Тертичний Ярослав Сергійович Детермінанти розвитку електронної комерції в умовах глобальної дигіталізації

Краткое описание

Тертичний Ярослав Сергійович, лаборант навчально-методичної лабораторії інформаційних технологій в аналітиці кафедри економічної та управлінської аналітики Донецького національного університету імені Василя Стуса. Назва дисертації: «Детермінанти розвитку електронної комерції в умовах глобальної дигіталізації». Шифр та назва спеціальності 08.00.02 світове господарство і міжнародні економічні відносини. Спецрада Д11.051.03 Донецького національного університету імені Василя Стуса

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТУСА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТУСА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ТЕРТИЧНИЙ ЯРОСЛАВ СЕРГІЙОВИЧ
УДК 004.738.5:339 (100) (043.5)
ДИСЕРТАЦІЯ
ДЕТЕРМІНАНТИ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ В УМОВАХ
ГЛОБАЛЬНОЇ ДИГІТАЛІЗАЦІЇ
08.00.02 - світове господарство
і міжнародні економічні відносини
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідш^джерело
~Я:С. Тертичний
Вінниця - 2021

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 13
ВСТУП 14
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДИГІТАЛІЗАЦІЇ 24
1.1. Детермінанти природи інформаційної глобалізації в епоху
дигіталізації 24
1.2. Напрями інтеграції системи інформаційно-комунікаційних
технологій в ланцюги створення вартості глобального бізнесу 41
1.3. Сутність та природа електронної комерції 59
Висновки до першого розділу 67
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННОГО
БІЗНЕСУ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ 70
2.1. Світові тенденції впровадження інформаційно-комунікаційних
технологій в економічну сферу 70
2.2. Аналіз світових тенденцій розвитку електронної комерції в
контексті інформаційної глобалізації 81
2.3. Детермінанти розвитку електронного бізнесу в Україні 101
Висновки до другого розділу 119
РОЗДІЛ 3. МЕХАНІЗМИ КОНКУРЕНТНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ БІЗНЕСУ У ПРОЦЕС ГЛОБАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДИГІТАЛІЗАЦІЇ 122
3.1. Інклюзивність як фактор розвитку електронної комерції 122
3.2. Механізми державного регулювання розвитку електронної
комерції 144
3.3. Моделювання бізнес-процесів віртуальної організації 167
Висновки до третього розділу 200
ВИСНОВКИ 203
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 207
ДОДАТКИ 225
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВВП - валовий внутрішній продукт
ВСПІС - Всесвітній саміт з питань інформаційного суспільства
ЄС - Європейський Союз
ІКТ - інформаційно-комунікаційні технології
НДДКР - науково-дослідні та досвідно-конструкторські роботи
ОЕСР (OECD) - Організація економічного співробітництва та розвитку
ООН - Організація об’єднаних націй
СОТ (WTO) - Світова організація торгівлі
ТНК - транснаціональна корпорація
ЦСР - Програма ООН «Цілі сталого розвитку»
ЧПУ - машини з чисельно-програмним управлінням ШІ - штучний інтелект
ЮКНТАД (UNCTAD) - Конференція з торгівлі та розвитку ООН B2B - «бізнес для бізнесу»
B2C - «бізнес для споживачів»
C2C - «споживачі для споживачів»
B2G - «бізнес для уряду»
PWC - PricewaterhouseCoopers
SMB (Server Message Block) - мережевий протокол для віддаленого доступу до
файлів і принтерів
IoT - Інтернет речей
IT - інформаційні технології
UPU - Universal Postal Union
WCO - World Customs Organization
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Сучасний період розвитку глобальної економіки характеризується безпрецедентним зростанням впливу науки і нових технологій на соціально-економічний розвиток усіх країн. Найпомітніше місце в цих процесах посіли технології інформаційної революції, що зумовила сприйняття постіндустріального суспільства як інформаційного. Нові технології докорінно й швидко змінили структуру світової економіки. У дослідженнях соціально-економічних процесів, характерних для трансформації індустріального суспільства в постіндустріальне, пропонується ряд концепцій розвитку економіки. Зокрема інноваційна економіка, інформаційна економіка, цифрова (дигітальна) економіка, «нова» економіка, економіка знань, економіка, заснована на знаннях. Процес дигіталізації охоплює всі сфери діяльності людства, набуває загальнопланетарного глобального характеру. Електронна комерція, як породження цифрової економіки, стало сферою використання електронних та інформаційних технологій для сприяння традиційним бізнес-процесам у розподілі товарів і послуг, що привело до їх глибинних докорінних змін.
