ТИПОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ СОЦІАЛЬНОГО ТА КОМЕРЦІЙНОГО ЖИТЛА

Краткое описание

УКРАЇНСЬКИЙ ЗОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ПО ЦИВІЛЬНОМУ БУДІВНИЦТВУ, м. КИЇВ
КиївЗДНІЕП

На правах рукопису

ЗАСЛАВЕЦЬ ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА

УДК 728.22.26

ТИПОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ СОЦІАЛЬНОГО ТА КОМЕРЦІЙНОГО ЖИТЛА

18.00.02 - архітектура будівель та споруд

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата архітектури

Науковий керівник
Рєпін Ю.Г.,
доктор архітектури,
професор

Київ-2006

ЗМІСТ

ВСТУП..............................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1 ПЕРЕДУМОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ЖИТЛА
1.1. Еволюція житла. Огляд історичного досвіду.................................................10
1.2. Існуюча класифікація житлових будинків та чарунок (квартир).................44
1.3. Соціальна диференціація населення України та його потреби у нових типах житла..........................................................................................................................52
Висновки до першого розділу.................................................................................60
РОЗДІЛ 2 ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ТИПОЛОГІЮ СОЦІАЛЬНОГО
ТА КОМЕРЦІЙНОГО ЖИТЛА
2.1. Соціально-економічний фактор........................................................................62
2.2. Категорування житла за рівнем комфорту......................................................70
2.3. Особливості формування "соціального" житлового фонду...........................74
2.4. Особливості формування "комерційного" житлового фонду........................90
Висновки до другого розділу...................................................................................97
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ ТИПОЛОГІЧНИХ РІШЕНЬ ПЕРСПЕКТИВНОГО
ЖИТЛА ТА ЗАБУДОВИ В УКРАЇНІ
3.1. Новий підхід до розробки нормативного підґрунтя.....................................100
3.2. Принципи формування типології житла двох груп......................................108
3.3. Рекомендації щодо розміщення житла в структурі міста............................136
Висновки до третього розділу................................................................................143
ВИСНОВКИ.....................................................................................................................146
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................................149
Додатки.............................................................................................................................164

