ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ АГРОБІЗНЕСУ РЕҐІОНУ (НА МАТЕРІАЛАХ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)




  • скачать файл:
  • Название:
  • ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ АГРОБІЗНЕСУ РЕҐІОНУ (НА МАТЕРІАЛАХ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
  • Альтернативное название:
  • ТЕРРИТОРИАЛЬНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ АГРОБИЗНЕСА регионов (НА материалах Львовской области)
  • Кол-во страниц:
  • 246
  • ВУЗ:
  • ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • Львівський національний університет імені Івана Франка







    На правах рукопису








    Ранця Ігор Іванович







    УДК 911.3:33(477.83)






    ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ АГРОБІЗНЕСУ РЕҐІОНУ
    (НА МАТЕРІАЛАХ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
    11.00.02. економічна і соціальна географія
    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата географічних наук








    Науковий керівник
    Шаблій Олег Іванович,
    доктор географічних наук, професор










    Львів 2005










    ЗМІСТ






    Вступ


    5




    Розділ 1.


    Науково-методичні засади дослідження територіальної ор­­­­га­ні­за­ції агробізнесу реґіону


    10







    1.1.


    Агробізнес як нова категорія суспільно-географічної науки


    10







    1.2.


    Територіальна організація агробізнесу як предмет його сус­піль­но-ге­­ографічного дослідження


    29







    1.3.


    Методичні основи суспільно-географічного дослідження аг­­ро­біз­несу


    38







    Висновки до першого розділу


    45




    Розділ 2.


    Чинники розвитку і територіальної організації агробіз­не­сової ді­яльності у Львів­ській області


    46







    2.1.


    Категорія чинників агробізнесової діяльності


    46







    2.2.


    Споживчий чинник та особливості попиту на продукцію аг­робізнесу


    49







    2.3.


    Працересурсний потенціал і підприємницька активність на­селення


    51







    2.4.


    Екістичний чинник і місцеве самоврядування


    55







    2.5.


    Природно-географічні чинники. Сільськогосподарське зем­­леволодіння та землекористування. Земельна реформа


    58







    2.6.


    Аграрний капітал і чинник фондового потенціалу. Рі­вень господарського розвитку реґіону та його інвес­ти­цій­на привабливість


    71







    2.7.


    Агрогеографічне положення. Потенціал транс­кор­дон­­ного співробітництва


    75







    2.8.


    Інфраструктурний чинник агробізнесової діяльності


    76







    Висновки до другого розділу


    81
















    Розділ 3.


    Територіальна організація окремих видів агробізнесо­вої ді­яль­нос­ті у Львівській області


    83







    3.1.


    Загальні тенденції в агропромисловому комплексі ре­ґі­о­ну на сучасному етапі його ринкової трансформації


    83







    3.2.


    Перспективи становлення четвертинної та третинної аг­ро­­бізнесової діяльності (агросерсісу) в реґіоні


    85







    3.3.


    Вторинна діяльність в агробізнесі реґіону: промислова пе­­реробка продукції первинного сектора та виробництво ус­­таткування


    93







    3.4.


    Первинна агробізнесова діяльність: сільськогосподарське виробництво


    102










    3.4.1. Загальний аналітичний огляд особливостей сіль­сь­ко­го господарства в період формування агробізнесу
    3.4.2. Порівняльний аналіз територіальних особливостей ор­га­нізації бізнесу сільськогосподарських під­при­ємств, фер­ме­рів і домашніх господарств



    102


    113







    Висновки до третього розділу


    129




    Розділ 4.


    Територіальна організація агро­біз­не­со­вих суб­ра­йонів Львів­­сь­­­кого обласного реґіону


    131







    4.1.


    Обґрунтування агробізнесової реґіоналізації


    131







    4.2.


    Північно-Східний агробізнесовий субрайон


    136







    4.3.


    Центральний агробізнесовий субрайон


    142







    4.4.


    Центрально-Західний агробізнесовий субрайон


    145







    4.5.


    Південний агробізнесовий субрайон


    152







    4.6.


    Перспективи територіальної організації агробізнесу в кон­тексті реґіональної аграрної політики та аг­ро­біз­­несо­вих кластерів