Проблеми, пов’язані з новим інформаційним етапом економічного розвитку суспільства, висвітлені в роботах таких вчених, як Ю. Бажал, А. Гальчинський, В. Геєць, С. Ранган (S. Rangan), М. Сенгул (M. Sengul), Л. Федулова, А. Чухно та інші. Питання розвитку інформатизації та дигіталізації виробничих відносин, формування електронної комерції розглядаються в роботах К. Бойченко, Г. Дункана (Gr. Dunkan), Т. Загорної, Ж. Куіна (Zh. Qin), М. Рубцової, А. Саммера (A. Summer), М. Сенгула, О. Сазонець, А. Ткачової, С. Фостера, М. Фалка (M. Falk), Е. Хангстена (E. Hagsten) та інших.
Незважаючи на численні наукові праці як зарубіжних, так і вітчизняних вчених, потребують подальшого наукового опрацювання питання розвитку електронної комерції в умовах глобальної дигіталізації, що зумовило вибір теми дисертаційної роботи, постановку мети і завдань дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана відповідно до тематики наукових досліджень кафедри міжнародних економічних відносин Донецького національного університету імені Василя Стуса: «Формування міжнародної
конкурентоспроможності регіону на основі інноваційно-інвестиційної моделі розвитку» (номер держреєстрації 0113U003659, 2013—2017 рр.), у рамках якої запропоновано теоретико-методологічні засади дослідження глобальної інформаційної дигіталізації, а саме: визначення поняття «глобальної інформаційної дигіталізацїі» та систематизацію напрямів цифрових трансформацій бізнесу; «Формування конкурентних стратегій національних виробників в сучасній парадигмі глобального економічного середовища» (номер держреєстрації 0118U002395, 2018-2020 рр.), у межах якої
запропоновано теоретико-методологічні засади дослідження електронної комерції, а саме: визначення поняття «електронна комерція», типи цифрових зв’язків в електронній комерції, етапізацію процесу електронної комерції.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретико-методологічних засад дослідження проблеми розвитку електронної комерції та розробка науково-практичних рекомендацій щодо забезпечення конкурентних переваг національного бізнесу шляхом імплементації стратегій його адаптації до процесу глобальної інформаційної дигіталізації.
Для досягнення зазначеної мети було поставлено і вирішено такі завдання:
- дослідити детермінанти трансформацій інформаційної глобалізації в епоху дигіталізації;
- систематизувати напрями інтеграції цифрових технологій у ланцюги створення вартості у глобальному бізнесі ;
- визначити сутність та особливості функціонування електронної комерції;
- дослідити світові тенденції інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій в організацію діяльності міжнародних компаній;
- проаналізувати глобальні тренди розвитку електронної комерції в контексті інформаційної глобалізації;
- визначити детермінанти розвитку електронної комерції в Україні;
- визначити канали впливу електронної комерції на інклюзивність економічного розвитку;
- розробити підходи до моделювання бізнес-процесів віртуальної організації;
- узагальнити підходи до подальшого розвитку державної політики у сфері цифрових трансформацій та підтримки розвитку електронного бізнесу.
Об ’єктом дослідження є процес розвитку електронної комерції в умовах глобальної дигіталізації.
Предметом дослідження є теоретичні засади й організаційно-економічні важелі розвитку електронної комерції та стратегії розвитку конкурентних переваг електронного бізнесу в умовах прискорення глобальної дигіталізації.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є положення сучасної економічної теорії, наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених у сфері дослідження проблем міжнародних економічних відносин, зокрема розвитку електронного бізнесу в умовах глобальної дигіталізації.
У процесі дослідження використано загальнонаукові та спеціальні наукові методи: діалектичний, системно-структурний методи; теоретичного узагальнення, аналізу, синтезу; методи теоретичного узагальнення, аналізу, синтезу та групування; логіко-історичний метод, дедукція та індукція; методи аналізу, індукції, дедукції, економіко-математичного моделювання та порівняння; теоретичного узагальнення, абстрагування, індукції та дедукції; статистичні методи, методи порівняльного аналізу; системно-динамічне моделювання та кореляційно-регресійний метод; методи теоретичного узагальнення,
абстрагування, формалізації.
