Островська Наталія Степанівна Методологія формування системи контролінгу ризиків у банку

Краткое описание

Островська Наталія Степанівна, доцент кафедри публічних, корпоративних фінансів та фінансового посередництва, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Назва дисертації: «Методологія формування системи контролінгу ризиків у банку». Шифр та назва спеціальності 08.00.08 гроші, фінанси і кредит. Спецрада Д79.051.04 Чернігівського національного технологічного університету

ЗМІСТ
ВСТУП 35
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ ФУНДАМЕНТ КОНТРОЛІНГУ РИЗИКІВ У БАНКАХ 47
1.1. Сутність контролінгу та його місце в системі прийняття
фінансових рішень в банку 47
1.2. Ризики банківської діяльності та їх класифікація 58
1.3. Контролінг ризиків як необхідна складова механізму
ризик-менеджменту в банку 68
1.4. Управління банківськими ризиками у світлі євроінтеграційних
процесів в Україні 76
Висновки до розділу 1 102
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОНТРОЛІНГУ РИЗИКІВ У БАНКУ 104
2.1. Концептуальні засади контролінгу ризиків у банку 104
2.2. Методологічна парадигма контролінгу ризиків у банку 112
2.3. Методологічні рамки формування системи контролінгу ризиків
у банку 125
Висновки до розділу 2 134
РОЗДІЛ 3. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ КОНТРОЛІНГУ РИЗИКІВ У БАНКУ 137
3.1. Принципи організації контролінгу ризиків у банку 137
3.2. Інтегрування контролінгу ризиків у систему стратегічного
та оперативного планування банку 161
3.3. Вплив розвитку цифрового-банкінгу на систему контролінгу
ризиків у банках України 194
Висновки до розділу 3 208
РОЗДІЛ 4 РОЗВИГГОК МЕТОДИЧНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ КОНТРОЛІНГУ РИЗИКІВ У БАНКУ 211
4.1. Удосконалення інструментів ідентифікації та оцінки банківських
ризиків 211
4.2. Методи мінімізації ризиків та їх модернізація 254
4.3. Планування та контроль ризиків у банку 280
Висновки до розділ}'' 4 308
РОЗДІЛ 5. МЕТОДОЛОГІЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЮ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКІВ У БАНКУ 310
5.1. Проблеми регулювання та контролінгу ризиків в банках 310
5.2. Методологічні особливості впровадження базельських вимог
щодо управління ризиками в банківській системі України 325
5.3. Контролінг елементів управління та шляхи його розвитку 346
Висновки до розділу 5 356
ВИСНОВКИ 359
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 365
ДОДАТКИ 400
35
ВСТУП
Актуальність теми. Дієздатність фінансової системи великою мірою залежить від розвитку та інфраструктури фінансового ринку, який повинен забезпечувати фінансовими ресурсами економіку. Одним з основних структурних елементів такого забезпечення є банки як посередники на ринку. Стан банківської системи відображає рівень розвитку економічної системи.
За останні два з половиною десятиліття світ банківської справи безпрецедентно змінився і буде трансформуватись надалі, але ще швидшими темпами. Банки у своїй діяльності постійно постають перед проблемами ліквідності, залучення депозитів, дисбалансу активів та пасивів,
недосконалості системи ризик-менеджменту, неповерненням кредитів та зростанням інших ризиків банківської діяльності. Економічна криза в умовах глобалізації актуалізує переосмислення форм та методів мінімізації банківських ризиків і реалізації банківського продукту. За цих умов висхідне зростання показників функціонування банківської системи та нарощення конкурентних позицій у глобальному фінансовому середовищі вимагає розроблення нових підходів до забезпечення ефективності системи управління ризиками. Такі системи мають ґрунтуватися на сучасному інструментарії організації, запобігання, ідентифікації, оцінки та нейтралізації ризиків. Найкращі практики ризик-менеджменту в банках передбачають запровадження системи контролінгу ризиків, яка сконцентрована на моніторингу та контролі ризикової позиції банку для оцінки, прогнозування та мінімізації потенціалу збитковості. Такі системи мають бути гнучкими й базуватися на серйозному теоретико-методологічному підґрунті. Це потребує постійного розвитку теоретичних засад та удосконалення методологічного забезпечення контролінгу ризиків у банку.
