Каталог / ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ / Охрана ОС и рациональное использование природных ресурсов
скачать файл:
- Название:
- ГЕОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТОПОНІМІЧНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
- Альтернативное название:
- Географическое ИССЛЕДОВАНИЯ Топонимической СИСТЕМЫ УКРАИНЫ
- ВУЗ:
- ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
- Краткое описание:
- МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
На правах рукопису
АФАНАСЬЄВ ОЛЕГ ЄВГЕНОВИЧ
УДК 911.9(477):001.4
ГЕОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
ТОПОНІМІЧНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
Спеціальність 11.00.11 конструктивна географія і раціональне
використання природних ресурсів
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук
Науковий керівник: д.пед.н., проф.
Зеленська Любов Іванівна
КИЇВ 2006
З М І С Т
Стор.
Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів.
Вступ.................................................................................................................
1 Теоретико-методологічні основи географічного вивчення топонімічної системи України ............................................................................
1.1Топонімічні дослідження як актуальний напрям географії.................
1.2Методи географічного вивчення топонімії України............................
1.2.1 Методи топонімічних досліджень.......................................................
1.2.2 Наукометричний аналіз періодичних географічних видань з питань топонімічних наукових досліджень............................................
1.3Досвід застосування картографічного методу у топонімо-географічних дослідженнях..............................
Висновки до розділу 1 ...................................................................................
2 Методичні основи етапу обробки топонімічної інформації..................
2.1Методика отримання вихідної топонімічної інформації.................
2.2Прийоми зберігання топонімічної інформації у банку даних «Топонімія України»........................................................................................
2.2.1 Методика створення бази даних «Гідроніми України»....................
2.2.2 Особливості формування топонімічної бази даних «Ороніми України».
2.2.3 Особливості розробки топонімічної бази даних «Гідроороніми України».................................................................................................
2.2.4 Географічні особливості бази даних «Екотопоніми України».........
2.2.5 Особливості географічної інформації в базі даних «Геостратоніми України»...........................................................................................
2.2.6 Укладання топонімічної бази даних «Ойконіми України (назви міст полісоніми)»...............................................................................
2.3 Систематизація топонімічної інформації банку даних «Топонімія України».......................................................
2.3.1 Класифікація топонімів за категорійними та територіальними ознаками.................................................................................................
2.3.2 Особливості здійснення географічної класифікації топонімів за семантичним принципом......................................................................
Висновки до розділу 2 ...................................................................................
3 Методика й засоби праксеологічного втілення топонімічної інформації території України..............................................................................
3.1 Уявлення про топонімічні карти як вид картографічних творів, принципи їх класифікації........................................................................
3.2 Методи картографічної й статистичної обробки топонімічної інформації....................................................................................................
3.2.1 Графоаналітичні прийоми аналізу топонімічної системи України: морфометричні топонімічні показники..............................................
3.2.2 Застосування прийомів математичної статистики для вивчення взаємозв’язків у топонімічній системі................................................
3.3 Методика укладання серії топонімічних карт «Топонімія України»...
3.3.1 Цільове призначення, програма і вимоги до серії топонімічних карт, географічна й математична основи...........................................
3.3.2 Зміст, оформлення і способи картографічного зображення топонімічних явищ і характеристик............................................................
3.3.3 Питання генералізації топонімічної інформації................................
3.4 Створення топонімічних інформаційних систем засобами ГІС-технологій....................................................................................................
3.4.1 Інформаційно-пошукова система «Гідроніми України»...................
3.4.2 Особливості функціонування інформаційної системи «Сучасні та попередні назви міст України»............................................................
3.4.3 Функціонування й інформаційні можливості програми «Банк топонімічної інформації Дніпропетровської області»..........................
Висновки до розділу 3 ...................................................................................
4 Синтетичні просторові характеристики топонімічної системи України..
4.1 Поняття, методологія й характеристика репрезентативності топонімічної системи України.......................................................................
4.2 Принципи топонімічного районування території України.................
Висновки до розділу 4 ...................................................................................
Висновки..........................................................................................................
Список літератури...........................................................................................
Додатки.............................................................................................................
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ,
СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ
АРК Автономна Республіка Крим
АТО адміністративно-територіальна одиниця
АТП адміністративно-територіальний поділ
АУМ Атлас української мови
БД база даних
БЗ біосферний заповідник
ГІС географічна інформаційна система
НАУ Національний атлас України
НПП національний природний парк
ПЗ природний заповідник
СТ система топонімів
СУБД система управління базою даних
ТІС топонімічна інформаційна система
ТК топонімічна карта
ФГЗ фізико-географічна зона
ФГК фізико-географічна країна
ФГПЗ фізико-географічна підзона
ФГР фізико-географічне районування
В С Т У П
Актуальність теми дослідження. Сучасний стан географічної науки характеризується інтенсивним розвитком її пограничних галузей і розділів. Самі наукові дослідження в сфері раціонального природокористування здавна набули трансграничного, міждисциплінарного характеру. Це стосується й топоніміки, яка окрім свого пограничного положення в географії, може бути охарактеризована ще й як наскрізна для неї, що охоплює усю родину географічних наук. Крім того, сьогодні в Україні триває активне відродження національної самосвідомості народу, характерна тенденція повернення до культурної спадщини пращурів. Саме географічні назви топоніми, за умовою наукового підходу до їх вивчення, здатні надати багато відомостей про минулі історичні епохи, географічні типи господарювання й процеси опанування українським народом геопростору. Законом України «Про географічні назви» визначається, що «встановлення назв географічних об'єктів, а також їх унормування, облік, реєстрація, використання та збереження має важливе значення для вирішення завдань національної безпеки, розвитку економіки, науки і освіти, державного будівництва, міжнародного співробітництва, а також у повсякденному житті громадян».