Інформаційну базу дослідження становлять офіційні матеріали та публікації комісій ООН, Світового банку, Організації економічного співробітництва та розвитку, Всесвітнього економічного форуму, а також Закони України, постанови Кабінету Міністрів України, дані Державної служби статистики України, монографічна та періодична література, результати власних досліджень автора.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні теоретико-методологічних засад дослідження проблеми розвитку електронної комерції та розробці науково-практичних рекомендацій щодо забезпечення конкурентних переваг національного бізнесу у процесі його інтеграції до глобальної дигіталізації. Основні наукові результати, які характеризують новизну виконаного дослідження, полягають у такому:
удосконалено:
теоретико-методологічні засади дослідження глобальної дигіталізації, а саме: надано визначення поняття «глобальна дигіталізація», під яким пропонується розуміти перетворення глобального середовища взаємодії, комунікацій, ділових функцій та бізнесу у нові моделі, засновані на використанні цифрових технологій та інформації, що прискорює взаємодію, обмін даними та комунікації, розширює простір ділових операцій через інтеграцію цифрових та фізичних способів організації бізнесу; визначення напрямів інтеграції цифрових технологій у глобальні ланцюги створення вартості, що включають сферу взаємодії з клієнтами, а саме: способи ідентифікації клієнтів (автоматизовану систему сегментації клієнтів; формалізацію соціальної інформації про клієнтів); способи «он-лайн зростання» (дигітально підсилені продажі; маркетингове передбачення; впорядкований клієнто-орієнтований процес); формування точок дотику з клієнтами (клієнтський сервіс, крос-канальна узгодженість, само¬обслуговування); сферу операційних процесів, а саме: дигіталізацію виробничого процесу (автоматизовані технології виробництва; автоматизована ощадлива система управління витратами); дигіталізацію організації праці (режим роботи «будь-де в будь-який час», поширення та прискорення комунікацій, розвиток гнучких навичок); підвищення продуктивності менеджменту (операційна відкритість, прийняття рішень, засноване на аналізі баз даних); сферу побудови бізнес-моделі, а саме: дигітально-модифікований бізнес (аугментація «продукти / послуги», перехід від фізичного до цифрового бізнесу, цифрове супроводження бізнесу); розвиток нових видів цифрового бізнесу (розробка нових цифрових продуктів, зміна організаційних меж, платформізація); цифрова глобалізація ланцюгів створення вартості (інтеграція підприємств, цифрова організація процесу прийняття рішень, автоматизація прийняття рішень);
визначення етапів цифрових трансформацій бізнесу, серед яких пропонується виділяти такі: «Ера ІТ-майстерності» (кінець 90-х років - початок 2000-х рр.), що фокусується на розробці нових інформаційних технологій, способах програмування, управління системами, етап ізольованих, внутрішньо та зовнішньо роз’єднаних акторів та спорадичних інновацій; «Ера індустріалізації ІТ» (друге десятиріччя 2000-х рр.), що характеризується фокусом на ефективності та результативності процесів, розширенням можливостей у сфері ІТ-менеджменту, аутсорсингом зобов’язань та послуг; «Ера дигіталізації бізнесу» (теперішній час), що фокусується на глибоких інноваціях поза оптимізацією процесів, експлуатацією всесвіту цифрових технологій та інформації, інтегрованого бізнесу та ІТ-інновації, потребою гнучкішому потенціалі, опануванні бізнес-моделей, що підтримуються цифровими технологіями, он-лайн-масштабуванні вгору та вниз по організаційній структурі, прискоренні змін, дослідженнях та розробці рішень в умовах невизначеності;