    154







    Висновки до четвертого розділу


    160




    Висновки


    163




    Список використаних джерел


    167




    Додатки


    184










    ВСТУП
    Актуальність теми. В Україні триває ринкова трансформація аграрного сек­то­­ра на­ці­о­­наль­ної економіки, результатом чого має стати принципово нова система аграрного гос­­подарювання, орі­єн­­тована на приватну власність, прибуток, ши­­роко роз­­гор­нену кон­­куренцію і ринкове цінотворення, що в англомовній науці ок­­­­рес­лю­єть­­ся тер­мі­ном агробізнес” і відповідною науковою концепцією. Уп­рав­лін­ня про­це­сом транс­фор­мації АПК в агробізнес потребує глибокого і різнобічного на­у­­кового за­­­без­пе­чен­ня, зокрема, суспільно-географічного вивчення на різних те­ри­то­рі­аль­­них рів­­­нях від ло­кального та реґіонального до національного та глобального.
    Суспільно-географічна наука має широкий спектр засобів, що можуть спри­я­ти ви­рішенню багатьох проблемних питань, які виникають при дослідженні процесу за­родження біз­­­несу в аграрній сфері, для якої характерна недосконала територіальна ор­­га­нізація, сфор­­­мована в період командно-планової економіки; дають змогу полег­шу­вати ви­рі­­шення ба­­­гатьох суперечностей глибинного характеру, що були успад­ко­вані від кол­госпної системи і нині долаються в процесі становлення рин­­кових від­носин.
    Дослідженню цих проблем і процесу формування агробізнесу як нової еко­­но­міч­­­­ної дійсності в АПК присвячені пра­­­ці таких вітчизняних економістів-аграрників, як Ю.Губені, І.Михасюк (Львів), В.Семенов (Одеса), Р.Слав’юк (Луцьк), В.Мар­­ть­янова (Харків), П.Саб­лу­к, Й.Малік (Київ), Б. Гладич (Тер­но­піль) тощо.
    З-поміж економіко-географів вивчення аграрної сфери, агропромислового ком­п­­­­­­­лек­сування та різних аспектів розвитку аграрного підприємництва сто­су­ють­ся на­­у­ко­ві дос­лідження багатьох учених Києва, Львова, Тернополя, Чернівців та ін­­­ших цен­т­­рів ге­о­графічної науки. У їхніх наукових пошуках розвиток ідеї комплексу в аграр­но­­му і про­­­­­­мис­ло­во­му сек­торах економіки розгорнувся в окрему наукову концепцію, а да­­­лі у пра­­цях ки­їв­сь­ких (М.Паламарчук, М.Пістун, Г.Балабанов, В.Нагірна, Р.Язи­­­ні­­­­на) та львів­сь­ких (А.Ващенко, Ф.Заставний, О.Шаблій) географів у теорію. В руслі цих те­о­ре­тичних за­сад ви­ко­ну­ва­лися аграрно-географічні дослідження різ­них ре­ґіонів Ук­раїни такими вче­ни­ми, як М.Білик, М.Влах, В.Гриц­­ку, Л.Заєць, О.За­с­­­тавецька, М.Книш, Л.Ко­ро­тун, Л.Мар­муль, З.Пушкар, І.Пушкар, В.Ру­де­нко, П.Сухий тощо.
    Однак, з переходом економіки України до ринкових умов господарювання, що су­проводжується глибокою системною кризою в аграрному секторі, теорія АПК ви­­я­­­вилася не зовсім пристосованою адекватно відобразити економічні процеси, що ви­ник­ли внаслідок зародження нових економічних відносин. Тому і постала проб­ле­ма дослідити суспільно-ге­­ографічні аспекти виникнення, розвитку і територіальної ор­га­­ні­­за­ції агробізнесу в реґіональних (зокрема йобласних) АПК на етапі їх ринкової тран­с­­­­фор­мації. Спро­­­бу такого дослідження зроблено в цій дисертаційній роботі. Пра­ці ви­ще пе­релі­че­них економістів та географів становлять її теоретичну базу; ме­то­­дологічна ос­но­ва фундаментальні наукові надбання львівської університетської та ки­їв­сь­­­­кої (Уні­верситет, Інс­ти­тут географії) наукових шкіл суспільної географії.
    Незважаючи на значні теоретичні та прикладні здобутки у дослідженні АПК, вив­чення аг­ро­біз­не­су як нової системи економічних відносин поки-що значною мі­рою пе­ре­буває поза сферою наукових ін­­те­­ресів суспільної географії, нез’ясована ге­о­­графічна суть заз­начених явищ. Усе це і визначило вибір теми дисерта­цій­ного дос­лі­дження, йо­го ме­ти та завдань. Водночас виникла потреба звернутися до праць за­кор­донних уче­­них, зокрема таких, як А.Wła­dyka, К.Gorłacz, S.Grykień, S.So­­­­­ko­łow­s­ka (Поль­ща); J.Tar­rant, W.Seitz (США), M.Por­ter (Німеччина), J.Pallot (Ве­ли­­ка Бри­та­нія); С.Ма­­ла­хов, В.Сидоров, Т.Ху­дя­ко­ва (Ро­cійська Федерація) та ін.
    Конкретною географічною дійсністю, на матеріалах якої виконувалась ди­сер­та­­ція, є Львівська область як особливий у багатьох відношеннях обласний ре­ґіон Ук­ра­їни, що попри низку специфічних рис має чимало спільного з іншими областями.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Ди­сер­тацію ви­­ко­нано відповідно до держбюджетної теми 0103U0001081Економіко-, со­ці­аль­­но- та еко­­­лого-географічні проблеми західноукраїнського прикордоння” ка­фед­ри еко­­­­но­міч­­­­­­­ної і соціальної географії географічного факультету Львівського національ­но­­го уні­­­­­вер­си­те­ту імені Івана Франка.
    Мета і завдання дослідження. Мету дисертаційного дослідження становив сус­пільно-ге­­­ографічний аналіз агробізнесу як нового економічного явища, що по­ча­ло формуватися у Львів­сь­кій об­лас­ті в процесі ринкової транс­фор­ма­­­ції ре­ґі­о­наль­но­го АПК. Для виконання цієї ме­ти поставлено такі завдання:
    довести потребу використання у вітчизняній суспільно-географічній науці ка­те­го­рії аг­ро­біз­несу поряд із добре розвиненою та усталеною категорією АПК;
    розкрити географічну сутність агробізнесу, запропонувати методичні ос­нови йо­­го дос­лі­дже­ння в суспільній географії;
    з­’ясувати чинники агробізнесової діяльності та розкрити їхню дію в умовах рин­ко­­вої пе­ребудови аграрного сектора господарства одного із реґіонів України;
    про­аналізувати компонентну структуру агробізнесу на прикладі досліджуваного ре­ґіону в період формування ринкових відносин в реґіональному АПК
    дослідити особливості формування територіальної організації агробізнесу в Львів­­­­­­ській області та розробити відповідні картографічні моделі.
