Каталог / АРХИТЕКТУРА / Теория и история архитектуры, реставрация и реконструкция историко-архитектурного наследия
скачать файл:
- Название:
- ГОСТИННІСТЬ В УКРАЇНСЬКІЙ ПОБУТОВІЙ КУЛЬТУРІ ХІХ ст.
- Альтернативное название:
- ГОСТЕПРИИМСТВО В УКРАИНСКОМ бытового КУЛЬТУРЕ XIX в.
- ВУЗ:
- КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ
- Краткое описание:
- КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ
На правах рукопису
РУСАВСЬКА Валентина Андріївна
УДК 39.72 (477) (043.5)
ГОСТИННІСТЬ В УКРАЇНСЬКІЙ ПОБУТОВІЙ
КУЛЬТУРІ ХІХ ст.
Спеціальність 17.00.01 теорія та історія культури
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
історичних наук
Науковий керівник:
Лещенко Лілія Юріївна
кандидат історичних наук, доцент
КИЇВ 2007
ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1
ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Історіографія 7
1.2. Джерельна база 23
РОЗДІЛ 2
ГОСТИННІСТЬ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНЕ ЯВИЩЕ
2.1. Категоріально-понятійний апарат та методологія дослідження 46
2.2. Сутність, характерні ознаки та форми гостинності 66
РОЗДІЛ 3
УКРАЇНСЬКА ГОСТИННІСТЬ В КОНТЕКСТІ СОЦІО-КУЛЬТУРНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ХІХСТ.
3.1. Гостинність українського селянства 97
3.2. Особливості міської гостинності 116
3.3. Специфіка гостинності вищих верств українського населення 146
3.4. Церковно-монастирська гостинність 167
ВИСНОВКИ 183
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 186
ВСТУП
Актуальність дослідження. Гостинність як фундаментальна характеристика людського буття на різних етапах культурно-історичного розвитку людства набувала специфічних етнокультурних рис та різноманітних історичних форм. У процесі таких перетворень формувалась і традиційна українська гостинність. Вона пройшла великий еволюційний шлях і зазнала суттєвих якісних змін, перетворившись у сучасному суспільстві на одну з найважливіших складових соціокультурного сервісу.
У зв`язку із входженням України в європейський культурний простір, розширенням географії подорожей актуалізувалось дослідження гостинності в контексті взаємодії українських національних традицій з інноваціями, характерними для сучасного культурного розвитку. Предметом наукового вивчення стають закономірності і тенденції формування гостинності як в Україні, так і за кордоном, а також її роль і місце в системі суспільних відносин та специфіка функціонування як складової сервісної економіки.
Разом з тим українська гостинність досі не піддавалась науковому дослідженню як самостійне і самодостатнє явище української побутової культури, її невід`ємний структурний елемент, і розглядалась вітчизняними та зарубіжними науковцями здебільшого в аспекті вивчення інших проблем.
Осмислення її як специфічного соціокультурного феномена потребує системного історико-культурного дослідження, спрямованого на виявлення того "культурного ядра", що надає українській гостинності специфічно-національного забарвлення в сучасному глобалізованому світі.
Цим і зумовлений вибір теми дисертаційного дослідження "Гостинність в українській побутовій культурі ХІХст.".
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в руслі розробки пріоритетної культурологічної проблематики і розвиває один із напрямів, передбачених планами науково-дослідної роботи кафедри теорії та історії культури ("Культурні процеси в суверенній Україні", "Інтеграція України до світового культурного простору").
Об`єктом даного дисертаційного дослідження є гостинність як соціокультурне явище.
Предмет дослідження гостинність у контексті української побутової культури ХІХст.
Мета роботи полягає у з`ясуванні сутнісних особливостей гостинності як соціокультурного явища, її місця і значення в українській побутовій культурі ХІХст.