Теоретичні основи управління банківськими ризиками та запровадження контролінгу сформовано багатьма вітчизняними та закордонними науковцями. Так, оцінку, класифікацію та управління банківськими ризиками
представили у своїх наукових працях такі вчені: С. Андрос, Н. Бабіна, Г. Бортніков, Ю. Бугель, Т. Гоголь, Я. Головіна, А. Єпіфанов, О. Карась, О. Кириченко, Л. Кльоба, С. Козьменко, О. Колодізєв, В. Лагутін, О. Лисенок, А. Мазуренко, Т. Майорова, О. Момот, С. Науменкова, С. Онокієнко, Л. Примостка, С. Реверчук, І. Савченко, А. Сметанкіна, Н. Ткаченко, Н. Шелудько.
Проблеми безпеки банківської діяльності та здійснення банківських операцій є предметом наукових розвідок О. Барановського, О. Васюренка,
B. Виговської, В. Вовка, О. Вовчак, І. Гейця, В. Гетьмана, Д. Гриджука, О. Данченка, М. Дубини, І Івасіва, К. Ільченка, Г. Ковальчука, В. Міщенка, А. Мороза та інших.
Питання контролінгу як складового елементу системи ризик- менеджменту досліджували такі вчені, як А. Дайле, П. Хорват, Т. Райхман, Ю. Вебер, Г. Кюпер, Н. Бабяк, В. Карцева, О. Терещенко, Н. Шульга.
Аналіз банківських ризиків та обґрунтування підходів до управління ними висвітлено в наукових працях таких закордонних учених, як
C. Акіфьєв, В. Власов, X. Грюнінг, Е. Маєр, Р. Манн, Д. Моломжамц, Ф. Пісчасов, П. Роуз, І. Риков, І. Сємагін, Д. Удалов, X. Сінх, М. Юсім, С. Томке, Р. Труман, П. Туфано, Б. Твісс.
Результати наукових розвідок вказаних науковців мають важливе значення для формування теоретичного та методологічного підґрунтя розбудови системи контролінгу ризиків банківської діяльності. Однак актуальні тенденції розвитку банківської системи України формують перед ученими нові завдання щодо переосмислення методологічних підходів до дослідження контролінгу банківських ризиків та окреслення архітектури формування системи контролінгу ризиків банку. Впорядкування потребує класифікація банківських ризиків та термінологічний апарат обраного напряму дослідження. Важливим є вивчення специфічних властивостей контролінгу ризиків у системі прийняття управлінських рішень та його інкорпорації в систему стратегічного та оперативного планування банкує
Додаткового наукового обґрунтування потребують вихідні положення організації контролінгу ризиків у банку з позиції процесного підходу.
Актуальність і практична значущість вирішення зазначених проблем обумовили вибір теми дисертаційної роботи, визначення її мети, завдань, змісту та логіки дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт:
- кафедри корпоративних фінансів і контролінгу ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за темами: «Фінансове управління інвестиційно-інноваційним розвитком суб’єктів підприємництва» (номер державної реєстрації 0111U007426), де авторкою особисто розроблено концептуальні засади контролінгу ризиків у банку; «Інновації у корпоративних фінансах» (номер державної реєстрації 0116U001554), у межах якої дисертанткою обґрунтовано необхідність запровадження процесного підходу до організації контролінгу ризиків у банку;
- кафедри публічних, корпоративних фінансів та фінансового посередництва ЧНУ ім. Юрія Федьковича за темою: «Фінансова політика держави і господарюючих суб’єктів: коеволюція та синергетичний ефект» (номер державної реєстрації 0116U008898), у межах якої авторкою формалізовано методологічні рамки формування системи контролінгу ризиків у банку.
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних і методологічних основ контролінгу ризиків у банку та розроблення пропозицій, спрямованих на його вдосконалення для забезпечення стабільної роботи банківських установ.
З огляду на мету дослідження в роботі поставлені такі завдання:
- розкрити сутність контролінгу ризиків та показати його місце в системі прийняття управлінських рішень у банку;
-з’ясувати природу банківських ризиків і впорядкувати наукові підходи до їх класифікації;
- виокремити завдання, принципи та специфічні властивості контролінгу ризиків у системі ризик-менеджменту банку та визначити вплив процесу євроінтеграції на ризики банків;
- обґрунтувати концептуальні положення формування системи контролінгу ризиків банківських установ;
-розвинути методологічні підходи до дослідження контролінгу банківських ризиків;
- окреслити методологічні рамки формування системи контролінгу ризиків банку;
-удосконалити методичний інструментарій ідентифікації та оцінки банківських ризиків;
- охарактеризувати методи мінімізації ризиків і запропонувати шляхи їх модернізації;
- надати комплексну характеристику стану банківського сектору України;
- визначити проблеми та перспективи інкорпорації контролінгу ризиків у систему стратегічного та оперативного управління в банку;
-обґрунтувати вихідні положення організації контролінгу ризиків у банку з позиції кібернетично-процесного підходу;
-дослідити практику регулювання та контролінгу ризиків у банках в Україні;
- здійснити добір оптимального складу процедур імплементації базельських вимог у систему управління ризиками в банківській системі України;
-розробити науково-прикладні пропозиції щодо формування системи контролінгу ризику в банку з урахуванням діючих умов державного регулювання та нагляду.