Інтеграція топоніміки з географічними науками потребує вирішення проблеми стосунків в системі «топонімія географія» на сучасних теоретико-методологічних засадах, обґрунтування напрямів топонімо-географічних досліджень; перегляду, уточнення та оновлення концептуальних положень топоніміки, виходячи із новітніх здобутків географії; розкриття з конструктивістських позицій закономірностей просторово-часової організації топонімічної системи України; розробки концепції топонімічної карти та принципів картографування топонімічних територіальних систем країни тощо.
Комплексне географічне дослідження топонімії держави здатне значно розширити уявлення про образ території народу, його географічний, історичний, політичний простір, а це є одним із завдань сталого розвитку соціальної сфери країни. Актуальність зумовлюється і практичною необхідністю узагальнення вітчизняного досвіду топонімо-географічних досліджень, здійснення цілісного комплексного топонімо-географічного забезпечення України як території, на якій протягом історичного часу в умовах різних географічних формацій склалася лише їй притаманна унікальна культура географічних назв, що потребує свого всебічного дослідження методами конструктивної географії.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася в рамках держбюджетної теми кафедри фізичної та економічної географії Дніпропетровського національного університету № 200802 «Концепція, розробка і створення серії топонімічних карт до Національного атласу України» (20022004 рр. № державної реєстрації 0102U004413).
Мета і завдання роботи. Метою роботи є обґрунтування цілісної концепції системного топонімо-географічного дослідження території загальнодержавного рівня як актуального завдання конструктивної, прикладної географії; аналіз, розробка і практичне застосування в загальнодержавному та регіональному аспектах топонімічного продукту (карт, інформаційно-пошукових програм тощо) на базі досягнень науково-технічного прогресу. Мета дослідження визначила його задачі:
1) визначення місця і ролі топоніміки серед географічних наук, розгляд методологічного апарату топонімічних досліджень в географії;
2) проведення аналізу наукових географічних видань для визначення рівня розробленості та вивчення накопиченого досвіду у вітчизняній науці щодо питань топонімо-географічних досліджень;
3) апробація методики збирання, зберігання, обробки й картографічного подання топонімічної інформації, а саме: укладання банку даних «Топонімія України» і картографування його змісту;
4) розробка концепції топонімічних карт як цілісного картографічного тематичного твору; обґрунтування загальної методології розробки і укладання топонімічних карт загальнодержавного територіального рівня як специфічної підсистеми тематичних карт і головного продукту конструктивно-географічних досліджень топонімічного змісту;
5) залучення графоаналітичних прийомів та математико-картографічного моделювання для визначення існуючих взаємозв’язків топонімічних територіальних систем між собою та з оточуючим їх геопростором; визначення синтетичних характеристик топонімічної системи України;
6) розробка рекомендацій щодо використання матеріалів дослідження в науково-практичній діяльності, зокрема, в процесі проведення комплексних регіональних географічних досліджень, під час здійснення атласного картографування як загальнодержавного, так і регіонального рівнів, тощо.
Об’єктом дослідження є топонімічна система України як географічне явище із притаманними властивостями територіальності та просторової неперервності.
Предметом дослідження є методологія комплексного географічного дослідження топонімів і топонімічних територіальних систем території України.
Методи дослідження. В роботі реалізовані визначальні методологічні принципи (засади) конструктивно-географічних досліджень, а саме: системність, генетичний та історичний підходи, хорологізм, емерджентність тощо. Для їх реалізації застосовані методи: картографічні (основний метод дослідження, що застосований при розробці картографічних моделей, які характеризують просторово-територіальні властивості топонімічної системи України), порівняння (для порівняльної характеристик топонімічних систем окремих регіонів та територій країни), просторового аналізу (для виявлення та з’ясування просторових відмінностей у територіальній організації топонімічних систем), моделювання (для побудови моделей географічного опрацювання топонімічної інформації, структури топонімічних банків даних території України, представлення топонімічної інформації вигляді формально-знакових моделей), системного підходу (розгляд топонімів як специфічної суспільно-географічної системи, що утворюють певну цілісність, спільність за особливостями утворення, номінації, зв’язками, структурою та функціями), статистичний (для формування вибірки топонімів, узагальнення та аналізу кількісного поширення топонімічних явищ і характеристик, кореляційного аналізу взаємозв’язків топонімічних територіальних систем з іншими географічними системами), історичний (для характеристики динаміки топонімічних територіальних систем, з’ясування походження окремих топонімів), класифікації (для систематизації топонімічної інформації, укладання семантичної, категорійної, територіальної, кількісної класифікації топонімів України, розробки класифікації топонімічних карт), районування (для виділення принципів та методів здійснення топонімічного районування території України), геоінформаційний (для системної організації топонімічної інформації засобами баз та банків даних, розробки електронних топонімічних інформаційно-пошукових програм, укладання електронних топонімічних карт), топонімічний і географічний методи в широкому їх розумінні.
