СУТЬ І МІСЦЕ ДЕКОНСТРУКТИВІЗМУ В АРХІТЕКТУРІ ХХ СТОЛІТТЯ

Краткое описание

національний університет «львівська політехніка»

На правах рукопису

КРИВОРУЧКО
Ольга Юріївна

УДК 72.038

СУТЬ І МІСЦЕ ДЕКОНСТРУКТИВІЗМУ
В АРХІТЕКТУРІ ХХ СТОЛІТТЯ

18.00.01 теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата архітектури

Науковий керівник
доктор ­архітектури, професор Фомін І. О.,
кандидат архітектури, доцент Гнесь І. П.

Ідентичність всіх примірників дисертації
ЗАСВІДЧУЮ:
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради / М. Габрель/

ЛЬВІВ 2008

ЗМІСТ

ВСТУП ............4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕКОНСТРУКТИВІЗМУ ........9
1.1. Стан дослідженості деконструктивізму. ............9
1.1.1. Огляд українських джерел.
1.1.2. Огляд зарубіжних джерел.
1.2. Дефініція та філософське підґрунтя терміну "деконструкція". .....25
1.2.1. Походження терміну "деконструкція".
1.2.2. Філософське підґрунтя й трактування терміну "деконструкція".
1.3. Перенесення деконструкції в поле архітектури хроніка явища. .....32
Висновки розділу 1 .....35
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ АРХІТЕКТУРИ
ДЕКОНСТРУКТИВІЗМУ .....41
2.1. Загальна методика дослідження архітектури ХХ століття. ....41
2.1.1 . Методи дослідження: архітектурних течій, стилів, об'єктів.
2.1.2. Критерії аналізу у різних дослідженнях.
2.2. Методика дослідження архітектури деконструктивізму. 46
2.2.1. Загальна схема дослідження.
2.2.2. Матриця для аналізу об'єктів архітектури деконструктивізму.
Висновки розділу 2 .58
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ АРХІТЕКТУРНИХ ОБ’ЄКТІВ ДЕКОНСТРУКТИВІЗМУ................................................................................................66
3.1. Визначення критеріїв ідентифікації деконструктивізму. Виявлення об’єктів. ....66
3.2. Час тривання, періодизація і географічні межі поширення течії. .70
3.3. Аналіз об’єктів архітектури деконструктивізму. .....80
3.3.1. Визначення критеріїв відбору об’єктів. Формування вибірки об’єктів архітектури деконструктивізму.
3.3.2. Аналіз вибраних об’єктів за матрицею.
3.3.3. Аналіз об'єктів із частково присутніми рисами деконструктивізму.
3.4. Деконструктивізм в Україні. ..93
Висновки розділу 3 ...95
РОЗДІЛ 4. ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕЧІЇ ДЕКОНСТРУКТИВІЗМУ:
АРХІТЕКТУРНІ ПРИНЦИПИ ТА СТРУКТУРА ТЕЧІЇ ...122
4.1. Архітектурні принципи та ідейні підвалини деконструктивізму. .....122
4.2. Метод деконструкції в архітектурі. .....131
4.3. Структура течії деконструктивізму: основні підтечії деконструктивізму і їхні риси. .....134
Висновки розділу 4 .....141
РОЗДІЛ 5. МІСЦЕ ДЕКОНСТРУКТИВІЗМУ В АРХІТЕКТУРНОМУ ПРОЦЕСІ ХХ СТОЛІТТЯ ТА ЙОГО РОЗВИТОК НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ ......150
5.1. Історичний огляд архітектури ХХ століття: з акцентом на витоки
деконструктивізму, аналіз впливів і зв'язків. ......150
5.2. Контекст існування деконструктивізму: течії сучасної архітектури та їх взаємозв’язок із деконструктивізмом. ...162
5.2.1. Поняття "сучасна архітектура" і "новий модерн".
5.2.2. Течії сучасної архітектури та їх взаємозв’язок із деконструктивізмом.
5.3. Детальне співставлення деконструктивізму з конструктивізмом і
постмодернізмом. ...176
5.3.1. Деконструктивізм і конструктивізм.
5.3.1. Деконструктивізм і постмодернізм.
Висновки розділу 5 189
ВИСНОВКИ РОБОТИ ..193
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 196
ДОДАТКИ 204