Об’єктом дослідження є процеси управління ризиками в банку.
Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та науково- прикладні аспекти формування системи контролінгу ризиків у банку.
Методи дослідження. Методологічною базою дисертаційного дослідження виступають фундаментальні положення теорії банківської справи, менеджменту, фінансів, кредиту, управління підприємством, безпеки банківської діяльності, управління у сфері мінімізації банківських ризиків. Для реалізації поставлених завдань у дисертації були використані загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання, зокрема: системно- статистичний підхід (у процесі дослідження теорії ризик-менеджменту банку, положень банківського менеджменту, системи контролінгу в управлінні банківськими ризиками, процесів стратегічного й оперативного планування діяльності банків); системно-структурний аналіз (для розкриття та обґрунтування теоретико-методологічних засад контролінгу ризиків у системі ризик-менеджменту банку); наукової абстракції (під час дослідження природи банківських ризиків); формалізації та ідеалізації (для обґрунтування теоретичних контурів системи контролінгу ризиків у банку); структурно- компаративного аналізу (при пошуку та визначенні напрямів модернізації методичного інструментарію оцінки банківських ризиків і методів їх мінімізації); порівняльного аналізу (для обґрунтування вдосконалення науково-методичного підходу до планування та контролю ризиків у банку); статистичні методи аналізу (під час дослідження процесу інтегрування контролінгу ризиків у систему стратегічного та оперативного планування діяльності банку); логічні методи (для пояснення впливу розвитку цифрового банкінгу на систему контролінгу ризиків у банках України); методи логічного моделювання (при розробці положення управління ризиками в банківській системі України й обґрунтуванні шляхів розвитку елементів контролінгу в діючих умовах державного регулювання та контролю).
Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові та законодавчі акти України з питань функціонування банківської системи, наукові праці провідних вітчизняних та закордонних науковців у сфері дослідження особливостей формування системи контролінгу ризиків у банку, дані Міністерства фінансів України, Державної служби статистики України, аналітичні матеріали Національного банку України, публікації міжнародних фінансових організацій (дані Світового банку, Європейського центрального банку, Статистичної служби Європейського Союзу, центральних банків окремих європейських країн), інформаційні ресурси мережі Інтернет, особисті спостереження та розрахунки дисертантки.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна проведеного дослідження полягає в поглибленні теоретичних засад і вдосконаленні методології формування контролінгу ризиків у банках.
Основні теоретичні та методологічні результати, які визначають наукову новизну дисертаційного дослідження, полягають у такому:
вперше:
- розроблено концептуальні засади контролінгу ризиків у банку, які базуються на методології системного підходу та включають предмети застосування, що дають змогу забезпечити координацію операцій системи менеджменту та прийняття раціональних управлінських рішень. На відміну від існуючих, новизна запропонованої концепції полягає не в методології, а в предметах застосування. Тобто контролінг дозволяє забезпечити координацію «другого порядку», а саме координацію самих операцій системи банківського менеджменту. Концепція розвитку контролінгу сучасного банківського менеджменту є об’єктивним явищем застосування формальних процедур механізму прийняття ефективних управлінських рішень;
- обґрунтовано методологічні рамки формування системи контролінгу ризиків у банку, що включає набір принципів, методів та інструментів для розширення існуючої системи збалансованих показників (BSC) у новій парадигмі управління банком. Впровадження такої системи необхідно здійснювати спочатку в пілотному режимі для банків із різним розміром активів. Такий пілотний проект буде ефективним, якщо банк зобов’язати створити службу контролінгу, а також спеціальний комітет, в якому мають бути представники всіх підрозділів;
- обґрунтовано кібернетично-процесний підхід до організації контролінгу ризиків у банку, який дає змогу сформувати інтегровану систему управління банківськими ризиками (ІСУБР), яка орієнтується на клієнта та толерантність (liberal) до ризиків. Підхід створює нові можливості для здійснення реінжинірингу бізнес-процесів банківської установи, управління якістю обслуговування клієнтів банку відповідно до світових стандартів та впровадження інновацій у механізм прийняття управлінських рішень;