Основу дослідження склали теоретико-методологічні розробки в галузі конструктивно- та суспільно-географічних, топонімічних, математичних, картографічних методів досліджень, викладених у працях Паламарчука М.П., Пістуна М.Д., Топчієва О.Г., Шаблія О.І. (дослідження з методології прикладних географічних досліджень, формування і функціонування географічних територіальних систем різного рангу), Берлянта А.М., Євтєєва О.А., Жупанського Я.І., Саліщева К.О. (питання комплексного картографування територіальних систем, картографічної генералізації, способів зображення), Жекуліна В.С., Жучкевича В.А., Мурзаєва Е.М., Ніконова В.А., Подольської Н.В., Черняхівської Є.М. (розробки з теорії топоніміки, методів топонімічних досліджень), Поспєлова Є.М. (роботи з методики картографічного втілення топонімічної інформації), Зеленської Л.І., Стрижака О.С., Янко М.Т. (питання методики збирання, зберігання та обробки топонімічної інформації) тощо.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі вперше комплексно розглядається питання цілісного забезпечення території України комплексними географічними дослідженнями топонімічного змісту. Поглиблені та розширені теоретико-методологічні засади створення топонімічних баз даних для територій різного рівня (загальнодержавного, регіонального, локального). Зокрема в роботі:
суттєво поглиблені та розширені теоретико-методологічні засади топонімо-географічного дослідження топонімічної територіальної системи України, надано авторських визначень дефініцій «топоніміка», «топонімічна територіальна система», «топонімічна карта», обґрунтовано виділення у структурі топоніміки нових розділів «гідроороніміки», «геостратоніміки», «екотопоніміки»;
розширено та методологічно поглиблено методику наукометричного аналізу періодичних географічних джерел; вперше її застосовано щодо оцінки результатів географічних топонімічних досліджень в Україні;
вперше з географічних позицій запропонована та обґрунтована концепція хорологічності й просторової континуальності топонімічної системи України; обґрунтована наявність територіальних топонімічних систем, які утворюються в межах природних та антропогенних територіальних комплексів;
вперше запропонована концепція комплексного топонімічного дослідження території України, що включає в себе методологічні засади збирання, обробки, систематизації і картографування топонімічної інформації засобами ГІС-технологій, визначення класифікаційних ознак та особливостей генералізації топонімічної інформації;
змістовно дороблена методика класифікації топонімів України за семантичними й категорійними ознаками, вперше запропоновані методи відбиття цих ознак на різномасштабних тематичних топонімічних картах;
вперше географічними методами та засобами доведено наявність взаємозв’язків різного ступеня прояву між топонімічними територіальними системами України та географічними системами іншого генезису;
поглиблена та розширена теорія топонімічного районування, вперше виділені чинники топонімічної диференціації території України, запропоновані нові принципи та методи здійснення топонімічного районування держави;
вперше пропонується поняття топонімічної репрезентативності топонімічної територіальної системи та її кількісного визначення.
Практичне значення одержаних результатів. Робота подає системно впорядкований та науково обґрунтований погляд на процес наукового географічного дослідження топонімічних територіальних систем; розглянуті та практично реалізовані методологічні аспекти створення топонімічного продукту загальнодержавного рівня (топонімічні бази, банки даних різних територіальних рівнів, топонімічних карт). Запропоновані в роботі концепція й методи досліджень топонімічних територіальних систем є важливою ланкою до подальшого цілісного опису топонімії України, проведення її комплексного топонімічного районування, про необхідність чого вже неодноразово стверджувалося науковцями. Пропоновані концептуальні засади збирання, систематизації, зберігання і оновлення топонімічної інформації та її втілення на топонімічних картах можуть бути застосовані для інших територій, регіонів, при укладанні комплексних регіональних географічних атласів, у цілях навчально-виховного процесу тощо. Також теоретичні та методологічні результати роботи можуть бути застосовані з метою здійснення уніфікації системи географічних назв України згідно із положеннями Закону України «Про географічні назви». Також можливі пропозиції щодо застосування матеріалів роботи для створення продуктів так званої «практичної топоніміки» з метою моніторингу стану топонімії держави. Результати дослідження також можуть бути використані для створення словників, посібників і підручників з топоніміки й географії, для викладання низки курсів у вищих навчальних закладах тощо. Зокрема, частково матеріали роботи застосовуються у викладанні автором дисциплін для студентів спеціальності «Географія» в Дніпропетровському національному університеті: «Географія України», «Методи географічних досліджень», «Загальне землезнавство», «Географія рідного краю» та інших. Результати роботи у вигляді двох топонімічних баз даних та проектів топонімічних карт передані до ЗАТ «Інститут передових технологій» для подальшого впровадження у виробництво з метою створення топонімічної карти до CDатласу «Україна та її регіони» (Акт впровадження від 29 вересня 2005 р.), а також електронного навчально-інформаційного комплексу «Топоніміка України» (два топонімічні банки даних, вісім баз даних, серія топонімічних карт, три топонімічні інформаційно-пошукових системи) для впровадження у навчальний процес кафедри географії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Акт впровадження від 06 лютого 2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Автор особисто здійснив оцінку досвіду топонімо-географічних досліджень, запропонував концепцію топонімічної карти як комплексного тематичного твору, опрацював наукові положення та методичні підходи щодо створення топонімічних баз та банків даних, оцінив можливості застосування для цього засобів сучасних ГІС-технологій тощо. У роботі містяться теоретичні положення, методичні підходи, висновки, які сформульовані особисто автором. Обґрунтовано та практично реалізовано методику укладання топонімічного банку даних «Топонімія України», що складається із семи баз даних. Введені в обіг топоніміки нові дефініції «геостратонім», «гідрооронім», «екотопонім», обґрунтовано їхню сутність, місце в загальній системі топоніміки, визначені об’єкти й предмети тощо.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати роботи докладені й висвітлені на наукових конференціях і семінарах: Наукові читання, присвячені пам’яті проф. Г.П. Дубинського (Харків, 2002); Міжнародна школа-семінар «Заповідна справа у суспільній свідомості: етичні й культові аспекти» (Київ, 2002); ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Географічна освіта і наука в Україні» (Київ, 2003); ХІІ Міжнародний науково-методичний семінар «Модернізація і реформування середньої, вищої і післядипломної географічної та картографічної освіти в країнах СНД » (Харків, 2003); ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми природокористування, сталого розвитку і техногенної безпеки регіонів» (Дніпропетровськ, 2003); Міжнародна науково-практична конференція студентів і молодих вчених «Образованность и духовность молодёжи как основа устойчивого развития туристской индустрии в Украине» (Донецьк, 2005); ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Національне картографування: стан, проблеми та перспективи» (Київ, 2005); Рациональное природопользование: Международная школа-конференция молодых учёных с участием стран СНГ (МГУ им. М.В. Ломоносова, 2005); Щорічні кафедральні наукові конференції (ДНУ, Дніпропетровськ, 20022006); щорічні наукові конференції студентів та аспірантів «Географія, екологія, геологія: перший досвід наукових досліджень» (Дніпропетровськ, 20042006).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлені автором в 16 наукових публікаціях, в т.ч. 13 одноосібних (загальний обсяг 13,8 друк.арк.), з яких 4 є фаховими виданнями (2,95 друк.арк.); 10 публікацій додатково розкривають зміст дисертації (1,85 друк.арк.).