Досягнення поставленої мети передбачає розв`язання таких завдань:
- дослідження історіографії проблеми, її джерельної бази;
- узагальнення основних теоретичних підходів до осмислення феномена гостинності;
- уточнення культурологічного змісту ряду понять (селянська, міська, церковно- монастирська гостинність, гостинність вищих верств українського суспільства ХІХ ст.);
- виявлення і характеристика ознак гостинності, розкриття її структури і функцій;
- аналіз різних форм і видів гостинності, виділення основних її етапів.
Хронологічні межі дослідження охоплюють ХІХст., оскільки саме цей період ілюструє ті ключові зміни, що сталися в традиційній українській побутовій культурі та гостинності під впливом різних соціокультурних факторів.
Теоретико-методологічні засади. Метою і завданнями дисертаційного дослідження продиктоване використання загальнонаукових методів, зокрема, аналізу і синтезу, що дозволило виявити концептуальний фон тематизації гостинності в процесі вивчення історичної, культурологічної, філософської, соціологічної, етнографічної літератури, осмислити сутність об`єкта в його просторово-часовій даності, з`ясувати місце гостинності в побутовій культурі ХІХ століття. Поєднання історичного і логічного методів дало змогу з`ясувати характерні особливості національної гостинності, виявити її внутрішню сутність. На основі загальноісторичних методів (історико-генетичного, історико-порівняльного, історико-типологічного, історико-системного, історико-антропологічного) розкрито історичну сутність досліджуваного явища та його специфіку в контексті соціальних зв'язків.
Системний аналіз забезпечив можливість дослідження гостинності як певної системи, сукупності об`єктів і явищ, що відзначаються, з одного боку, структурною цілісністю, а з іншого характеризуються подієвістю, ситуативністю, динамічністю.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що:
- досліджено історіографію проблеми, реконструйовано та проаналізовано джерельну базу дослідження;
- проаналізовано історико-теоретичні підходи до осмислення феномена гостинності;
- гостинність досліджено як соціокультурне явище;
- уточнено культурологічний зміст основних понять (гість, гостинність, гостина, гостинець; селянська гостинність, міська гостинність, буденна гостинність, святкова гостинність, родинна гостинність, громадська гостинність, церковно-монастирська гостинність, гостинність вищих верств українського суспільства ХІХ ст.);
- виявлено характерні особливості, проаналізовано етапи, форми і види гостинності.
Практичне значення дослідження полягає у введенні в науковий обіг нової проблематики, використанні його результатів при вивченні історії української культури, культурології, історії і теорії культури, окремих навчальних спецкурсів. Запропонований у дисертації концептуальний підхід до вивчення феномена гостинності розширює предметне поле наукових досліджень у галузі історії і теорії культури, а також теоретичної, прикладної та історичної культурології.
Апробація результатів дисертації здійснена шляхом опублікування матеріалів, основних положень і висновків дисертації в наукових і науково-практичних виданнях, а також виступів на науково-теоретичних і науково-практичних конференціях: VІІІ Міжнародна науково-практична конференція "Творчість та освіта у вимірах ХХІ століття" (м.Київ, 2005р.); Всеукраїнська науково-практична конференція "Духовна культура як домінанта українського життєтворення" (м.Київ, 2005р.); Всеукраїнська науково-теоретична конференція "Українська культура: стан та перспективи розвитку (організаційно-правовий аспект)" (м.Київ, 2004р.); науково-практичних конференціях Київського національного університету культури і мистецтв (2004, 2005, 2006 рр.).
Публікації. Основні теоретичні і практичні положення дослідження висвітлені в 4 (чотирьох) одноосібних публікаціях автора у фахових наукових виданнях.
Структура дисертації обумовлена метою і завданнями дослідження та логікою викладу його результатів. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг 204 стор., у тому числі список використаних джерел (342 найменування) 19 сторінок.