удосконалено:
- теоретичну архітектуру системи ризик-менеджменту банку на основі включення до неї підсистеми контролінгу ризиків як фундаменту, на якому ґрунтуються рішення щодо управління ризиками. Відповідно, завершена система ризик-менеджменту включає в себе елементи моніторингу, контролю, стратегічного та оперативного планування, які в поєднанні із сучасними технологіями уможливлюють формування інтегрованої процесно- орієнтованої моделі управління банком;
- методичні підходи до мінімізації ризиків у банку на основі їх модернізації в напрямку оновлення та самостійного визначення банками своїх внутрішніх підходів із виявлення, оцінки, аналізу та управління ймовірними групами ризиків. Зміст новацій полягає в розробці оперативних механізмів моніторингу ризикової позиції; розробці та встановленні запобіжників та порогів прийняття ризиків; переформатування організаційної структури банку з виокремленням підрозділу сервісної підтримки та розробки відповідної методичної бази щодо управління різними видами ризиків; введення інструментів стратегічного управління за схемою «план- звіт-аналіз»; створення єдиної інформаційної бази та підпорядкування їй документообігу банку. Це передбачає зміни в методичному, інформаційно- організаційному забезпеченні управління банківськими ризиками, що дасть можливість покращити роботу підрозділів банку, відповідальних за проведення стрес-тестування ризиків;
- організаційні засади контролінгу ризиків у банку з урахуванням чинника експансії технологій цифрового банкінгу в банківській діяльності, зокрема стосовно виникнення ризиків, пов’язаних із відмиванням грошей через мережу Інтернет та функціонуванням бізнес-центрів у фінансовій структурі банку. Обґрунтовано необхідність функціонування сервіс-центрів (відповідають за технічний супровід) та процесинг-центрів (здійснюють супровід банківських послуг), що дозволить мінімізувати кіберризики в банку;
набули подальшого розвитку:
1) поняттєво-категоріальний апарат теорії контролінгу в частині уточнення змісту дефініції «контролінг ризиків у банку», який запропоновано розглядати як підсистему ризик-менеджменту, яка сконцентрована на систематичному моніторингу та контролі ризикової позиції банку для забезпечення об’єктивності оцінок, прогнозів та мінімізації потенціалу його збитковості. На відмін}'' від наявних підходів, дефініція базується на інтегрованому менеджменті ризиків і дозволяє побудувати практично орієнтовану концепцію контролінгу ризиків у банк}'';
- класифікація банківських ризиків у частині її доповнення ознаками категорій збитків та втрачених можливостей, прибутку та нульового результату. Обґрунтовані критерії дозволять підвищити ефективність оцінки якості управлінського рішення банку. Такий підхід відрізняється від наявних класифікацій, які передбачають надання переваги одним видам ризиків над іншими, поділ за типами банків, джерелами виникнення тощо. Запровадження нового підходу дасть можливість удосконалити якість ризик- менеджменту банку;
- науково-практичні рекомендації щодо імплементації базельських вимог з управління ризиками у вітчизняних банках, зокрема обґрунтовано необхідність повного покриття ризиків на основі збільшення вимог не тільки до капіталу банку, а й до якісних і кількісних характеристик кредитного портфеля та цінних паперів. Це дасть можливість диверсифікувати банківські ризики та вдосконалити систему контролю та оперативного реагування менеджменту банку;
- пропозиції з впровадження контролінгу ризиків у банківській системі України в частині розроблення типового положення щодо організаційної мережі служби контролінгу ризиків у банку, яке на відмін}' від чинних положень (сфокусовані на вузьких питаннях техніки управління ризиками), передбачає введення служби контролінгу ризиків, запровадження стратегічного та оперативного планування ризиків з урахуванням процесного підходу, методології проектного контролінгу та інформаційного менеджменту. Розроблене положення встановлює вимоги до організації контролінгу ризиків у банки чи його філії на території України. Це сприятиме уніфікації термінології та стане основою для створення служби контролінгу в банку;
- методологічна складова регулювання системи управління ризиків у банку, яка передбачає використання запропонованої побудови алгоритму ефективної системи контролінгу ризиків у банку, що дасть змогу систематизувати процеси організації управління ризиками від повного аналізу до зворотного зв’язку.
Практичне значення одержаних результатів. Основні висновки та пропозиції, які містяться в дисертації, розширюють і поглиблюють можливості формування ефективної системи контролінгу ризиків у вітчизняних банках.