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, переліку посилань (210 найменувань) та додатків (в паперовому та електронному вигляді). Загальний обсяг дисертації 276 сторінок комп’ютерного тексту, із яких 165 сторінок основного тексту, 47 рисунків, 9 таблиць.
- Список литературы:
- ВИСНОВКИ
1. Теоретико-методологічні засади конструктивно-географічного дослідження топонімічної територіальної системи України ґрунтуються на розумінні топоніміки як наскрізної географічної науки, яка взаємодіє з усією родиною географічних наук. Топоніміка являє собою галузь знання, яка займається вивченням походження, розвитку, сучасного стану, смислового значення географічних назв (топонімів), дослідженням їх системності, моделей, структури, ареалів поширення та умов (природних і соціальних) виникнення. Топоніміка головним об’єктом дослідження має окремі топонімі та утворювані ними топонімічні територіальні системи системи географічних назв, що склалися в межах території протягом історичного її розвитку на підставі етнічного, лінгвістичного чинників, під впливом певних господарсько-культурних типів опанування простором та їх трансформування в часі, що є відомими широкому колу громадян, вживаних в загальному спілкуванні, визначених до обов'язкового засвоєння навчальними програмами середніх та вищих навчальних закладів і таких, що в загальному вимірі репрезентують топонімію держави. Пропонується доповнення до структури топоніміки у вигляді двох розділів (геостратоніміка та екотопоніміка) та одного підрозділу (гідроороніміка) тощо.
2. Методологічно поглиблено методику наукометричного аналізу періодичних географічних джерел, згідно якої уся топонімічна інформація за обсягом та змістом публікацій згрупована у шість блоків (повнотекстові статті спеціалізованого топонімічного змісту; депоновані статті та публікації тезисного характеру; рецензії та відгуки на наукові топонімічні видання; окремі замітки про роботу топонімічних конференцій, спеціальних топонімічних рад і груп; замітки про походження певного окремого топоніма; статті та інші види публікацій нетопонімічного змісту із топонімічними елементами змісту). Інформацію пропонується представляти у вигляді оціночної матриці. Наукометричний аналіз публікацій восьми періодичних географічних видань («Український географічний журнал», «Географія та основи економіки в школі», «Краєзнавство. Географія. Туризм», «Вестник Московского университета серия 5 География», «Известия Российской академии наук серия географическая», «География и природные ресурсы», «Геодезия и картография», «География в школе») за 19912005 рр. показав їхню велику ступінь регіональності та майже повну відсутність узагальнюючих теоретико-методологічних публікацій, відсутність цілісного уявлення про топонімічні територіальні системи, що складає своєрідний інформаційно-географічний («топонімічний») ресурс України в широкому розумінні.
3. Топоніми у просторі утворюють суцільний шар, що є частиною суспільно-географічного середовища, і водночас, кожен окремий носій топонімічної інформації є самобутнім й територіально визначеним. Доведена наявність топонімічних територіальних систем, які утворюються в межах природних та антропогенних територіальних комплексів певні категорії топонімів мають територіально-просторову прив’язку до систем природного (геоморфологічного, фізико-географічного, річково-басейнового) та «штучного» (адміністративного) районування; звідси поняття топонімів «природних» та «суспільних». Отже, взаємодія топоніміки і географії ґрунтується на концепції притаманності топонімам та утворюваним ними системам властивостей хорологічності та просторової континуальності, звідки витікає поняття топонімічної карти як тематичного картографічного твору, що відбиває топонімічні територіальні системи, які об’єктивно склалися на тій чи іншій території.
4. Запропонована концепція комплексного топонімічного вивчення території України включає в себе методологічні засади збирання, обробки, систематизації і картографування топонімічної інформації засобами ГІС-технологій, визначення класифікаційних ознак та особливостей генералізації топонімічної інформації. Змістовно-логічна модель збирання й зберігання топонімічної інформації передбачає використання різноманітних картографічних, довідкових, літературних наукових джерел, її зберігання і обробку засобами банків і баз даних та створення на їх основі топонімічного продукту топонімічних карт, інформаційно-довідкових систем тощо. Дану концепцію реалізовано через створені топонімічні банки даних «Топонімія України» (базовий масштаб 1:2 500000) та «Банк топонімічної інформації Дніпропетровської області» (масштаб 1:200 000), що в сумі нараховують більше 5000 географічних назв топонімів.
5. Комплексний підхід до завдання класифікації топонімів банку даних «Топонімія України», здійснений за географічним принципом, дозволив визначити наявні територіальні відміни у просторовому та якісному розподілі топонімічної інформації. Категорійна класифікація топонімів території України включає назви населених пунктів полісоніми, гідрографічних об’єктів гідроніми, форм рельєфу ороніми, геологічних верств геостратоніми, об’єктів взаємодії літо- і гідросфери гідроороніми, назв об’єктів ПЗФ екотопоніми. За семантичним принципом виділені 3 категорії, 12 семантичних груп та 31 підгрупа топонімів. Територіальна диференціація топонімів України, їхні кількісно-якісні ознаки є головним критерієм для побудови тематичних ТК. За принципами системного картографування розроблена серія ТК у базовому масштабі 1:2 500 000, що уміщують аналітичну, комплексну та синтетичну топонімічну інформацію території країни, що відбита на картах у вигляді системи спеціально розроблених умовних позначень. Сучасні напрями розвитку географії зумовлюють необхідність залучення до цілей і завдань географо-топонімічних досліджень новітніх геоінформаційних технологій, засобами яких розроблено і практично реалізовано три версії ТІС загальнодержавного та регіонального рівнів.
6. Географічними методами доведено наявність взаємозв’язків різного ступеня прояву між топонімічними територіальними системами України та географічними системами іншого генезису. Так, застосування прийомів математичної статистики (кореляційного аналізу) для вивчення взаємозв'язків у топонімічній територіальній системі підтвердило, що існують прямі залежності між кількісно-морфометричними топонімічними показниками та характеристиками середовища їх виникнення (між густотою розчленування рельєфу території та показником кількості і щільності топонімів; густотою річкової мережі і семантичним різноманіттям річкових назв; станом і характером збереженості ландшафтних комплексів, щільністю населення та кількістю і щільністю екотопонімів тощо).
7. Розрахунок морфометричних, а також синтетичних просторових топонімічних характеристик, дозволив виділити п’ять груп регіонів країни за показниками густоти топонімів. Доведена притаманність топонімічній територіальній системі України топонімічної дискретності, звідси сформульовані чотири принципи здійснення топонімічного районування об’єктивності, відносної однорідності, комплексності, територіальної спільності. Виходячи із цих принципів, пропонуються чотири методи проведення топонімічного районування провідного фактору, морфометричного районування, семантичного районування, єдиної території. За останнім методом виділено дев’ять топонімічних районів території України, що містять різну кількість топонімів, відрізняються відмінною загальною щільністю топонімів, набором семантичних категорій тощо.
8. Запропонований синтетичний показник топонімічної репрезентативності території, який можливо виразити в певних кількісних одиницях (система бальної оцінки тощо). В роботі апробована методика визначення типологічної репрезентативності топонімічної територіальної системи головних річкових басейнів України на підґрунті кількісно-категорійного та семантичного співвідношення топонімів БД «Гідроніми України».
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Абкадиров Р.Р. Геотопонiмічна iндикацiя господарсько-культурних типів освоєння Криму: Автореф. дис к-та геогр. наук: 11.00.02 / Iн-т географії НАН України. К., 2001. 20 с.
2. Абкадыров Р.Р. Геотопонимическая индикация хозяйственно-культурных типов освоения Крыма: Диссертация к-та геогр. наук: 11.00.02 / Таврический нац. ун-т им. В.И. Вернадского. Симферополь, 2001. 168 с.
3. Аристов Ю.В. О текстовых картах // «Вопросы географии», Сб. 42. М.: Географгиз, 1958. С. 3235.
4. Атоян Р.В. Основные направления развития современной картографии / Р.В. Атоян, Л.В. Атоян // Геодезия и картография. 2002. № 3. С. 1723.
5. Афанасьєв О. Застосування топонімічних карт при вивченні шкільного курсу «Географія материків та океанів» (на прикладі розділу «Африки») / О. Афанасьєв, Н. Перова // Молоді науковці географічній науці: Зб. тез Міжнар. конф. молодих вчених присв. 170-річному ювілею КНУ ім. Т.Шевченка. К.: ВГЛ «Обрії», 2004. С. 99100.
6. Афанасьєв О.Є. Актуальність питань топонімо-картографічних досліджень // Географічна наука і освіта в Україні: Тези доповідей ІІ Міжнар. наук.-практ. конференції (Київ, 26-27 березня 2003 р.) К.: ВГЛ «Обрії», 2003. С. 8890.
7. Афанасьєв О.Є. База даних «Ороніми України»: методика створення і представлення // Вісник Дніпропетровського університету. 2003. Вип.5. Геологія. Географія. С. 118124.
8. Афанасьєв О.Є. Висвітлення питань взаємовідносин топоніміки і картографії в сучасній науковій літературі // Модернізація і реформування середньої, вищої і післядипломної географічної та картографічної освіти в країнах СНД: досвід, проблеми, перспективи. Вінниця: Антекс-У ЛТД, 2003. С. 341345.
9. Афанасьєв О.Є. Відбиття структури охоронних ландшафтів у назвах заповідників і національних парків України // Проблеми природокористування, сталого розвитку і техногенної безпеки регіонів: Матеріали ІІ Між нар. наук.-прак. конф., Дніпропетровськ, 1-3 жовтня 2003 р. Д.: ІППЕ, 2003. С. 314315.
10.Афанасьєв О.Є. Географічні назви топоніми на туристичних картах // Образованность и духовность молодёжи как основа устойчивого развития туристской индустрии в Украине: Материалы VIII Междунар. научно-практ. конф. студентов и молодых учёных (2425 февраля 2005 г.). Донецк: Донец. ин-т турист. бизнеса, 2005. С. 79.
11.Афанасьев О.Е. Картографирование топонимических территориальных систем средствами ГИС-технологий. // Рациональное природопользование: Школа-конференция молодых учёных с участием стран СНГ: Тезисы докладов. М.: Географический ф-т МГУ, 2005. С. 3337.
