ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ РУХУ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОЇ УДАРНО-ВІБРАЦІЙНОЇ УСТАНОВКИ З УРАХУВАННЯМ ВПЛИВУ БЕТОННОЇ СУМІШІ

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і задачі досліджень, визначено наукову новизну отриманих результатів та їх практичне значення.

У першому розділі «Аналітичний огляд існуючих методів дослідження», здійснено огляд основних методів дослідження впливу середовища на динаміку ударно-вібраційних установок для ущільнення будівельних сумішей, сформульовані мета та задачі досліджень.

В розвиток теорії робочого процесу вібраційного ущільнення сумішей значний внесок зробили вчені: І.І. Биховський, Б.В. Гусєв, А.Е. Дьосов,        М.П. Зубанов, В.Л. Іносов, В.О. Іваненко, Г.Я. Куннос, Б.І. Крюков,                  О.С. Ланець, О.Г. Маслов, І.І. Назаренко, М.П. Нестеренко, К.О. Олехнович, І.Ф. Руденко, О.О. Савінов, В.Л. Сакович,  В.Й. Сівко,  І.Г. Совалов,               А.С. Файвусович, Л.А. Файтельсон, Н.Я. Хархута, Ю.Ф. Чубук,                      В.П. Шмигальський, В.Б. Яковенко та інші.

Завдяки цим дослідженням створено конструкції вібраційних установок для ущільнення будівельних сумішей, досліджено вплив середовища на коливання віброустановок, визначено напрями їхнього розвитку, що й стало основою для формулювання мети і задач досліджень.

У другому розділі «Експериментальні дослідження взаємодії середовища з робочим органом» наведено результати експериментальних досліджень з метою встановлення закономірності руху електромагнітної ударно-вібраційної установки в умовах взаємодії та впливу оброблюваного середовища на її динаміку.

Було розроблено дослідно-експериментальний комплекс (рис.1), що складається з ударно-вібраційної установки та апаратури прийому і обробки сигналу. Експериментальна установка складається з двох віброблоків на які встановлено форму з сумішшю.

Верхня маса включає масу робочого органу 1, на яку встановлено форму 17 з сумішшю, що ущільнюється, та масу статора 3 електромагніта з котушкою 15. Верхня маса віброізолюється від фундаменту опорними амортизаторами 11. Нижня маса включає масу ударника 16 з якорем 14 електромагніта. Ударник з’єднаний з робочим органом пружними елементами 18. Маси співударяються через буферні елементи 12, зазор в яких менший зазору в магнітопроводі електромагніта. Котушки електромагнітів всіх віброблоків підключено паралельно до виходу блока живлення. Між робочим органом та ударником встановлено переривач живлення 13, який є елементом зворотного зв’язку в схемі керування блоком живлення.

Віброблок працює наступним чином. При протіканні струму в котушці, під дією електромагнітної сили маси зближуються і стискають пружні елементи підвіски ударника. При заданому положенні мас (в початковий момент удару або дещо раніше), переривач знеструмлює котушку. Далі, під дією сили тяги електромагніта, що створюється залишковим струмом, маси продовжують зближуватись і стискають буферні елементи. Далі, під дією потенціальної енергії стиснення буферів та підвіски ударника, а також за рахунок відновлення швидкості після удару, маси віддаляються. Через заданий інтервал часу (в початковий момент зближення мас або дещо пізніше) реле часу, увімкнене в схему керування, подає живлення на котушку і цикл повторюється.