Результати дисертаційної роботи знайшли своє практичне застосування в діяльності окремих установ, що підтверджується відповідними довідками про впровадження, зокрема: Комітету Верховної Ради України з цифрової трансформації - використано рекомендації щодо введення методології оцінки результативності контролінгу за системою критеріїв, що відображають його статус у банківському менеджменті, економічний результат діяльності служби контролінгу та якість її роботи (довідка № 242 від 13 листопада 2019 року); Кабінету Міністрів України - прийняті до уваги рекомендації щодо експансії технологій цифрового банкінгу при підготовці пропозицій щодо стимулювання розвитку національної економіки (довідка №05/02-18-12 від 14 листопада 2018 р.); Асоціації українських банків - використані рекомендації щодо проведення аналізу вартісно-функціональної оцінки сегментів банківського бізнесу. На основі даного аналізу розроблені методи мінімізації ризиків, планування та контроль ризиків у банку. Визначені проблеми побудови та інтегрування системи контролінгу ризиків в банку, а також статус контролінгу в банківському менеджменті, економічний результат діяльності служби контролінгу та якість її роботи (довідка №01- 10/190 від 26 грудня 2019 року); «Райфайзен Банк Аваль» - враховано концептуальні положення кібернетично-процесного підходу до організації контролінгу ризиків у банку при підготовці пропозицій щодо розбудови інтегрованої системи управління банківськими ризиками (довідка від 03.12.2019 р. №Д1-В 89/62/172/1); AT «ОКСЇ БАНК» у процесі підготовки пропозицій щодо вдосконалення системи сервісної підтримки банку (довідка № 1000-600 від 19 вересня 2019 року); «БАНК КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» використано рекомендації щодо інструментів ідентифікації та оцінки банківських ризиків, розробленої організації процесу стратегічного та оперативного банківського планування, а також сформованої методології оцінки результативності контролінгу ризиків за системою критеріїв (довідка № 578/136 від 16 вересня 2019 року); КС «Освіта» Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Застосовано розроблений методичний підхід до мінімізації ризиків на основі їх модернізації у напрямку оновлення та самостійного визначення фінансовими установами своїх внутрішніх підходів із виявлення, оцінки, аналізу та управління ймовірними групами ризиків (довідка № 1/02-5 від 15 лютого 2018 р.).
Теоретичні положення докторської дисертації використовуються в навчальному процесі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича при викладанні дисциплін «Центральний банк та грошово- кредитна політика», «Валютна політика», «Банківське регулювання і нагляд», «Банківський контролінг», «Безпека банківської діяльності» (довідка про впровадження № 128 від 10 грудня 2019 року) .
Особистий внесок здобувана. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною та завершеною науковою працею. Усі наукові результати, викладені в рукописі та винесені на захист, отримані автором особисто. Із наукових праць, які опубліковані в співавторстві, у дисертаційній роботі використані та містяться тільки ті, які є результатом самостійної роботи здобувана. Внесок авторки в наукові праці, опубліковані в співавторстві, наведено в списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та методологічні положення та результати дослідження, що наведені в дисертаційній роботі, доповідались і обговорювались на 19 міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема: «Особливості функціонування національних фінансових систем в умовах поглиблення глобалізаційних процесів» (м. Ірпінь, 2010 р.), «Розвиток України в XXI столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми» (м. Тернопіль, 2010 р.), «Формування психолого-педагогічного підходу щодо вивчення економічних дисциплін у вищих навчальних закладах. Фінансова освіта: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку» (м. Севастополь, 2010 р.), «Ефективність управління комерційними банками України в сучасних умовах. Проблеми формування нової економіки XXI століття» (м. Луцьк, 2011р.), «Формування стратегії комерційних банків України. Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків» (м. Черкаси, 2011 р.), «Сутність контролінгу та його місце у системі прийняття фінансових рішень у банку. Інституційно-організаційно аспекти фінансової політики в умовах розбудови суспільства соціальної справедливості» (м. Харків, 2013 р.), «Методи мінімізації банківських ризиків» (м. Чернівці, 2013 р.), «Формування контролінгу ризиків в комерційних банках України. Інноваційні виміри розвитку економіки в умовах глобалізації», (м. Чернівці, 2014 р.), «Аналіз деяких аспектів стану кредитного ринку України. Фінансово-економічна стратегія розвитку в умовах євроінтеграційних процесів: аспекти сталості та безпеки» (м. Чернігів, 2014 р.), «Аналіз деяких аспектів стану кредитного ринку України. Фінансово-економічна стратегія розвитку в умовах євроінтеграційних процесів: аспекти сталості та безпеки» (м. Чернігів, 2014 р.), «Методы минимизации кредитных рисков. Актуальные проблемы инновационного развития экономики» (м. Белгород, 2014 р.), «Менеджмент управління банківськими ризиками. Можливості та перспективи забезпечення сталого розвитку економіки» (м. Ужгород, 2016 р.), «Контролінг ризиків в банківській діяльності. Розвиток міжнародної конкурентоспроможності: держава, регіон, підприємництво» (м. Лісабон, Португалія, 2016 р.), «Особливості контролінгу ризиків в комерційних банках. Корпоративні фінанси: проблеми та перспективи інноваційного розвитку» (м. Київ, 2016 р.), «Банківські ризики та методи управління ними. Проблеми та перспективи розвитку економіки в контексті євроінтеграційних процесів» (м. Запоріжжя,
