреб корпоративних систем для запобігання розриву очікувань, що забезпечує функція внутрішнього аудиту при реалізації стратегічних цілей управління банком.
Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування та розроблення науково-практичних рекомендацій з удосконалення теоретичного, організаційного і методичного забезпечення внутрішнього аудиту у банках України, спрямованого на підвищення їх репутації та зміцнення фінансового становища.
Для досягнення мети поставлені та вирішені наступні завдання:
 уточнити підходи до визначення поняття «внутрішній аудит банку», поглибити пізнання його сутності;
 оцінити нормативно-правове забезпечення аудиту та розробити внутрішні регламенти ефективної реалізації функції внутрішнього аудиту у банку;
 розробити вимоги до атестації внутрішніх аудиторів банку, спрямовані на підвищення якості і відповідальності за результати їх роботи;
 охарактеризувати організаційні засади реалізації функції внутрішнього аудиту як передумови стратегічно-орієнтованого забезпечення репутації банку;

 систематизувати ризики діяльності банку та розробити алгоритми оцінки визначальних факторів ризику, зумовлених внутрішніми аудиторами при плануванні та виконанні аудиторського завдання за напрямами об’єктів аудиту;
 удосконалити методичні підходи до планування роботи підрозділу внутрішнього аудиту та оцінити вплив зацікавлених осіб на незалежність внутрішнього аудитора банку для досягнення ним стратегічних цілей банку через призму функції внутрішнього аудиту;
 виявити та оцінити аналітичні процедури для підвищення ефективності виконання аудиторського завдання внутрішніми аудиторами;
 визначити специфіку документального забезпечення формування аудиторських доказів та розробити форми робочих документів внутрішнього аудитора;
 обґрунтувати теоретичні положення та практичні рекомендації щодо забезпечення корисності результатів внутрішнього аудиту, зокрема за рахунок оцінки якості роботи внутрішніх аудиторів.
Об’єкт дослідження – процес внутрішнього аудиту в управлінні діяльністю банків України.
Предмет дослідження – сукупність теоретичних, організаційних, методичних та практичних аспектів внутрішнього аудиту в управлінні діяльністю банків.
Методи дослідження. Методологічною базою дослідження є діалектичний метод пізнання сутності внутрішнього аудиту банківської діяльності та системний підхід до вивчення стану і проблем організаційного та методичного забезпечення внутрішнього аудиту. В дисертації використано загальнонаукові методи: аналіз і синтез (уточнення категоріально-понятійного апарату та виділення основних наукових елементів: мета, об’єкт, предмет, методи), індукція і дедукція (пізнання специфіки методології і практики внутрішнього аудиту), порівняння і аналогії (дослідження розвитку положень та теорії внутрішнього аудиту), спостереження та анкетування (оцінка якості роботи внутрішнього аудитора), групування та класифікації (визначення взаємозв’язків підрозділу внутрішнього аудиту банку зі

структурними підрозділами), абстрагування, моделювання (розроблення моделей планування та виконання аудиторського завдання), порівняльно-правовий метод (розкриття проблем чинного правового поля, що регулює внутрішній аудит).
Інформаційною базою дослідження стали Закони України, нормативно- правові акти Національного банку України, міжнародні стандарти, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, зарубіжна практика, рекомендації міжнародних експертів, періодична література, ресурси Інтернету з питань теоретичного, організаційного та методичного забезпечення проведення внутрішнього аудиту в управлінні діяльністю банків, особисті спостереження і розрахунки автора.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні наукових положень щодо теоретичного, організаційного та методичного забезпечення внутрішнього аудиту у вітчизняних банках. Отримані результати, які виносяться на захист, відображають наукову новизну дослідження та полягають у наступному:
вперше оцінено вплив зацікавлених осіб на незалежність внутрішнього аудитора банку за чинниками «рівень влади» та «рівень інтересу», що дало змогу визначати взаємозв’язки ланцюжка «економічні інтереси – розрив очікувань – конфлікт інтересів» та врахувати при збалансуванні комплексу обов’язків, прав та відповідальності у запропонованих внутрішньобанківських регламентах роботи фахівців підрозділу внутрішнього аудиту;
удосконалено:
 понятійно-категоріальний інструментарій через уточнення економічного змісту «внутрішній аудит банку», який розглядається з точки зору управління ризиками та оцінки системи внутрішнього контролю для гармонізації й підвищення довіри потенційних клієнтів до банку;
 визначення і введення до Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» поняття «аудиторське провадження», під яким пропонуємо розуміти «заходи, що стосуються професійної діяльності суб’єктів аудиту», а також визнати внутрішній аудит видом аудиторського провадження;