- Список литературы:
- ВИСНОВКИ
1. Опрацювання значного обсягу джерел, документів і матеріалів, аналіз історіографіі дозволили з`ясувати стан дослідження теми та її джерельне забезпечення. З’ясовано, що проблема гостинності в українській побутовій культурі ХІХ ст. досі не була предметом спеціального дослідження в культурологічному аспекті, а вивчалась лише побіжно переважно в етнографічних студіях. В той же час архіви і опубліковані документи містять достатню інформацію для культурологічного дослідження і розв’язання поставлених в дисертації завдань. Систематизація і аналіз етнографічних, соціологічних, антропологічних, географічних та інших досліджень дозволяють розглядати гостинність як багатогранний соціокультурний феномен, що потребує міждисциплінарного вивчення.
2 У дослідженні доведено, що специфіка української гостинності визначається особливостями культурно-історичного розвитку, значною мірою зумовленими географічним розташуванням українського етносу та характером його взаємодії з населенням суміжних територій, яке прагнуло розширити ареал свого проживання. Український етнос, сформований на перехресті західної і східної цивілізацій, створив специфічну культуру, яка цілком не підпадає під жодну з двох моделей ні західну, ні східну. Таке пограничне положення мало подвійні функції: захисну та регенеративно-стимулюючу, сприяючи виокремленню в українській гостинності локальних модусів. Згідно з таким підходом гостинність постає як результат процесів акультурації впродовж тривалого історичного періоду, що дає підстави розглядати її в історико-культурному аспекті як складову традиційної побутової культури у співвіднесенні з національним характером, моральними, естетичними цінностями, способом життя, типом поведінки.
3. Зміни в українській побутовій культурі ХІХ ст. були обумовлені процесами індустріалізацїі та урбанізації, що знайшло прояв у створенні побутових підприємств, розрахованих на задоволення масових потреб і масове обслуговування, і спричинило сутнісні зміни як в сімейному та індивідуальному побуті, так і у відповідних символічно-ритуальних формах гостинності. І хоча в умовах становлення і розвитку індустріального суспільства посилилась тенденція до уніфікації та універсалізації побуту, в українській гостинності зберігалися національні риси.
4. Урбанізаційні процеси обумовили формування специфічної міської побутової культури і сприяли розвитку міської гостинності, внаслідок чого у другій половині ХІХ ст. починається формування інфраструктури індустрії гостинності. В той же час сприйняття міського простору та головної його площі (майдану) як сакрального центру свідчило про відродження основоположних архетипів архаїчної культури, до яких належить і протиставлення "космос хаос". Повернення до історичних витоків пояснюється тим, що купці, підприємці, буржуазія в першому і другому поколіннях хоч і проживали у містах, але усе ще залишались пов`язаними з системою традиційних цінностей, оскільки самі були вихідцями з села, практично не знайомими з власне міською культурою та її особливостями.
5. Українське суспільство ХІХ ст. складало суперечливу єдність різних станів і соціальних груп при наявності у них як спільних, так і антагоністичних інтересів, що впливало на диференціацію видів і форм гостинності. В той же час в гостинності відображаються особливості українській ментальності, оскільки гостинність, виступаючи уособленням особистісних форм народного буття і відображення світу, є одним із структурних елементів ментальності народу як сукупності психічних, інтелектуальних, ідеологічних, релігійних, естетичних та інших особливостей мислення певної людської спільності, соціальної групи чи окремого індивіда, що виявляються в культурі, мові та поведінці.
6. Типологія гостинності, заснована на критерії реальності дії, включає автентичну гостинність, для якої характерний спадковий взаємозв’язок з попередніми етапами суспільного розвитку та неавтентичну гостинність, а також складний тип гостинності, зорієнтований на людину, яка прибула здалеку, незнайому або малознайому та простий, заснований при прийомі добре знайомого гостя, родича, близької людини. За цільовим призначенням гостинність поділяється на громадську, родинну, повсякденну, святкову, світську, кожна з яких має свої особливості та ритуали.
