Софієнко Анастасія Петрівна Зовнішній державний борг у фінансовій стабілізації України

Краткое описание

Софієнко Анастасія Петрівна, керівник експертної групи з питань бюджетування директорату стратегічного планування та європейської інтеграції, Міністерство освіти і науки України. Назва дисертації: «Зовнішній державний борг у фінансовій стабілізації України». Шифр та назва спеціальності 08.00.08 гроші, фінанси і кредит. Спецрада Д26.001.12 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
СОФІЄНКО АНАСТАСІЯ ПЕТРІВНА
УДК 336(477):339.72.053.23:339.9(043.3)
ДИСЕРТАЦІЯ
ЗОВНІШНІЙ ДЕРЖАВНИЙ БОРГ
У ФІНАНСОВІЙ СТАБІЛІЗАЦІЇ УКРАЇНИ
08.00.08 – гроші, фінанси і кредит
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
___________________________ А.П. Софієнко
Науковий керівник: Лютий Ігор Олексійович
доктор економічних наук, професор,
заслужений економіст України
Київ – 2020

ЗМІСТ
ВСТУП .......................................................................................................................14
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ
ЗОВНІШНІМ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ .................................................................23
1.1.Теоретичні засади та економічна природа зовнішнього державного
боргу .................................................................................................................23
1.2. Параметризація оцінювання макрофінансової стабільності................44
1.3. Наукові засади побудови механізму управління зовнішнім державним
боргом ..............................................................................................................62
Висновки до розділу 1 ..............................................................................................83
РОЗДІЛ 2.ВПЛИВ ЗОВНІШНЬОГО ДЕРЖАВНОГО БОРГУ НА ФІНАНСОВУ
СТАБІЛЬНІСТЬ УКРАЇНИ......................................................................................86
2.1. Етапізація та особливості формування зовнішнього державного боргу
України.............................................................................................................86
2.2. Сучасна практика управління зовнішнім державним боргом України та
зарубіжних країн ...........................................................................................107
2.3. Зовнішні державні запозичення як чинник стійкості фінансової
системи України............................................................................................125
Висновки до розділу 2 ............................................................................................141
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ
ЗОВНІШНІМ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ УКРАЇНИ ЯК УМОВИ ФІНАНСОВОЇ
СТАБІЛІЗАЦІЇ.........................................................................................................144
3.1. Науково-методичний підхід до оцінки боргової стійкості як індикатора
стабільності фінансової системи держави..................................................144
3.2. Розробка заходів підвищення рівня боргової безпеки України за
допомогою використання індикаторних показників.................................162
3.3. Формування стратегічного боргового менеджменту в контексті
фінансової стабілізації України...................................................................180
Висновки до розділу 3 ............................................................................................198
ВИСНОВКИ.............................................................................................................202
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................................207
ДОДАТКИ................................................................................................................230