2017 р.), «Економічна сутність контролінгу банківських ризиків. Оцінка тенденцій та перспективних напрямків розвитку економіки» (м. Дніпро,
2018 р.), «Теоретичні аспекти формування банківського менеджменту. Економіка та суспільство: сучасні вектори розвитку» (Німеччина, м. Лейпциг, 2018 р.), «Інструменти сучасного менеджменту в банку. Інвестиційно- інноваційна політика: пріоритетні галузі та потенційні джерела» (м. Львів, 2018 р.), «Концептуальні засади контролінгу ризиків у комерційних банках. Фізико-технологічні проблеми передавання, оброблення та зберігання інформації в інфокомунікаційних системах» (м. Чернівці, 2018 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковано в 60 наукових працях загальним обсягом 133,26 друк. арк. (особисто автору належить 84,8 друк, арк.), з них: 1 одноосібна монографія обсягом 17,78 друк, арк.; З розділи в колективних монографіях (особисто автору належить 11,3 друк, арк.); 25 статей у наукових фахових виданнях України (особисто автору належить 7,21 друк, арк.), з них 5 статей у фахових виданнях України, що входять до міжнародних наукометричних баз даних (особисто автору належить 1,1 друк, арк.); 5 статей - у наукових періодичних виданнях інших держав (особисто автору належить 1,58 друк, арк.); 26 наукових робіт в інших виданнях, за матеріалами конференцій та круглих столів (особисто автору належить 46,93 друк. арк.).
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновку, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 434 сторінки комп’ютерного тексту. Текст дисертації містить 60 рисунків на 44 сторінках, 32 таблиці на 36 сторінках, 22 додатки на 35 сторінках. Список використаних джерел включає 381 найменування

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано комплексне вирішення наукової проблеми, яка полягає в обґрунтуванні теоретичних і методологічних основ контролінгу ризиків у банку та розроблення пропозицій, спрямованих на його вдосконалення для забезпечення стабільної роботи банківських установ. Проведене дослідження дало змогу зробити такі висновки:
1. Встановлено, що важливою умовою забезпечення стабільного функціонування банківської системи країни є запровадження в менеджмент банківських установ систем контролінгу ризиків. На підставі узагальнення наявних наукових поглядів до розуміння природи контролінгу було уточнено зміст «контролінгу ризиків у банку» як підсистеми ризик-менеджменту, що сконцентрована на систематичному моніторингу та контролі ризикової позиції банку для забезпечення об’єктивності оцінок, прогнозів та мінімізації потенціалу його збитковості. На основі корелювання системи ризик- менеджменту банку та системи контролінгу ризиків у банку визначено мету банківського контролінгу - прогнозування ймовірних проблем щодо зміни ризикової позиції та внесення своєчасних змін в управлінські рішення для попередження фінансових втрат унаслідок реалізації виявлених ризиків.
2. Опрацювання на синтез теоретичних підходів до тлумачення економічної природи ризику та дослідження специфічних властивостей банківської діяльності сформувало підґрунтя для авторської позиції щодо трактування суті банківського ризику як можливість здійснення управлінської дії, в межах якої можна оцінити джерела невизначеності, ймовірність настання події, вартість вірогідності та результат якості менеджменту банку за підсумком отримання фінансового результату. Розширено наявну класифікацію банківських ризиків такими ознаками: за категоріями збитків та втрачених можливостей; за прибутком та нульовим результатом. Такий підхід орієнтований на підвищення ефективності ризик-
менеджменту банку в частині встановлення допустимого рівня банківських ризиків із урахуванням особливостей діяльності таких установ та джерел виникнення загроз.
3. Ґрунтуючись на доктринальних принципах системного підходу контролінг ризиків у банку представлено як підсистему фінансового управління банку та відтворено через сукупність процедур обмеження та нейтралізації прийнятих банком ризиків: прогнозування, планування, моніторинг, облік, контроль, регулювання та корегування. Вказана система функціонує на основі забезпечення взаємозв’язку між формуванням інформаційної бази і процесами фінансового аналізу та планування ризиків, що дозволяє забезпечити своєчасне виявлення відхилень від планових показників такого управління та прийняття оперативних рішень, спрямованих на мінімізацію втрат банківської установи. Вказано на вплив процесу євроінтеграції України на практику управління банківськими ризиками через ризик-орієнтований підхід щодо інспекційних перевірок банків, запровадження нових механізмів визначення кредитних ризиків, нові стандарти ведення банківського бізнесу.
