Табурець Олеся Володимирівна Механізм дерматотропної дії фармако­логічної композиції на основі меланіну

Краткое описание

Табурець Олеся Володимирівна, асистент кафедри біомедицини ННЦ «Інститут біології та медицини» Київ­ського національного університету імені Тараса Шевчен­ка МОН України: «Механізм дерматотропної дії фармако­логічної композиції на основі меланіну» (03.00.04 - біо­хімія). Спецрада Д 26.001.24 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфаційна наукова
праця на правах рукопису
Табурець Олеся Володимирівна
УДК 616-001.4-085.33:615.03.032:612-092.9
ДИСЕРТАЦІЯ
МЕХАНІЗМ ДЕРМАТОТРОПНОЇ ДІЇ ФАРМАКОЛОГІЧНОЇ КОМПОЗИЦІЇ
НА ОСНОВІ МЕЛАНІНУ
03.00.04 – біохімія
Біологія
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших аторів мають посилання на відповідне джерело
________ Табурець О.В.
Науковий керівник: Верещака Володимир Валентинович, доктор медичних
наук, старший науковий співробітник.
Київ – 2017

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………………..13
ВСТУП………………………………………………………………………………14
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ………………………………………………..22
1.1. Біохімічні і молекулярні механізми гоєння різаних та гнійнонекротичних ран…………………………………………………………..………..22
1.2.Дерматотропні препарати. Характеристика та застосування………...30
1.3. Меланін: властивості та застосування в якості дерматотропного
засобу………………………………………………………………………………..34
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ…………………………40
2.1. Об’єкт дослідження…………………………...………………………...40
2.2. Схема експериментів……………...…………………………………….40
2.3. Модель повношарових вирізаних площинних ран…………………...42
2.4. Опіки, викликані розчином кальцієвої солі…………………………...42
2.5. Приготування фармакологічної композиції…………………………..42
2.6. Отримання сироватки крові…………………………………...……….43
2.7. Отримання гомогенату шкіри тварин………………………………....43
2.8. Планіметричні показники……………………………………………....43
2.9. Гістологічні методи дослідження……………………………………...44
2.10. Визначення фізико-хімічних показників шкіри щурів……………...44
2.11. Визначення концентрації білка за методом Лоурі…………………..45
2.12.Визначення вмісту супероксидного аніон-радикалу та пероксиду
водню……………………………………………………………………………......45
2.13.Визначення продуктів перекисного окиснення ліпідів……………...45
2.14.Визначення активності супероксиддисмутази та каталази ………...45
2.15.Визначення активності глутатіонової ланки антиоксидантної системи
та вмісту відновленого та окисленого глутатіону ……………………………….46
2.16. Визначення рівня сульфгідрильних груп…………………………….46
2.17. Дослідження молекулярних маркерів запальних процесів на різних
11
стадіях ранового процесу………………………………………………………….46
2.18. Дослідження бактеріальних властивостей меланіну………………..48
2.19. Статистична обробка результатів……………………………...…….49
РОЗДІЛ 3. МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ТА ПЛАНІМЕТРИЧНІ ПАРАМЕТРИ
СТАНУ ШКІРИ ЩУРІВ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ РАНОВОГО ПРОЦЕСУ ТА
ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ФІРМАКОЛОГІЧНОЇ КОМПОЗИЦІЇ НА ОСНОВІ
МЕЛАНІНУ…………………………………………………………………………50
3.1. Біоцидний вплив фармакологічної композиції на тест культури
мікроорганізмів……………………………………………………………………..50
3.2. Вплив фармакологічної композиції на основі меланіну на
морфофункціональні показники експериментальних ран шкіри щурів………..53
3.3. Візуалізація поверхні шкірних ран на різних етапах ранового
процесу……………………………………………………………………………...59
3.4. Фізико-хімічні властивості шкіри при моделюванні вирізаної
площинної рани та хімічного опіку шкіри щурів………………………………...66
РОЗДІЛ 4. ІНТЕНСИВНІСТЬ ВІЛЬНОРАДИКАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ У ШКІРІ
ТА СИРОВАТЦІ КРОВІ ЩУРІВ В ДИНАМІЦІ РАНОВОГО ПРОЦЕСУ ТА
ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ФІРМАКОЛОГІЧНОЇ КОМПОЗИЦІЇ НА ОСНОВІ
МЕЛАНІНУ ………………………………………………………………………...72
4.1. Інтенсивність накопичення супероксиданіон радикалу та пероксиду
водню за умов моделювання вирізаної площинної рани шкірита при