    Об’єкт дослідження. Об’єктом дисертаційного дослідження є агробізнес як сис­тема диверсифікованих та при­­­бутково-орі­єн­то­ва­­них видів економічної діяльності в аграрному секторі, що почала формуватися в процесі становлення ринкових від­но­син у національній економіці України. Особ­ли­віс­тю цьо­го об’єкта є те, що дос­лі­джу­­ємо його на етапі зародження в одному із обласних реґіонів України.
    Предмет дослідження. Предмет дослідження територіальна організація аг­ро­­­­­біз­несу, яка є складним, ди­на­міч­ним і ба­га­то­­­рівневим взаємопроникненням різних йо­­го структур (компонентної, територіальної та фун­к­ціо­наль­­­ної) і проявляється у кон­к­­ретних територіальних утвореннях, таких як реґіони, те­ри­то­рі­аль­­ні осередки агро­бізнесової діяльності (пункти, центри, вузли) тощо. Ці утворення є конкретними об’єк­та­ми дос­­­лідження. Пред­ме­том дос­лі­­джен­ня є також чинники агробізнесової діяльності.
    Методи дослідження. Методичну основу дисертаційного дослідження ста­но­вив систем­ний під­хід та низка кон­крет­них методів. Перевагу надавали картогра­фіч­ним, математичним і статистичним ме­то­дам. З-поміж математичних ми широко зас­то­сували ма­те­матичну ло­гіку для дослідження по­нят­тє­во-тер­мінологічних сис­тем, ба­гатовимірний (клас­тер­ний) ана­ліз для вивчення спе­ці­алізації та пе­ред­у­мов аг­ро­біз­несової ді­яль­ності, прос­то­ро­ву регресію для виявлення те­ри­то­рі­аль­них за­ко­­номірностей в агробізнесі дос­­ліджуваного реґіону тощо. В роботі застосовано деякі ме­тодичні аспекти окремих суспільно-географічних теорій і концепцій, зокрема те­риторіально-виробничих та міжгалузевих комплексів, районування, територіальних систем розселення, кластерів тощо.
    Наукова новизна одержаних результатів:
    теоретично обґрунтовано поняття агробізнесу, яке відображає нові соціально-еко­­но­­­­мічні процеси і явища, що по­­­ча­ли зароджуватися в аграрній сфері України із ста­новленням рин­кових відносин;
    розвинуто ключову категорію суспільної географії категорію гео­прос­то­ро­вої ор­­­­ганіза­ції сус­пільст­ва на прик­ладі її часткового поняття поняття тери­то­рі­аль­ної ор­ганізації агробізнесу;
    виконано районування агробізнесу обласного реґіону, ви­ді­ле­но територіальні осе­­ред­ки (цент­ри, вузли, ядра) агробізнесової діяльності, що за­ро­джу­ють­ся;
    застосовано до вивчення територіальної організації агробізнесу концепцію клас­те­рів;
    створено оригінальні картографічні моделі агробізнесу обласного реґіону.
    Ця робота є першим в українській суспільно-географічній науці дисертацій­ним дос­лі­джен­ням агробізнесу.
    Практичне значення одержаних результатів:
    прикладні та прогностичні висновки і рекомендації стосовно те­ри­­торіальної ор­га­ні­зації агробізнесу можна ви­користовувати в процесі здійс­нен­ня ре­­ґі­о­наль­ної аг­рар­ної політики у Львівській області;
    низку аналітичних та синтетичних карт агробізнесової ді­­яльності, а так­ож ком­п­лек­­сну карту перс­пективної територіальної організації агробізнесу Львів­­ської об­лас­ті мож­на застосовувати у науково-конструктивних роз­робках, що сто­су­ють­­ся те­­ри­­­торіального планування і управління аграрним сектором реґіону;
    нові поняття, визначення яких запропоновано в дисертації в межах єди­ної по­нят­тє­во-тер­­мі­но­логічної системи, що роз­гор­та­єть­ся з категорії агробізнесу, можна ви­­користати для вдосконалення і оновлення суспільно-ге­о­гра­фіч­ної термінології;
    теоретичні наукові положення, що стосуються агробізнесу та АПК періоду рин­ко­вої транс­фор­­­­мації, мо­­жна застосовувати при викладанні низки навчальних дис­­циплін на геогра­фіч­них та економічних фа­­куль­­тетах вищих навчальних закладів.
    Особистий внесок здобувача. Представлені в дисертації висновки та ре­зуль­та­ти досліджень здобувач отримав особисто в процесі чотирирічних наукових по­шу­ків. У роботі ви­ко­рис­та­но статис­тич­ну та іншу інформацією низки львівських об­лас­них головних управлінь, інших джерел; а також деякі ре­зуль­тати дос­лі­джень вітчиз­ня­­них і закордонних уче­них, на що зроблено відповідні по­си­лан­ня в тексті роботи. До ди­­сертації частково увійшла стаття Prob­lemy re­for­mo­wa­nia rolnictwa w ob­­wodie Lwow­skim”, виконана у співавторстві з О. І. Шаблієм та С. І. Пе­­нюком , в якій здо­бу­вач дав аналіз процесу становлення підприємництва у сільському гос­подарстві Львів­ської області, що становить 33% обсягу цієї публікації.
    Апробація результатів дисертаційного дослідження. Головні положення ди­сер­таційного до­с­­лідження апробовані на міжнародних і загальнодержавних на­у­ко­вих та науково-практичних кон­­ференціях Суспільно-географічні проблеми розвитку про­дуктивних сил України” (Київ, 2001); Ре­­ґіональні особливості розвитку аг­ро­про­мислового комплексу України: сучасний стан і перс­пек­ти­­ви вирішення” (Київ, 2002); Історія міст і сіл Великої Волині в контексті реґіональних дос­лі­джень” (Жи­то­мир, 2002); Гори і люди (у контексті сталого розвитку)” (Рахів, 2002); Ре­гио­наль­­ные проблемы социально-экономической географии” (Мінськ, 2002); Реґіон2003: Стратегія оп­ти­­мального розвитку” (Харків, 2003); Географічна освіта і наука в Україні” (Київ, 2003), Сучасні проб­­леми і тенденції розвитку географічної науки” (Львів, 2003), Молоді вчені географічній на­у­ці (Київ, 2004)”, Екологічна геогра­фія: історія, теорія, методи, практика” (Тернопіль, 2004); Проб­леми безперервної ге­­о­графічної освіти та картографії” (Харків, 2004); а та­кож на звітних кон­ференціях Львів­­ського національного уні­­вер­си­те­­ту імені Івана Фран­ка (Львів, 20012004), Літ­ньої шко­ли Modern Approaches to Loсal and Regional De­ve­lop­ment” при Варшав­сь­ко­му уні­вер­ситеті (Вар­ша­ваКиїв, 2002); на­у­кових семінарах Współ­czes­ne problemy społeczne pol­s­kiej wsi” (Слупськ, 2002), ІІВсе­ук­раїнському семінарі до 125-річчя з дня на­­ро­джен­­ня С.Руд­­ниць­кого (Тер­­нопіль, 2002), на­у­ко­вих семінарах кафедри еко­но­міч­ної і со­ці­аль­ної ге­о­графії Львів­­ського на­ці­о­наль­но­го університету ім. І.Фран­ка (Львів, 20012004).