ВСТУП
Поняття деконструкція”, будучи відносно давнім у філософії та граматології (наука про мову)[1], прийшовши в архітектуру[2], ще залишається малодослідженим. Частково віддалившись від свого першозначення та пристосувавшись до архітектури, воно позначило появу нового явища в сучасній архітектурі й дало назву течії деконструктивізм. У полі архітектури поняття деконструкція”, не тільки збагатило словник форм і внесло нові трактування застарілих догм і стереотипів архітектури, а й деформувалося саме, збагативши спектр своїх значень.
Течія деконструктивістської архітектури об’єднала під своїм ім’ям багатьох видатних сучасних архітекторів[3], чим здобула до теоретичного ще й практичне об’єктне підґрунтя свого існування. Представники архітектури деконструктивізму часто крайньо віддалені один від одного у своїх поглядах та методах, а витоки їх архітектури сягають різних стилів і епох. Тому деконструктивізм у своїх матеріальних проявах є дуже різнохарактерним та багатоплановим.
І після майже трьох десятиліть свого розвитку, деконструктивізм залишається однією із найбільш дискутованих актуальних течій в архітектурі, мистецтві, філософії та ряді гуманітарних наук сучасности, далеко не вичерпавши себе ані як метод, ані як форма в архітектурі.
Відкритими залишаються питання: чи цей культурний феномен є стильовим направленням, чи методом проектування, чи способом мислення; чи деконструктивізм є явищем, яке відбулося (історією), чи продовжує тривати й розвиватися; які процеси спричиняють появу деконструктивістської архітектури; чи ідеї, що спричиняються до появи деконструктивізму в архітектурі Заходу, існують і в українському суспільстві; яких видозмін зазнає деконструктивістська архітектура, переходячи на український ґрунт і чи є вона скопійованою, імплантованою, чи стає явищем натуральним; як функціонує деконструктивістська архітектура; які її принципи творення; у чому полягає спільність різнохарактерних архітекторів-деконструктивістів і що об’єднує їхню творчість в одну течію?
Актуальність теми дослідження.
Поява деконструктивізму у світовій архітектурі є явищем закономірним, обумовленим історичним розвитком архітектурної думки, технологічним прогресом та рівнем суспільного поступу, достатнього для його сприйняття та виникнення запотребування. Завдяки глобалізації, яка сприяє швидкому поширенню інформації, світові архітектурні процеси проникають і в український простір. Такий прихід уже сформованого явища є процесом натуральним. Сьогодні спостерігаємо появу в українській архітектурі проявів деконструктивізму переважно в окремих елементах: інтер`єрі, в зовнішній рекламі, як модні” деталі в старих спорудах, а також деконструктивізм присутній у проектах (головним чином, студентських). Для того, щоб така архітектура залишалася актуальною і автентичною, для її реалізації необхідне розуміння і сприйняття деконструктивного мислення, так як через свою складність (часто спеціальну ускладненість), інтелектуальність і високотехнічність, простим способом калькування деконструктивістська архітектура не відтворюється.
Попри позірну доступність сучасної світової архітектури для зацікавленого архітектора (через інтернет, журнальні публікації і безпосередньо через подорожі), він часто залишається далеким від чіткого розуміння суті деконструктивістської архітектури, її особливостей і принципів формотворення, розрізненні її з іншими, особливо близькими в часі явищами (зокрема, з постмодернізмом, ідеї якого заполонили сьогоднішню українську архітектуру).
Внаслідок чого імовірне поширення архітектурних «підробок», псевдо-деконструктивістських об’єктів, в яких поверхнево скопійовано вибіркові риси деконструктивізму та продукування архітектури загалом не зрозумілої й ідейно чужої для суспільства.
Вивчення і розуміння тенденцій сучасної світової архітектури сприятиме визначенню тенденцій української сучасної архітектури, актуальної, автентичної і дозрілої. Крім того, пізнання деконструкції як методу дає змогу поглиблювати знання про архітектурну форму й структуру, можливість нового погляду на ідею споруди й сенс архітектури, розширення архітектурного кругозору при цьому не обов’язково ставати адептом деконструктивізму.
Мета дослідження розкриття сутності явища деконструкції в архітектурі, визначення місця і ролі течії деконструктивізму в архітектурному процесі ХХ століття, формулювання критеріїв ідентифікації та архітектурних принципів деконструктивізму.
Основні завдання дослідження:
1) визначити поняття "деконструкція" та "деконструктивізм" в архітектурі;
2) сформулювати критерії ідентифікації деконструкції в архітектурі;
3) виявити передумови появи деконструктивізму в сучасній архітектурі та його ідейних і стилістичних попередників у архітектурному процесі ХХ ст.;
