СУСПІЛЬНО–ГЕОГРАФІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ–ЧЛЕНАМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

summary

У першому розділі “Теоретико–методичні основи суспільно–географічного дослідження зовнішньої торгівлі” розкрито суть ЗТ як системи міжнародних економічних зв’язків із перемі-щення товарів між державами, що сформувалася у результаті галузевої і територіальної диферен-ціації виробництва, на основі територіального поділу, використання експортного потенціалу країн і реґіонів з найсприятливішими природними та економічними умовами для певних видів продукції.

Важливою передумовою зовнішньоторговельної діяльності держави є спеціалізація її НЕ на виробництві тих видів продукції, затрати на які нижчі, ніж в інших країнах. Це досягається за рахунок використання первинних конкурентних переваг (сприятливі природно–географічні умови, вигідне суспільно–географічне положення, трудові навички населення, розвиток транспортних комунікацій тощо). Не менш важливу роль відіграють сучасні чинники, такі як інвестиційна діяль-ність, науково–технічний прогрес, раціональне використання інтелектуального потенціалу. Зусилля держави зосереджуються на спеціалізованому виробництві переважно тих товарів, для яких її переваги порівняно з іншими країнами особливо великі.

Зростання обсягів виробництва, досягнення певного рівня його концентрації дає можливість не тільки задовольнити власні потреби у цій продукції, а й значну частину її спрямувати на зовнішні ринки в обмін та інші товари. Таким чином закладаються основи зовнішньоекономічної діяльності. Великий вплив на розвиток ЗТ, її обсяги, структуру та асортимент продукції, особливо в сучасних ринкових умовах мають: виробничий потенціал держави і макроекономічні умови її господарської діяльності, глобалізація виробництва, кон’юнктура зовнішніх ринків, характер попиту на ті чи інші товари й послуги. Розвиток і формування експортно–імпортних потоків відбувається на основі територіальної концентрації виробництва конкурентноспроможної продукції, врахування форм, методів і засобів зовнішньоекономічного співробітництва з метою раціонального використання міжнародного поділу праці, отримання максимального економічного ефекту.

Розвиток ЗТ є важливим інструментом реґіональної політики держави, що справляє прямий вплив на соціально –економічний розвиток її окремих частин. Формування експортного потенціалу, поглиблення територіальної спеціалізації виробництва як основи ЗТ зумовлено природно–геогра-фічними, соціально–економічними, національно–історичними особливостями різних реґіонів, їх сус-пільно–географічним положенням відносно інших держав чи їх реґіонів. Раціональне використання диференціації території у процесі географічного поділу праці дозволяє повніше використати існую-чий експортний потенціал, збільшити обсяги виробництва продукції, а це стимулює соціально–економічний розвиток реґіонів за рахунок створення полюсів розвитку.