7. Найважливішим ритуалом гостинності в українській побутовій культурі ХІХ ст. є прийом гостя, що складається з обов’язкових етапів: зустріч запрошення гостя зайти до оселі, що поставала як сакральна інваріанта життя людини, оскільки у хаті втілювався весь життєвий простір і світоглядний космос українця; другий етап розпочинався з урочистого прийому гостя за столом, так як звичай частування складав важливий елемент гостинності українців; наступним етапом було виряджання гостя з дорогими подарунками, тому що звичаї дарування і віддарювання становили у гостинності українців важливу особливість. Ритуал прийому гостей в українській гостинності свідчить про його сакральний характер.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абаев В.И. Статьи по теории и истории языкознания. - М.: Наука, 2006. 150с.
2. Авдеева А.В. Записки о старом и новом русском быте. СПб.: Типография Штаба Военно-Учебных Заведений, 1842. 153с.
3. Аксаков И. Исследование о торговле на украинских ярмарках. СПб.: Типография Императорской Академии Наук, 1858. - Ч.1. 383с.
4. Анисимов А. Киев и киевляне. Я вызову любое из столетий.: Кн.1. К.: Курчъ, 2002. 383с.
5. Анисимов А. Киев и киевляне. Я вызову любое из столетий.: Кн.2. К.: ТелеграфЪ, 2003. 346с.
6. Античная культура. Литература, театр, исскуство, философия, наука: Словарь-справочник /Под ред. В.Н.Ярхо. М.: Высшая школа, 1995. 383с.
7. Антология концептов /Под ред. В.И.Карасика, И.А.Стернина. М.: Гнозис, 2007. 512с.
8. Антонович Д. Доба козаччини //Українська культура /За редакцією Дм. Антоновича. К.: Либідь, 1993. С.123-127.
9. Апанович О. За плугом Господь іде: Агрокультура українського селянства й козацтва в контексті ідей Сергія Подолинського та Володимира Вернадського // Українське життя. Б.М., 1999. 26с.
10. Артюх Л., Космина Т., Пономарьов А. Етнічна символіка матеріальної культури //Українці. Історико-етнографічна монографія: У 2-х кн. Опішне, 1999. Кн.2. С.177-187.
11. Афанасьев А. Н. Поэтические воззрения славян на природу //Опыт сравнительного изучения славянских преданий и верований в связи с мифическими сказаниями других родственных народов. В 3 т. Т. 2. — М. : Современный писатель, 1995. — 397с.
12. Афанасьев-Чужбинский А. Поездка в Южную Россiю: Ч. I. Издание второе книгопродавца А.О.Базунова: Очерки Днепра. СПб.,1863. - 468с.
13. Байбурин А.К., Топорков А.Л. У истоков этикета: Этнографические очерки. Л.: Наука, 1990. 162 с.
14. Баранович А.И. Магнатское хозяйство на юге Волыни в ХVIII в. - М.,1955. - 183с.
15. Барвинський О. Спомини з мого життя: Ч.2. Львів, 1913. 406с.
16. Беренштам В. Из школьных лет А.С. Лашкевича //Кіевская старина. 1899. Том ХІ. С.260-262.
17. Берлинський М. Короткий опис Києва. - Репринтне видання 1820 року. К., 1990. 224с.
18. Бессмертный Ю.Л. Анналы: переломный этап? //Одиссей. Человек в истории. М.:Наука. 1991. С.7-24.
19. Блок М. Апология истории, или Ремесло историка. — М. : Наука, 1973. — 232с.
20. Бойм С. Общие места: Мифология повседневной жизни //Культурология: Дайджест. - № 2(33). М., 2005. С.157-164.
21. Боплан. Описание Украйны. СПб.: Типография Карла Крайя., 1832. 180с.
22. Борщак І. Україна й українці в листуванні Бальзака // Хроніка-2000: Вип. 51-52. - К., 2002. С.108-112.
23. Боряк О. Україна: етнокультурна мозаїка. К.: Либідь, 2006. 328с.