ВСТУП

Прогрес суспільства нерозривно пов'язаний із збільшенням темпів та удосконаленням архітектури житлового будівництва.
Складні часи ринкових перетворень в Україні призвели до кризи будівельної галузі. Особливо відчутно постала проблема соціального житла. Процес соціальної та економічної диференціації населення України обумовив необхідність відповідної диференціації забудови, типів будинків і квартир. Окрім житла державним коштом, зростаючими темпами почалось будівництво комерційного житла підвищеної комфортності.
Сприяння розвитку житлового будівництва стало одним з головних напрямків розвитку ринкової економіки держави, закладених у проекті Житлового Кодексу [36], Законі України "Про іпотеку" [43], Постанові Кабінету міністрів України "Про затвердження прогнозу розвитку житлового будівництва на 2000-2004 роки" [112].
Державна житлова стратегія базується на положеннях ст. 47 Конституції України щодо забезпечення населення житлом [70, с.20], Указі Президента України "Про основні напрямки забезпечення житлом населення України на 1999-2005 роки" щодо створення умов забезпечення житлом населення України та активізації інвестиційної діяльності у сфері житлового будівництва [133]; Концепції Державної житлової політики, метою якої є розширення житлового будівництва, поліпшення утримання та схоронності житлового фонду [69..].
Ринок житла зазнав суттєвих змін протягом останніх 10-15 років. Обсяги будівництва нового житла за цей період скоротилися з 232 тисяч одиниць у 1991 році до 63 тисяч одиниць у 2000 році. Особливо зменшилася частка державного житла у новому будівництві. Вона скоротилася з 22,4% у 1991 році до 1,9% у 2001 році, та 2,2% у 2002 році [13, с.64]. Нестача житлового фонду збереглася ще з радянських часів, а після 1991 року ситуація загострилася. Однак головною проблемою є те, що будівництво нового житла коштує досить дорого і є для більшості населення недоступним. На 2004 рік ціновий діапазон 1 кв. метра на первинному ринку житла коливався від 500 до 3000 доларів США [103].
Величезний розрив між реальним попитом та вартістю житла має бути ліквідований. На державному рівні назріла проблема забезпечення соціально незахищених верств населення відповідним житлом. Створення соціального фонду є важливою складовою Житлового Кодексу [36, 39]. Закон передбачає, що житлове приміщення яке належить до соціального фонду, не може бути приватизовано чи здано в суборенду і надається у користування, виходячи з міркувань соціального характеру. Актуальними є питання про те, яким має бути житло для соціально незахищених громадян, якими є головні відмінності архітектурно-планувальних рішень, структури будинку, рівень комфортності.
Важливим внеском у розв'язання цих проблем стало розроблення за дорученням Державного комітету України з будівництва, архітектури та житлової політики у ВАТ "КиївЗДІЕП" - ДБН В2.2.-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" (№ ДР 0103U008987, 2003 р.). У документі передбачені норми як для соціального так і для комерційного житла, які відповідають сучасним санітарно-гігієнічним, інженерним, протипожежним вимогам [26].
У різних країнах світу проводяться широкомасштабно численні наукові дослідження у напрямку найбільш економічних архітектурно-планувальних рішень, уніфікації елементів житлових споруд, індустріалізації житла.
За останні роки відбулася значна кількість конференцій та семінарів, що свідчать про активну увагу до питань житлового будівництва та планування на міжнародному рівні. Це, зокрема, Семінар ООН з питань соціального житла у Празі (Чехія) в травні 2003 р; Конференція, організована Міжнародною федерацією житлового будівництва та планування (IFHP), "Міста розвиваються: політика, методи, умови" у Вільнюсі (Литва) в травні - червні 2004 р. Але головні напрямки були визначені на Всесвітній конференції ООН з питань розвитку поселень - "Хабітат - ІІ" у Стамбулі в 1996 р.
Підвищенню архітектурних якостей масового житла багато уваги приділили свого часу відомі українські та російські архітектори В.І. Єжов, Г.І. Граужис, Ю.Г. Рєпін, Я.А. Штейнберг, Д.Н. Яблонський, Г.Д. Платонов, Б.Р. Рубаненко та інші.
Соціально-типологічні та демографічні проблеми житла розглядали: С.Д. Альбанов, І.О. Бадамян, В.Ю. Дурманов, К.К. Карташова, Л.М. Ковальський, П.Б. Орлов, Л.В. Петрова, С.Г. Розман, Н.А. Саргасян, О.Я. Смирнова, Д.Е. Фесенко, В.Г. Хахулін, В.Г. Штолько.