4. Сформовано концептуальні положення формування та
функціонування системи контролінгу ризиків у банку, які дозволили окреслити її теоретичні контури, методологічні основи, підходи до забезпечення її дієвості, обґрунтувати принципи (системності, синергії, когнітивності, поліморфізму, достовірності, законності), функції
(інформаційна, контрольна, координаційна, аналітична, стратегічна) тощо. Запропоновані концептуальні положення були використані при
обґрунтуванні структурно-функціональних характеристик інтегрованої системи контролінгу ризиків у банку, яку запропоновано розглядати як систему сервісної підтримки менеджменту банку та побудована на принципі системності своєї внутрішньої структури.
5. Розвинуто методологічні засади формування системи контролінгу ризику у банку за рахунок поєднання положень системного, процесного, функціонального та кібернетичного підходів. У системному вимірі контролінг ризиків у банку представлено як цілісність із системи ризик- менеджменту, яка містить сукупність підсистем нижчого порядку (аналіз, планування, моніторинг, контроль тощо). Усі ці складові об’єднуються в єдину інтегровано-координовану систему управління банківськими ризиками. Складові контролінгу ризику в банку, їхній зміст та роль у мінімізації втрат були охарактеризовані з позиції функціонального підходу. Циклічність, безперервність та взаємопов’язаність складових такого контролінгу підтверджено засобами процесного та кібернетичного підходів. Доведено, що комбінування вказаних підходів дозволяє представити контролінг у багато векторному комплексному форматі.
6. Доповнено методологічний інструментарій контролінгу'' ризиків банку' за рахунок обґрунтування сукупності принципів, методів та інструментів розширення системи збалансованих показників (RIBSC) у новій парадигмі управління банком. Запропоновано розширення існуючої системи збалансованості показників (BSC) двома новими компонентами: «інновації» (І) та «ризики» (R). Така вдосконалена система збалансованих показників має назву - Risk Innovation Balanced Scorecard (RIBSC). Це надає змогу ідентифікувати банківські ризики не ізольовано один від одного, а у взаємозв’язку.
7. Розширено методичний інструментарій контролінгу ризиків банку за рахунок обґрунтування необхідності розрахунку індикаторів банківського ризику (VaR, RAROC, RARORAC) та показників прибутковості (EVA, SVA, ROE, ROA), що дозволить створити інформаційно-аналітичну основу для ідентифікації та квантифікації ризиків банківської діяльності та сприятиме підвищенню наукової обґрунтованості управлінських рішень щодо мінімізації ризиковості такої діяльності.
8. Результати аналізу стану банківського сектору України засвідчили: спостерігається збільшення обсягів активів вітчизняних банків в абсолютних величинах на 43 млрд грн, але якщо врахувати рівень девальвації гривні, то можна констатувати їх стійку тенденцію до зменшення; з 2016 року спостерігається відновлення депозитної активності фізичних та юридичних осіб, що можна пояснити стабілізацією курсу гривні та підвищенням ліквідності банківських установ; розмір кредитного портфеля банків у номінальному виразі зріс на 112,4 млрд грн, але в реальному вираженні демонструє помітне зменшення; відбувається нарощення недовіри до фінансово-кредитних інституцій з боку суспільства; наявною є суперечливість регулятивного впливу НБУ; недосконалість ризик менеджменту. За цих умов ключовими для вітчизняних банківських установ є оптимізація витрат та управління ризиками.
9. Визначено напрями модернізації наявних підходів до управління ризиками задля мінімізації втрат у разі їх реалізації, зокрема: розробка оперативних механізмів моніторингу ризикової позиції; розробка та встановлення запобіжників та порогів прийняття ризиків; переформатування організаційної структури банку з виокремленням підрозділу сервісної підтримки та розробки відповідної методичної бази щодо управління різними видами ризиків; введення інструментів стратегічного управління за схемою «план-звіт-аналіз»; створення єдиної інформаційної бази банку.