теоретико-методологічні засади дослідження електронної комерції, а саме: визначення поняття «електронна комерція», під яким пропонується розуміти будь-який вид торгівельно-підприємницької, торговельної, комерційно- посередницької діяльності, участі у торгівлі, продажу товарів, нерухомості, цінних паперів, наданні послуг з метою одержання прибутків, який здійснюється дистанційним способом із використанням інформаційно- телекомунікаційних систем; основні типи зв’язків, що виникають у процесі електронної комерції між урядами, підприємствами, приватними особами/споживачами та іншими державними та приватними організаціями, до яких пропонується відносити: B2B - операції, що відбуваються між підприємствами у процесі створення вартості або розподілу товарів, B2C - операції, що включають у себе продажі підприємствами сфери електронної комерції споживачам як шляхом традиційних роздрібних продажів, так і через виробничі фірми, які використовують додатковий онлайн-канал для збуту, C2C - операції, що виникають у процесі використання секційної реклами через онлайнові аукціонні платформи та онлайн-спільноти, B2G - операції, в яких покупцем виступає державний орган; основні етапи бізнес-процесу у сфері електронної комерції: збір інформації, узгодження, транзакція та доставка, на кожному з яких існують як потенційні можливості, так і потенційні виклики, для учасників транзакції: стимулювання створення нових робочих місць у секторі IKT, зниження міжнародних торгівельних бар’єрів, зростання експортних можливостей, зростання продуктивності бізнесу, розширення можливостей для інклюзивного розвитку, загострення конкуренції, прискорення транзакцій та бізнес-процесів;
дістали подальшого розвитку:
визначення системи світових детермінант розвитку електронної комерції в епоху глобальної дигіталізації, до якої відносяться: високі темпи зростання, переважання транзакцій «бізнес для бізнесу» та прискорене зростання сегменту «бізнес для споживачів»; переважання ринків Північної Америки та Європи за кількістю Інтернет-покупців; стрімке зростання сегменту «бізнес для споживачів» у країнах Азії та Африки, залежність масштабів розвитку електронної торгівлі від швидкості технологічних змін, що відбуваються на ринках (зростання соціальної мережевої активності, розширення доступу до Інтернету, інновації в секторі поставок, розвиток ІТ- інфраструктури); стрімке поширення трансграничних транзакцій в електронній торгівлі країн, що розвиваються;
кількісний інструментарій моделювання ефективності віртуального підприємства, що включає алгоритм використання кореляційно-регресійного, кластерного аналізу та системно-динамічного моделювання з метою визначення найважливіших тригерів бізнес-моделі віртуального підприємства, за результатами апробації якого було визначено переважний вплив витрати на розробку віртуального підприємства та витрати на залучення партнерів до формування доходів віртуальних компаній. Використання методу системно- динамічного моделювання причинно-наслідкових зв’язків між доходами віртуальної інтегрованої платформи з надання послуг у сфері охорони здоров’я та факторами зовнішнього середовища дало можливість визначити оптимальну частку інвестицій в інноваційні маркетингові методи просування послуг на ринку в загальних витратах компанії;
підтвердження гіпотези про вплив електронної комерції на інклюзивну складову сталого розвитку країн, зокрема зменшення бідності у всіх її формах (завдяки розширенню можливостей доступу до онлайн- платформ з рекрутингу у сегментах «Gig-робота» та «Хмарна робота», створенню додаткових віртуальних робочих місць та отримання доходів від віртуального бізнесу, розширенню доступу до глобальних ринків та ланцюгів створення вартості); забезпечення всеохопної і якісної освіти, розширення можливостей для навчання протягом усього життя (завдяки доступу до онлайн-послуг з базової освіти, цифрових освітніх платформ у сегменті «освіта протягом життя», інформальної освіти, заснованій на досвіді використання ІТ-технологій, цифрових платформ з надання інформації); сприяння стійкому економічному зростанню, продуктивній зайнятості та гідній праці (у зв’язку із можливостями інтеграції фізичного, напівавтоматичного та автоматичного способів організації бізнесу, зростання можливостей для просування товарів і послуг малого і середнього бізнесу, приватних підприємців на глобальному рівні), стійкий розвиток інфраструктури (завдяки прискореному розвитку нових технологій, зменшенню розривів у інноваційному розвитку країн), скорочення нерівності (завдяки розширенню доступу соціально вразливих категорій до якісних соціальних послуг та можливостей отримання прибутку).
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані в процесі дослідження теоретичні результати слугували основою формування рекомендацій щодо забезпечення конкурентних переваг національного бізнесу шляхом імплементації стратегій його адаптації до процесу глобальної інформаційної дигіталізації.