Якісні характеристики окремих приміщень квартири та будинку в цілому розглядали П.О. Гриценко, Г.І. Лаврик, Ю.Г. Рєпін, В.О. Рудакова, І.М. Скриль, О.С. Слєпцов, В.І. Смотриковський, П.П. Кедровський.
Функціонально-типологічні особливості квартир у двох рівнях простежені у дослідженнях Л.Г. Бачинської, М.Б. Консулової, С.М. Шифріної.
Питання функціонального устаткування та технічного оснащення житла висвітлені у працях Б.І. Зенгера, Г.М. Любимової, В.Е. Мельникова, В.Д. Страшнова, І.О. Тимко, М.І. Тимко, В.П. Етенко, В.А. Тімохіна.
Стандартизація та категорування квартир за рівнем комфорту розглядалися у працях Є.Є. Клюшниченка, М.В. Омельяненка, Г.В. Літошенко.
З новими економічними умовами у державі проблема будівництва економічного житла для малозабезпечених громадян набула великого резонансу. Низький рівень утримання державного житла різко скорочує технічний вік функціонування будівлі і дуже швидко зменшує її привабливість для мешканців. Ці фактори стали предметом уваги Уряду, який розробив низку програм щодо реконструкції житлових будівель перших масових серій [114, 115, 116]. Розташування цих будинків у структурі міста, а саме між історичною забудовою та периферійними районами, робить їх потенційно привабливими для інвесторів та забудовників.
В країнах Західної Європи приватне житло, у якому мешкають його власники, існує поряд з приватним житлом, призначеним для оренди, та державним житловим фондом. [154, 159].
В наукових дослідженнях Швеції, Великобританії, Нідерландів, Угорщини доведено, що житловий сектор який ефективно функціонує, має складатися з добротного, якісного житла для найбільш забезпечених верств населення - приватного житла, призначеного для оренди, а також державного житлового фонду для забезпечення соціальних потреб суспільства. [170].
У країнах ЄС окремі питання архітектури житла та вирішення проблеми забезпечення житлом малозабезпечених громадян розглядали Марк Стівенс, Андреу Денч, Жозеф Хегедюс, Катя Урсік, Карель Майер, Іван Токсіс, Еммі Галама-Ромертс.
В країнах СНД питаннями удосконалення та підвищення якісних показників житлового будівництва займаються Б.М. Мержанов, А.В. Сікачов, Н.Н. Коршунова, К.К. Карташова, Б.Ю. Брандербург, Ю.П. Бочаров, Е.В. Кавін, О. Кас'яненко, І. Григоріан, А.Старовойтов.
Актуальність теми дослідження визначається, виходячи з необхідності вирішення проблеми житла як товару в умовах соціальної диференціації матеріальних можливостей населення. В умовах такої диференціації необхідно виявити принципові функціонально-типологічні відмінності формування житла для соціально-незахищених верств населення, замовником якого буде держава, та комерційного житла, замовником якого буде конкретний громадянин з його конкретною матеріальною спроможністю.
Сьогодні зростаючими темпами ведеться будівництво комерційного житла яке представлене широким діапазоном планувальних рішень та його розташуванням у структурі міста [47]. Незважаючи на зростаючий інтерес до комерційного житла, необхідні типологічні та нормативно-методичні основи його проектування ще не склалися. Комерційне житло оцінюється як якісно нове явище. Його вивчення розширює типологічні концепції, котрі будуть сприяти виробленню сучасних вимог до його формування з урахуванням нових соціально-економічних відносин у країні.
Проведені наукові дослідження розвинули окремі аспекти, які відображують стан проблеми у другій половині ХХ ст. Однак, на кінець XX сторіччя у суспільстві відбулися істотні соціально-економічні та політичні зміни, тому питання розходження архітектурно-планувальної організації соціального та комерційного житла в Україні вимагають наразі цілеспрямованого дослідження та поглибленого пророблення. Усе це обумовлює актуальність дослідження. [124].
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась у КиївЗДНІЕП відповідно до тем науково-дослідних робіт: ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" (розроблені КиївЗДНІЕП на замовлення Держбуду України, № ДР 0103U008987, 2003 р.); "Розробка рекомендацій з проектування житлових будинків з квартирами соціального призначення": Звіт про НДР (Заключний) / КиївЗДНІЕП, №ДР 0105U007972, 2005 р.; "Стратегія формування життєвого середовища України першої чверті ХХІ сторіччя". (розробляється УАА) на замовлення Держбуду України. (розділ 4.1.; виконавець Українська академія архітектури; замовник Держбуд України), №ДР 0106U000012, 2005 р.