12.Афанасьєв О.Є. Кількість та щільність річкових топонімів України // Географія, екологія, геологія: перший досвід наукових досліджень (Тези наукових досліджень студентів і аспірантів). Д.: ВКФ «Оксамит-Текс», 2004. С. 2627.
13.Афанасьєв О.Є. Методика укладання топонімічного банку даних «Топонімія України» та топонімічного районування // Вісник Дніпропетр. ун-ту. Геологія. Географія. 2005. Вип.9. С. 9196.
14.Афанасьєв О.Є. Морфометричні топонімічні показники: поняття і приклад картографування // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії. К.: Ін-т передових технологій, 2005. Вип. 5. С. 610.
15.Афанасьєв О.Є. Напрями топонімічних досліджень міст України // «Національне картографування: стан, проблеми та перспективи» К.: ДНВП «Картографія», 2005. Вип. 2. С. 4248.
16.Афанасьєв О.Є. Наукометричний аналіз періодичних географічних видань з питань висвітлення результатів топонімічних досліджень / О.Є.Афанасьєв, О.П. Суглобова // Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку: Зб. тез ІV Міжнар. наук.-прак. конф. студентів, аспірантів і молодих вчених. К.: ВЦ «Київський університет», 2006. С. 2324.
17.Афанасьєв О.Є. Поняття топоніміки і топонімічної карти в контексті топонімо-картографічних досліджень території України // Географія, екологія, геологія: перший досвід наукових досліджень: Матеріали Міжвуз. наук. конф. студентів і аспірантів. Д.: Вид-во ДНУ, 2005. С. 61-64.
18.Афанасьєв О.Є. Топонімія геологічних стратонів: термінологія, завдання, приклади // Краєзнавство. Географія. Туризм. 2002. №19 (264). С. 810.
19.Бабичева О. Тенденції у назвах географічних об'єктів Харківщини / О. Бабичева, Г. Леонтьєва, Є. Черепанова // Географія та основи економіки в школі. 2001. №3. С. 4547; 2002. №1. С. 3638.
20.Багров М.В. Землезнавство / М.В. Багров, В.О. Боков, I.Г. Черваньов. К.: Либiдь, 2000. 464 с.
21.Байцар А.Л. Місцеві географічні терміни Українських Карпат як основа топонiмоутворення / А.Л. Байцар, Р.Г. Дзiковський // Створення національного інформаційного банку географічних назв: Всеукр. наук.-прак. конф. з топоніміки, Київ, 30 жовт. 3 лист. 1995. К.: Нац. Рада з геогр. назв, 1995. С. 45.
22.Баранский Н.Н. Экономическая картография: Учеб. пособие для университетов. / Н.Н. Баранский, А.И. Преображенський. М.: Географгиз, 1962. 284 с.
23.Барг І.М. Нариси геологічної історії Дніпропетровщини. Д.: Альфа, 1997. 148 с.
24. Беленькая В.Д. Очерки англоязычной топонимики. М.: Высшая школа, 1977. 227 с.
25.Берлянт А.М. Геоинформационное картографирование. М.: Астрея, 1997. 64 с.
26.Берлянт А.М. Карта второй язык географии (Очерки о картографии). М.: Просвещение, 1985. 192 с.
27.Берлянт А.М. Картографический метод исследования. М.: Изд-во МГУ, 1988. 252 с.
28.Берлянт А.М. Практикум по картографии и картографическому черчению: Общегеографические и тематические карты и атласы. Генерализация. Использование карт / А.М. Берлянт, Т.Г. Сваткова. М.: Изд-во Московского ун-та, 1991. 125 с.
29. Беручашвили Н.Л. Методы комплексных физико-географических исследований / Н.Л. Беручашвили, В.К. Жучкова. М.: Изд-во МГУ, 1997. 320 с.
30.Билич Ю.С. Проектирование и составление карт / Ю.С. Билич, А.С. Васмут. М.: Недра, 1984. 364 с.
31.Богинский В.М. Международная встреча по географическим названиям в Минске / В.М. Богинский, В.Е. Жуковский, М.Н. Морозова // Геодезия и картография. 2002. № 3. С. 3037.
32. Богинский В.М. О работе 20-й сессии группы экспертов ООН по географическим названиям // Геодезия и картография. 2000. № 6. С. 3942.
33.Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М. Прохоров М.: Большая Российская энциклопедия; СПб.: Норинт, 2002. 1456 с.
34.Борисова О. Формування топонімів сучасної поселенської мережі Вінницької області // Географія та основи економіки в школі. 2004. №1. С. 2932.
35.Бугаевский Л.М. Картографическая генерализация населенных пунктов при составлении обзорно-топографических карт / Л.М. Бугаевский, Е.С. Подольская // Картография. Междунар. науч.-техн. конф., посв. 225-летию МИИГАиК. М.: Изд. А.М. Сафиулин, 2004. С.75-79.
36.Василюк Л.Л. Вивчення природних ландшафтів за топонімічною картою // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії. Вінниця: Антекс-У ЛТД, 2001. Вип. 2. С. 191193.
37.Василюк Л.Л. Народна географічна термінологія у топонімії Волинської області // Український географічний журнал. 2000. №1. С. 6267.
38. Василюк Л.Л. Топоніми Волині як джерело фізико-географічних досліджень: Наук. видання. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2000. 32 с.
39.Василюк Л.Л. Фізико-географічна зумовленість топонімії Волинської області: Автореф. дис к-та геогр. наук: 11.00.01 / Ін-т географії НАН України. К., 2000. 18 с.
40.Василюк Л.Л. Фізико-географічна зумовленість топонімії Волинської області: Дисертація к-та геогр. наук: 11.00.01 / Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки Луцьк, 2000. 162 с.
41.Введенская Л.А. Этимология: Учебное пособие / Л.А. Введенская, Н.П. Колесников. СПб.: Питер, 2004. 221 с.
42.Веклич М.Ф. Детальні стратиграфічні схеми та легенди для крупномасштабних геологічних карт антропогену України // Вісник АН УРСР, 1972. С. 3342.
43.Веприк Н.П. Зміни ландшафтів Північної Буковини у кiнцi ХVIII на початку ХХ століття: Дисертація... к-та геогр. наук: 11.00.01 / Ін-т географії НАН України. Чернівці, 2002. 292 с.
44.Веприк Н.П. Зміни ландшафтів Північної Буковини у кінці ХVIII на початку ХХ століття: Автореф. дис... к-та геогр. наук: 11.00.01 / Ін-т географії НАН України. Чернівці, 2002. 20 с.
45.Вопросы теории лингвистической географии / Под ред. Р.И. Авансова. М.: Изд-во АН СССР, 1962. 254 с.
46.Вылежнев Ю.В. К вопросу о современном распространении топонимов типа Заберезник, Подгора на территории Пермской области // Всесоюзная конференция по топонимике СССР. Тезисы докл. и сообщений. Л.: ГО СССР, 1965. С. 265266.
47.Гiдронiмiчний атлас України: Проспект // За ред. К.К. Цiлуйка. К.: Наукова думка, 1967. 51 с.
48.Гiдронiми Нижнього Подністров’я // За ред. Ю.О. Карпенка. К.О.: Вища школа, 1981. 112 с.
49.Географічна енциклопедія України: В 3-х тт. / Редкол.: О.М. Маринич (відп. ред.) та ін. К.: «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1989 1993. Т. 1 3.
50.Гильберг Т. Розвиток пізнавальних інтересів учнів засобами географічного краєзнавства (на прикладі Хмельницької області) // Географія та основи економіки в школі. 2001. № 3. С. 32.
51. Гідронімія України в її міжмовних і міждіалектних зв'язках / І.М. Железняк, А.П. Корепанова, Л.Т. Масенко та ін. К.: Наукова думка, 1981. 464 с.
52.Горпинич В.О. Власні назви i вiдтопонiмiчнi утворення Iнгуло-Бузького межиріччя / В.О. Горпинич, В.В. Лобода, Л.Т. Масенко. К.: Наукова думка, 1977. 192 с.
53.Закон України «Про географічні назви» № 2604IV // Вісник геодезії та картографії. 2005. №2. С. 37.
54.Грицевич В.Ц. Геоінформаційний та геостатичний підходи до вивчення територіальної топонімічної ситуації // Створення національного банку географічних назв: тези доповідей і повідомлень Всеукр. наук.-практ. конф. з топоніміки. К.: ГУГК, Нац. Рада з геогр. назв, 1995. С. 13.
55.Гришанков Г.Е. Введение в физическую географию: Предмет и метод: Учеб. пособие. К.: О-во «Знання», КОО, 2001. 249 с.
56.Данилюк О.К. Словник народних географічних термінів Волині. Луцьк: Надстир’я, 1997. 103 с.
57.Дзенис З.Е. Методология и методика социально-экономгеографических исследований. Рига: Знатне, 1980. 258 с.
58.Дорош М.Н. Топонімічний довідник Хмельницького району. Вінниця: УНІВЕРСУМ Вінниця, 2001. 67 с.
59.Евтеев О.А. Карты населения в советских картографических изданиях и географической литературе за 20 лет (19401960) // Вопросы географии, сб. 56. М., 1962. С. 2325.
60.Евтеев О.А. Проектирование и составление социально-экономических карт. М.: Изд-во Московского ун-та, 1999. 224 с.
61.Егоровъ Д.Н. Славяно-германскія отношенія в средние века. Т. 1, 2. М., 1915.
62.Есенкова Ю.В. Опыт создания и перспективы развития двуязычной электронной базы географических названий / Ю.В. Есенкова, И.П. Карачевцева // Картография. Междунар. науч.-тех. конф., посв. 225-летию МИИГАиК. М.: изд. А.М. Сафиулин, 2004. С. 105108.
63.Жекулин В.С. Введение в географию. Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1989. 272 с.
64.Жупанський Я.І. Соціально-економічна картографія / Я.І. Жупанський, П.О. Сухий. Тернопіль, Терноп. пед. ун-т, 1997. 274 с.
65.Жучкевич В.А. Общая топонимика. Минск: Вышэйша школа, 1968. 432 с.; 1980. 287 с.
66.Жучкевич В.А. Происхождение географических названий (топонимика) Белоруссии. Минск: Изд-во Белорусского гос. ун-та , 1961. 79 с.
67.Жучкевич В.А. Топонимика Белоруссии. Минск: Наука и техника, 1968. 184 с.
68.Жучкевич В.А. Топонимика: учебное пособие. Минск: Высш. шк., 1965. 321 с.
69.Жучкевич В.А. Топонимический «ландшафт» // Известия Всесоюзного географического общества. 1968. Т.100, Вып. 4. С. 345349.
70.Закон України «Про природно-заповідний фонд України» // Відомості Верховної Ради. 1992. №34. С. 502.
71.Загальне геоморфологічне районування території України / В.П. Палієнко, М.Є. Барщевский, С.Ю. Бортник та ін. // Український географічний журнал. 2004. №1. С. 311.
72.Заруцкая И.П. Проектирование и составление карт. Карты природы. / И.П. Заруцкая, Н.В. Красильникова. М.: Изд-во МГУ, 1989. 296 с.
73.зеленская л.и. опыт создания концептуальной топонимической геоинформационной системы «Топонимия Днепропетровской области» // География и природные ресурсы. 1998. №1. С. 136140.
74.Зеленская Л.И. Теоретические и методологические основы создания средств обучения географии (региональный компонент). Д.: ДГУ, 1998. 244 с.
75.Зеленська Л.I. Топонімія Дніпропетровської області. Д.: РВВ ДНУ, 2001. 56 с.
76.Зеленська Л.І. Топонімічні карти: наукові підходи до розробки змісту / Л.І. Зеленська, О.Є. Афанасьєв, Ю.О. Агеєв // Вісник Дніпропетровського університету. 2004. Вип.6. Геологія. Географія. С. 5259.
77.Зеленська Л.І. Топонімія гідронімів Дніпропетровської області: семантичний, лінгвістичний, картографічний аналіз // Вісник Дніпропетровського університету. 2002. Вип.4. Геологія. Географія. С. 2633.
78.Иванов А.Г. О решении проблемы мелкомасштабной цифровой картографии / А.Г. Иванов, С.А. Крылов, А.Н. Татарников // Картография. Междунар. науч.-тех. конф., посв. 225-летию МИИГАиК. М.: Изд. А.М. Сафиулин, 2004. С. 5662.
79.Казаков А.Н. О географических названиях Ловозерских тундр // Ученые записки Ленинградского гос. ун-та. Сер. Географическая. 1949. Вып. 6. С. 43-47.
80.Калесник С.В. О классификации географических наук / Сб. XIX. Международный географический конгресс. М., 1961. С. 2026.
81.Калуцков В.Н. Проблемы ландшафтной топонимики (по материалам Пинежья) // Вестник Московского ун-та. Сер.5. География. 1996. №1. С. 5965.
82. Караев С.К. Сравнительная характеристика узбекской и киргизской топонимической лексики // Геодезия и картография. 2002. №3. С. 3741.
83.Карпенко о.п. Давньоруська гідронімічна спадщина нижнього Дніпра // Мовознавство. 1985. №3. С. 1823.
84.Картоведение: Учебник для вузов / А.М. Берлянт, А.В. Востокова, В.И. Кравцова и др. М.: Аспект Пресс, 2003. 477 с.
85.Картографічне моделювання: навч. посіб. / Т.І. Козаченко, Г.О. Пархоменко, А.М. Молочко; під ред. А.П. Золовського. Вінниця: АнтексУ ЛТД, 1999. 328 с.
86.Кількість населення у міських поселеннях і районах України за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Держкомстат України. http://www.ukrstat.gov.ua/Perepis/PidsPer.html (13.10.04).
87.Коваль А.П. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України. К.: Либiдь, 2001. 303 с.
88.Комиссарова Т.С. Картография с основами топографии. М.: Просвещение, 2001. 181 с.
89.Комплексные региональные атласы / Под ред. К.А. Салищева. М.: Изд-во МГУ, 1976. 638 с.
90.Коновалова Н.І. Методика соціальних та економіко-географічних досліджень: Навч. посіб. Чернівці: Рута, 1998. 87 с.
91.Короткова Т.А. Заметки о топонимии Крыма // Изучение географических названий. Сб. 70. М.: Мысль, 1966. С. 144147.
92.Кукушкина В.В. Топонимика Санкт-Петербурга ХVIII вв. по планам города (Из фондов отдела картографии Российской национальной библиотеки). СПб.: Российская нац. б-ка, 2002. 292 с.
93.Купач Т.Г. Перспективи використання інформаційних технологій при дослідженні топонімії України // Географічна наука i освіта в Україні. Тези доповідей II Міжнар. наук.-прак. конф. (Київ, 2627 березня 2003). К.: ВГЛ «Обрії», 2003. С. 148149.
94.Левицький І.Ю. Інтернет: терміни і визначення та сайти з картографії і геоінформатики / І.Ю. Левицький, Т.М. Афанасьєва. К.: Книжкова палата України, 2003. 160 с.
95.Леонтьева Г. Топонімія Полтавської області / Г. Леонтьева, Е. Черепанова, В. Василега // Географія та основи економіки в школі. 1999. №2. С. 67.
96.Литвин И.П. Новое о географических названиях // Геодезия и картография. 1996. №2. С. 4446.
97.Лозинський Р. Географія і мовознавство: проблеми синтезу наукових знань // Львівська суспільно-географічна школа у національному і європейському вимірах: Матеріали міжнар. наук. семінару. Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2005. С. 8492.
98.Лозинський Р.М. Сучасні проблеми розвитку лінгвістичної картографії в Україні // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії. Вінниця: АнтексУ ЛТД, 2004. С. 177181.
99.Ляшенко Д.О. Використання геоінформаційних технологій в екологічній освіті // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії. Вінниця: Антекс, 2001. Вип.2. С. 128-131.
100. Максаковский В.П. Географическая культура. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС. 1998. 416 с.
101. Малолетко А.М. Палеотопонимика. Томск: Изд-во Томского ун-та, 1992. 264 с.
102. Матвеев А.К. Историко-этимологические изыскания. Из опыта изучения северно-русской топонимики на -ньга // Ученые записки Уральского ун-та, Свердловск: Уральский гос. ун-т. Вып. 36. 1960. С. 1218.
103. Матвеев А.К. Методы топонимических исследований. Свердловск: Уральский гос. ин-т, 1986. 101 с.
104. Матвеев А.К. Принципы выделения топонимических регионов // Конференция по топонимике Северо-Западной зоны СССР: Тезисы докл. и сооб. Рига: Знатнее, 1966. С. 3234.
105. Матвеев А.К. Субстратная топонимика Русского Севера // Вопросы языкознания. 1964. №2. С. 3133.
- Стоимость доставки:
- 150.00 грн