 методичні підходи до організації та проведення атестації внутрішніх аудиторів, робота яких має практичну цінність для банківської діяльності та забезпечує підвищення рівня довіри зовнішніх аудиторів до результатів внутрішнього аудиту;
 організаційно-методичні передумови регламентування та внутрішньобанківської стандартизації, які поліпшують функціонування підрозділу внутрішнього аудиту та сприяють досягненню стратегічних цілей банку;
 оцінку факторів ризику підрозділом внутрішнього аудиту при плануванні та виконанні аудиторського завдання, методикою якого визначено напрями вивчення об’єктів аудиту за рейтингом, що дозволяє оцінювати рівень сприйняття банком ризик-апетиту та розробляти ефективні контрольні процедури;
 систему оцінки якості роботи внутрішнього аудитора, яка через анкетування виявляє рівень його професійності та є основою для розроблення програм підвищення кваліфікації на відповідність обраній посаді;
набули подальшого розвитку:
 аналітичні процедури для виконання аудиторського завдання у відповідності визначених етапів: планування, виконання та узагальнення результатів внутрішнього аудиту;
 форми робочих документів щодо фіксації результатів виконання завдання з внутрішнього аудиту.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблені методичні підходи оптимізації роботи внутрішнього аудиту рекомендовано до використання банками України з метою ефективного їх застосування. Пропозиції здобувача впроваджено в роботі ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит» щодо науково-методичних рекомендацій з планування внутрішнього аудиту за ризик-орієнтованим підходом, які ґрунтовні для стратегічного планування та планування аудиторського завдання, враховуючи ризики діяльності банку. У практичній діяльності АТ «Ощадбанк» ТВБВ 10026/0187 використовується модель оцінки впливу факторів на незалежність внутрішнього аудитора при розробленні контрольних

процедур щодо взаємодії з департаментом внутрішнього аудиту. Пропозиції здобувача, зокрема розрахунок оцінки ризику для визначення потенційних подій впливу об’єкта на фінансовий стан банку, використовуються АТ «АЛЬФА БАНК». Розроблені методичні рекомендації щодо внутрішньої регламентації діяльності підрозділу внутрішнього аудиту застосовуються ПАТ АКБ «Індустріалбанк». Запропоновані здобувачем: методика розрахунку оцінки факторів ризику внутрішніми аудиторами за напрямами функціонування об’єкта аудиту при плануванні та виконанні аудиторського завдання впроваджена у діяльність ПАТ КБ «Укргазбанк»; методика оцінки ризиків використовується ТОВ «БДО» при наданні неаудиторських послуг з розробки та впровадження процедур внутрішнього контролю, управління ризиками підприємствам суспільного інтересу. При розробленні програм підвищення кваліфікації зовнішніх аудиторів використовуються надані пропозиції у діяльності Всеукраїнської професійної громадської організації «Спілка аудиторів України» в контексті використання роботи внутрішніх аудиторів.
Результати дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі кафедри обліку і оподаткування Державного вищого навчального закладу
«Університет банківської справи» при проведенні лекційних, практичних занять, складанні навчальних програм та підготовці методичного забезпечення з дисциплін: «Внутрішньофірмові стандарти аудиту», «Аудит корпоративних систем», «Аудит», «Економічний аналіз», «Фінансовий облік у банку».
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використано лише ті ідеї, положення і розрахунки, що є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації розглянуто на: IV науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Проблеми забезпечення ефективного функціонування та стабільного розвитку банківської системи України (м. Київ, 2014 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та аспірантів