Мета дослідження: розкриття особливостей типологічної організації соціального та комерційного житла.
Завдання дослідження:
- виявлення основних факторів, котрі впливають на рівень комфорту квартир (аналіз основних планувальних, санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних та соціальних факторів);
- аналіз вітчизняної та закордонної практики проектування соціального та комерційного житла;
- виявлення основних рис розходжень двох груп житла, їхньої архітектурно-планувальної організації;
- розробка базової номенклатури типів житлових будинків соціального та комерційного житла та визначення перспективних напрямків їхнього розвитку;
- розробка пропозицій щодо удосконалення архітектурно-містобудівних рішень.
Об'єкт дослідження: багатоквартирні будинки та житлові чарунки у них.
Предмет дослідження: функціонально-планувальна організація та композиційні особливості будинків та квартир.
Методи дослідження: порівняльний аналіз результатів роботи закордонних та вітчизняних науково-дослідних установ; комплексний аналіз соціально-економічних, архітектурно-типологічних питань, анкетні опитування населення, метод експериментального проектування, графоаналітичний метод систематизації та викладення матеріалу.
Наукова новизна одержаних результатів:
- встановлено та обґрунтовано дві категорії житла (соціальне та комерційне);
- виявлено нові споживчі цінності житла;
- запропоновано типи будівель та розроблено їхню класифікацію для соціального та комерційного житла;
- науково обґрунтовані типологічні принципи формування соціального та комерційного житла;
- розроблено пропозиції з удосконалення архітектурно-планувальних та функціональних якостей для соціального та комерційного житла.
Практичне значення одержаних результатів полягає у подальшому використанні їх при розробленні державних програм, концептуальних документів у сфері житлової архітектури, реального проектування, будівництва, реконструкції житлових будинків з метою удосконалення їхніх архітектурно-типологічних вирішень, художньої виразності та економічності на основі принципів, що забезпечують комплексність функціональної, естетичної організації соціального та комерційного житла.
Впровадження результатів роботи було здійснене:
- у розробці проекту ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" КиївЗНДІЕП, 2005 р.;
- у науково-дослідній роботі "Розробка рекомендацій з проектування житлових будинків з квартирами соціального призначення". КиївЗНДІЕП, 2005 р.;
- у науково-дослідній роботі "Стратегія формування життєвого середовища України першої чверті ХХІ сторіччя". УАА, 2005 р.;
- у проекті 4-поверхового житлового будинку по вул. Паризької Комуни 18а, м. Полтава. Проект-реалізація. Полтавархпроект, 2003 р.;
- у проекті 7-10-поверхового житлового будинку по вул. Жовтневій 50-52, м. Полтава. Проект-реалізація. Полтавархпроект, 2005 р.;
- у проекті 9-поверхового житлового будинку по вул. Зигіна 19а, м. Полтава. Проект. Полтавархпроект, 2005 р.;
- у проекті 9-поверхового житлового будинку по вул. Ляхова 12, м. Полтава. Проект-реалізація. Полтавагропроект, 2004 р.
Особистий внесок здобувача: Основний зміст роботи опублікований у 8 друкованих працях, 1 з них виконана із співавтором. Автор дисертації аналізує особливості конструктивної системи типових серій 60-70 рр. та специфіку їхньої реконструкції відповідно до серій житлових будинків. Для третьої групи (елітного житла), визначає особливий перелік приміщень, що відрізняють його від першої та другої групи житла, та планування квартир (в 1 та більше рівнях - дуплекс та мезонет).
Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи доповідалися та обговорювалися на семінарі ООН з питань соціального житла, Прага, 19-20 травня 2003 р.; конференції організованій Міжнародною федерацією житлового будівництва та планування (IFHP) "Міста розвиваються: політика, методи, умови", Вільнюс, 30 травня-2 червня 2004 р.; 64 науково-практичній конференції КНУБА (Київ, 2003 р.); на конференціях молодих вчених КиївЗДНІЕП (Київ, 2003, 2004, 2005 р.);
Публікації. Основні результати дисертації опубліковані у 8 статтях в наукових фахових виданнях, 2 тезах конференцій.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатку, що включає акти впровадження результатів дослідження. Текстова частина роботи становить 123 сторінки, ілюстрації - 39 сторінок, список використаних джерел зі 173 найменувань, акти впровадження - 5 сторінок.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

В роботі визначені теоретичні основи формування соціального та комерційного житла в Україні. Надано рекомендації для створення соціального житлового фонду та подальшого розвитку і вдосконалення архітектурно-планувальних рішень комерційного житла.
1. Вперше введено та обґрунтовано нормування диференційованих типів житла. Розділення житла на дві категорії визначило нові планувальні рішення будинків. Проведений аналіз теоретичних розробок та проектної практики в галузі архітектури житлових будинків дозволив встановити головні напрямки вдосконалення функціональних та архітектурно-типологічних рішень: виявити основні фактори, що впливають на рівень комфорту квартир, визначити основні риси розходжень характеристик житла, намітити перспективи розвитку соціального та комерційного житла та шляхи переходу до їхнього проектування на основі інвестиційної політики.
2. Визначено вплив сучасних соціально-економічних умов на розвиток типології житлових будинків, досліджено містобудівні характеристики розміщення та планувальної організації соціального та комерційного житла. На основі аналізу теоретичних досягнень і закордонної практики формування соціального житлового фонду розроблена їхня попередня класифікація за типами будинків, виведені системоутворюючі ознаки для соціального та комерційного житла.
3. Архітектурно-типологічні основи соціального житла ґрунтуються на базі нормативних положень ДБН В.2.2.-15-2005 „Житлові будинки. Основні положення”: норма загальної площі - 19 м2 на людину; уведені нормування нижніх меж загальної площі квартир, вищі ніж у існуючих будинках; встановлені верхні межі загальної площі квартир соціального призначення дозволяють забезпечити стабільність і ріст обсягів будівництва за кількістю квартир, що зводяться коштом держави; мінімальні параметри окремих приміщень квартир визначені з урахуванням санітарно-гігієнічних, антропометричних і функціональних вимог.
4. В роботі пропонується номенклатура будинків соціального призначення: односекційні необмеженої орієнтації 3-5- та 6-7- поверхові; багатосекційні меридіональної та широтної орієнтації поверховістю 3-5, 6-9; коридорні меридіональної орієнтації у 6-9 поверхів; у Південних районах України галерейні (протяжні) меридіональної та широтної орієнтації у 6-9 поверхів; комбіновані (протяжні) меридіональної та широтної орієнтації у 11-16 поверхів. Щодо житлової чарунки, то її якісний показник має бути вищим ніж житло перших масових серій. Залежно від кількості та складу житлових приміщень змінюються ознаки кількісного та статево-вікового складу сім'ї, для якої призначена квартира. Формула заселення має бути м = н, м = н - 1.
5. Соціальне житло рекомендується формувати згідно з визначеними загальноформуючими принципами, головним з яких є принцип мінімізації. На їхній основі забезпечується: об'ємно-планувальне вирішення будинку та прилеглої території - компактність приміщень квартири, скорочення підсобних приміщень та мінімально допустима площа квартири, рівень санітарно-гігієнічного забезпечення - принципи компактності; статево-віковий склад сім'ї - принцип демографічної залежності.
6. В роботі пропонується номенклатура будинків для комерційного житла: у малоповерховому житлі - односімейні блоковані будинки обмеженої орієнтації 1-3- поверхові; терасні обмеженої орієнтації 3-5, 6-7 поверхів; секційні будинки меридіональної та широтної орієнтації 1-3, 3-5, 6-7, 11-25 поверхів; комбіновані протяжні меридіональної та широтної орієнтації 6-7, 11-25 поверхів; односекційні необмеженої орієнтації 3-5, 6-7, 11-25 поверхів; висотні будинки 11-25 та більше поверхів. Формула заселення комерційного житла має бути м = н, або м = н+1.
7. На основі наукових висновків даної роботи, сформульовані архітектурно-типологічні принципи, головним з яких є принцип оптимізації, що забезпечує цілісність архітектурної системи комерційного житла; зони квартир мають самостійний простір та можливість трансформації житлових приміщень, на основі принципа функціонального зонування внутрішнього простору та варіабельності; висока якість інженерного забезпечення будинку - (принцип інтелектуалізації будинку); розташування житла в екологічно безпечних кварталах рекреаційних зон міста - це принцип вибірковості; обслуговування закритого та відкритого типу - принцип належної інфраструктури; якість будівельних та оздоблювальних матеріалів - принцип показовості (престижу).
8. Проведені дослідження дозволили визначити нові споживчі цінності житла відповідно до соціальної та економічної диференціації населення України, що буде відповідати їхнім матеріальним можливостям: рекомендовано поділ комерційного житла на чотири групи та намічено перспективи створення соціального житлового фонду.
9. За результатами дослідження розроблена номенклатура житлових будинків двох рівнів комфорту.
10. Визначені містобудівні принципи формування і розвитку соціального та комерційного житла дадуть можливість подальшого упорядкування житлової забудови сельбищної території міст, підвищення якості будівництва.

Впровадження результатів роботи дозволить одержати значний соціальний та економічний ефект за рахунок покращення якості рівня житлового забезпечення в умовах росту потреб населення, підвищення ефективності капітальних вкладень, направлених на реконструкцію та будівництво житла, його інженерно-технічне оснащення, підвищення рівня естетичної виразності будівель і створення цілісних елементів міського середовища.