використанні фармакологічної композиції на основі меланіну…………………72
4.2. Інтенсивність накопичення супероксиданіон радикалу та пероксиду
водню за умов моделювання хімічного опіку шкіриа при використанні
фармакологічної композиції на осно……………………………………………...76
РОЗДІЛ 5. ОЦІНКА ПРОЦЕСІВ ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ ТА БІЛКІВ………...82
5.1. Інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів при вирізанній
площинній рані та за умов її корекції фармакологічною композицією на основі
меланіну……………………………………………………………………………..82
12
5.2. Інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів при хімічному
опіку шкіри та за умов його корекції фармакологічною композицією на основі
меланіну……………………………………………………………………………90
РОЗДІЛ 6. АНТИОКСИДАНТНА СИСЕТАМА ШКІРИ ТА СИРОВАТКИ
КРОВІ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ РАНАХ ТА ЗА УМОВ КОРЕКЦІЇ
ФАРМАКОЛОГІЧНОЮ КОМПОЗИЦІЄЮ НА ОСНОВІ МЕЛАНІНУ………98
6.1. Активність ферментів антиоксидантного захисту при моделюванні
вирізаної площинної рани………………………………………………………...99
6.2. Активність ферментів антиоксидантного захисту при моделюванні
хімічного опіку шкіри………………………………………………….................123
РОЗДІЛ 7. ОЦІНКА РІВНІВ ЕКСПРЕСІЇ ГЕНІВ У ШКІРІ, ЗАЛУЧЕНИХ У
РЕЕПІТЕЛІЗАЦІЮ………………………………………………………………..146
7.1. Експресія генів Tgfb1, Ptgs2 в динаміці загоєння ран та при
використанні фармакологічної композиції на основі меланіну………………..146
7.2. Експресія генів Tlr2 та Tjp1 в динаміці загоєння ран та при
використанні фармакологічної композиції на основі меланіну………………..156
АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ…………………………...……...165
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………...172
Додаток 1…………………………………………………………………………..200
13
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АОС – антиоксидантна система
АПБ – антибактеріальний препарат
АФК – активні форми кисню
ГР – глутатіонредуктаза
ГП – глутатіонпероксидаза
ГТ – глутатіонтрансфераза
МДА – малоновий диальдегід
КАТ – каталаза
ПОЛ – перекисне окиснення ліпідів
СОД – супероксиддисмутаза
PDGF – тромбоцитарний фактор росту
TGF-β – трансформуючий фактор росту β
FGF – фібробластичних фактор росту
EGF – епідермальний фактор росту
PDAF – тромбоцитарний фактор ангіогенезу
14
ВСТУП
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Однією з актуальних проблем сучасної фармакології
є створення нових ранозагоювальних засобів з виразними протизапальними,
антимікробними, репаративними властивостями і водночас відсутністю
токсичного впливу на організм. [259- 261]. Це обумовлено наявністю великої
кількості хворих з ранами та ушкодженнями шкіри, які потребують як
хірургічного, так і місцевого лікування. Щорічно мільйони хірургічних ран
створюються в ході рутинних хірургічних операцій [World Health Organization,
2014]. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) близько 2%
людей, від загальної кількості загиблих від травм, гине від уражень отриманих
у ході війни і 5% – від отриманих опіків. Число таких хворих зростає в зв’язку з
підвищенням кількості побутових і виробничих травм [262], збільшенням
дорожньо-транспортного травматизму, а також числа хворих із синдромом
діабетичної стопи, результатом якої є ампутація нижніх кінцівок [4, 263].
Розробка таких препаратів набула ще більшої актуальності у зв’язку з
неоголошеною війною на Сході України, що призвело до зростання числа
хворих. Ушкодження шкіри та рани різної етіології супроводжуються
інфекціями, порушенням про/антиоксидантного стану шкіри та запаленням
[264, 265]. Наслідком чого є кисневе голодування шкіри, порушення
репаративних механізмів, з подальшим утворенням келоїдного рубця, а в
деяких випадках розвитком гангрени [266]. Клінічна практика свідчить, що
застосування антибіотиків, цитостатиків, кортикостероїдів та імунодепресантів
негативно впливає на перебіг гнійно-запального процесу (знижується загальна
реактивність організму, виникають ускладнення: алергія, кандидомікоз та ін.)
[267]. Дефекти шкіри, такі як виразки, опікові, хірургічні рани або рани
15
внаслідок травм, спричиняють колонізацію ширшим спектром бактерій [268].
Мікробний спектр збудників інфекції характеризується зростанням
резистентності до існуючих лікарських препаратів. Водночас лікування хворих
додатково ускладнюється наявністю чинників, що призводять до ускладнень та
інтоксикації організму (вік, наявність інфекцій, діабету, судинних захворювань,
раку [269]. Більшість препаратів має вузько направлену дію: лише
антимікробну чи дегідратуючу, або некролітичну, тобто вони не забезпечують
всебічної дії на рановий процес. У цьому полягає їх головний недолік. Темпи
поширення ран мультифакторного ґенезу спонукають до пошуку більш
ефективних дерматотропних засобів та оптимізації лікування.
Тому нині, зусилля вчених різних країн спрямовані на розробку нових
лікарських форм для лікування ран [270]. Так, в Національному
фармацевтичному університеті (НФУ) розроблено ліпосомальні лікарські
препарати на основі сировини тваринного походження (шкіри свиней) у формі
розчину для ін’єкцій та спрею на основі нанобіотехнології [271]. Також в НФУ
розроблено гель комплексної дії для лікування ран у другій фазі ранового
процесу на основі активних фармацевтичних іегрідієнтів:
глюкозамінугідрохлориду, алантоїну, лавандової олії [272]. У Білорусі створена
мазь на основі меланіну, що виділений із Aspergillus niger, до складу якої
входить 0,05 % меланін, 5% бієн. Вона відноситься до дерматотропних та
фотозахисних препаратів, використовується як лікувально-профілактичний
препарат у хворих з дискоїдною червоною вовчанкою, фотодерматитами,
сонячною екземою. Однак літературні дані щодо даної мазі відсутні, а ціна є
достатньо високою. Відомо, що меланін, продуцентом якого є дріжджоподібні
гриби Pseudonadsoniella brunnea (раніше Nadsoniella nigra sp. X-1) [9], які були
отримані зі зразків вертикальних скель острова Галіндез (Українська
антарктична станція «Академік Вернадський»), має цитопротекторні,
стреспротекторні, антиоксидантні властивості, та в нього виражена
профілактично-лікувальна дія на розвиток ерозивно-виразкових уражень у
16
слизовій оболонці шлунка різного ґенезу [10, 11]. Ми припустили, що препарат
на основі меланіну міг би мати дерматотропні властивості та поєднував у собі
більшість із властивостей репаративного препарату для лікування ран різного
ґенезу.
Виходячи із результатів раніше опублікованих досліджень, та на
наявність невирішеної проблеми загоєння ран різного ґенезу, що є актуальною
нині, необхідність розробки препаратів, які попереджують розвиток інфекцій,
сприяють очищенню і грануляції ран, прискорюють регенерацію, спонукало нас
до дослідження дерматотропних властивостей меланіну у складі нової
фармакологічної композиції.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана на кафедрі біохімії ННЦ «Інститут
біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса
Шевченка у рамках бюджетної тем «Механізм реалізації адаптаційнокомпенсаторних реакцій організму за умов розвитку різних патологій» (№ д/р
0111U004648, 2011 – 2015 рр), «Механізм регуляції метаболічних процесів в
організмі за умов розвитку патологічних станів» (№ д/р 0111U004648, 2016 –
2018 рр), науково-дослідної теми «Доклінічні дослідження токсичності
меланіну субстанції для нових лікарських препаратів та ефективності
дерматотропних препаратів на основі наночастинок» (№д/р 0116U004828,
2016 – 2017 рр).
Мета і завдання дослідження. Метою роботи було з’ясувати
молекулярно-біохімічні механізми дії фармакологічної композиції на основі
меланіну за умов моделювання вирізаної площинної рани та хімічного опіку
шкіри щурів.