Основні положення, висновки та результати дисертаційного дослідження впроваджено:
на регіональному рівні: у діяльності Інституту економіки промисловості НАН України (довідка №337 від 08.10.2020 р.) при підготовці науково-аналітичної записки «Пропозиції технічних завдань до Плану заходів з реалізації у 2021-2023 роках Стратегії розвитку Вінницької області на 2021-2027 роки (вих. лист. № 127/к- 309 від 24.09.2020 р.) у межах НДР «Формування інституційного середовища модернізації економіки старопромислових регіонів України» (0118U004490, 2018¬2021 рр.) - удосконалене визначення типів зв’язків між урядами, підприємствами, приватними особами/споживачами та іншими державними та приватними організаціями, що виникають у процесі електронної комерції; Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку Вінницької обласної державної адміністрації (довідка № 2182/01 від 22.10.2020 р.) - удосконалені автором методологічні засади дослідження глобальної дигіталізації, а саме: визначене поняття «глобальна дигіталізація»; а також визначені напрями цифрових трансформацій бізнесу, що включають сферу взаємодії з клієнтами, а саме: способи ідентифікації клієнтів; способи «топ-лайн зростання»; систематизовані напрями цифрових трансформацій бізнесу, що включають сферу взаємодії з клієнтами, сферу операційного процесу та сферу побудови бізнес-моделі;
на рівні підприємств: у практичній діяльності ТОВ «Аналізи.ПРО» (акт про впровадження №1-150920 від 15.09.2020 р.) - розвинутий автором кількісний інструментарій моделювання ефективності віртуального підприємства, який враховує найбільш важливі тригери бізнес-моделі - витрати на розробку віртуального підприємства та витрати на залучення партнерів, дало можливість встановити вплив інвестицій в інноваційні маркетингові методи просування послуг компанії на ринку щодо формування доходів, а також змоделювати процес цільового збільшення доходів компанії.
Результати досліджень використовуються у навчальному процесі Донецького національного університету імені Василя Стуса при викладанні навчальних дисциплін «Міжнародні економічні відносини», «Дигітальна економіка», «Електронна комерція» (довідка № 103/01.1.3-43 від 03.11.2020 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором особисто. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, одержані здобувачем самостійно і знайшли відображення в наукових публікаціях автора. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті положення, ідеї та висновки, які є результатом самостійної роботи здобувача.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися та отримали схвалення на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях і семінарах: «Сучасні проблеми економіки» (м. Київ, 2018 р.), «Національна економіка в умовах глобалізації: тенденції, проблеми та перспективи» (м. Полтава, 2018 р.), «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале
економічне зростання» (м. Вінниця, 2017 р., 2019 р., 2020 р.), «Діджиталізація сучасної системи міжнародних економічних відносин» (м. Київ, 2019 р.).
Публікації. За темою дослідження опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 5,52 д.а., з яких особисто автору належить 4,72 д.а., у тому числі 1 стаття у періодичних наукових виданнях інших держав, які входять до Організації економічного співробітництва та розвитку та/або Європейського
Союзу (у співавторстві), 5 статей у наукових виданнях, включених до переліку наукових фахових видань України (із них 1 - у співавторстві), 5 публікацій за матеріалами науково-практичних конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації - 241 сторінка. Робота містить 22 таблиці, з них 2 таблиці займають 7 повних сторінок, 57 рисунків, з них 2 рисунки займають 2 повні сторінки, 4 додатки на 17 сторінках, список використаних джерел із 175 найменувань на 18 сторінках. Обсяг основного тексту дисертації становить 197 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У результаті проведеного дослідження вирішено важливе наукове завдання - поглиблено теоретико-методологічні засади дослідження проблеми розвитку електронної комерції та розроблено науково-практичні рекомендації щодо забезпечення конкурентних переваг національного бізнесу у процесі його інтеграції до глобальної дигіталізації, що дозволило зробити такі висновки:
1. Визначено, що основною детермінантою трансформацій інформаційної глобалізації в епоху дигіталізації стала синергія продуктів економіки знань, стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та поширення доступу до Інтернету, що обумовило трансформації бізнесу в усіх галузях економіки, без обмеження лише високотехнологічними секторами, що було притаманним для епохи інформаційної глобалізації.
2. Удосконалено визначення напрямів інтеграції цифрових технологій у глобальні ланцюги створення вартості, що включають сферу взаємодії з клієнтами (способи ідентифікації клієнтів; способи «онлайн зростання»; формування точок дотику з клієнтами); сферу операційних процесів (дигіталізацію виробничого процесу; дигіталізацію організації праці підвищення продуктивності менеджменту); сферу побудови бізнес-моделі (дигітально-модифікований бізнес; розвиток нових видів цифрового бізнесу; цифрову глобалізацію ланцюгів створення вартості).