Список литературы

ВИСНОВКИ
Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального наукового
завдання, яке полягає в поглибленні теоретичних засад зовнішнього державного
боргу, дослідженні підходів до його оцінки та виробленні рекомендацій щодо
управління зовнішнім державним боргом України задля фінансової стабілізації.
Проведене дослідження дає підстави обґрунтувати ряд висновків та пропозицій.
Запропоновано новітній підхід до визначення поняття «зовнішній
державний борг» у двоаспектному його тлумаченні. З одного боку, під цим
поняттям ми розуміємо сумарні грошові зобов’язання держави, що включають у
себе основну суму позики та відсотки по ній, які підлягають поверненню
зовнішнім кредиторам на певну дату і за якими держава виступає гарантом. З
іншого боку, зовнішній державний борг, першопричинами якого є бюджетний
дефіцит та державний кредит, виступає «фінансовим мультиплікатором», що
через механізм боргової спіралі чинить суттєвий вплив на фінансову, фіскальнобюджетну, грошово-кредитну систему держави та макрофінансову стабільність
загалом;
Виявлено вплив зовнішнього державного боргу на макрофінансову та
макроекономічну стабільність країни. З’ясовано, що загалом стрімке зростання
зовнішнього державного боргу є небезпечним, адже спричиняє відплив
валютних резервів країни за кордон, створює додатковий тиск на платіжний
баланс, а при неефективному управлінні може стати причиною
неплатоспроможності країни-позичальника. Поряд з тим, безперечним є те, що
повна відмова від зовнішніх ресурсів недоцільна, адже за умов раціонального та
ефективного управління, такі запозичення можуть сприяти економічному
розвитку країни. Розглянуто існуючі підходи до оцінки макрофінансової
стабільності, визначено позитивні та негативні риси, притаманні їм.
Обґрунтовано підхід, що передбачає систематизацію макрофінансових
індикаторів стану державного боргу за трьома групами, що характеризують стан
зовнішнього, внутрішнього та обох груп державного боргу. В основу наведеного
203
підходу покладено синтез загальноприйнятих зарубіжних підходів та
індикаторів боргової безпеки, що використовуються в Україні;
Визначено механізм управління зовнішнім державним боргом України,
функціонування якого неможливе без розуміння ризиків, передумов, а також
внутрішніх та зовнішніх факторів виникнення боргових зобов’язань. Визначено
зміст політики, стратегії, тактики, цілей, мети та завдань управління зовнішнім
державним боргом. Окреслено об’єкт, предмет та методи, за допомогою яких
здійснюється управління державним боргом. Запропоновано механізм
узгодження зовнішнього державного позичання із стратегією фінансової
стабілізації, що передбачає: прогнозування потреби у додатковому фінансуванні;
визначення стратегії моніторингу, аналізу та управління зовнішнім державним
боргом; безпосереднє залучення коштів; реалізацію попередньо запланованих
державних реформ чи проєктів; оцінку ефективності використання запозичених
коштів;
4. Проаналізовано періодизацію етапів формування зовнішнього
державного боргу України, у результаті чого виокремлено восьмий етап цього
процесу, який характеризується різким зростання зовнішнього фінансування для
покриття окремих статей видатків державного бюджету після окупації АР Крим
і під час ведення воєнних дій, поповнення золотовалютного резерву держави,
здійснення пікових виплат за зовнішнім державним боргом і зміцнення
національної валюти. Зовнішні кредити, які будуть залучатися для подолання
наслідків пандемії коронавірусу, окреслить наступний дев’ятий етап
формування державного боргу України. Обґрунтовано детермінанти (основні та
додаткові), які визначали політику щодо зовнішніх державних запозичень
протягом всіх років незалежності. Доведено, що ключовими факторами, які
визначали необхідність додаткових зовнішніх запозичень протягом всіх років
незалежності України були дефіцит державного бюджету та кризові явища в
економіці у різні періоди часу;
5. Розглянуто досвід зарубіжних країн у процесі реалізації боргової
політики та напрями використання зовнішніх запозичень для стабілізації
204
фінансової та економічної системи держави. Для розвинених країн характерні
певні принципи прозорості та раціональності (ефективності) витрачання
запозичених коштів. Проаналізовано підходи до управління державним боргом
України, у результаті чого запропоновано акцентувати увагу на використанні
методів рефінансування, доповнивши його викупом державного боргу на
вторинному ринку з дисконтом, та обмін боргу на національні активи, переважно
акції державних підприємств;
6. Досліджено вплив зовнішніх державних запозичень на забезпечення
фінансової стабільності держави. Зовнішні запозичення можуть мати як
позитивні, так і негативні наслідки для фінансової стабільності, що насамперед
залежить від умов, термінів та мети залучення. Задля оцінки впливу зовнішнього
боргу на фінансову стійкість України удосконалено методику, яка передбачає
розрахунок показників боргової безпеки, фінансової стійкості та
платоспроможності з використанням механізму оцінки ймовірності банкрутства
суб’єкта господарювання;
7. З метою виявлення взаємовпливу зовнішнього державного боргу та
показників макроекономічного розвитку держави побудовано авторегресійну
модель, у результаті чого з’ясовано, що під час пришвидшення зростання
зовнішнього державного боргу відбувається падіння темпу зростання ВВП до
1%, після чого спостерігається його стабілізація. Внаслідок шоку реального
обмінного курсу відбувається зростання зовнішнього державного боргу з
наступним затуханням до нуля, починаючи з п’ятого періоду. Доведено, що
коливання темпів зростання ВВП пояснюються в основному власними
коливаннями, адже на зовнішній державний борг припадає від 2,5 до майже 8%
їх коливань. Коливання зовнішнього державного боргу на 7-10% пояснюються
змінами рахунку поточних операцій платіжного балансу України;
8. Запропоновано комплекс заходів щодо підвищення рівня боргової
безпеки України: 1) оперативні заходи – підвищення контролю за використанням
боргових коштів, інвентаризація існуючих інвестиційних проєктів, визначення
ключових параметрів негативного впливу на боргову безпеку; 2) тактичні заходи
205
– зниження ключових параметрів боргової безпеки до нормативних значень,
оптимізація нормативного забезпечення та інституційної структури управління
державним боргом, формування дієвої контролюючої вертикалі за державними
запозиченнями з включенням суспільних інститутів; 3) стратегічні заходи –
трансформацію боргової стратегії України з визначенням ключових параметрів
довгострокового розвитку країни на основі державних запозичень;
9. Обґрунтовано рекомендації щодо практики покращення стратегічного
менеджменту зовнішнього боргу в Україні, що передбачає: 1) наділення
Боргового агентства функцією узгодження фіскальної, монетарної та боргової
політик держави як єдиного механізму стимулювання економічного розвитку
держави; 2) активне залучення місцевих органів влади до зовнішнього
запозичення в межах процесів децентралізації влади, що відбуваються в Україні,
з дотриманням критеріїв, які мають охоплювати показники допустимості
місцевих запозичень, а також обсягів та обґрунтованості певного рівня
заборгованості; 3) поступова заміна короткострокових та середньострокових
зовнішніх державних запозичень на довгострокові та внутрішні державні
запозичення з метою оптимізації структури залучення кредитних коштів; 4)
недопущення та боротьба з ефектом «заміщення інвестицій», а також зміщення
акцентів при залученні зовнішніх державних запозичень у бік інвестиційної
складової з розрахунком ефекту від вкладення в окремі державні проєкти; 5)
зміна мети управління зовнішнім державним боргом, яка повинна полягати у
пришвидшенні відновлення національних економічної та соціальної систем на
основі зовнішніх державних запозичень при мінімізації їх вартості та оптимізації
управління ризиками; 6) збільшення кількості та варіативності методів та
інструментів активного управління боргом з акцентом на рефінансуванні (з
можливістю часткового списання, відтермінування сплати позик) та
реструктуризації, а також новаторських для України методів управління з
залученням місцевих органів влади: «зовнішній борг – акції» (заміна боргових
зобов’язань на акції підприємств, що знаходяться у державній та муніципальній
власності); «зовнішній борг – експорт» (списання боргу в межах збільшення
206
експортних постачань відповідної продукції); «зовнішній борг – екологія»
(списання боргу в межах реалізації екологічних проєктів).