4) дати фактичну характеристику явища "деконструктивізм" (виявити архітектурні об’єкти та авторів-архітекторів) і окреслити його просторові й часові межі;
5) провести аналіз об’єктів архітектури деконструктивізму та визначити внутрішню структуру течії деконструктивізму (здійснити поділ на стильові підтечії);
6) провести аналіз сучасної української архітектури на предмет присутності деконструктивізму;
7) сформулювати архітектурні принципи й ідейні пріоритети деконструктивізму та визначити місце і роль деконструктивізму в сучасному архітектурному процесі.
Об'єкт дослідження:
· метод деконструкції в архітектурі,
· архітектурні об`єкти деконструктивізму,
· течія "деконструктивізм" в архітектурному процесі ХХ століття.
Предмет дослідження деконструкція змісту, структури й форми в архітектурі деконструктивізму та архітектурні принципи деконструктивізму.
Межі дослідження: присутність явища деконструктивізму в світовому архітектурному процесі ХХ століття: 19702000-ті рр.
Методика дослідження.
Опираючись на досвід існуючих методик дослідження архітектури ХХ століття, складається власна методика аналізу об'єктів сучасної архітектури та течії деконструктивізму зокрема. Дослідження побудоване на сукупності методів емпіричного та теоретичного характеру: методі спостереження і порівняння, емпіричному аналізі, методі індукції (елементарно-теоретичному аналізі, абстрагуванні, ототожненні, ізолюванні), методі ідеалізації, методі синтезу, систематизації та формулюванні теорії. Крім того, особливу роль відіграють структурний аналіз (стилів), багатофакторний аналіз та класифікація (об'єктів), графоаналітичний метод (композиція об'єктів). Методика дослідження послідовно реалізовується у чотирьох етапах, що для ясності схеми розбиваються на окремі кроки .
Наукова новизна:
· визначено критерії ідентифікації архітектури деконструктивізму;
· ідентифіковано сукупність об’єктів архітектури деконструктивізму (біля 300) та виявлено основних авторів-архітекторів деконструктивізму (біля 30);
· окреслено часові та територіальні межі поширення деконструктивізму;
· виявлено історико-культурні та стильові передумови появи деконструктивізму (прослідковано стильову генеалогію явища);
· сформульовано архітектурні принципи деконструктивізму, визначено особливості побудови композиції, планування, функціональної структури об'єктів архітектури деконструктивізму;
· виокремлено і структуровано стильові підтечії деконструктивізму;
· виявлено ознаки присутності деконструкції в сучасній українській архітектурі;
· визначено місце і роль деконструктивізму в сучасному архітектурному процесі.
Зв’язок роботи з планами наукової роботи
Дисертаційна робота відповідає науковому напряму кафедри "Архітектурне проектування" Національного університету "Львівська політехніка": "Розвиток практики та теорії архітектури, вдосконалення якості архітектурної освіти та навчального процесу".
Практичне значення роботи основні положення дисертації можуть бути використані: при підготовці праць з історії архітектури ХХ століття, зокрема найновішого відтинку і у подальших дослідженнях із теорії сучасної архітектури; у навчальному процесі кафедр "Архітектурне проектування", "Дизайн архітектурного середовища" та "Дизайн і основи архітектури", зокрема у курсовому та дипломному проектуванні; при підготовці студентів базових напрямків "Архітектура", "Мистецтво", зокрема в лекційному курсі "Історія архітектури від ХІХ ст. до сучасності"; при проектуванні будівель, споруд, містобудівельних об'єктів з урахуванням найновіших архітектурних досягнень.
Особистий внесок здобувача
Наукові результати дослідження, що виносяться на захист, отримані автором особисто. 3 наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи.
Апробація результатів дисертаційної роботи основні положення та висновки дисертаційного дослідження викладені й обговорені на: Міжнародному науково-практичному семінарі "П’ятий фасад міста" (Львів, 15 червня, 2001); ХІV науковій сесії Наукового товариства ім. Т. Шевченка (Львів, 1113 березня, 2003); Міжнародній конференції молодих вчених "Сучасні тенденції в архітектурі та будівництві» ("Київ ЗНДІЕП", Київ, 2003); Міжнародній науково-теоретичній конференції "Етнокультурні процеси в урбанізованому середовищі українського міста у ХХ столітті" (Івано-Франківськ, 22-23 квітня 2004); ХІХ науковій сесії Наукового товариства ім. Т. Шевченка (Львів, 2526 березня, 2008);
Публікації
Основний зміст дисертації викладений та опублікований у 9 наукових працях, із них 8 у фахових виданнях ВАК України (1 у співавторстві внеском автора є збір та аналіз інформації щодо течії деконструктивізму в архітектурі), 1 у науково-популярному журналі.