«Актуальні проблеми посткризового розвитку банківського сектору України» (м. Київ, 2014 р.); V науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Проблеми забезпечення ефективного функціонування та стабільного розвитку банківської системи України» (м. Київ, 2015 р.); VІ Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Сучасні економічні системи: стан та перспективи» (м. Хмельницький, 2015 р.); Міжнародній науково- практичній конференції «Перспективи стабільного економічного розвитку та економічної безпеки України та її регіонів» (м. Ужгород, 2015 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Модернізація національної економіки: зміни в умовах кризи» (м. Херсон, 2015 р.); Міжнародній науково-практичній конференції
«Actual problems of modern economy development: Collection of scientific articles» (м. Мельбурн, Австралія, 2015 р.) Міжнародній науково-практичній конференції
«Стратегія розвитку аудиту в умовах глобалізації економічних відносин» (м. Київ, 2016 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених, аспірантів, здобувачів і студентів «Облік, аналіз і контроль в стратегії розвитку економіки України» (м. Луцьк, 2016 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Теоретичні та прикладні аспекти інноваційного розвитку економіки та управління» (м. Київ, 2019 р.).
Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 17 наукових праць, з яких 2 колективні монографії, 3 статті у наукових фахових виданнях України, стаття у науковому фаховому виданні України, включеному до міжнародних наукометричних баз даних, стаття у науковому виданні іншої держави, стаття в іншому науковому виданні, 9 тез наукових доповідей.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається з анотації, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 289 сторінок. Дисертація містить 17 таблиць та 15 рисунків. Список використаних літературних джерел налічує 150 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та розроблено науково- практичних рекомендацій з удосконалення організаційного і методичного забезпечення внутрішнього аудиту у банках України, спрямованого на підвищення їх репутації та зміцнення фінансового становища. Отримані результати проведеного дослідження дали змогу дійти наступних висновків:
1. Узагальнивши погляди науковців щодо дефініції «внутрішній аудит банку», визначено сутність цього поняття як процес ідентифікації, оцінки, аналізу та удосконалення систем внутрішнього контролю, ризик-менеджменту, корпоративного управління шляхом розроблення підрозділом внутрішнього аудиту комплексу заходів, спрямованих на оптимізацію бізнес-процесів та забезпечення ефективності діяльності для досягнення стратегічних цілей банку.
2. За результатами аналізу нормативно-правового регулювання внутрішнього аудиту в банках України запропоновано доповнити Закон України
«Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» визначенням понять:
«аудиторське провадження», під яким варто розуміти заходи, що стосуються професійної діяльності суб’єктів аудиту та «внутрішній аудит» як вид аудиторського провадження; «підрозділ внутрішнього аудиту» в контексті формування організаційної структури банку та регламентації діяльності. Обґрунтовано доцільність поширення положень Закону України «Про внутрішній аудит» (проект) на всі галузі економіки, включаючи банківську діяльність. Гармонізація нормативно-правового поля та приведення трактувань у відповідність із міжнародними стандартами унеможливлять розбіжності, що слугуватиме опорою для систематизації можливих викривлень, полегшить їх виявлення та усунення.
3. Розроблено на основі Міжнародних стандартів професійної практики внутрішнього аудиту вимоги до атестації внутрішніх аудиторів банку. Кваліфікаційний екзамен на отримання сертифікату внутрішнього аудитора банку запропоновано проводити Інститутом внутрішніх аудиторів України за