    Публікації. Результати дисертаційного дослідження подано у 18 на­у­ко­вих пуб­­лі­ка­ці­ях (з яких 2 закордонні, в тому числі 1 у співавторстві); а саме: у 9 стат­тях (з яких 7 у фахових ви­­­дан­нях переліку ВАКу України), 9 тезах та ма­те­рі­а­лах кон­­ференцій. Загальний обсяг опуб­лі­ко­ва­них за темою дисертації наукових праць, що на­ле­жать здобувачеві особисто, 4,8 друкованого аркуша.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    У дисертаційній роботі виконано сус­­пільно-географічне дослідження но­вої сис­­­­те­ми економічної діяльності в аграрному секторі економіки агро­біз­не­су, який по­­­чав фор­му­ва­ти­ся в Ук­раїні у процесі ринкових реформ. На підставі проведених на прик­­ладі Львівської області досліджень одер­­­жано такі вис­новки та результати.
    1. Дослідження агробізнесу становить один із аспектів вивчення аг­ро­про­мис­­­­ло­вого комплексу реґіону в умовах зародження в ньому конкуруючих між собою на аграрному ринку видів прибуткової економічної діяльності. Ка­­те­­горія агро­біз­не­су є новою для національної суспільно-географічної науки, що зу­мовлює не­об­хід­ність розв’язання низки науково-теоретичних, прик­ладних та ме­то­дичних проблем, які виникають у процесі дослідження агробізнесу.
    2. Агробізнес доцільно розглядати в діяльнісному аспекті, тобто як су­куп­ність взаємопов’язаних і прибутково орієнтованих видів діяльності в широко трак­то­­­ва­ній аграрній сфері, охоплюючи виробництво сільськогосподарської сировини (пер­­­винна діяльність), її переробку та виготовлення засобів виробництва (вторинна ді­­­яльність), обслуговування (третинна діяльність) та інформаційне забезпечення (чет­­вертинна діяльність). Агробізнес виникає внаслідок інтеґраційних процесів, що від­буваються в аграрній сфері економіки реґіону під впливом її ринкової транс­фор­ма­­ції, та внаслідок інтеґраційних процесів, що вже відбулися у процесі роз­­витку АПК.
    3. Агробізнес не тотожний АПК. Обидва поняття ві­д­ображають економічні про­­цеси в аграрній сфері з двох різних аспектів. АПК категорія, що функціонує в рам­­ках концепції міжгалузевих комп­­лексів, головним у якій є взаємозв’язаність різ­них галузей господарства, комп­лекс­­ність. Агробізнес це поняття, яке стосується го­­ловно ринкової економіки, при­ват­­ної власності, спрямованості на економічну ви­го­­ду (прибуток), що пов’язано з іні­ці­­ативністю та ризиком. Отже, вивчаючи АПК, роз­глядаємо аг­рар­ну сфе­­ру передусім з позиції міжгалузевих зв’язків і комп­лек­с­нос­ті на рівні на­ці­о­наль­­ного господарства; а вивчаючи аг­робізнес, розглядаємо її крізь приз­му різ­но­ма­ніт­­ної диверсифікованої прибуткової діяльності, об’єднуваної роз­га­лу­женою ін­фрас­т­­руктурою та аг­рар­ним сервісом на реґіональному чи ло­кальному рівні.
    4. Використання категорії агробізнесу, як і будь-якої іншої категорії, що тіль­­­­ки запроваджується в науковий обіг, можливе за наявності розробленої понят­тє­во-термінологічної системи. Таку поняттєво-тер­мі­но­ло­гіч­ну систему стосовно аг­ро­біз­несу пропонуємо в цій роботі. Вона охоплює чотири блоки: середовище аг­ро­­­біз­не­су (сюди належить категорія аграрного ринку), склад агробізнесу, структура аг­­­ро­біз­несу, територіальна організація агробізнесу. В цьому контексті ми запропонували низ­ку нових понять, утворених шляхом наповнення новим змістом старих ка­те­го­рій, нап­риклад, агробізнесовий район, територіальний осередок агробізнесової ді­­яль­нос­ті, аг­ро­біз­не­со­ва інфраструктура, аграрний фондовий потенціал, агробізнесовий клас­­тер; зробили спробу розкрити географічну суть загальноекономічних понять і ка­­те­го­­рій, пов’язаних з аг­ро­біз­не­сом (агроменеджмент, агромаркетинґ, аг­рологістика).
    5. Предметом суспільно-географічного дослідження агробізнесу є його те­ри­­торіальна організація як часове функціонування та територіальне нак­ладання різ­но­­манітних структур агробізнесу (компонентної, територіальної, функ­ціональної). Ре­­зультатом цього є наявність конкретних форм територіальної ор­га­нізації (те­ри­то­рі­­альних агробізнесових поєднань). Ми теоретично обґрунтували та зробили спро­бу прос­тежити на прикладі Львівської області такі форми тери­то­­ріальної ор­га­нізації аг­ро­бізнесу, як територіальні осередки агробізнесової діяльності (аг­робізнесові пун­к­ти, центри, вуз­ли, ядра) та агробізнесові реґіони (зони, райони).