Відповідно до мети перед нами були поставлені такі завдання:
17
1. Дослідити антибактеріальні властивості фармакологічної композиції,
щодотест-культур бактерій Staphylococcus aureus, Pseudomonas
aeruginosa та дріжджових грибів роду Candida albicans.
2. Вивчити морфологічні, планіметричні параметри стану шкіри щурів на
різних етапах ранового процесу та при застосування нової
фармакологічної композиції на основі меланіну.
3. Визначити фізико-хімічні властивості шкіри при шкірній патології та за
умов використання фармакологічної композиції.
4. Оцінити інтенсивність вільнорадикальних процесів та стан
антиоксидантної системи у гомогенаті шкіри та сироватці крові щурів
при вирізаній площинній рані та хімічному опіку шкіри щурів за умов
застосування фармакологічної композиції на основі меланіну.
5. Визначити рівень експресії генів у шкірі, залучених у загоєння ран без
рубців.
Об'єкт дослідження: біохімічні механізми ушкоджень та відновлення
шкіри при вирізаній площинній рані та хімічному опіку шкіри
Предмет дослідження: біохімічні, фізико-хімічні та молекулярногенетичні властивості шкірного покриву за умов експериментальної площинної
рани та хімічного опіку шкіри, обґрунтування корекції цих змін за допомогою
фармакологічної композиції на основі меланіну.
Методи дослідження: спектрофотометричні (визначення вмісту вільних
радикалів, продуктів перекисного окиснення ліпідів, окисної модифікації
білків, ферментативної активності про- та антиоксидантних ензимів),
флуоресцентні (визначення вмісту шиффових основ), молекулярно-генетичні
(визначення рівня експресії генів), планіметричні (площа рани, швидкість
загоєння), фізико-хімічні (вмісту вологи і колагену, виходу желатини,
термічного зварювання), морфологічні та методи математичної статистики.
18
Наукова новизна одержаних результатів.
Доповнено наукові дані про біохімічні та молекулярні механізми
розвитку шкірних уражень за умов експериментальної вирізаної площинної
рани та хімічного опіку шкірі вдинаміці та встановлені механізми дії
фармакологічної композиції на основі меланіну при цих патологічних станах.
Встановлено, що фармакологічна композиція, до складу якої входить 0,1 %
меланін, розчинений в 0,5% карбополі, справляє бактерицидну дію на тесткультури Staphylococcus aureus і Pseudomonas aeruginosa та фунгістатичну дію
на тест-культуру дріжджових грибів роду Candida, що при нанесенні
фармакологічної композиції на рану запобігатиме її вторинному інфікуванню.
На основі проведеної оцінки планіметричних та морфологічних параметрів
стану шкіри щурів на всіх термінах спостереження під дією фармакологічної
композиції на основі меланіну, встановлено, що площа вирізаних площинних та
гнійно-некротичних ран і тривалість їх гоєння були достовірно меншими у
порівнянні з ранами без нанесення композиції. При використанні нової
фармакологічної композиції загоєння ран у щурів відбувалося без утворення
грубого келоїдного рубця, що підтверджено зменшенням вмісту колагену і
виплавленої желатини в шкірі та температури її зварювання, а також
зростанням вмісту вологи в рановій поверхні шкіри у порівнянні з тваринами з
ранами без обробки ранової поверхні. Вирізані площинні і гнійно-некротичні
рани шкіри супроводжувалися розвитком оксидативного стресу та зміною
активності ферментів антиоксидантної системи в організмі щурів, в результаті
чого в гомогенаті шкіри і сироватці крові зростав вміст супероксид аніон
радикалу, пероксиду водню, продуктів перекисного окиснення ліпідів,
зменшувався вміст білкових, небілкових і загальних сульфгідрильних груп. При
цьому супероксиддисмутазна активність знижувалась, а каталазна – зростала на
тлі виснаження глутатіонової системи антиоксидантного захисту. Застосування
фармакологічної композиції з меланіном відновлювало показники
оксидативного стресу та активність ферментів антиоксидантного захисту до
19
рівня контролю. Показано, що гоєння повношарових площинних вирізаних та
гнійно-некротичних ран шкіри супроводжується підвищенням рівнів експресії
мРНК генів Ptgs2, Tgfb1 та Tlr2 і зменшенням рівня експресії мРНК гену
Tjp1.Застосування фармакологічної композиції на основі меланіну знижувало
рівні експресії мРНКгенів Ptgs2, Tgfb1 і Tlr2 та збільшувало рівень експресії
мРНК гену Tjp1,що є необхідною передумовою для швидкогозагоювання ран
без виражених рубців.
