Довгуша Микола Петрович Договір транспортного експедирування

Краткое описание

Довгуша Микола Петрович, адвокат адвокатської фір­ми «Громадський і партнери»: «Договір транспортного експедирування» (12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право). Спецрада Д 26.001.06 у Київському національному уні­верситеті імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
ДОВГУША МИКОЛА ПЕТРОВИЧ
УДК 347.763
ДИСЕРТАЦІЯ
ДОГОВІР ТРАНСПОРТНОГО ЕКСПЕДИРУВАННЯ
Спеціальність: 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право;
міжнародне приватне право
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук.
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело.
__________________М. П. Довгуша
Науковий керівник МАЙДАНИК Роман Андрійович,
доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри цивільного права
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Київ – 2019

ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………17
Розділ 1. Загальнотеоретична характеристика договору
транспортного експедирування.……………………………..……………….25
1.1. Генеза виникнення договору транспортного експедирування…….25
1.2. Поняття договору транспортного експедирування……………...….43
1.3. Юридична природа договору транспортного експедирування, його
місце в системі цивільно-правових договорів……………………..………...…57
Висновки до розділу 1………………………………………………..…..79
Розділ 2. Укладення, зміст і форма договору транспортного
експедирування ……………………………………………..………………….81
2.1. Порядок укладення, зміна та розірвання (припинення) договору
транспортного експедирування…………………………………………………81
2.2. Істотні та інші умови договору транспортного експедирування....96
2.3. Сторони договору транспортного експедирування, їх права та
обов’язки………………………………………………………………………..109
2.4. Виконання і динаміка (відступлення права вимоги тощо)
зобов’язання з договору транспортного експедирування……...…………….125
Висновки до розділу 2…………………………………………………..140
Розділ 3. Правові наслідки порушення договору транспортного
експедирування………………………………………………………………..142
3.1. Поняття і види правових наслідків порушення договору
транспортного експедирування………………………………………………..142
3.2. Підстави та умови цивільно-правової відповідальності за порушення
договору транспортного експедирування……………………………………..154
3.3. Відповідальність експедитора за невиконання та неналежне
виконання договору транспортного експедирування………………………...167
3.4. Особливості відповідальності клієнта за договором транспортного
експедирування…………………………………………………………………176
Висновки до розділу 3.………………………………..………………...179
16
Висновки…………………………………...……………………………183
Список використаних джерел…………..………………………….....194