структурою екзаменаційного білету, складеного відповідно з програмою підготовки кандидата на отримання сертифікату і на підставі якого можна належно оцінити рівень теоретичної підготовки та професійної спрямованості щодо формування думки аудитора. Внутрішньобанківську атестацію внутрішніх аудиторів запропоновано проводити із застосуванням атестаційного тестування та залученням до цієї процедури незалежних зовнішніх аудиторів банків, для підтвердження ступеня довіри до внутрішнього контролю банку.
4. Удосконалено організаційні засади діяльності підрозділу внутрішнього аудиту банку, спрямовані на мінімізацію наслідків прояву кризи банківської системи через підвищення довіри клієнтів, як одного із ключових елементів зовнішнього середовища, що у поєднанні із внутрішнім зумовлює підвищення ефективності банківської системи. Виділено функцію забезпечення репутації банку (репутаційна функція) підрозділом внутрішнього аудиту через взаємозв’язок фінансового результату діяльності (прибуток) і постійних витрат (витрати на внутрішній аудит). Ріст прибутку збільшує довіру користувачів і, як наслідок, зростає репутація. Розроблено регламенти діяльності внутрішнього аудиту банку для забезпечення реалізації репутаційної позиції.
5. Систематизовано банківські ризики, до яких віднесено: операційні, комплаєнс, фінансові (кредитний, ліквідності, відсотковий, валютний, ринковий), за напрямами факторів ризику (методологія, технології, персонал, фінанси, адекватність діяльності та дисципліни у дотриманні вимог контролю та внутрішній контроль) з визначенням їх рейтингу. Запропоновано методичні підходи до оцінки ризиків банківської діяльності і розроблення ефективної системи управління ними, яка апробована при управлінні тими напрямами банківської діяльності, яким притаманний найбільший ризик.
6. Удосконалено методичні підходи до планування внутрішнього аудиту банку, які передбачають розроблення стратегічного плану, річного плану та плану аудиторського завдання за ризик-орієнтованим підходом. Це сприятиме удосконаленню систем корпоративного управління, управління ризиками та внутрішнього контролю. Планування за таким підходом надасть впевненість

керівництву банку про керованість ризик-апетитом. Оцінено вплив зацікавлених осіб на незалежність внутрішнього аудитора банку для задоволення ланцюжка
«економічні інтереси – розрив очікувань – конфлікт інтересів». Розрахунок базується на розробленій автором моделі ймовірності настання ризику незалежності. Вона оцінюється за двома чинниками: «рівень влади» та «рівень інтересу». Це дозволяє кількісно оцінити інформаційну зацікавленість за матрицею рівня впливу на незалежність внутрішнього аудитора.
7. Обґрунтовано методичні підходи до аналітичних процедур, що входять до процедурного комплексу внутрішнього аудиту. Результати дослідження підтвердили взаємозв’язок їх якості з достовірністю аудиторських доказів, ефективністю внутрішнього аудиту, корисністю наданих рекомендацій з управління діяльністю банку з урахуванням ризик-апетиту.
8. Розроблені форми робочих документів, інформація яких спрямована на прийняття рішень з пониження негативного впливу міжбанківської конкуренції і підвищення довіри клієнтів банку, в тому числі за рахунок зрозумілості для кожного кінцевого користувача, та є носієм доказової бази в аудиторському звіті. Розкрито зміст документального забезпечення внутрішнього аудиту, а саме: у внутрішній регламентації діяльності при формуванні аудиторських доказів та через призму моделі діяльності підрозділу внутрішнього аудиту банку на визначених етапах завдання з внутрішнього аудиту.
Розроблено методичні рекомендації з оцінювання якості роботи внутрішнього аудитора, що побудовані на основі анкетування керівником та самооцінки з дотриманням принципів професійної етики. Відзначається співставність двох оцінок з похибкою до 10 %, що свідчить про об’єктивність оцінювання та вирішення спорів, якщо дані умови не дотримані. На основі цього керівник підрозділу внутрішнього аудиту розробляє програму підвищення кваліфікації працівників, щоб вони відповідали займаним посадам.