Практичне значення одержаних результатів.
Одержані результати доповнюють уявлення про патогенез порушень
шкіри та механізми дії поліфенольних сполук при експериментальній
вирізаній площинній рані та хімічному опіку шкіри. Робота містить
експериментальне обґрунтування клінічного застосування фармакологічної
композиції на основі меланіну при вирізаній площинній рані та хімічному опіку
шкіри. Запропоновано нову фармакологічну композицію для корекції
порушень після шкірних ран, що може використовуватись у медичній практиці
при лікуванні хворих з ураженням шкіри. Окремі положення дисертаційної
роботи та методи досліджень можуть бути впроваджені у навчальний процес
на біологічних факультетах університетів та медичних вузів при розробці
курсу з вивчення молекулярних та біохімічних аспектів патологічних станів.
Висновки
1. Фармакологічна композиція, що містить 0,1 % меланін, розчинений в
0,5% карбополі, справляє бактерицидну дію на тест-культури Staphylococcus
aureus і Pseudomonas aeruginosa та фунгістатичну дію на тест-культуру
дріжджових грибів роду Candida, запобігає вторинному інфікуванню ран.
2. На всіх термінах спостереження площа ран під дією фармакологічної
композиції на основі меланіну була достовірно меншою у порівнянні з ранами
без нанесення композиції. Найбільші темпи загоєння вирізаної площинної рани
під впливом фармакологічної композиції на основі меланіну спостерігали на 6-9
20
добу, при гнійно-некротичних ранах на 12-14 добу. Повна епітелізація ран обох
видів під впливом фармакологічної композиції наступала швидше на 4 доби
при вирізанній площинній рані та на 9 діб при гнійно-некротичній рані.
3. При використанні фармакологічної композиції, що містить 0,1 %
меланін, розчинений в 0,5 % карбополі, загоєння відбувалося без утворення
грубого келоїдного рубця, що підтверджено зменшенням вмісту колагену і
виплавленої желатини в шкірі, та зростанням вмісту вологи.
4. Вирізані площинні і гнійно-некротичні рани шкіри супроводжувалися
розвитком оксидативного стресу та зміною активності ферментів
прооксидантно-антиоксидантної системи в організмі щурів, що
супроводжується зростанням вмісту супероксид аніон радикалу, пероксиду
водню, продуктів перекисного окиснення ліпідів, зменшенням вмісту білкових,
небілкових і загальних сульфгідрильних груп. При цьому
супероксиддисмутазна активність знижується, а каталазна – зростає на тлі
виснаження глутатіонової системи антиоксидантного захисту. Застосування
фармакологічної композиції з меланіном відновлювлює показники
оксидативного стресу та активність ферментів антиоксидантного захисту до
рівня контролю.
5. Гоєння повношарових площинних вирізаних та гнійно-некротичних
ран шкіри супроводжується підвищенням рівнів експресії мРНК генів Ptgs2,
Tgfb1 та Tlr2 і зменшенням рівня експресії мРНК гену Tjp1. Застосування
фармакологічної композиції на основі меланіну знижує рівні експресії мРНК
генів Ptgs2, Tgfb1 і Tlr2 та збільшує рівень експресії мРНК гену Tjp1, що є
необхідною передумовою для швидкого загоєння ран без виражених рубців.
Особистий внесок здобувача. Аналіз літератури, проведення
експериментів, статистична обробка та написання дисертації виконані
здобувачем самостійно. Планування напрямків досліджень, обговорення
отриманих результатів, формулювання висновків здійснено за участю
наукового керівника д.мед.н., с.н.с. Верещаки В.В. В проведенні молекулярних
21
досліджень по визначенню експресії генів допомагала н.с., к.б.н.
Драніцина А.С. В обговоренні результатів дослідження брали участь співавтори
наукових публікацій, зокрема, окрему подяку висловлюю д.б.н., проф.
Остапченко Л.І., д.б.н., проф. Т.В. Береговій., д.б.н., с.н.с. К.О. Дворщенко.