3. Визначено, що електронна комерція за своєю сутністю є складовою
цифрової економіки, способом її практичної реалізації, що на сьогодні найбільш динамічно розвивається. За своєю природою електронна торгівля є продуктом сучасного розвитку Інтернет-технологій. Під електронною комерцією пропонується розуміти будь-який вид торговельно-
підприємницької, торговельної, комерційно-посередницької діяльності, участі у торгівлі, продажу товарів, нерухомості, цінних паперів, наданні послуг з метою одержання прибутків, який здійснюється дистанційним способом із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
4. Зроблено висновок, що такі напрями розвитку інформаційно- комунікаційних технологій, як робототехніка, штучний інтелект, Інтернет речей, хмарних обчислень, аналіз баз великих даних, тривимірний друк та електронні платежі революційно змінюють усталені підходи до організації і управління міжнародними виробничими системами, відкриваючи нові можливості для координації бізнес-процесів на відстані, прискорюючи комунікації всередині бізнес-систем, у системах «В2В» та «В2С», збільшуючи оборотність ресурсів, скорочуючи життєві цикли продуктів та технологій, прискорюючи їх вихід на новий рівень.
5. За останні десятиріччя електронна комерція демонструє значні темпи зростання і в найближчі роки очікується, що ця динаміка буде тільки пришвидшуватись; транзакції «бізнес для бізнесу» складає левову частку електронної комерції, проте сегмент «бізнес для споживачів» демонструє швидші теми зростання. У географічному вимірі найбільш динамічно зростаючими ринками є ринки країн, що розвиваються, зокрема країн Азії та Африки. Масштаби розвитку електронної торгівлі поширюються відповідно до технологічних змін, які відбуваються на ринках. Трансграничні транзакції є характерними для електронної торгівлі країн, що розвиваються, у зв’язку з чим такі чинники, як час транзиту, логістика, витрати на доставку морем, небажання використовувати онлайн платежі, брак прозорості у постачанні та ціноутворенні, є визначальними для розвитку електронної комерції в цих країнах.
6. Фіксуючи високі темпи зростання сектору електронної комерції в Україні, автором визначено суттєві проблеми, що існують при створенні сприятливих умов для подальшого розвитку електронної комерції: недостатньо врегульовані відносини для забезпечення економічної конкуренції на ринках цифрових послуг; відсутні ефективні механізми нагляду (контролю) у сфері електронної комерції, спрямовані на запобігання порушенням та шахрайству.
7. Проведене дослідження дає підстави для підтвердження гіпотези про вплив електронної комерції на інклюзивну складову сталого розвитку країн, зокрема передумови розвитку електронної комерції, що включають доступний мобільний зв’язок, доступ до широкосмугового Інтернету, взаємозв’язок між послугами та пристроями, ефективне регулювання ринку телекомунікацій, а також навички та інфраструктура, необхідні для забезпечення транзакцій, розширюють «жорсткі» та «м’які» можливості для залученості більш широких верств населення до економічної діяльності, соціальних послуг та інформації, зменшення «цифрових розривів» між сільською та міською місцевостями, а також різними віковими та соціальними групами, що в кінцевому рахунку сприяє досягненню Цілей сталого розвитку.
8. Отримав подальшого розвитку кількісний інструментарій моделювання ефективності віртуальної інтегрованої платформи у сфері електронної торгівлі послугами, який на засадах використання кореляційно- регресійного, кластерного аналізу дав можливість визначити найбільш важливі тригери бізнес-моделі віртуального підприємства, а також змоделювати причинно-наслідкові зв’язки між доходами віртуальної компанії та факторами зовнішнього середовища.
9. Сформульовано напрями подальшого розвитку державної політики у сфері цифрових трансформацій, а саме: впровадження ініціатив щодо цифровізації державних установ з урахуванням таких технологічних концепцій, як багатоканальне інформування та залучення громадян, «Відкриті дані», Інтернет речей, цифрові державні платформи, блокчейн; інтеграція України до міжнародних угод та ініціатив з регулювання цифровізації глобальної економіки; розвиток цифрових платіжних систем і поширення безготівкових розрахунків; впровадження цифрових технологій у середній освіті має носити багатоплатформний наскрізний характер; розробка та впровадження комплексної освітянської програми набуття цифрових компетенцій та навиків; розвиток цифрової інфраструктури; розробка та впровадження програми розвитку «Індустрії 4.0.», удосконалення законодавчого регулювання електронної торгівлі в частині відповідальності продавців за недобросовісні дії.