Список литературы

ВИСНОВКИ
Договір транспортного експедирування має довгу історію, але в нашій
країні тривалий час він не існував в якості самостійної договірної конструкції.
Навіть на сьогодні існують дискусії щодо його самостійності, що пов’язано з
невідповідністю норм Господарського кодексу України нормам Цивільного
кодексу України. Цивільний кодекс УРСР 1922 р. не включав норм, що
регулювали договори перевезення, і протягом багатьох років норми про
договір транспортного експедирування були відсутні в кодифікованих актах
цивільного законодавства. У ті часи він розглядався як різновид договору
комісії: договір транспортного експедирування визначався як такий договір,
за яким одна сторона (експедитор) зобов’язується вступити в договір
перевезення вантажу від свого імені, але за рахунок іншої сторони (клієнта).
Отже, експедитор укладав від свого імені договір перевезення за рахунок
клієнта. Тобто експедиторська діяльність була пов’язана з виконанням
експедитором юридичних дій, що більш притаманно договору комісії.
Пізніше в Основах цивільного законодавства Союзу РСР 1961 р.
з’явились положення щодо перевезення вантажу, але договір транспортного
експедирування все ще не визнавався законодавцем на цьому рівні. Але в ці ж
роки були прийняті транспортні статути, наприклад, Статут автомобільного
транспорту УРСР, в якому містився перелік транспортно-експедиційних
операцій та послуг, що здійснюється підприємствами і організаціями
автотранспорту загального користування, а також порядок здійснення цих
операцій і послуг, які встановлюються правилами, передбаченими в цьому ж
статуті.
З цього часу науковці стали приділяти увагу транспортному
експедируванню. Вчені досліджували питання цілей транспортноекспедиційної діяльності, її предмета, змісту, тобто операції та послуги, що
виконуються в ході транспортно-експедиційних дій, з’явились суперечки
щодо самостійності транспортно-експедиційного договору.
184
Із 2004 р., з моменту вступу в силу Цивільного кодексу України, договір
транспортного експедирування на законодавчому рівні набув самостійності.
На сьогодні ми маємо встановлене законодавцем поняття договору
транспортного експедирування, а також вимоги до його форми та укладення,
основні положення щодо відповідальності експедитора та клієнта.
Господарський кодекс України містить лише одну статтю, присвячену
договору транспортного експедирування. Крім цього, в 2004 р. набрав сили
спеціальний нормативно-правовий акт, що регулює діяльність у сфері
транспортного експедирування – Закон України «Про транспортноекспедиторську діяльність». Частина 1 ст. 8 та п. 2 ст. 16 Закону України «Про
транспортно-експедиторську діяльність» ввели у систему правовідносин
експедитора та вантажовласника поняття «правила транспортноекспедиторської діяльності». Ці правила мають бути затверджені урядом
України, але донині цього не відбулося.
На сьогоднішній день за своїм змістом договір транспортного
експедирування є комплексним документом, що містить положення окремих
самостійних договорів. І хоча предметом договору транспортного
експедирування є досить велике коло послуг, але всі вони підпорядковані
єдиній меті – звільненню вантажовідправника (вантажоодержувача) від
турбот, пов’язаних з перевезенням вантажу.
Юридичною характеристикою означеного договору буде: договір
транспортного експедирування є договором взаємним (двостороннім),
консенсуальним, оплатним. Цей договір не належить до публічних договорів.
Характерними ознаками договору транспортного експедирування
будуть: а) метою договору є організація та/або перевезення вантажу; б) сторонами
за означеним договором є специфічні суб’єкти – експедитор та клієнт.
Експедитором є суб’єкт підприємницької діяльності, клієнтом може бути
будь-яка особа; в) основними обов’язками експедитора будуть: організація
перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним ним самим або
клієнтом, забезпечення відправки і одержання вантажу; укладення від імені
185
клієнта або від свого імені договору перевезення вантажу. Крім цього, на
експедитора можуть бути покладені додаткові обов’язки з отримання
необхідних для експорту або імпорту документів, виконання митних
формальностей, перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та
вивантаження, сплата мита, зборів та інших витрат, зберігання вантажу; г) за
договором транспортного експедирування експедитор може надавати послуги
юридичного характеру – наприклад, організація перевезення вантажу,
оформлення документів тощо, та послуги фактичного характеру – відправка
та одержання вантажу тощо; д) договір транспортного експедирування може
містити перелік додаткових, допоміжних послуг, що повинні надаватись
експедитором.
Договір транспортного експедирування має всі ознаки договору про
надання послуг. Його предметом буде комплекс дій, пов’язаних з виконанням
або організацією виконання транспортно-експедиційних послуг, пов’язаних з
перевезенням вантажу. Немайновим результатом таких дій буде відправлення
або отримання вантажу, доставка вантажу одержувачу, тобто задоволення
потреб клієнта в організації перевезення. В транспортно-експедиційній
діяльності проявляються і такі властивості послуги, як надання цих послуг
особисто виконавцем і їх невіддільність від нього тощо.
Договір про надання транспортно-експедиційних послуг може містити
умови договору підряду – як-то маркування, упаковка товару, вантажнорозвантажувальні роботи, але відрізняти досліджуваний договір від договору
підряду буде саме його мета – організація та/або здійснення перевезення
вантажу, а матеріальний результат, що притаманний договору підряду, буде
лише додатковою умовою транспортно-експедиційного договору.
За своєю юридичною природою договір транспортного експедирування
схожий з такими договорами про надання послуг, як договір доручення,
комісії, перевезення, зберігання та агентський договір. Від зазначених
договорів його вирізняють передусім мета та предмет зобов’язання. Але
основною проблемою судової практики є розмежовування договору
186
транспортного експедирування від договору перевезення. Вивчивши та
проаналізувавши судову практику, ми дійшли висновку, що основним для
договору транспортного експедирування є наявність умов саме з організації
перевезення вантажу.
Договір транспортного експедирування має укладатись виключно у
письмовій формі з підписами сторін, але він вважається вчиненим в письмовій
формі у випадку надіслання оферентом письмової пропозиції щодо укладення
договору транспортного експедирування і акцептування її іншою стороною
договору шляхом виконання умов договору. Крім того, цей договір також буде
вважатись укладеним в письмовій формі у випадку, якщо його зміст буде
зафіксовано в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими
обмінялися експедитор та клієнт. У випадку ж недотримання простої
письмової форми означеного договору сторони повинні доказувати його
чинність письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими
доказами, в тому числі – актами здачі-прийняття наданих послуг, або іншими
письмовими документами, що можуть підтвердити прийняття виконання або
виконання наданих послуг (наприклад, товарно-транспортні документи).
Сторони за договором транспортного експедирування мають право
відмовитись від виконання договору у будь-який час, але ми підтримуємо
думку, що це право повинно бути обмежено конкретним строком,
встановленим на законодавчому рівні.