10. Вивчення вітчизняної практики контролінгу ризиків у банку дозволила виявити коло проблем, що уповільнюють його впровадження, серед яких: недостатній рівень уніфікації та стандартизації здійснення банківських операцій; недосконалість інформаційного забезпечення внутрішніх бізнес- процесів у банку вимогам сучасного контролінгу; відсутність кваліфікованих спеціалістів у сфері сервісної підтримки банку; відсутність досвіду та традицій вітчизняного вартісно-орієнтованого банківського менеджменту; формалізація окремих управлінських та облікових процедур у банках відповідно до вимог законодавства; нерівномірне розмежування прав та обов’язків на різні підрозділи банку та дублювання повноважень; наявність проблем з ефективним і надійним функціонуванням внутрішніх банківських мереж та інформаційних баз.
11. Обґрунтовано кібернетично-процесний підхід до формування інтегрованої системи управління банківськими ризиками (ІСУБР), яка буде зорієнтована на узгодження з цілями й політикою банківської установи та захист інтересів клієнтів та мінімізацію ризиків. Такий підхід дозволить ініціювати реінжиніринг бізнес-процесів банківської установи, підвищити якість банківських послуг відповідно до світових стандартів та сприятиме впровадженню інновацій у самий сектор управління. У роботі представлено послідовність досягнення цілей системи контролінгу ризиків у банку (Ег) з позиції кібернетично-процесного підходу, що дозволило теоретично обґрунтувати можливості ідентифікації базисних функцій і механізмів такої системи як складової компоненти стратегічного й оперативного управління для ефективності та стабільності банківської діяльності.
12. Удосконалено науково-методичний підхід до планування та контролю ризиків у банку. Обґрунтовано процесний підхід до організації контролінгу ризиків у банку, який створює нові можливості для здійснення реінжинірингу бізнес-процесів банківської установи, управління якістю обслуговування клієнтів банку відповідно до світових стандартів та впровадження інновацій у механізм прийняття управлінських рішень. Визначено роль контролінгу як підсистеми управління банком, яка полягає в наданні допомоги та підтримці керівництва банку. Виділено завдання контролінгу в процесах планування, організаційної роботи, стимулювання, регулювання, контролю, інформаційних потоків та аналізу прийняття рішень. Пропонується сформувати інтегровану систему управління банківськими ризиками (ІСУБР), яка буде забезпечувати різні види управлінь, зорієнтовані на клієнта та толерантності до ризиків. При її створенні потрібно гармонійно поєднувати в цьому процесі контролінгу банківських ризиків елементи планування та дотримання кредитно-процентної політики. Такий процес запускає нові можливості здійснення реінжинірингу бізнес-процесів банківської установи, управління якістю обслуговування персоналу банку відповідно до світових стандартів та впровадження інновацій у самий сектор управління.
13. Досліджено практику регулювання та контролінгу ризиків у банках в Україні. Надано пропозиції щодо вирішення витрат на впровадження контролінгу в банку за допомогою двох варіантів: залучення до впровадження контролінгу в банку іноземних консультантів та впроваджувати систему контролінгу за рахунок внутрішніх ресурсів. Виділено індивідуально-груповий принцип введення контролінгу. Виділено етапи процесу впровадження системи контролінгу ризиків у банку: методологічний, методичний та технічний. Узагальнено та сформовано заходи управління кредитним, процентним, валютним, ціновим та ризиком ліквідності банку. До управління ризиками необхідно застосовувати підхід, який передбачає розширення повноважень ризик-менеджера банку або його керівника з правом вето на рішення кредитного комітету.
14. Відібрано оптимальний склад процедур імплементації базельських вимог у систему управління ризиками в банківській системі України. Обґрунтовано необхідність покриття ризиків на основі збільшення вимог не тільки до капіталу банку, а й до якісних і кількісних характеристик кредитного портфеля та цінних паперів. Це дасть можливість диверсифікувати банківські ризики та вдосконалити систему контролю та оперативного реагування менеджменту банку. Ефективна система корпоративного управління банку також пов’язана з організаційною побудовою системи внутрішнього контролю, яка вважатиметься ефективною за наявності та належного функціонування чотирьох форм нагляду.
15. Розроблено науково-прикладні пропозиції щодо формування системи контролінгу ризику в банку із урахуванням діючих умов регулювання та нагляду. Доведено, що при побудові системи контролінгу ризиків у банку необхідно керуватися такими принципами: доступності, узагальненості за рівнями, моніторингу та контролю, відповідності. Основними напрямами майбутнього розвитку контролінгу є: орієнтація управління на додану вартість, формування корпоративної культури контролінгу, розширення його форм та видів, посилення ролі стратегічного та ризик-контролінгу, стандартизація та уніфікація інструментів контролінгу і процедур, впровадження роботи контакт центрів служб контролінгу. На основі здійсненого аналізу побудовано алгоритм ефективної системи контролінгу в банку від повного аналізу до формування механізму «зворотних зв’язків».