24. Браймер Р.А. Основы управления в индустрии гостеприимства /Пер. с англ. М.:Аспект Пресс, 1995. 382с.
25. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, ХV ХVІІІ ст: У 3-х т. Т. 1.: Структури повсякденності: можливе і неможливе /Пер .з фр. Г.Філіпчук. К.: Основа, 1995. 544с.
26. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, ХV ХVІІІ ст. У 3-х т. Т. 2.: Ігри обміну /Пер. з фр. Г.Філіпчук. К.: Основа, 1997. 585с.
27. Бромлей Ю.В. Современные проблемы этнографии. — М.: Наука, 1981. — 568с.
28. Бутурлин М.Д. Записки // Русский архив. 1897. - №8. С.583-589.
29. Великий тлумачний словник сучасної української мови /Уклад. і гол. ред. В.Т.Бусел. К., Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2004. 1440с.
30. Весь Киев: Адресная и справочная книга на 1909 год. К.: Изд-е С.М.Богуславского: Тип.І-й Киев, Артем.печат.дела, 1909. 100, ХХХІІ, ХLIVс.
31. Вечерський В., Бєлашов В. Глухів. К.: Абрис, 2003. 166с.
32. Вигель Ф.Ф. Записки: Ч 1. М.: Изд-е Русского Архива, 1892. 195с.
33. Вовк Х.К. Студії з української етнографії та антропології. К.: Мистецтво, 1995. 336с.
34. Войтович В. Українська міфологія. К.: Либідь, 2002. 664с.
35. Воронкова Л.П. История туризма. М.: Московский психолого-социальный институт, 2001. 304с.
36. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис: Т. І. Репринт. вид.1958 року. К.: Оберіг, 1991. 456с.
37. Воропай О.Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис: Т. ІІ. Репринт. Вид. 1958 року. К.: Оберіг, 1991. 446с.
38. Всемирный энциклопедический словарь / В. В. Адамчик (гл.науч.ред.), М. В. Адамчик (гл.ред.и сост.) — Минск: Современный литератор, 2004. — 1639с.
39. Галаган Г.П. Дневник за 1845г. Отрывок //Кіевская старина. 1899. Том ХІ. С.229.
40. Галаган Г.П. Письмо о малороссийском будынке в с.Лебединце Прилукского уезда //Кіевская старина.- 1904. Том VІІІ. С.1-7.
41. Галин М. Сторінки з минулого // Хроніка- 2000: Вип.51-52. - К., 2002. - С.195-207.
42. Гамкрелидзе Т.В., Иванов В.В. Индоевропейский язык и индоевропейцы. Тбилиси., 1984. С. 754
43. Географія українських і сумежних земель. [Факс.перевид.] К.: Обереги, 2005. Т.1: Загальна географія /Опрац.і зред.В.Кубійович. 512с.
44. Геродот. История: В 9 т. /пер.с греч. Ф.Г.Мищенка с его предисл.и указ. 2-е изд., испр., доб. — М. : Кузнецов, 1888. Т.2.: (книги V-ІХ. Указатель с примеч).— 639с.
45. Головацький Я. Мандрівка по Галицькій та Угорській русі, описана в листах до приятеля у Л. // Жовтень. - 1976. - № 6. - С49-94
46. Горленко В.Ф. Становление украинской этнографии конца ХVIII первой половины XIX ст. К.: Наукова думка, 1988. 216с.
47. Гофман А.Б. Классическое и современное: Этюды по истории и теории социологии. М.: Наука, 2003. 783с.
48. Гримич М.А. Два виміри національного образу //Українці. Історико-етнографічна монографія: У 2-х кн. - Опішне, 1999. Кн.2. С.169-176.
49. Гриценко О.А. Базар //Нариси української популярної культури. К.: УЦКД, 1998. 760с.
50. Гриценко О.А. Міфи //Нариси української популярної культури. К.: УЦКД, 1998. 760с.