[1] Французький літературний критик та філософ Жак Дерида (Jacques Derrida) вводить цей термін у праці De la Grammatologie” (Paris, 1967).

[2] Разом із виставкою Деконструктивістська архітектура” у Нью-йоркському музеї сучасного мистецтва (1988р.) поняття деконструкція” переноситься в поле архітектури.

[3] Френк О. Гері, Даніель Лібескінд, Рем Коолхаас, Пітер Айзенман, Заха Хадід, CoopHimmelb(l)au /Кооп Гіммельбaу (Вольф Д. Прікс та Гельмут Свічинськи), Ґюнтер Доменіг, Бернард Чумі, Ґюнтер Беніш та ін.

Список литературы

ВИСНОВКИ РОБОТИ

1. Сучасні публікації про деконструктивістську архітектуру не дають її цілісної й об'єктивної характеристики, а твердження про походження деконструктивізму є суперечливими, тому виникає потреба дати відповідь на питання про суть і місце деконструктивізму, уточнити дефініцію та розмежувати поняття "деконструкція" та "деконструктивізм" як архітектурних термінів.
2. Cформульовано критерії ідентифікації деконструктивізму в архітектурі. Основний критерій: мета деконструктивістської архітектури деконструкція змісту і форми. Додаткові критерії: 1 об’єкт: унікальний, авторський, новаторський; 2 загальний об’єм: структурний і геометризований або пластичний і скульптурний, активний, дисгармонійний, аскетичний або надмірний, відсутність декору й деталізації; 3 планування: композиція абстракно-геометрична або абстракно-пластична, асиметричне, динамічне, переважно складне й алогічне, нерегулярне, нечітке розмежування зовнішнього і внутрішнього просторів; 4 особливості застосування технологій і матеріалів: найновіші технології й матеріали, автентичність матеріалів і фактур, застосування унікальних технологій і конструкцій; 5 колір: переважно відсутність кольору; 6 зв’язок із середовищем: контраст із навколишнім середовищем, домінування замість вписування в середовище, підпорядкування середовища; 7 інформативність: додаткове інформативне або символічне навантаження.
3. Виявлено масштаб явища у світовому архітектурному процесі. Часові межі: 1970-2000-і рр.; географія поширення: Західна Європа та США, частково Центральна Європа і поодинокі країни: Гонконг, Японія, Канада, Мексика; загальна кількість об'єктів складає більше 300; число активних архітекторів-деконструктивістів становить біля трьох десятків авторів.
4. Сформульовано принципи деконструктивізму:
1 композиційні: відхід від класичних правил композиції із застосуванням нового типу композиції, заснованої на контрастності та хаотичності, асиметрії, надмірності, динаміці й атектоніці, активності й непрогнозованості;
2 планувальні: відхід від класичних планувальних концепцій (ландшафтних, урбаністичних);
3 просторові: некласичне розуміння простору (згідно неевклідової геометрії), відкритий, хаотичний, контрастний, активний, динамічний, вільно перетікаючий, нечітко розмежований зовнішній і внутрішній простори;
4 матеріально-конструктивні засоби: застосування найновіших матеріалів та унікальних технологій і конструкцій;
5 функціональність: привнесення нових функцій інформативно-емотивного навантаження;
6 кольорова гама натуральних матеріалів;
7 морфологія: абстрактність, метафоричність, символічність, емоційна експресія.
5. Встановлено, що деконструктивізм є протест-архітектурою, яка виступає проти усталеного трактування та розуміння архітектури, проти її технічних і естетичних меж. При цьому, деконструктивізм є більш естетичним бунтом, ніж технічним чи конструктивним. Виявлено такі ідейні підвалини деконструктивізму: пріоритетне застосування передових матеріальних засобів і технологій у поєднанні ідеї та абстрактної мови художнього вираження.