Автор висловлює вдячність всім колегам за надану допомогу та їх участь
відмічена у спільних публікаціях.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної
роботи доповідалися та обговорювалися на: X Міжнародній конференції
молодих учених «Біологія: від молекули до біосфери» (Харків, 2015),ІV
Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених
«Фундаментальні та прикладні дослідження в біології і екології»(Вінниця,
2016), XII international research and practice conference» (UK, 2017), ІV
Міжнародний медико-фармацевтичний конгрес студентів і молодих учених
«Інновації та перспективи сучасної медицини» (Чернівці, 2017), XIIІ
Міжнародній науковій конференції "Молодь і поступ біології" (Львів,
2017),Шевченківська весна: конференція студентів, аспірантів та молодих
вчених (Київ, 2017), Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні
питання медицини і біології», (Полтава, 2017), Lviv-Lublin conference of
experimental and clinical biochemistry (Lublin, 2017).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 наукових робіт, у тому
числі 7 статей (4 статті у фахових виданнях, рекомендованих МОН України, 3
статті в іноземних виданнях, 8 публікацій у матеріалах з’їздів та конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу,
огляду літератури, методів досліджень, розділу з викладенням отриманих
результатів, розділу, присвяченому аналізу й узагальненню результатів,
висновків та списку літератури, що містить 272 джерел. Матеріали
дисертаційної роботи викладені на 201 сторінці друкованого тексту,
ілюстрована 4 таблицями та 77 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Результати, представлені у дисертаційній роботі, поглиблюють існуючі
погляди на гоєння вирізанних площинних та гнійно-некротичних ран шкіри під
впливом меланіну, та висвітлюють перспективний напрямок майбутніх
досліджень, а саме, створення нових дерматотропних препаратів на основі
поліфенольних сполук, здатних нормалізувати процеси перекисного окиснення
в організмі, пришвидшувати гоєння ран та запобігати утворенню грубоих
рубців.
1. Встановлено, що фармакологічна композиція, до складу якої входить
0,1 % меланін, розчинений в 0,5% карбополі, справляє бактерицидну дію на
тест-культури Staphylococcus aureus і Pseudomonas aeruginosa та фунгістатичну
дію на тест-культуру дріжджових грибів роду Candida, що при нанесенні
фармакологічної композиції на рану запобігатиме її вторинному інфікуванню.
2. На основі проведеної оцінки планіметричних та морфологічних
параметрів стану шкіри щурів на всіх термінах спостереження під дією
фармакологічної композиції на основі меланіну, встановлено, що площа
вирізаних площинних та гнійно-некротичних ран і тривалість їх гоєння були
достовірно меншими у порівнянні з ранами без нанесення композиції.
3. За використання нової фармакологічної композиції загоєння ран у
щурів відбувалося без утворення грубого келоїдного рубця, що підтверджено
зменшенням вмісту колагену і виплавленої желатини в шкірі та температури її
зварювання, а також зростанням вмісту вологи в рановій поверхні шкіри у
порівнянні з тваринами з ранами без обробки ранової поверхні.
4. Вирізані площинні і гнійно-некротичні рани шкіри супроводжувалися
розвитком оксидативного стресу та зміною активності ферментів
антиоксидантної системи в організмі щурів, в результаті чого в гомогенаті
шкіри і сироватці крові зростав вміст супероксид аніон радикалу, пероксиду
водню, продуктів перекисного окиснення ліпідів, зменшувався вміст білкових,
172
небілкових і загальних сульфгідрильних груп. При цьому
супероксиддисмутазна активність знижувалась, а каталазна – зростала на тлі
виснаження глутатіонової системи антиоксидантного захисту. Застосування
фармакологічної композиції з меланіном відновлювало показники
оксидативного стресу та активність ферментів антиоксидантного захисту до
рівня контролю.
5. Показано, що гоєння повношарових площинних вирізаних та гнійнонекротичних ран шкіри супроводжується підвищенням рівнів експресії мРНК
генів Ptgs2, Tgfb1 та Tlr2 і зменшенням рівня експресії мРНК гену Tjp1.
Застосування фармакологічної композиції на основі меланіну знижувало рівні
експресії мРНК генів Ptgs2, Tgfb1 і Tlr2 та збільшувало рівень експресії мРНК
гену Tjp1, що є необхідною передумовою для швидкого загоювання ран без
виражених рубців.