    6. Важливим результатом кожного географічного дослідження є про­ве­ден­ня районування. В нашому випадку виникає необхідність розробки конкретних прин­ципів і критеріїв такого нового різновиду галузевого районування, як аг­ро­біз­не­со­ве. У дисертації зроблено таку спробу шляхом актуалізації за­галь­­них принципів ра­­йонування конк­ретними особливостями аграрного сектора. За­га­лом агробізнесове ра­йонування має враховувати природно-географічне середовище функ­ціонування аг­робізнесу, лю­дину як споживача і виробника, роль приватного сек­тора в аг­ро­біз­не­сі, особ­ли­вос­ті й географічну структуру аграрного ринку, ін­вес­ти­цій­ну при­ваб­ли­вість реґіону, спе­ціалізацію агробізнесу, а також мати перспективи ви­користання в пра­к­тиці ре­ґі­о­наль­ної політики. В такий спосіб та із застосуванням методів ба­га­то­ви­мірного ана­лі­зу вперше здійснено агробізнесове районування обласного реґіону (на прикладі Львів­ської області). В основі кожного із чотирьох виділених аг­ро­біз­не­со­вих районів ми простежити опорний каркас територіальної ор­га­ні­за­ції мережу цент­рів, вузлів, ядер агробізнесової діяльності.
    7. Дослідження агробізнесу виявили, що в суспільно-ге­о­­­г­­ра­­фічній науці до виз­начення багатьох здавалось би усталених по­нять і ка­­тегорій слід підходити з но­вих позицій, що і зроблено в цій роботі. Зокрема, це сто­су­­­єть­­ся категорії спе­ці­а­лі­за­ції, яка в ринкових умо­вах пов’язана передусім із то­вар­ніс­тю, тобто надходженням про­дукції чи послуг на ринок. Однак часто необхідної для цьо­­­го інформації немає або вона становить ко­мер­ційну таємницю, що потребує ство­­рен­ня опосередкованих ме­тодик збору ін­фор­ма­ції та оцінки географічної струк­ту­ри рин­ку і визначення спе­ці­алізації реґіону на різ­них територіальних рівнях.
    8. Дослідження чинників агробізнесової діяльності виявили, що в су­час­них умо­вах важливу роль починають відігравати такі донедавна нетрадиційні чин­ни­­ки, як місцеве самоврядування, підприємницька активність населення, ін­вес­ти­цій­на при­вабливість реґіону, ринкова інфраструктура тощо. Водночас традиційні (при­род­ні ресурси, трудові ресурси, матеріально-технічна база) суттєво змі­­нюють свою роль; виявляються їхні нові особливості. Найважливішим чин­ни­ком агробізнесової ді­яль­но­сті є людський чинник; вирішального зна­­чення набуває система зем­ле­во­ло­дін­ня та землекористування, що транс­фор­му­єть­­­ся у процесі земельної реформи. Од­нак те­ри­торіальна організація агробізнесу знач­­ною мірою визначається терито­рі­аль­ною ор­ганізацією АПК, сформованою на по­­­передніх етапах розвитку аграрної сфери ре­ґіону.
    9. Вивчення особливостей територіальної організації окремих складових аг­­­­робіз­несової діяльності, а також різних організаційно-правових форм бізнесу в аг­рар­ній сфері виявило, що для різних су­б’єк­тів агробізнесу характерні, по-перше, прин­ципово різні пріоритети участі на аграрному ринку, по-друге, відмінні те­ри­то­рі­аль­ні ас­пекти ор­га­­нізації діяльності. Зокрема, основу діяльності сіль­сь­ко­гос­по­дар­сь­ких під­при­ємств Львів­ської області становить зерновий та буряківничий бізнес. По­діб­ну спе­ці­алізацію має фермерський сектор, однак у ньому біль­ше значення має ово­­чів­ницт­во та тва­рин­ництво. Аграрні домогосподарства є го­ловними вироб­ни­ка­ми усіх ви­дів продовольчої продукції, а тваринницька складова є не менш важливою у їх спе­ці­алі­зації, як і рослинницька. Однак гіпертрофоване зрос­тан­ня сіль­сь­ко­гос­по­­дарської діяльності на­се­лен­ня, що наявне в реґіоні, не є ознакою роз­витку су­час­но­го агробізнесу, оскільки здійс­ню­єть­ся в екстенсивний спосіб. Якщо для те­ри­то­рі­аль­ної організації сіль­сь­ко­гос­по­дар­сь­кої діяльності населення характерна ко­реляція зі щільністю населення, для сіль­сь­ко­гос­­подарських підприємств важливими є зо­наль­ні чинники, то фермерські гос­по­дарс­тва формують чітко виражені терито­рі­аль­ні осе­редки (полюси) їхньої активності.
    10. Важливим чинником для повноцінного розвитку агробізнесу є вдало про­думана ре­ґі­­­­ональна аграрна політика. В умовах Львівського обласного реґіону во­на повинна бу­­­ти спрямована на пріоритетний розвиток харчової промисловості, що є джерелом по­­питу на продукцію сільського господарства і здатна активізувати під­приємницьке се­­редовище в ньому, а також на формування сучасного аграрного сер­вісу й ін­фра­с­трук­­тури. Слід відшукати оптимальне поєднання державного уп­рав­лін­ня з процесами внутрішньої ринкової саморегуляції територіальних агробізне­со­вих сис­­тем. Цього можна досягнути, сприяючи розвитку агробізнесових кластерів те­­риторіальних поєднань суб’єктів агробізнесу, в яких вдало поєднується співпраця та конкуренція, чим заохочується вибір спеціалізації в та­кий спо­сіб, щоб не ство­рю­вати критичної кон­­­куренційної загрози для фірм, що формують клас­тер; ство­рю­ються можливості співпраці у сфе­­рі спільного використання склад­ських приміщень, тран­с­порт­них засобів чи переробних по­туж­нос­­тей; забезпечується спрощений без­пе­реш­­код­ний обіг ідей, інформації, тех­но­ло­гій та кваліфікованих фахівців у межах клас­теру; долається міні­маль­ний поріг ефек­­­тивності, що дає змогу підвищувати ін­вес­тиційну привабливість тощо.
    Дисертаційне дослідження виконано із застосуванням математичних і кар­то­гра­­­фічних методів на надійній інформаційній базі та на основі теоретико-ме­то­до­ло­гіч­­них позицій львівської та київської суспільно-географічних наукових шкіл. Це дає підстави стверджувати, що одержані результати є достовірними та належним чи­ном обґрунтованими з погляду суспільно-географічної науки.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Аграрна реформа в Україні. Внесок церкви: Матеріали конф. Львів: Свічадо, 1999. 72 с.
    2. Аграрна реформа на Львівщині: Документи і матеріали (19901994) / За ред. М.Гл­а­дія. Львів: Каменяр, 1994. 160 с.
    3. Аграрная экономика / Под. ред. М. Н. Малышева: Учебник. 2-е изд., перераб. и доп. С.Пб.: Лань, 2002. 688 с.
    4. Агробізнес в овочепродуктовому підкомплексі України / П. М. Макаренко, В.І.Кри­­­во­­ручко, І.Г. Кириленко, М. Х. Корецький К.: Нива, 1997. 138 с.
    5. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи роз­витку: Ін­­­форм.-аналіт. зб. / Гол. ред. П. Т. Саблук. Вип. 5. К.: Ін-т аграр. еко­но­мі­ки, 2002. 646 с.
    6. Алаев Э. Б. Социально-экономическая география: Понятийно-термино­ло­ги­чес­кий сло­варь. М.: Мысль, 1983. 350 с.
    7. Балабанов Г. В. Агропромислові комплекси: територіальний сис­тем­но-струк­тур­­­­ний аналіз (на матеріалах України): Автореф. дис. д-ра ге­огр. наук: 11.00.02 / Ін-т географії НАН України К., 1992. 43 с.
    8. Балабанов Г. В. Продовольчий ринок України та суть геомаркетингового під­хо­ду до його дослідження // Укр. геогр. журн. 1998. № 4. С. 813.
    9. Балабанов Г. В., Кобзєв О. М., Семенченко Г. В. Трансформація структури сіль­­сь­­­ко­­господарського виробництва України: Реґіональний аспект / Проект аг­­рар­­­ної по­літики в Ук­ра­ї­ні Університету штату Айова. К.: б.в., 2000. 29 с.
    10. Балян А. В. Наукове узагальнення зарубіжного досвіду в сільському гос­по­дар­с­т­ві. К.: Нічлава, 2000. 222 с.
    11. Березівський П. С. Приватний сектор у виробництві продукції скотарства на Львів­­щині // Економіка АПК. 2001. №3. С.103106.
    12. Бідзюра І. П., Збарський В. К., Ільчук М. М. Основи підприємницької діяльно­сті та агробізнесу: Навч. посіб. К.: б. в., 2001. 314 с.
    13. Богіра М. С. Соціально-економічні передумови розвитку землеробства за рин­ко­­вих умов (на прикладі Західного Полісся Львівської області): Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.07.02 / Львів. держ. аграр. ун-т. Львів, 2002. 19 с.
    14. Боднар О. С. Формування, тенденції та особливості функціонування територі­аль­­ного аграрного ринку: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.07.02 / Хар­к. держ. аграр. ун-т. Х., 2002. 20 с.
    15. Бойко В. М., Вашків П. Г. Бізнес: Словник-довідник. К.: Україна, 1995. 160 с.
    16. Брезвін А. І. Економічні методи регулювання промислової переробки сіль­сь­ко­гос­­­подарської продукції: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.07.02 / Ін-т аг­рар. еко­номіки К., 2001. 24 с.
    17. Бунге В. Теоретическая география / Пер с англ. М.: Прогресс, 1967. 280 с.
    18. Ви­рабов С. А. Карманный словарь молодого предпринимателя. Донецк: До­неч­­­чина, 1997. 192 с.
    19. Влах М. Реґіональна агрогеографія: науково-теоретичні і методичні під­хо­ди // Су­­­­час­ні проблеми і тенденції розвитку ге­ографічної науки: Ма­те­рі­али між­нар. конф. Львів, 2003. С. 168169.
    20. Влах М. Р. Проблемы совершенствования производственно-экономичес­ких свя­зей АПК Закарпатской области: Дис. канд. геогр. наук: 11.00.02. К., 1990. 223 с.
    21. Влах М. Р. Функціонально-територіальна структура агропромислових зв’яз­ків ре­­ґіону // Проблеми соціально-економічної географії Західного ре­ґіону Ук­ра­ї­ни: Темат. зб. наук. пр. К.: ІСДОУ, 1993. С. 149158.
    22. Гачек Т. С. Розвиток і ефективність малого бізнесу в АПК Львівської області: Ав­­тореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.07.02 / Львів. держ. аграр. ун-т. Львів, 1999. 19 с.
    23. Гладич Б.Б. Аграрний ринок: Підручник. Тернопіль: Терноп. акад. нар. госп., 2002. 254 с.
    24. Гладич Б. Б., Данильченко М. Г., Стельмащук А. М. Аграрний сервіс. Ор­гані­за­цій­­­но-технічний аспект. Тернопіль: Економічна думка, 2001. 224 с.
    25. Гнатишин В. Т., Кашуба Ю. Г. Перспективи раціонального використання зе­мель­­­них угідь на Львівщині // Економіка АПК. 2002. №2. С. 2932.
    26. Грицевич В.С. Відтворювальний потенціал трудових ресурсів реґіону (ма­те­ма­ти­­­­ко-географічний аналіз на матеріалах Львівської облаcті): Дис. канд. ге­огр. на­ук: 11.00.02. Львів, 2000. 157 с.
    27. Грицевич В. С. Багатовимірна таксономізація в суспільно-географічних дос­лі­джен­­нях // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту. Сер. ге­о­гр. 2001. №1. С. 6467.
    28. Губені Ю.Е. Основи підприємництва і агробізнесу: Навч. посіб. Львів: Укр. тех­нології, 2002. 256 с.
    29. Губський Б. В. Аграрний ринок. К.: Нора-прінт, 1998. 183 с.
    30. Ґеоґрафія українських і сумежних земель / За ред. В. Кубійовича. Кра­ків: Укр. вид-во, 1943. 520 с.
    31. Дейнеко Л. В. Розвиток харчової промисловості України в умовах рин­ко­вих пе­ре­т­ворень. К.: Знання, 1999. 331 с.
    32. Дермененко В. Сільськогосподарські інформаційно-консультаційно-ос­­вітні служ­­­­­би. К.: Ін-т аграр. економіки, 2001. 452 с.
    33. Дзенис З.Е. Методология и методика социально-географических ис­сле­до­ва­ний. Рига: Зинатне, 1980. 262 с.
    34. Доценко Л.В. Організаційно-економічні засади функціонування дорадчих зак­ла­­дів з обслуговування сільськогосподарських підприємств: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.01 / Миколаїв. держ. аграр. ун-т. Миколаїв, 2004. 20 с.
    35. Економіка та організація підприємств по переробці сільськогосподарської си­ро­­ви­­­ни: Навч. посіб. / За ред. С.Л. Дусановського, Б.Б. Гладича. Тернопіль: Еко­н. думка, 2000. 248 с.
    36. Економічна енциклопедія / Відп. ред. С. В.Мочерний: У 3-х т. К.: Ака­де­мія, 2000.
    37. Еко­номічний словник-довідник / За ред. С.В.Мочерного. К.: Феміна, 1995. 378 с.
    38. Енциклопедія економіста, бізнесмена, менеджера / Гол. ред. Р.С.Дяків. К.: Між­­нар. екон. фундація, 2000. 704 с.
    39. Жуков В.Т., Сербенюк С.Н., Тикунов В.С. Математико-картографическое мо­де­­ли­­рование в географии. М.: Мысль, 1990. 224 с.
    40. Жупанський Я.І. Виробничо-територіальні комплекси та їх картогра­фу­ван­ня. Львів: Вища шк., 1975. 146 с.
    41. Заставецька О.В. Комплексний економічний і соціальний розвиток те­ри­то­рії: Те­­­оретичні і методичні основи дослідження. Тернопіль: б. в., 1997. 235 с.
    42. Заставний Ф. Д. ГеографіяУкраїни: У 2 кн.: Навч. посібник. Львів: Світ, 1994. 472 c.
    43. Заставний Ф. Д. Депресивні регіони, поселення й галузі економіки України: Проб­леми, оцінки, прогнози // Географія та основи економіки в школі. 2004. №5. С. 3538. №6. С. 24 29.
    44. Заставный Ф.Д. Проблемы размещения промышленности и формирования ин­ду­с­­триальных комплексов в СССР: Факторные исследования. Львов: Изд-во Львов. ун-та, 1973. 160с.
    45. Золовский А.Л., Козаченко Т.И. Картографическое обеспечение исследования аг­­­ропромышленных комплексов. К.: Наук. думка, 1984. 148 с.
    46. Изард У. Методы регионального анализа: Введение в науку о ре­­ги­­о­нах / Сокр. пер. с англ. М.: Прогресс, 1966. 659 с.
    47. Кавецький І.Й. Український ринок продовольства: проблема імпорту // Укр. ге­огр. журн. 2001. № 1. С. 916.
    48. Ільчук М.М., Іщенко Т.Д., Збарський В.К. та ін. Основи підприємницької ді­яль­­ності та агробізнесу: Навч. посіб. К.: Вища шк., 2002. 400 с.
    49. Калачевська Л.І. Удосконалення організаційно-економічного механізму інфор­ма­­­ційно-консультаційного забезпечення в інфраструктурі аграрного бізнесу (на ма­­­­теріалах Сумської області): Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.07.02 / Хар­­­­­ків. держ. аграр. ун-т. Х., 2002. 20 с.
    50. Касл Э., Бекер М., Нелсон Л. Эффективное фермерское хозяйст­во­ва­ние / Пер. с англ. М.: Агропромиздат, 1991. 495 с.
    51. Киселёв А. П. Теория и практика современного бизнеса. К.: Лібра, 1995. 368 с.
    52. Класифікація видів економічної діяльності: Державний класифікатор Ук­ра­їни // Ін­­­форм. бюл. Міністерства статистики України. 1997. № 45. С. 5101.
    53. Книш М. М. Основні напрямки вдосконалення структури сільського гос­по­дар­­с­т­­ва Львівської області // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. ге­о­гр. 1997. Вип. 20. С. 6870.
    54. Книш М. М. Особливості формування аграрно-ресурсного потенціалу Ль­вів­сь­кої області // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 1994. Вип.19. С. 175178.
    55. Книш М. М. Проблеми розвитку сільського господарства Львівської облас­ті в су­­­часних умовах // Економіко-, соціально- і еколого-географічні проб­леми за­хід­­­но-українського прикордоння: Темат. зб. наук. пр. Львів: Ред.-вид. від­діл Львів. ун-ту, 1997. С. 115122.
    56. Кныш М. М. Функционально-территориальная структура АПК Львовской об­лас­­­ти: Дис. канд. геогр. наук: 11.00.02. К., 1991. 255 с.
    57. Колодійчук В. А. Ефективність переробки зерна в АПК Львівської області: Ав­то­­реф. Дис. ... канд. екон. наук: 08.07.02 / Львів. держ. аграр. ун-т. Львів, 1999. 19 с.
    58. Лазоренко В.О. та ін. Основні тенденції розвитку агробізнесу в Україні // Фор­му­вання ринкових відносин в Україні. 2003. №1. С. 9095.
    59. Липчук В. В. Селянські (фермерські) господарства: оцінка проблем і пер­с­пек­тив роз­­витку. Львів: Вільна Україна, 1997. 155 с.
    60. Львівська аграрна палата / За ред. М. Гладія. Львів: Центр привати­за­ції та аг­рар. реформи, 1998.
    61. Маергойз И.М. Методика мелкомасштабных экономико-географи­ческих ис­сле­до­­­­ваний. М.: Из-во Моск. ун-та, 1981. 137с.
    62. Маергойз И. М. Территориальная структура хозяйства: Сб. работ. Но­во­си­бирск: Наука, 1986. 304с.
    63. Майєр Дж., Раух Дж., Філіпенко А.С. Основні проблеми економічного розвит­ку / Пер. з англ. К.: Либідь, 2003. 684 с.
    64. Мальський М. З. Територіальні господарські системи: Еколого-економічні особ­ливості розвитку. Львів: Світ, 1994. 222 с.
    65. Мармуль Л. О. Ефективність функціонування регіональних агропро­мис­ло­вих ком­п­лексів в умовах ринкової економіки. К.: б. в., 1993. 244 с.
    66. Мересте У. И., Ныммык С. Я. Современная география: Вопросы теории. М.: Мысль, 1984. 296с.
    67. Месель-Веселяк В. Я., Федоров М. М. Удосконалення грошової оцінки земель сіль­­­­ськогосподарського призначення // Економіка АПК. 2002. №8. С. 1213.
    68. Михасюк І., Герасимчук А. Аграрний сектор АПК: Проблеми і шляхи ви­рі­шен­ня. Львів: Львів. ун-т, 2001. 230 с.
    69. Михасюк І., Косович Б. Регулювання земельних відносин. Львів: Львів. ун-т, 2002. 264 с.
    70. Міжнародний агробізнес: Навч. посіб. / За ред. І. Ю. Сіваченка. К.: ЦУЛ, 2003. 208 с.
    71. Модели в географии: Сб. ст. / Под. ред. Р. Чорли, П. Хаггета: Сокр. пер. с англ. М.: Прогресс, 1971. 384 с.
    72. Моделирование территориально-промышленных комплексов (ме­то­до­ло­гия, те­о­­­рия и метод) / Под. ред. А. Т. Ващенко. Львов: Вища шк., 1981. 135 с.
    73. Мостовий Г. І. Агробізнес: державне регулювання Х.: Основа, 2002. 299 с.
    74. Нагірна В. П. АПК України важливий об’єкт досліджень академічної гео­гра­фіч­­­ної науки (суть, ретроспектива, стратегічні напрямки) // Іс­то­рія української ге­­ографії. 2002. №5. С. 7277.
    75. Нагірна В. П. Тваринницько-промисловий комплекс України (те­ри­то­рі­альна ор­­га­­нізація і природокористування). К.: Наук. думка, 1995. 150 с.
    76. Нагірна В. Суспільно-географічні засади підвищення конкурентоспро­можності ре­­­­­­ґі­ональних АПК (на матеріалах України) // Соціально-економічні дос­лі­джен­ня в перехідний період. Вип.XV. Луцьк: Вежа, 2000. С.375380.
    77. Наука и искусство географии: Спектр взглядов учёных СССР и США / Сост. и ред. В. В. Анненкова и Дж. Д. Демко. М.: Прогресс, 1989. 200 с.
    78. Нефёдова А.М., Пэллот Дж. Индивидуальные хозяйства как объект ге­о­гра­фи­­чес­­ко­го изучения // Изв. Рос акад. наук. Сер. геогр. 2002. №3. С. 4961.
    79. Організація агробізнесу та підприємництва: Навч. посіб. / За ред. В. П.Мар­ть­я­но­ва. Ч.1. Х.: Харк. держ. аграр. ун-т, 1998. 180 с.
    80. Основи аграрного підприємництва / За ред. М. Й. Маліка. К.: Ін-т аг­рар. еко­но­міки, 2000. 581 с.
    81. Основи економічної теорії / За ред. В. О. Білика. К.: AkademРress, 1994.
    82. Основи підприємницької діяльності та агробізнесу: Навч. посіб. / За ред. І.М.Брю­­­хо­вець­кого. Суми: Козацький вал, 2001. 473 с.
    83. Ос­новні показники роботи с/г підприємств Львівської області за 2002р.: Стат. зб. Львів: Львів. обл. упр. статистики, 2003. 40 с.
    84. Павленчик Н. Ф. Кооперація в агробізнесі Львівської області: Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.07.02 / Державний агроеколог. ун-т. Житомир, 2003. 20 с.
    85. Паламарчук М. М., Паламарчук О. М. Економічна і соціальна географія Ук­ра­їни з основами теорії: Посібник. К.: Знання, 1998. 416 с.
    86. Панченко П. П., Шмарук В. А. Аграрна історія України: Підручник. 2-ге вид., вип­р. і доп. К.: Знання, 2000. 342 с.
    87. Пархомець М. К. Організаційно-економічні основи формування та ефективного функ­ціонування молокопродуктового підкомплексу: Автореф. дис. д-ра екон. наук: 08.07.02 / Терноп. акад. нар госп. Тернопіль, 2004. 32 с.
    88. Пархуць Б. І. Відтворення і охорона агроландшафтів Львівської області. К.: Ін-т землеустрою, 2000. 120 с.
    89. Пенюк С. І. Суспільно-географічні аспекти розвитку сільського гос­по­дар­ства по
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА