ФОРМУВАННЯ ТИПОВИХ ЇЗДОВИХ ЦИКЛІВ ТА НОРМУВАННЯ ВИТРАТИ ПАЛИВА ПРИМІСЬКИХ ТА МІЖМІСЬКИХ АВТОБУСІВ

summary

1)  ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та задачі дослідження, викладено наукову новизну результатів та їх практичне значення, надані відомості про апробацію та публікацію основних положень роботи.

У першому розділі проведено аналіз літератури, розглянуті напрямки досліджень, проведених ученими різних країн з вивчення умов руху приміських та міжміських автобусів, питань пов’язаних з факторами, які впливають на паливну економічність цих автобусів, а також типових їздових циклів.

Виокремлено основні засади формування типових їздових циклів, які необхідні для оцінки лінійних норм витрати палива.

Зокрема основними факторами за якими формується схема циклу є:

- довжини перегонів між зупинками (в тому числі незапланованими);

- довжини маршрутів;

- кінцеві швидкості розгонів і середні швидкості руху;

- інтенсивність транспортного потоку, яка визначає середньостатистичні пришвидшення і сповільнення в циклі;

- тип і стан дорожнього покриття на типовому маршруті.

Аналіз їздових циклів для випробувань на паливну економічність засвідчив, що у нормативній базі, яка на сьогоднішній день діє в Україні, відсутня адекватна методологія оцінки лінійних норм витрати палива для приміських автобусів, а розроблені ще у 80-ті роки минулого сторіччя їздові цикли для міжміських та автобусів далекого прямування є застарілими в наслідок зміни умов руху та оновлення парку автобусів досконалішими моделями.

Міжнародна практика формування їздових циклів спонукає до зміни самої методології формування циклів, які повинні передбачати можливість адекватного порівняння однотипних моделей та модифікацій автобусів. Цього можна досягти забезпечивши сталу середню швидкість у циклі, шляхом фіксації типових пришвидшень та сповільнень.

Можна констатувати практичну відсутність комплексних досліджень впливу зміни параметрів силового приводу та оцінки впливу умов руху на витрату палива для автобусів, які працюють на приміських та міжміських маршрутах.

Проведений аналіз літературних джерел та нормативних документів засвідчив правильність формування мети та задач досліджень.

У другому розділі наведено результати режимометрування умов руху приміських та міжміських автобусів, сформовано структури типових їздових циклів для приміських, міжміських автобусів та автобусів далекого прямування та розроблено комп’ютерну програму моделювання руху автобусів в їздових циклах.

Результати режимометрування реальних умов руху на приміських та міжміських маршрутах Львівської області дозволили по­будувати гістограми розподілів швидкостей на відповідних маршрутах, які є основою для формування типових їздових циклів, а також засвідчують невідповідність магістральних їздових цик­лів за ГОСТ 20306-90 режимам роботи автобусів на відповідних маршрутах, що видно із зіставлення гістограм розподілів швидкостей руху на відповідних маршрутах за даними режимометрування, та за аналогічно опрацьованими схемами їздових циклів по ГОСТ 20306-90 (рис. 1.)