6. Визначено, що собливістю течії деконструктивізму є її подвійна природа: раціональна і ірраціональна водночас. Тому внутрішньостильова структура течії передбачає поділ на підтечії раціонального та ірраціонального спрямувань. До раціональних належать: структурний деконструктивізм, абстрактно-геометричний деконструктивізм. До ірраціональних належать: інтелектуально-емоційний деконструктивізм, скульптурний деконструктивізм, експресивний деконструктивізм, динаміко-пластичний деконструктивізм. Крім того, виявлено авторські підвиди деконструктивізму (напр., архітектура Захи Хадід, архітектура Ф. О. Гері) та "межові явища": текстуальна архітектура, об`єктивістська архітектура, інтегральна архітектура, скульптурна архітектура, символістська архітектура, високотехнологічна архітектура.
7. Виявлено історичні та суспільно-культурні передумови появи й розвитку деконструктивізму в архітектурі: рівень розвитку суспільства (готовність до сприйняття і наявність потреби), рівень розвитку економіки, техніки й науки та рівень урбанізованості; а також стилістичні передумови розвитку: присутність архітектурної модерної традиції та авангарду (як прецеденту). Тільки при накладанні цих передумов з’являються сприятливі умови для розвитку й активного поширення деконструктивізму, появи власних представників.
8. На основі аналізу сучасної української архітектури на предмет появи і можливості розвитку деконструктивізму виявлено: прояви деконструктивізму в окремих елементах, деталях, в інтер’єрі споруд; появу часткових і псевдо-деконструктивістських об’єктів (створених на основі калькування окремих рис деконструктивістської архітектури, без її глибшого розуміння); появу деконструктивістських проектів, що відповідають усім критеріям, за якими об’єкт ідентифікується як деконструктивістський. Тому можна констатуювати в Україні наявність ідеологічного та технологічного підґрунтя для втілення деконструктивістських об’єктів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. А.С.С ДОМ’2001: каталог / [гол. ред. Б. Ерофалов] К.: А.С.С, 2001. С. 72-78.
2. А.С.С ДОМ’99: каталог / [гол. ред. Б. Ерофалов] К.: А.С.С, 1999. С. 54, 118, 119.
3. Архитектура Запада4: Модернизм и постмодернизм. Критика концепций/ЦНИИ теории и истории архитектуры / Аскаров Ш. Д., Соколина А. П., Ефимов А. В. і ін., [под. ред. В. Л. Хайта]. М.: Стройиздат, 1987. 181 с.
4. Архитектура: краткий справочник / [гл. ред. М. В. Адамчик, гл. научн. ред. В. В. Адамчик]. Мн.: Харвест, 2004. 624с.
5. Архітектура: Короткий словник-довідник / [Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А., Вечерський В. В., Дехтяр С. Б.] / НДІ теорії та історії архітектури і містобудування / А.П. Мардер (ред.). — К. : Будівельник, 1995. — 333с.
6. Бартенев И. А. Очерки истории архитектурных стилей: учебное пособие. / И. А. Бартенев, В. Н. Батажкова. М.: Изобраз. искусство, 1983. 384 с.
7. Венеция: Архитектурное биеннале // А.С.С 2002. № 8 С. 34.
8. Глазычев В. Л. Архитектура: энциклопедия / В. Л. Глазычев. М.: ИПЦ "Дизайн. Информация. Картография": ООО "Издательство Астрель": ООО "Издательство АСТ", 2002. 672 с. C. 494, 501.
9. Город газгольдеров / Архитектура и престиж 2002. № 3 С. 32-35.
10. Гуляницкий Н. Ф. История архитектуры: 3-е изд., доп. / Н. Ф. Гуляницкий. М.: Стройиздат, 1984. 334 с. С. 215-259.
11. Гутнов А. Э. Мир архитектуры: Язык архитектуры / А. Э. Гутнов М.: Мол. гвардия, 1985. 351 с., ил. (Эврика). С. 350.
12. Дженкс Ч. Деконструктция: прелести отсутствия // Тенденции и направления в современной зарубежной архитектуре.- Москва: ВНИИТАГ Госкомархитектуры, 1991.- Выпуск 5. Архитектура деконструктивизма. 8-20 с. С. 8, 10.
13. Дженкс Ч. Язык архитектуры постмодернизма / [Пер. с англ. А. В. Рябушина, М. В. Уваровой; под ред. А. В. Рябушина, В. Л. Хайта]/ Дженкс Ч. М.: Стройиздат, 1985. 136 с., Перевод изд.: The Language of Post-Modern Architecture / Charles Jencks. Rizzoli.
14. Дизайн. Иллюстрированный словарь-справочник / [Минервин Г. Б., Шимко В. Т., Ефимов А. В. и др.], под общей редакцией Г. Б. Минервина и В. Т. Шимко. М.: "Ахитектура-С", 2004, 288 с. С. 172.
15. Енциклопедія постмодернізму / [за ред. Ч. Вінквіста, В. Тейлора; пер. з англ. В. Шовкун; наук. ред. пер. О. Шевченко]. К.: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2003. 503 с., С. 45, 114-116, 389-391.
16. Єжов В. І. Сучасна архітектура радянської доби (1917-1991 рр.): Рекомендації та бібліогр. довідник для студ. архіт. фак. / Єжов В. І., Пучков А. О. К.: Київський держ. технічний ун-т будівництва і архітектури, 1998. 32 с.
17. Заграница / глаss архитектуры / М. Фуксас, Д. Либескинд, З. Хадид [та ін.] // А+С 2007. № 4 С. 28-33, 34-39, 52-55, 60-65, 81-83, 88-94, 96-97.
18. Заграница / металл и архитектура / В. Прикс, Ф. Гэри, Д. Либескинд [та ін.] // А+С 2008. № 1 С. 34-43, 44-51, 52-63, 64-73, 80-85, 94-101, 110-111, 116-117, 124-125.
19. Иконников А. В. Зарубежная архитектура: От "новой архитектуры" до постмодернизма / А. В. Иконников. М.: Стройиздат, 1982. 255 с., ил.
20. Иконников А. В. Функция, форма, образ в архитектуре / А. В. Иконников. М.: Стройиздат, 1986. 288 с., ил. С. 103, 184, 208 242.
21. Интерьер: Best collection / Архитектура и престиж 2003. № 3 С. 81-84.
22. История советской архитектуры, 1917-1945 гг.: Учебник для архитектурных вузов. Спец. "Архитектура" / [Н. П. Былинкин, В. Н. Калмыкова, А. В. Рябушин, Г. В. Сергеева]; под. общ. ред. Н. П. Былинкина и А. В. Рябушина. [2-е изд. перераб. и доп.]. М.: Стройиздат, 1985. 256 с., ил.
23. Колір в предметному середовищі: навч. посібник / [Мигаль С.П., Татіївський П.М., Савін В.М. і ін.], за ред. С.П. Мигаля. К.: КДІДПМД ім М. Бойчука, 2002. 104 с.
24. Копылова Л. Завод. Заха Хадид для BMW. / Лара Копылова // Интерьер+дизайн. 2005 № 6. С. 118 - 125.
25. Криворучко О. Актуальність та проблеми вивчення деконструктивізму в сучасній архітектурі / О. Криворучко // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. Спец. випуск: Сучасні тенденції в архітектурі та будівництві. Київ: КиївЗНДІЕП, 2003. С. 138 141.
26. Криворучко О. Риси архітектури деконструктивізму / О. Ю. Криворучко // Регіональні проблеми архітектури та містобудування. Вип. 5-6: стан і перспективи розвитку. Одеса: "Астропринт", 2003. С. 301 307.
27. Криворучко О. Ю. До питання розмежування деконструктивізму і постмодернізму / О. Ю. Криворучко // Проблемы теории и истории архитектуры Украины. Сборник науч. трудов. Вып. 6. архитектурное наследие. Одесса: "Астропринт", 2005. С. 95 103.
28. Криворучко О. Ю. До питання розмежування конструктивізму і деконструктивізму / О. Ю. Криворучко // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Наук.-техн. збірник / Відпов. ред. М. М. Дьомін. К., КНУБА, 2007. Вип. 17. 364 с. С. 52 62.
29. Криворучко О. Ю. Методи дослідження сучасної архітектури: матриця аналізу архітектурних об’єктів деконструктивізму / О. Ю. Криворучко // Вісник Національно університету "Львівська Політехніка", № 568, Архітектура. Львів: Видавництво Національного університету "Львівська Політехніка", 2006. С. 89 97.
30. Криворучко О. Ю. Приоритеты постмодернизма и деконструктивизма в градостроительстве / О. Ю. Криворучко // Uranistika ir architektūra (Town Planning and Architecture) [Vilnius Gediminas Technical University, Lithuanian Academy of Sciences]. Vilnius: "Technika, 2005. Vol XXIX, No 1. P. 25 29.
31. Криворучко О. Ю. Урбаністичні підходи деконструктивізму / О. Ю. Криворучко // Проблемы теории и истории архитектуры Украины. Сборник науч. трудов. Вып. 7. Одесса: "Астропринт", 2007. С. 81 86.
32. Кротков Е. А. Парадигма деконструктивизма: философско-методологический анализ / Кротков Е.А., Манохин Д.К. // Общественные науки и современность. М.: "Наука", 2006, № 2, 176 с. С. 164.
33. Маклакова Т. Г. Архитектура гражданских и промышленных зданий: Учебник для вузов / Т. Г. Маклакова. М.: стройиздат, 1981. 368 с. С. 55.
34. Маклакова Т. Г. Архитектура двадцатого века. Учебное пособие для вузов / Т. Г. Маклакова М.: Изд-во АСВ, 2001. 200 с., ил. С. 157.
35. Михайлова Т. Органическая архитектура Фрэнка О. Гери / Татьяна Михайлова // А.С.С 2001. № 4 С. 62-65.
36. Олейник Е. Либескинд и пустота / Елена Олейник // Архитектура и престиж 2000. № 2 С. 23-25.
37. Посацький Б. С. Простір міста і міська культура (на зламі ХХ- ХХІ ст.): Монографія / Б. С. Посацький. Львів: Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2007 208 с.
38. ПроектInternational Ukraine. К.: Издательский дом А.С.С., 2006. № 14. 197c.
39. ПроектInternational Ukraine. К.: Издательский дом А.С.С., 2007. № 15. 166c.
40. ПроектInternational Ukraine. К.: Издательский дом А.С.С., 2007. № 16. 182c.
41. ПроектInternational Ukraine. К.: Издательский дом А.С.С., 2008. № 17. 156c.
42. Проскуряков В. І. Архітектура українського театру. Простір і дія / В.І. Проскуряков. Львів: Вид-во Національного ун-ту «Львівська політехніка», 2001. 564 с.
43. Пучков А. А. Архитектурно-культурологические очерки: Феномены. Явления. Вещи / А. А. Пучков. К.: Издательский дом А.С.С., 2008. 176 с.
44. Пучков А. А. Архитектуроведение и культурология: избранные статьи / А. А. Пучков. К.: Издательский дом А.С.С., 2005. 680 с.
45. Рюс Ж. Поступ сучасних ідей: панорама новітньої науки / Ж. Рюс. К.: Основи, 1998. 669 с. С. 236-237, 238, 239-240.
46. Рябушин А. В. Творческие противоречия в новейшей архитектуре Запада / Рябушин А. В., Шукурова А. Н. М.: Стройиздат, 1985. 272 с., ил.
47. Советский энциклопедический словарь / [Научно-редакционный совет: А.М.Прохоров (пред.)]. М.: "Советская Энциклопедия", 1981. 1600с. С. 729.
48. Станькова Я. Тысячелетнее развитие архитектуры / Станькова Я., Пехар И. / Под. ред. В. Л. Глазычева. М.: Стройздат, 1984. 293 с., ил.
49. Стародубцева Л. Архітектура постмодернізму: історія, теорія, практика / Стародубцева Л. К.:Спалах, 1998. 208 с. С. 72, 73, 74, 114.
50. Супермузей дженглей Жана Нувеля таки покушается на равенство народов в Париже // А.С.С-Ватерпас 2006. № 3 С. 13.
51. Сучасний словник іншомовних слів: близько 20 тис. слів і словосполучень /[Уклали: О.І. Скопненко, Т.В. Цимбалюк]. К.: Довіра, 2006. 789 с.
52. Тенденции и направления в современной зарубежной архитектуре. М.: ВНИИТАГ Госкомархитектуры, 1991. - Выпуск 5: Архитектура деконструктивизма. 60 с. С. 1, 3, 6.
53. Теория композиции в советской архитектуре / [Кириллова Л.И., Стригалев А.А., Хан-Магомедов С.О., и др.]; под ред. Л.И. Кирилловой; ЦНИИ теории и истори архитектуры. М.: Стройиздат, 1986. 256 с.: ил. С. 6, 18, 60, 69-70, 74.
54. Тийу В. Молодежи об искусстве / Вийранд Тийу. Таллинн: "Кунст", 1990. 208 с.
55. Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Тимофієнко В. І. К.: Вид-во Інституту проблем сучасного мистецтва, Головкиївархітектура, 2002. 472 с. С. 433.
56. Торнадо над Манхеттеном / Архитектура и престиж 2003. № 1 С. 80-83.
57. Фомін І. О. Основи теорії містобудування: Підручник / Фомін І. О. (Інститут змісту і методів навчання; Київський держ. технічний ун-т будівництва і архітектури). — К. : Наукова думка, 1997. — 191с.
58. Черкес Б. С. Національна ідентичність в архітектурі громадських центрів столичних міст в умовах ідеологічної детермінації: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра архітектури, спец. 18.00.01 «теорія арх-ри, реставрація пам’яток архітектури» / Б. С. Черкес. — К., 2006. — 36 с.
59. Шліпченко С. Архітектурні принципи постмодернізму / Шліпченко С. К.: Вид. Дім Всесвіт”, 2000. 240 с.: іл. С. 11, 49, 53, 55.
60. Шукурова А. Н. Архитектура Запада и мир искусства ХХ века / Шукурова А. Н. М.: Стройиздат, 1990. 317 с.