51. Гриценко О.А. „Своя мудрість”: Національні міфології та „громадянська релігія” в Україні. К.: УЦКД, 1998. 184с.
52. Грушевський М.С.: Із літературної спадщини. Ред.Л.Винар, упор.Г.Бурлака, А.Шацька. Нью-Йорк К.: Книга, 2000. 416с.
53. Грушевський М. Ілюстрована історія України. Репринтне відтворення видання 1913 року. К.: МП «Радуга», 1992. 552с.
54. Грушевський М.С. Очерк истории украинского народа. 2-е изд. К.: Лыбидь, 1991. 400с.
55. Грушевський О. З настроїв та думок Кирило-Мефодіївського братства //Хроніка- 2000: Вип.39-40. К, 2000. - С. 664-671.
56. Гуревич А.Я. "История нескончаемый спор". М., 2005. 892с.
57. Гуревич А.Я. Средневековый мир: культура безмолствующего большинства. М.: Искусство, 1990. 396с.
58. Гуржій О.І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна. Т.8. К.: Видавн. дім "Альтернативи", 1999. 304с.
59. Гуцульщина. Історико-етнографічне дослідження. —К.: Наук. думка, 1987. — 470с.
60. Даль В. Толковый словарь. Т.1.: А-З. М.: Госуд. изд. иностранн. и национальн. словарей, 1956. 699с.
61. Даль В. Толковый словарь. Т.2.: И-О. М.: Госуд. изд. иностранн. и национальн. словарей, 1956. 780с.
62. Даль В. Толковый словарь. Т.4.: Р-V. М.: Госуд. изд. иностранн. и национальн. словарей, 1956. 680с.
63. Двадцатипятилетие Киевской Биржи 1869-1894г. К.: Тип.В.В.Кульженко, 1895. С.5-8.
64. Дейвіс Н. Європа: Історія / Пер. з англ. П. Таращук, О. Коваленко. — К.: Вид. Соломії Павличко "Основи", 2001. — 1463 с.
65. Дерибас О.М. Старая Одесса. Забытые страницы: Ист. очерки и воспоминания. К.: Мистецтво, 2005. 416с.
66. Джери Д., Джери Дж. Большой толковый социологический словарь: русско-английский, англо- русский. — Т.1: А-О. - М.: Вече, 1999. — 543c.
67. Дмитрієнко М.Ф., Ясь О.В. Родинні маєтки Капністів як осередки суспільного та культурного життя Полтавщини кінця ХVІІІ першої половини ХІХ ст. //Розвиток туризму в Україні. Проблеми і перспективи: Зб. наук. ст. К.: ІВЦ „Слов`янський діалог”, 1995. С.163-169.
68. Долгоруков И.М. Путешествие в Киев в 1817 году: Сочинение Князя Ивана Михайловича Долгорукого. М.: Университетская Типография (Катковъ и К) на Страстном бульваре, 1870. 208с.
69. Донець З. Менталітет молоді і предмети культурознавчого циклу //Освіта і управління. Том 5. Число 3. 2002. С.178-187.
70. Донцов Д. Де шукати наших історичних традицій. Дух нашої давнини. К.: МАУП, 2005. 568с.
71. Дорошенко Д. Розвиток науки українознавства у ХІХ — на початку ХХ ст. та її досягнення // Українська культура: за редакцією Дмитра Антоновича. К.: Либідь, 1993. С.26-35.
72. Друг О., Малаков Д. Особняки Києва. К.: Кий, 2004. 824с.
73. Дубровин Н. Русская жизнь в начале XIX века //Русская старина. 1899год. Январь. Ежемесячное историческое издание. Год ХХХ-й. СПб.: Типография Товарищества "Общественная Польза". С. 3-38.
74. Дюби Ж. Развитие исторических исследований во Франции после 1950 года //Одиссей. Человек в истории. М.: Наука, 1991. С.52; 55.
75. Ернст Ф. Контракти та Контрактовий будинок у Київі. 1798-1923. К.: Друкарня Всеукраїнської Академії Наук, 1923. 96с.
76. Етнічна історія давньої України: Колективна монографія. К., 2000. - 280с.
77. Етнографія Києва й Київщини. Традиції й сучасність. К.: Наукова думка, 1986. 272с.
78. Житецкий Ир. Евреи в Южной России. Формы труда у евреев в южной России. (Историко-этнографические заметки) //Кіевская старина. - 1901. Том LXXIV. С.24.
79. Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст: Франківський період. К.: Факт, 2006. 156с.
80. Зайцев П. "Книги Битія" як документ і твір //Хроніка-2000: Вип.39-40. К., 2000. - С. 649-664.
81. Закревский Н. Летопись и описание города Киева. Ч. І. Описание. М.: Университетская Типография, 1858. 266с.
82. Записки Григория Степановича Винского времен Екатерины II //Русский архив. М.: Типография Лебедева. 1877. С.76; 85; 91; 102.
83. Записки Петра Дмитровича Селецкого //Кіевская старина. 1884. - Том VIII. С. 79-80.
84. Захарова О.Ю. Власть церемониалов и церемониалы власти в Российской империи ХVIII начала XX века. М.: ООО «АиФ Принт», 2003. 400с.
85. Захарченко М.М. Киев теперь и прежде. К., 1888. 290с.
86. Зеленин Д.К. Восточнославянская этнография. М.: Наука, 1991. 511с.
87. Зиммель Г. Общение, пример чистой или Формальной социологии //Социологические исследования, 1984. №2. С.13-20.
88. Иванов В.В. Происхождение семантического поля славянских слов, обозначающих дар и обмен // Славянское и балканское языкознание. Проблемы интерференции и языковых контактов. М., 1975. С.57.
89. Иванов В.В. Разыскания в области анатолийского языкознания. М., 1973. - С.305.
90. Игнатьев А.А. 50 лет в строю. М., 1948. 672с.
91. Из автобиографических записок княжны Варвары Николаевны Репниной //Русский архив, 1897. М.: Университетская типография на Страстном бульваре, 1897. С.486.
92. Иконников В.С. Киев в 1654-1855гг. Исторический очерк. К., 1904. 355с.
93. Исаевич П. Император Николай I в Чернигове в 1845 году // Русская Старина: Ежемесячное ист. изд. Год ХХХ-й. 1899год, Январь. СпБ., Типография Товарищества "Общественная Польза", 1899. - С.401-402.
94. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: Іст.-реліг.моногр. К.: АТ "Обереги", 1992. 424с.
95. Іллюстрированный путеводитель по Юго-Западным Казенным Железным Дорогам. К.: Тип.С.В.Кульженко, 1899.- 512с.
96. Історія українського козацтва: Нариси: У 2-х т.: Т.1. К.: Вид.дім "Києво-Могилянська академія", 2006. 800с.
97. Історія українського селянства. Нариси: У 2-х т.: Т. 1. К.: Наукова думка, 2006. 632с.
98. Історія Української РСР. Т.3: Україна в період розкладу і кризи феодально-кріпосницької системи. Скасування кріпосного права і розвиток капіталізму (ХІХ ст.). К.: Вид-во Наукова думка, 1978. 606с.
99. Кабушкин Н.І., Бондаренко Г.А. Менеджмент гостиниц и ресторанов. М.: Новое знание, 2002. 368с.
100. Календарно-обрядові пісні. -К.: Дніпро, 1987. 392с.
101. Кальницький М. Старий готель //Контракти. 2006. № 9. С.56-59.
102. Киев в 40-х годах Документы, известия и заметки //Кіевская старина. 1899. Том LXV. С.67.
103. Київ. Провідник. /За ред.Ф. Ернста. К., 1930. 796с.
104. Китицын П. Святочные подарки отцу протоиерею //Кіевская старина. 1892. Том XXXVIII. С.268.
105. Ковалевский Ал. К истории Малороссийских официальных архивов. Документы, известия и заметки //Кіевская старина. 1894. Том XLIV. С.56-59.
106. Коваленко Г. Очерки жизни и деятельности украинского этнографа и народного врача С.Д. Носа (1829-1900) //Кіевская старина. 1901. Том LXXIV. С.363-400.
107. Ковалинский В. Меценаты Киева. К.: КИЙ, 1998. 523с.
108. Ковалинський В.В. Київські мініатюри. Кн.1. К., 2002. 320с.
109. Колесник І. І. Українська культура та історіографія: історія ментальностей //Український іст. ж-л. - 2002. - № 1(442). - С.26-37.
110. Кононенко Є. Кухня //Нариси української популярної культури. К.: УЦКД, 1998. С. 317- 333.
111. Корнилович М. Народний звичай прощання з хатою на Холмщині та Підляшші. Матеріали та розвідки //Побут: Період. орган Всеукраїнського етнографічного товариства (ВУЕГ). К., 1930р. С.23-24.
112. Косаревський І.О. Садиба в Сокиринцях. К., 1959. 20с.
113. Косвен М. О. Происхождение обмена и меры ценности. М.: Мол. гвардия, 1927. 75с.
114. Косенко І.С. Дендрологічний парк „Софіївка”: Монографія. К., 2003. 240с.
115. Костомаров Н. Исторические монографии и исследования. 2-е изд. Т.1. СПб.: Типография А.Траншеля, 1872. 456с.
116. Кошиць О. Спогади. К.: Рада, 1995. 387с.
117. Кравець О.М. Сімейний побут і звичаї українського народу. К.: Наукова думка, 1966. 200с.
118. Краулей Э. Мистическая роза. — СПб., 1905. — 486с.
119. Крип`якевич І. Побут //Історія української культури. К.: Либідь, 2002. С.5-184.
120. Кругляк Б. А. Роль постійної торгівлі в розвитку капіталізму на Україні (60-90-ті роки XIX ст.) // Історія народного господарства та економічної думки Української РСР: Республіканський міжвід. зб. наук. праць. Вип. 17. К., 1983. С.55.
121. Кругляк Б. А. Торговельна буржуазія в Україні (60-ті роки XIX ст. 1914 р.) // Український історичний журнал. 1994. - №6. С. 72-78.
122. Кувеньова А.Ф. Громадський побут українського селянства. Історико-етнографічний нарис. К.: Вид-во Наук. думка, 1966. 136с.
123. Куле К. СМИ в Древней Греции: сочинения, речи, разыскания, путешествия - М.: Новое литературное обозрение, 2004. 256с.
124. Кулишер И.М. История экономического быта Западной Европы. 9-е изд. Т.1-2. Челябинск: Социум, 2004.- 1030 +ХХІс.
125. Кулишер М. Очерки сравнительной этнографии и культуры. СПб., 1887. 617с.
126. Культура і побут населення України /В.І.Наулко, Л.Ф.Артюх, В.Ф.Горленко та ін. 2-е вид., доп. та перероб. К.: Либідь, 1993. 288с.
127. Кюстин А. де. Россия в 1839 году: В 2-х т. Т.І. М.: Изд-во им.Сабашниковых, 1996. 528с.
128. Кюстин А де. Россия в 1839 году: В 2-х т. Т.ІІ. М.: Изд-во им.Сабашниковых, 1996. 480с.
129. Лазаревский А.М. Люди старой Малороссии. Лизогубы, Милорадовичи, Миклашевские и Свечки. К.: Типография Г.Т.Корчак-Новицкого, 1882. 62с.
130. Лазаревский А.М. Описание Старой Малороссии. Материалы для истории заселения, землевладения и управления. Т. 1: Полк Стародубский. К.: Типография К.Н.Ми
- Стоимость доставки:
- 150.00 грн