61. Элементы стиля: энциклопедия архитектурных деталей. [под ред. С. Кэлоуэй]. Изд. 2-е, доп. и переработанное. Пер. с анг. М.: ООО "Магма", 2006. 592 с. С. 504.
62. Эстетика: Словарь / [под. ред. А. А. Беляева и др.]. М.: Политиздат, 1989. 447 с.
63. Amsoneit W. Contemporary European Architects / Wolfgang Amsoneit. Köln, 1991. 132 р.
64. Architectural Digest, 2004. № 7. Р. 50-55.
65. Barthes R. Leçon/Lektion / Barthes Roland. Frankfurt/M., 1980. // Terry Eaglton: Einführung in die Literaturtheorie. Stuttgart, 1992.
66. Berkel B. van. Niepoprawni wizjonerzy / Ben van Berkel, Caroline Bos. Warszawa: Wydawnictwo Murator, 2000. 128 s.
67. Dimster F. The new Austrian Architecture / Dimster Frank. New York: Rizzoli, 1995. 224 p.
68. Eisenman P. Aura und Exzeß. Zur Überwindung der Metaphysik der Architektur / Peter Eisenman. Wien, 1995.
69. Fletcher B., Sir. A History of Architecture / Sir Banister Fletcher. [XX-th edition]. Oxford: Elsevier Architectural Press”, 2005. 1794 р.
70. Glancey J. Historia arhitektury / Jonathan Glancey. Warszawa: "Arkady", 2002. 240 s. S. 220-225.
71. Hatje-Lexikon der Architektur des 20. Jahrhunderts / [hrs. von Vittorio Magnago Lampugnani, Übers.: Bettina Aldaor-Witsch u an.]. [Volst. überarb. Neuaufl.]. Ostfildern-Ruit: Hatje, 1998. 438s. S. 76-78.
72. http://archplus.net
73. http://azbuka.gif.ru/alfabet
74. http://mega.km.ru/bes_98/
75. http://www.archinform.net
76. http://www.behnisch.de
77. http://www.coop-himmelblau.at
78. http://www.daniel-libeskind.com
79. http://www.eisenmanarchitects.com
80. http://www.foga.com
81. http://www.greatbuildings.com
82. http://www.morphosis.net/morph.html
83. http://www.vusnet.ru/biblio/dict.aspx
84. http://www.zaha-hadid.com
85. Imhof M. Berlin. Neue Architektur. Führer zu den Bauten von 1989 bis heute / Michael Imhof, Leon Krempel. Petersberg: Michael Imhof Verlag, 2005. 160 s.
86. Jencks Ch. "Deconstruction: The Pleasures of Absence" / Charles Jencks // Architectural Design. 1988. № 3-4.
87. Jencks Ch. The New Moderns. From Late- to Neo-Modernism” / Charles Jencks. London, 1990.
88. Jencks Ch. Die Architektur der Dekonstruktion. Die Freuden des Absens / Ch. Jencks // ARCH+. 1996/97. S. 24-52.
89. Кähler G. Dekonstruktion? Dekonstruktivismus?: Aufbruch ins Chaos oder neues Bild der Welt? / Gert Кähler. Braunschweig, Wiesbaden: Vieweg, 1990. 151 s. S. 50-51.
90. Koch W. Style w architekturze / Wilfried Koch. Warszawa: "Świat książki", 1996. 528 s.
91. Kousoulas C. D. Contemporary Architecture in Washington, D.C. / Claudia D. Kousoulas, Georg W. Kousoulas. John Wiley & Sons, Inc.”, 1995. 312 р.
92. Melvin J. Architektura. Kierunki, mistszowie, arcedziela / Jeremy Melvin. Warszawa: Elipsa”, 2006. 160 s.
93. Norberg-Schulz Ch. Bycie, przestrzen I architektura / Ch. Norberg-Schulz. Warszawa: Wydawnictwo Murator, 2000. 120 s.
94. Norris Ch., Benjamin A. Was ist dekonstruktion? / Ch. Norris, A. Benjamin. Zürich, München: Verlag für Architektur Artemis, 1995. 56 s.
95. Pahl J. Architekturtheorie des 20. Jahrhunderts / Pahl Jürgen. München: Prestel Verlag, 1999, 316 s. S. 190-191, 211, 217-218, 232-238, 240, 267, 286, 310-312, 316.
96. Papadakis A. Deconstruction / Papadakis A., Cook C., Benjamin A. London: Omnibus Volume, 1989.
97. Papadakis, A. Dekonstruktivismus - Eine Anthologie / Andreas Papadakis. Stuttgart, 1989.
98. Plazy G. Geschichte der Kunst in Bildern: Die westliche Kunst von der Höhlenmalerei bis in die Gegenwart / Gilles Plazy. München-London-New York: Prestel Verlag, 2000. 191 s.
99. Sietnicka O. Znaczenie pojęć w teoriji architektury współczesnej (ze szczególnym uwzględnieniem architektury awangardowej lat 80tych i 90tych). Rozprawa doktorska. / O. Sietnicka. Rekopis, 2000. 110 s.
100. Syrový B. Architektura / B. Syrový. Praha: SNTL, 1973. 326 s.
101. Tietz J. Historia arhitektury XX wieku / Jürgen Tietz. Köln: